Ухвала

від 23.04.2020 по справі 440/707/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

23 квітня 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/707/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лайко О.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Селянського (фермерського) господарства "Фермерське господарство "Кучинського Миколи Петровича" до Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

07 лютого 2020 року Селянське (фермерське) господарство "Фермерське господарство "Кучинського Миколи Петровича" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення 22 сесії 7 скликання Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 08.08.2019 "Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення фермерського господарства площею 38,897 га з подальшим наданням в оренду для городництва за межами населених пунктів на території Нехворощанської сільської ради".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що відповідно до 9 сесії 21 скликання Нехворощанської сільської ради народних депутатів Новосанжарського району Полтавської області від 10 вересня 1992 року ОСОБА_2 було надано 20,3 га землі для ведення селянсько-фермерського господарства, а у відповідності до рішення 6 сесії 22 скликання Нехворощанської сільської ради народних депутатів Новосанжарського району Полтавської області від 19 травня 1995 року ОСОБА_2 було надано 38,0 га землі для ведення селянсько-фермерського господарства. Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області у справі №542/637/15-ц від 15 липня 2015 року за спадкоємцями було визнано право власності в порядку спадкування за законом на 1/7 частку (кожному), яка належала ОСОБА_2 у статутному фонді СФГ " Кучинського Миколи Петровича " та 1/43 частку (кожному), яка належала ОСОБА_5 . На цей час користується вищезазначеними земельними ділянками для ведення фермерської діяльності Селянське фермерське господарство "Кучинського Миколи Петровича", яке сплачує за користування ними відповідні платежі до бюджету. Вказував на те, що згідно частиною першою статті 92 Земельного кодексу України 2001 року право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Отже, постійним користувачем земельних ділянок загальною площею 38,8970 га, кадастровий номер 5323484200:00:001:1311, в межах згідно з планом, розташованою на території Нехворощанської сільської ради Новосанжарсько району Полтавської області, право користування на яку оформлено Державним актом на право постійного користування землею серії ПЛ б/н та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за в„– 1, на сьогодні є СФГ " Кучинського Миколи Петровича ".

При цьому засновник СФГ " Кучинського Миколи Петровича " ОСОБА_7 дізналася в усій формі від представника Нехворощанської сільської ради інформацію про те, що рішенням Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 08 серпня 2019 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення фермерського господарства площею 38,8970 га, кадастровий номер 5323484200:00:001:1311, з подальшим наданням в оренду для городництва.

Вважає, що прийняте рішення 22 сесії 7 скликання Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 08 серпня 2019 року "Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення фермерського господарства площею 38,8970 га з подальшим наданням в оренду для городництва за межами населених пунктів на території Нехворощанської сільської ради" є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки на даний час вирішується питання про розпаювання земельних ділянок, які надані в користування СФГ " Кучинського Миколи Петровича " у розмірі земельних часток (паїв). Таким чином оскаржуване рішення порушує права позивача вільно користуватися та розпоряджатися спірною земельною ділянкою.

Від представника позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого судового засідання без його участі та участі позивача.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Від третьої особи надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали позовної заяви, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням 9 сесії першого скликання Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 10 вересня 1992 року гр. ОСОБА_2 надано для ведення селянського-фермерського господарства 20,3 га землі.

Рішенням 6 сесії Новосанжарської районної ради 22 скликання від 19 травня 1995 року для розширення селянського /фермерського/ господарства надано ОСОБА_2 38,0 га орних земель.

28 грудня 1995 року на ім`я ОСОБА_2 видано Державний акт на право постійного користування землею серія ПЛ б/н, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 1, на земельні ділянки площею 20,3 га та 38,9 га.

Згідно витягу з ДЗК 31 травня 2016 року проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 38,8970 га, кадастровий номер 5323484200:00:001:1311.

Також у ДЗК відкрито розділ "Відомості про право власності / право постійного користування" до якого внесено відомості щодо права ОСОБА_2 на земельну ділянку згідно Державного акта від 28 грудня 1995 року ПЛ 00.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 8954-СГ від 21 грудня 2018 року передано Нехворощанській сільській об`єднаній територіальній громаді, в особі Нехворощанської сільської ради, у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2113,9141 га.

Цього ж дня між Головним управління Держгеокадастру у Полтавській області та Нехворощанською сільською радою підписано Акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність.

Згідно додатку до вищевказаного Акту Нехворощанській сільській раді передано, зокрема, земельну ділянку з кадастровим номером 5323484200:00:001:1311.

ОСОБА_1 звернувся до Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області із заявою в якій просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку площею 38,8970 га.

За результатами розгляду вищевказаної заяви від 08 серпня 2019 року 22 сесією 7 скликання Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області прийнято рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на розробленя проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення фермерського господарства орієнтовною площею 38,8970 га, кадастровий номер 5323484200:00:001:1311, з подальшим наданням в оренду для городництва за межами населених пунктів на території Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області.

СФГ " Кучинського Миколи Петровича ", вважаючи, що таким рішення порушено права останнього на розпорядження спірною земельною ділянкою звернулося до суду.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункту 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, "встановлений законом".

Отже, поняття "суд, встановлений законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до частини другої статті 55 Конституції України.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За приписами пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 04 липня 2018 року по справі №820/7173/16 (провадження К/9901/25603/18) та від 29 травня 2018 року по справі №495/5913/14-а (провадження №11-298апп18) "неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин".

Як установлено матеріалами справи, СФГ " Кучинського Миколи Петровича " звернулося до адміністративного суду з позовом про скасування рішення сільської ради, яким надано ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з правомірністю розпорядження органом місцевого самоврядування спірною земельною ділянкою, оскільки СФГ " Кучинського Миколи Петровича " вважає, що земельна ділянка, стосовно якої сільська рада прийняла рішення, перебуває в його постійному користуванні.

Отже, у цій справі існує невирішений спір про право на земельну ділянку, що виключає можливість його розгляду за правилами адміністративного судочинства, адже адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права власності (постійного користування) на земельну ділянку.

Вищевикладене також узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду викладеними у постанові від 29 травня 2018 року по справі № 495/5913/14-а.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Оскільки спірні правовідносини обумовлені захистом порушеного речового права на земельну ділянку, суд дійшов висновку, що цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з частиною першою статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність закрити провадження у справі.

Роз`яснити позивачу, що даний спір віднесено до юрисдикції загальних місцевих судів.

Відповідно до частини п`ятої статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках, визначених цим Кодексом, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 238, частини 1 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Провадження у справі Селянського (фермерського) господарства "Фермерське господарство "Кучинського Миколи Петровича" до Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення - закрити.

Роз`яснити позивачеві право звернення з даним позовом в порядку цивільного судочинства.

Повторне звернення до суду з цією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя С.С. Бойко