Ухвала

від 27.04.2020 по справі 914/1960/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 914/1960/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В.,- головуючий, Кролевець О.А., Стратієнко Л.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Костопільське лісове господарство"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2020

(головуючий суддя Маціщук А.В., судді Павлюк І.Ю., Дужич С.П.)

та рішення Господарського суду Рівненської області від 25.09.2019

(суддя Бережнюк В.В.)

у справі № 914/1960/17

за позовом Заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі уповноваженого органу Державної екологічної інспекції у Рівненській області

до Державного підприємства "Костопільське лісове господарство",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області,

про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища,

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2020 року Державне підприємство "Костопільське лісове господарство" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2020 та рішення Господарського суду Рівненської області від 25.09.2019 у справі №914/1960/17 з викладеними у ній клопотаннями про поновлення строку на касаційне оскарження та зупинення виконання судових рішень, що оскаржуються.

Перевіривши доводи заявника касаційної скарги та дослідивши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

08.02.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 №460-ІХ.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом спору у цій справі є стягнення шкоди у сумі 286 379,63 грн, заподіяної державі внаслідок незаконної порубки дерев, що не перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 (1 051 000,00 грн).

У касаційній скарзі заявник зазначає про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, що підпадають під дію підпункту "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки справа становить суспільний інтерес, так як предметом спору є стягнення з відповідача шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (лісу); має виняткове значення для відповідача, який подає касаційну скаргу з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини 3 статті 310 ГПК України.

Обговоривши доводи, зазначені у касаційній скарзі щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження, Суд дійшов висновку про відсутність обставин, що підпадають під дію підпункту "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за яких суд міг би визнати справу №914/1960/17 такою, судові рішення у якій можуть бути переглянуті у касаційному порядку.

Наведені заявником у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про те, що справа становить значний суспільний інтерес враховуючи те, що суспільний інтерес як інтерес суспільства пов`язують із забезпеченням благополуччя, стабільності, безпеки та сталого розвитку в інтересах всієї спільноти, проте, у даній справі вирішується спір про стягнення з відповідача збитків, заподіяних лісовому фонду внаслідок порушення норм лісового та природоохоронного законодавства, результат вирішення якого не матиме наслідком задоволення суспільних потреб, у зв`язку з чим не може вливати на суспільний інтерес.

Крім того, викладені у касаційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів у справі та безпосередньо пов`язані із встановленням фактичних обставин справи. Ці доводи зводяться до заперечення встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням скаржником власного їх викладення, і в цілому до заперечення результату розгляду справи судом. Скаржник по суті не погоджується з встановленою господарськими судами сумою збитків, яку необхідно відшкодувати відповідачем позивачу.

Разом з тим, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження викладені в касаційній скарзі клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та зупинення виконання судових рішень, судом не розглядаються.

Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі №914/1960/17 за касаційною скаргою Державного підприємства "Костопільське лісове господарство" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2020 та рішення Господарського суду Рівненської області від 25.09.2019 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді О. Кролевець

Л. Стратієнко