Рішення

від 28.04.2020 по справі 400/2400/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2020 р. № 400/2400/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянув за правилами спрощеного провадження в письмовому порядку адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМО - БУД", вул. Перемоги, 31, с.Кринички, Миколаївський район, Миколаївська область,57121

до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м.Миколаїв,54001

про:скасування податкових повідомлень-рішень від 26.07.2019 р. № 00060581401, № 00060571401,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ ТЕРМО-БУД (далі: Позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі: Відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень №00060581401 від 26.07.2019 р. та №00060571401 від 26.07.2019 р.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд у спрощеному провадженні.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, оскільки вони прийняті з порушенням чинного законодавства України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та з перевищенням повноважень контролюючого органу. Усі господарські операції між позивачем та контрагентами мали реальний характер, що жодним чином не спростовано Актом перевірки. Під час перевірки Відповідачу було надано усі первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій Позивача з його контрагентами-постачальниками, зазначені первинні документи описані в Акті перевірки, жодних заперечень щодо їх недійсності або дефектності в акті перевірки не наведено.

Відповідач заперечив проти задоволення позову та просив відмовити в його задоволенні, оскільки спірні податкові повідомлення-рішення №00060581401 від 26.07.2019 р. та №00060571401 від 26.07.2019 р., були прийняті на підставі висновків акту перевірки, є обґрунтованими та правомірними. Наголошує на тому, що ТОВ ТЕРМО-БУД не враховано, що наявність у покупця належним чином оформлених документів, не є безумовною підставою для включення ТОВ ТЕРМО-БУД сум витрат до складу витрат та сум ПДВ до складу податкового кредиту, якщо відомості, які містяться в таких документах не відповідають дійсності. Отож, наявність документального підтвердження господарських операцій по придбанню товарів, призначених для використання в господарській діяльності платника податків, є визначальною, однак не безумовною підставою для виникнення у підприємства права на формування витрат, оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють реально здійснені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань або власного капіталу платника та відповідають змісту, відображеному в укладених договорах. Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства, фіксувати та підтверджувати факт здійснення фінансово-господарських операцій.

На підставі норм ч.3 ст.194 КАС України суд розглянув справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Суд оцінив доводи сторін, дослідив наявні в матеріалах справи докази, надав їм оцінку та встановив наступне.

08.07.2019 ГУ ДФС у Миколаївській області, проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТЕРМО-БУД (код за ЄДРПОУ 36056861) за період діяльності з 01.01.2016 по 31.03.2019, в тому числі з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.05.2016 по 31.03.2019, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.03.2019 року. За результатами перевірки було складено акт від №972/14-29-14-01/36056861.

Згідно змісту та висновків акту встановлені порушення ТОВ ТЕРМО-БУД та винесено податкове повідомлення-рішення №00060581401 від 26.07.2019 р., яким згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України за порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п. 134.1.1 п. 134.1, ст. 134 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 222782,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 55695,50 грн., а всього на суму 278477,50 грн.; податкове повідомлення-рішення №00060571401 від 26.07.2019 р., яким згідно з п. 54.3 ст. 54, п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України за порушення абз. а) п. 198.1, п. 198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України було зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 47256,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту перевірки суть порушення полягає в тому, що Позивач занизив податок на прибуток, оскільки не мав права відображати в бухгалтерському обліку первинні документи результатів відповідної господарської, економічної діяльності з ТОВ "ТРАНС-НІК" (код 38436486), ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) та ТОВ КВАРТАЛ 2019 (ТОВ "СТІЛТОРГТРЕЙД" (код 41117578) та не має права на податковий кредит з ПДВ за здійсненими операціями з підприємствами - постачальниками ТМЦ (робіт, послуг), через не підтвердження реальності здійснення господарських відносин, які не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності з ТОВ "ТРАНС-НІК" (код 38436486), ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) та ТОВ КВАРТАЛ 2019 (ТОВ "СТІЛТОРГТРЕЙД" (код 41117578).

