Рішення

від 22.04.2020 по справі 280/6364/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2020 року Справа № 280/6364/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів (далі - позивач, АТ ЗФЗ ) до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (далі - відповідач, Офіс ВПП ДПС), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.12.2019 №0000805104.

Ухвалою суду від 26.12.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 22.01.2020.

В підготовчому засіданні 22.01.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, а підготовче засідання відкладено на 18.03.2020.

Ухвалою суду від 18.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд адміністративної справи по суті на 22.04.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач за результатами проведеної перевірки дійшов хибних висновків про відсутність реального здійснення господарських операцій, та відповідно понесення витрат, по господарським операціям з ТОВ Стан Груп . Також, представник позивача зазначив, що під час перевірки контролюючому органу було надано всі первинні документи, які підтверджують фактичне виконання господарських операцій з вищевказаним контрагентом, проте, вказані документи не були враховані при прийнятті оскаржуваного рішення. Позивач вказує на те, що контрагент з яким позивач мав господарські взаємовідносини протягом перевіряємого періоду був зареєстрований як платник податку на додану вартість та жодних сумнів, що можливості виконання вказаним підприємством господарських операцій не виникало ані у позивача, ані у контролюючих органів. Вважає, що позивачем правомірно сформовано показники бухгалтерської та податкової звітності по взаємовідносинам з ТОВ Стан Груп .

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, а адміністративну справу просив розглядати в порядку письмового провадження.

Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що під час проведення перевірки встановлено відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ Стан Груп . Відповідач зазначає, що під час проведення перевірки у контролюючого органу виникли об`єктивні сумніви щодо здійснення господарських операцій з ТОВ Стан Груп , зокрема відповідно до умов договорів АТ ЗФЗ взяло на себе зобов`язання забезпечити ТОВ Стан Груп матеріалами для виконання підрядних робіт, проте до перевірки не надано актів здачі-приймання матеріалів. Також, відповідач вказував на те, що відповідно до умов договорів з АТ ЗФЗ контрагент - ТОВ Стан Груп взяв на себе зобов`язання виконувати зобов`язання власними силами. Разом з тим, під час проведення перевірки було встановлено залучення до проведення господарських операцій ТОВ Будстрой Індастрі та ТОВ Альфа Буд Монтаж . В свою чергу, аналізом господарської діяльності ТОВ Будстрой Індастрі та ТОВ Альфа Буд Монтаж встановлено, що зазначені суб`єкти господарювання не мали об`єктивної можливості виконувати вимоги господарських договорів через відсутність необхідної кількості персоналу, спецтехніки, тощо. Також, контролюючий орган вказував на те, що проаналізувавши витрати праці робітників, згідно наданих актів було встановлено, що за умови дотримання трудового законодавства України 16 працівників ТОВ Стан Груп (з урахуванням керівника) недостатньо для виконання робіт в адресу АТ ЗФЗ . Крім того, відповідач посилався і на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 27.09.2019 по справі №757/48227/19-к фігурантами якої є ТОВ Стан Груп , ТОВ Будстрой Індастрі та ТОВ Альфа Буд Монтаж . Отже, відповідач вважає, що під час перевірки належним чином встановлено факт документування господарських операцій та відображення в бухгалтерському обліку без можливості підтвердження таких операцій постачальником. У зв`язку із викладеним представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що у період з 11.11.2019 по 29.11.2019 співробітниками Запорізького управління Офісу ВПП ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку АТ ЗФЗ з питань, що стали предметом заперечень підприємства, а саме: дотримання вимого податкового законодавства при відображенні в податковому обліку з ПДВ господарських операцій по взаємовідносинам з постачальником ТОВ Стан Груп (код ЄДРПОУ 41882105) за період серпень 2019, за результатами якої складено Акт перевірки від 03.12.2019 №17/28-10-51-04/00186542.

Відповідно до висновків Акту перевірки від 03.12.2019 №17/28-10-51-04/00186542, з урахуванням результатів камеральної перевірки АТ ЗФЗ з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2019 року (Акт від 18.10.2019 №103/28-10-47-06/00186542), перевіркою встановлено порушення АТ ЗФЗ абз. а п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, абз. б п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого АТ ЗФЗ завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за серпень 2019 (р.19) на суму 159381,00 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) податкової декларації з ПДВ за серпень 2019 року на суму 159381,00 грн.