Так, що взаємовідносин Позивача та ТОВ "ТРАНС-НІК" (код 38436486) Відповідачем було досліджено надані до перевірки документи бухгалтерського обліку: видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки, договори фінансово-господарської діяльності та додатків до них, інші документи та проаналізовано фінансово-господарську діяльність підприємства та встановлено, що підприємство у перевіряємому періоді відображало взаємовідносини з наступними контрагентами: TOB "ТРАНС-НІК" (код 38436486) має стан 0 - платник за основним місцем обліку. Основний вид діяльності - _46.21 - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. На обліку в ГУ ДФС у м.Києві (Шевченківський р-н м.Києва). ТОВ ТЕРМО-БУД до перевірки надано договір поставки, видаткові, податкові накладні, банківські виписки, опис яких наведено в акті перевірки. ТОВ "ТРАНС-НІК" надано до обліку звіт суб`єкта малого підприємництва за 2017 рік (вх. від 27.02.2018 № 9299262861), згідно якого вартість основних засобів на початок звітного періоду складала 0,0 тис.грн., залишкова вартість основних засобів на кінець звітного періоду складала 0 тис.грн. До перевірки надані усі видаткові накладні, виписані ТОВ "ТРАНС-НІК", в яких не зазначено серію, номер та дату довіреності на отримання товару, тому встановити за якою довіреністю та за якою датою отримані товари, не має можливості. В ході проведення перевірки підприємством не надано журнал реєстрації довіреностей за 2017 рік, в якому ведеться запис про видачу відповідальній особі довіреностей на отримання товарів та відповідно отримання товару відповідальною особою на підставі виданих довіреностей.

Відповідно до ІС Податковий блок по ТОВ "ТРАНС-НІК" слідчим з ОВС СУФР ГУ ДФС у Миколаївській області 01.06.2018 внесено відомості про наявність ознак фіктивності та зареєстрована картка Суб`єкта фіктивного підприємництва , зареєстровано кримінальне провадження № 32017150000000028.

В ході проведення перевірки від оперативного управління ГУ ДФС у Миколаївській області отримано інформацію (протокол допиту засновника ТОВ "ТРАНС-НІК" ОСОБА_2 ), який повідомив, що у зв`язку з скрутним матеріальним становищем за грошову винагороду в сумі 3000грн. зареєстрував на своє ім`я підприємство ТОВ "ТРАНС-НІК". Також Відповідач зазначив, що ТОВ ТЕРМО-БУД листом від 16.10.2018р. №16-10-1 надано копії первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ "ТРАНС-НІК", окрім товарно - транспортних накладних (подорожніх листів) щодо транспортування ТМЦ, сертифікатів якості та походження ТМЦ, актів списання тощо.

На підставі чого зроблено висновки про не можливість підтвердити фактичність та реальність відвантаження ТМЦ (відсіву) зазначених в документах, виписаних ТОВ "ТРАНС-НІК", оскільки документи виписані ТОВ "ТРАНС-НІК" підписані не уповноваженою на те особою, а відтак складені з порушенням вимог положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, оскільки відсутній факт формування відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва та відповідно руху товару не було.

Такі висновки Відповідача суд вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на фактах та нормах діючого законодавства України з огляду на таке.

Як зазначено відповідачем акт № 972/14-29-14-01/36056861 від 08.07.2019 року складено за результатами документальної планової виїзної перевірки позивача в порядку, передбаченому ст. 75, ст. 77, ст. 82.1 ст. 82 ПК України. Тобто перевірку проведено не з підстав та у порядку, визначеному п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України. Тому в силу диспозиції п. 78.3 ст. 78 ПК України працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться контролюючими органами, якщо такі перевірки не пов`язані з веденням оперативно-розшукових справ або здійсненням кримінального провадження стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні. Перевірки платників податків податковою міліцією проводяться у межах повноважень, визначених законом, та в порядку, передбаченому Законом України "Про оперативно- розшукову діяльність , Кримінальним процесуальним кодексом України та іншими законами України. Враховуючи приписи п. 78.3 ст. 78 ПК України інформація, в т.ч. протокол допиту засновника ТОВ ТРАНС-НІК ОСОБА_2 ., отримана від оперативного управління ГУ ДФС у Миколаївській області, не може бути належним доказом, оскільки отримана не у спосіб, визначений Податковим кодексом України під час проведення перевірки позивача.

Також, відповідно до ст. 17 Кримінального процесуального кодексу України в Кримінальному провадженні забезпечується презумпція невинуватості та доведеності вини, а саме що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченого цим кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Рішення суду (обвинувального вироку) за результатами судового розгляду кримінального провадженні № 32017150000000028 щодо встановлення факту фіктивного підприємництва та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за ст. 205 КК України відповідачем не надано.

Крім того, як вбачається з протоколу допиту від 10.04.2018 року свідка ОСОБА_2 , у кримінальному провадженні № 32017150000000028 перереєстрація на його ім`я ТОВ ТРАНС-НІК невстановленими особами була здійснена у січні 2018 року.

Також, суд зауважує, що дані свідчення взагалі не мають жодного відношення до фактичних обставин справи, оскільки з боку постачальника ТОВ ТРАНС-НІК договір № 07/04 від 07.04.2017 року, видаткові накладні № РН- 00053 від 11.04.2017 року, № РН-00055 від 25.04.2017 року, № РН-00056 від 27.04.2017 року, № РН-00057 від 28.04.2017 року, №РН-00058 від 04.05.2017 року, № РН-00062 від 10.05.2017 року, № РН-00063 від 10.05.2017 року, № РН-00067 від 11.05.2017 року, № РН-00079 від 23.05.2017 року підписанні керівником підприємства ОСОБА_5, а господарські операції із постачальником ТОВ ТРАНС-НІК позивач проводив в квітні-травні 2017 року.

Це ж стосується доводу Відповідача визначення Відповідачем факту відсутності у ТОВ ТРАНС-НІК основних засобів на початок та кінець 2017 року згідно наданого до ДПІ обліку Фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 2017 рік (вх. від 27.02.2018 № 9299262861), даний звіт згідно, як встановлено перевіркою, було подано 27.02.201 8. тобто після проведення змін в реєстрації підприємства на громадянина ОСОБА_3 , який повідомив про відсутність обізнаності щодо діяльності підприємства. Тому дані, відображені у такому звіті або самим ОСОБА_2 , або невстановленими особами, взагалі мали бути критично оцінені Відповідачем, оскільки не мають відношення до взаємовідносин Позивача та ТОВ ТРАНС-НІК , тому є доказами не належними.

Крім того, Відповідачем не оцінено той факт, що ТОВ ТРАНС-НІК , код ЄДРПОУ 38436486 станом на день перевірки був платником за основним місцем обліку та перебував на обліку в ГУ ДФС у м. Києві.

Але на період проведення господарських операцій з Позивачем постачальник був платником податків на обліку в ГУ ДФС у Миколаївській області в ДПІ за місцем реєстрації. Відповідач підтверджує подання фінансової звітності ТОВ ТРАНС-НІК до ДПІ обліку - декларації з податку на прибуток за 2017 рік, згідно якої доходи , що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування складають 12 908,96 тис. грн. Свідоцтво платника ПДВ ТОВ ТРАНС-НІК анульовано лише 28.02.2019 року за самостійним рішенням контролюючого органу у зв`язку з ненаданням протягом року декларацій.