Не погодившись з висновками Акту перевірки від 03.12.2019 №17/28-10-51-04/00186542 позивач подав на них письмові заперечення від 10.12.2019 №12/518. Разом з тим, листом Офісу ВПП ДПС від 10.12.2019 №13114/10/28-10-51-04 заперечення позивача залишено без задоволення, а висновки Акту перевірки - без змін.

На підставі висновків Акту перевірки від 03.12.2019 №17/28-10-51-04/00186542 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 13.12.2019 №0000805104, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 159381,00 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 79690,50 грн.

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлень-рішення стали висновки акту перевірки від 03.12.2019 №17/28-10-51-04/00186542, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованість таких висновків контролюючого органу.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення стали висновки контролюючого органу про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Стан Груп .

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України, визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З матеріалів справи судом встановлено, що 13.03.2019 між АТ ЗФЗ - Замовник та ТОВ Стан Груп - Виконавець укладено договір підряду №230, відповідно до пункту 1.1 якого, Замовник доручає, а Виконавець переймає на себе зобов`язання по виконанню робіт з капітального ремонту: Капітальний ремонт бункерів №4, №13, №14, №15, що входять до складу будівлі підземних бункерів цеху №1, інв.№1000012 (а.с.74-83, т.1).

На підтвердження надання послуг до матеріалів адміністративної справи надано відомості об`ємів виконаних робіт; договірну вартість на Капітальний ремонт підземного бункера №4 (бункера №13, 14, 15); локальний кошторис; підсумкову відомість ресурсів; графік на капітальний ремонт одного бункера; персональна відповідальність (а.с.84-99, т.1).

Також, судом встановлено, що 11.06.2019 між АТ ЗФЗ - Замовник та ТОВ Стан Груп - Підрядник укладено договір підряду №466 (а.с.100-103, т.1), відповідно до п.1.1 якого, Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання наступних робіт: Модернізація елементів і заміна ділянок трубопроводу мокрих газоочисток печей цеху №4 (16 ремонтів):

- газоочистка печі №31, яка входить до складу основного засобу інв.№4232021 Эл.печь ферросплавная 31 (2 ремонта) ;

- газоочистка печі №32, яка входить до складу основного засобу інв.№4232022 Эл.печь ферросплавная 32 (2 ремонта) ;

- газоочистка печі №33, яка входить до складу основного засобу інв.№4232094 Эл.печь ферросплавная 33 (3 ремонта) ;

- газоочистка печі №34, яка входить до складу основного засобу інв.№4232095 Эл.печь ферросплавная 34 (3 ремонта) ;

- газоочистка печі №35, яка входить до складу основного засобу інв.№4232211 Эл.печь ферросплавная 35 (2 ремонта) ;

- газоочистка печі №36, яка входить до складу основного засобу інв.№4232210 Эл.печь ферросплавная 36 (1 ремонта) ;

- газоочистка печі №38, яка входить до складу основного засобу інв.№4233819 Эл.печь ферросплавная 38 (3 ремонта) .

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи надано зведений перелік об`єктів з розрахунком вартості; договірну вартість; локальний кошторис на будівельні роботи; графік виконання робіт; персональна відповідальність (а.с.104-122, т.1).

Також, на підтвердження виконання умов договорів підряду до матеріалів адміністративної справи надано рахунки-фактури, довідки про вартість виконаних робіт та витрати, акти приймання виконаних робіт, відомість ресурсів до акту, приймально-здаточні акти матеріалів і металоконструкцій підрядній організації, акти на витрачені при ремонті матеріали, складені та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні (а.с.124-222, т.1).

Оплата наданих послуг підтверджується наданими до матеріалів адміністративної справи виписками по рахунку та платіжними дорученнями (а.с.223-256, т.1).

Зазначені обставини вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Таким чином, дослідивши надані до матеріалів справи первинні документи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з ТОВ Стан Груп у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Стан Груп .

Контролюючим органом також надано до матеріалів справи доказів на підтвердження визнання в судовому порядку угод між позивачем та ТОВ Стан Груп не дійсними.

Згідно зі ст.1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов`язковим для правозастосування органами правосуддя.