Крім того, в матеріалах справи є докази з Єдиного реєстру судових рішень, а саме рішення Господарського суду м. Києва у справі № 910/231/19 за позовом АТ КБ Приватбанк до ТОВ ТРАНС-НІК про стягнення заборгованості в сумі 22 328,04 грн. За змістом якого ТОВ ТРАНС-НІК 05.04.2017 року було отримано укладено кредитний договір із вказаною банківською установою та отримано кредит на загальну суму 500 000,00 грн., та на момент звернення банківською установою до суду загальна заборгованість боржника складала 22 328,04 грн., з яких 10 818,28 грн.- заборгованість за кредитом, решта - заборгованість по процентах та пеня. Це свідчить про залучення ТОВ ТРАНС-НІК в період 2017 року оборотних коштів для ведення підприємницької діяльності та спростовує висновки відповідача про нікчемність правового статусу постачальника як суб`єкта господарювання в період проведення господарських операцій з позивачем.

Щодо доводів відповідача щодо відсутності у видаткових накладних зазначення серії, номеру та дати довіреності на отримання товару, актів списання, суд зазначає.

За змістом проведених господарських операцій перелічені відповідачем документи не є первинними документами, на підставі яких формуються показники бухгалтерського та податкового обліку, оскільки вони за необхідності можуть бути оформлені платником податків як супровідні документи на товар та складаються покупцем, якщо надання таких документів передбачено умовами договору купівлі-продажу (поставки).

Документами, що підтверджують прийняття -передачу товару є накладні, які були дослідженні під час перевірки. Наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю. Такі правові висновки викладені в багатьох рішеннях Верховного Суду, зокрема в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 року по справі №826/7704/16 та від 17.04.2018 року по справі №820/475/17.

Щодо ненадання позивачем документів, які посвідчують якість товару (сертифікатів якості та походження ТМЦ), подорожних листів та товарно-транспортних накладних. Позивач надав товарно-транспортні накладні щодо транспортування товару від ТОВ ТРАНС-НІК № 690087 від 10.04.2017, № 158351 від 25.04.2017, № 158368 від 26.04.2017, № 158371 від 26.04,2017, № 158369 від 28.04.2017, № 158370 від 29.04.2017, № 158373 від 29.04.2017, № 164602 від 05.05,2017, № 164604 від 05.05.2017, № 158362 від 08.05.2017, № 158360 від 08,05,2017, № 158363 від 08.05.2017, № 164600 від 10.05.2017, № 164716 від 11.05.2017, № 164586 від 24,05,2017.

Суд зазначає, що товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції у цілому.

В свою чергу товарно-транспортна накладна, складена у випадках, передбачених законодавством, підтверджує факт надання послуг із перевезення товарів і є одним з додаткових документальних свідчень реальності здійснення господарської операції з постачання товарів.

Постановою Верховного Суду від 11.09.18 року у справі № 804/4787/16 зазначено, що: відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку витрат і податкового кредиту платника податків. При цьому документи, обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна і подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання і продажу товарно-матеріальних цінностей. Сертифікат якості на товар не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерський та податковий облік., і не містить відомостей про господарську операцію. Відповідно ненадання позивачем сертифікатів якості товару не є доказом наявності складу податкового правопорушення.

Щодо взаємовідносин Позивача та ТОВ "КВАРТАЛ 2019", Відповідач встановив, що ТОВ ТЕРМО-БУД до перевірки надано видаткові, податкові накладні, банківські виписки, але не надано договір по взаємовідносинам із ТОВ "КВАРТАЛ 2019". ТОВ "КВАРТАЛ 2019" надано до ДПІ обліку Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2017 рік (вх. від 25.02.2018 № 9299117765), згідно якого вартість основних засобів на початок звітного періоду складала 0 тис.грн., залишкова вартість основних засобів на кінець звітного періоду складала 0 тис.грн. Видаткову накладну, виписану ТОВ "КВАРТАЛ 2019", було оформлено не належним чином, а саме не зазначено серію, номер та дату довіреності на отримання товару, не надано журнал реєстрації довіреностей за 2017 рік. Згідно даних ЄРПН встановлено, що на адресу ТОВ "КВАРТАЛ 2019" податкові накладні з номенклатурою сталь тонколистова, за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 не виписувалися. Згідно баз даних контролюючого органу ТОВ "КВАРТАЛ 2019" не є виробником сталі та не встановлено проведення ТОВ "КВАРТАЛ 2019" операцій по імпортуванню сталі тонколистової. Позивачем також до перевірки не надано товарно-транспортні накладні, що підтверджували б транспортування ТМЦ зазначених у видатковій накладній.

На підставі чого Відповідачем зроблено висновок про наявність порушень податкового законодавства з боку Позивача.

Зазначені висновки суд вважає безпідставними та протиправними з огляду на таке.

Факт відсутності у ТОВ КВАРТАЛ 2019 основних засобів на початок та кінець 2017 Відповідачем було встановлено на підставі наданого до ДПІ обліку Фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 2017 рік (вх. від 25.02.2018 № 9299117765).

Згідно загально доступної інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником та керівником підприємства є ОСОБА_6., в той же час як на період проведення господарських операцій з Позивачем керівником був ОСОБА_4 , який мав право підпису. Також по Товариству відбулися і інші зміни в реєстраційних даних щодо назви підприємства, місця знаходження та обліку.

Таким чином, встановлення факту відсутності основних засобів на підставі звіту наданого іншим керівництвом ТОВ не відноситься до фактичних обставин, що можуть підтвердити або спростувати реальність господарських операцій між Позивачем та його контрагентом, тобто є неналежними доказами.

Відповідач не наводить іншої інформації щодо платника податків станом на 2017 рік, а саме наявність найманих працівників або відображення цивільно-правових угод за Ф. 1-ДФ, щодо наявності перевірок та проведення зустрічних звірок ТОВ КВАРТАЛ 2019 за вказаний період за місцем обліку як платника податків, щодо стану проведення розрахунків з бюджетом та відображенням у податковій звітності господарських операцій з позивачем, та іншу інформацію.

Як вбачається із змісту акту перевірки позивача, відповідач підтвердив, що ТОВ КВАРТАЛ 2019 код ЄДРПОУ 41117578 станом на день перевірки мав стан платника податків 65 - платник з наступного року (основне місце обліку), на обліку в ТУ ДФС у Дніпропетровській області. Відповідач підтверджує подання фінансової звітності ТОВ КВАРТАЛ 2019 до ДПІ обліку - декларації з податку на прибуток за 2017 рік, згідно якої доходи . що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування складають 12 345.11 тис. гри. Також, згідно наявної загально доступної інформації, яка міститься на офіційному сайті ДФС, свідоцтво платника ПДВ ТОВ КВАРТАЛ 2019 на сьогоднішній день є діючим .

Щодо доводів відповідача про обґрунтованість прийняття рішення з причин не підтвердження реальності господарської операції позивача з ТОВ СТІЛТОРГТРЕЙД (нова назва ТОВ КВАРТАЛ 2019 ) у зв`язку з ненаданням позивачем документів, які посвідчують якість товару (сертифікатів якості та походження ТМЦ), подорожних листів та ТТН, відсутністю у видаткових накладних зазначення серії, номеру та дати довіреності на отримання товару, суд зауважує таке.

товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції у цілому.

В свою чергу товарно-транспортна накладна, складена у випадках, передбачених законодавством, підтверджує факт надання послуг із перевезення товарів і є одним з додаткових документальних свідчень реальності здійснення господарської операції з постачання товарів.

Постановою Верховного Суду від 11.09.18 року у справі № 804/4787/16 зазначено, що: відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку витрат і податкового кредиту платника податків. При цьому документи, обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна і подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання і продажу товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, згідно з п. 201.10. ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарі в/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Щодо взаємовідносин Позивача та ФОП ОСОБА_1 , Відповідачем було в ході перевірки виявлено наступне.

ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) має стан 0 - платник за основним місцем обліку. Основний вид діяльності - _81.10-комплексне обслуговування об`єктів. На обліку в ГУ ДФС у Львівській області (Галицький р-н м.Львова). ТОВ ТЕРМО-БУД до перевірки не надано не надано: товарно-транспортні накладні, що підтверджували б транспортування ТМЦ зазначених у видатковій накладній (прямо передбачено п. 4.1. договору), не надано сертифікати якості, відповідності та походження товару зазначеного у первинних документах виписаних ФОП ОСОБА_1 на адресу ТОВ ТЕРМО-БУД .