У п.38 рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України (заява №803/02, INTERSPLAV проти України) зазначено, що на думку суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Таким чином, твердження контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Стан Груп спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Щодо посилань контролюючого органу на те, що у ході перевірки АТ ЗФЗ до перевірки не було надано актів здачі-приймання матеріалів, то суд зазначає, що такі доводи не можуть бути підставою для висновків про відсутність фактичного здійснення господарських операцій, оскільки оцінка первинним документам надається у їх сукупності. Відсутність актів здачі-матеріалів жодним чином не свідчить про відсутність господарської операції, тим більше, що іншими документами підтверджується факт виконання робіт та використання матеріалів.

Стосовно посилань контролюючого органу на те, що відповідно до умов договорів підряду від 13.03.2019 та від 11.06.2019, ТОВ Стан Груп повинно було здійснювати підрядні роботи самостійно без залучення субпідрядників, проте фактично встановлено залучення ТОВ Будстрой Індастрі та ТОВ Альфа Буд Монтаж , суд зазначає, що зазначені обставини можуть свідчити лише про порушення умов договору, але жодним чином не вказують на те, що господарські операції не відбувались взагалі.

Так, само суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що 16 працівників ТОВ Стан Груп не мали змоги виконати об`єми обумовлених робіт при дотриманні вимог трудового законодавства, оскільки предметом перевірки не було дотримання вимог трудового законодавства, а лише правомірність формування показників податкової звітності по операціям з ТОВ Стан Груп . Навіть за умови порушення трудового законодавства під час здійснення спірних операцій зазначені обставини не можуть впливати на правомірність формування показників бухгалтерської та податкової звітності, зокрема і на формування податкового кредиту.

Щодо тверджень відповідача про недостатність трудових ресурсів для здійснення господарських операцій, суд зазначає, що на момент виконання робіт за договорами підряду на ТОВ Стан Груп працювало 16 осіб, на ТОВ Будстрой Індастрі - 12 осіб, на ТОВ Альфа Буд Монтаж - 25 осіб, що на переконання суду є достатньою кількістю персоналу для здійснення відповідних операцій.

Також, суд вважає безпідставними посилання контролюючого органу на взаємовідносини між ТОВ Стан Груп та ТОВ Будстрой Індастрі , ТОВ Альфа Буд Монтаж , а також взаємовідносини останніх з їх контрагентами, оскільки такі взаємовідносини не мають впливу на спірні правовідносини.

Дослідженню підлягають саме взаємовідносини між АТ ЗФЗ та ТОВ Стан Груп , а взаємовідносини у попередніх ланцюгах не мають впливу на правовідносини між зазначеними контрагентами, оскільки позивач не зобов`язаний відслідковувати податкову поведінку його контрагента у минулому.

Для позивача визначальним є саме факт отримання послуг від ТОВ Стан Груп та понесення витрат за такою операцією, а у разі допущення порушень податкового законодавства ТОВ Стан Груп , ТОВ Будстрой Індастрі , ТОВ Альфа Буд Монтаж , то відповідальність повинна застосовуватись саме до таких платників податків, а не до позивача, який є сумлінною стороною господарської операції.

Так само суд відхиляє посилання відповідача і на наявність кримінального провадження №6201900000001044, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що зазначене кримінальне провадження стосується взаємовідносин між АТ ЗФЗ та ТОВ Стан Груп , або будь-яким чином свідчить про нереальність господарських операцій за участю ТОВ Стан Груп .

Більш того, суд зазначає, що належним доказом порушення податкового законодавства України може бути вирок суду, в якому надана оцінка об`єктивній складовій складу злочину, проте, доказів наявності обвинувального вироку відносно посадових осіб АТ ЗФЗ та/або ТОВ Стан Груп матеріали адміністративної справи не містять.

Суд зауважує, що у пункті 110 рішення у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Європейський Суд з прав людини визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Контролюючим органом не надано належних доказів на підтвердження здійснення податкової перевірки/звірки ТОВ Стан Груп для встановлення дійсних речей господарських операцій позивача з контрагентом.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, у зв`язку з чим таке рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів (69035, м.Запоріжжя, вул.Діагональна, 11, код ЄДРПОУ 00186542) до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, 11 Г, код 39440996) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 13.12.2019 №0000805104.

Стягнути на користь Акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів судовий збір в розмірі 3586,07 грн. (три тисячі п`ятсот вісімдесят шість гривень 07 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України у перебіг установленого судом строку для подання апеляційної скарги не враховується строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), запроваджений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 (із змінами та доповненнями).

Суддя І.В. Новікова