На підставі чого Відповідач дійшов висновку про наявність порушень з боку Позивача.

Суд, на підставі дослідження фактичних обставин справи, вважає висновки Відповідача необґрунтованими з таких підстав.

Відповідач як в акті перевірки, наводить зміст п. 4.1 Договору купівлі-продажу без номеру від 18.02.2017 року: Транспортування товару здійснюється силами та за рахунок Продавця на склад Покупця за адресою АДРЕСА_1 . Однак в даному випадку, договором не визначено, що товарно-транспортна накладна є розпорядчим документом поставки товару або його передачі у власність, та є обов`язковою умовою для визначення кількості, вартості товару та інших його характеристик. Тому самовільне тлумачення такої умови Договору на свою користь з боку відповідача є помилковим.

Щодо ненадання позивачем документів, які посвідчують якість товару (сертифікатів якості та походження ТМЦ), товарно-транспортних накладних, суд вже наголошував на тому, що Постановою Верховного Суду від 11.09.18 року у справі № 804/4787/16 зазначено, що: відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку витрат і податкового кредиту платника податків. При цьому документи, обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна і подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання і продажу товарно-матеріальних цінностей. Сертифікат якості на товар не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерський та податковий облік., і не містить відомостей про господарську операцію.

Операція з придбання (отримання) товару у взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, підтверджується видатковою накладною, платіжними дорученнями, видатковими касовими ордерами, які первинними документами та підставою для відображення такої господарської операції в облікових регістрах. Саме такі документи містять відомості про дії з передачі-приймання товару, обов`язкові реквізити, зокрема зміст та обсяг господарської операції, а також посади, особисті підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції й відповідають за її здійснення, правильність оформлення та достовірність. Відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку витрат і податкового кредиту платника податків. При цьому документи, обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно- транспортна накладна і подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання і продажу товарно-матеріальних цінностей. Сертифікат якості на товар теж не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерський та податковий облік, і не містить відомостей про господарську операцію. Відповідно ненадання позивачем сертифікатів якості товару не є доказом наявності складу податкового правопорушення.

Проведення часткового готівкового розрахунку за поставлений товар, це було передбачено умовами договору купівлі-продажу від 18.02.2017 року, а саме між позивачем та постачальником ФОП ОСОБА_1 було узгоджено порядок, спосіб та строки розрахунку за товар : оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошей на поточний рахунок покупця та/або шляхом видачі готівки з каси Покупця частинами. Остаточний розрахунок має бути здійснений до 31.12.2017 року .

Відповідачем підтверджено здійснення позивачем протягом квітня-грудня 2017 року повної оплати за товар в сумі 1 001 400 грн., в т.ч. на підставі видаткових касових ордерів на загальну суму 952 700,00 грн. без ПДВ та у безготівковій формі на підставі платіжних доручень на загальну суму 48 700, 00 грн. без ПДВ. Спосіб оплати відповідає умовам Договору та здійснений позивачем за вимогою продавця.

Готівка форма розрахунку не є забороненою, та в період проведення господарської та фінансових операцій була передбачена діючим на той час Положенням про проведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637. Так, п. 2.3 цього Положення встановлено, що підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідно Постановою Правління Національного банку України. Платежі понад встановлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи...

Гранична сума розрахунків готівкою визначена постановою Правління Національного банку України від 06.06.2013 року № 210 Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою , відповідно до п. 1 якої гранична сума розрахунків готівкою з 01.09.2013 року для підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня становить в розмірі 10 000 грн.

Відповідно до вимог податкового законодавства України необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивачем було порушено податкове законодавство, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про порушення позивачем законодавства України.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що дефектність та навіть фіктивність контрагента платника податків сама собою не свідчить про обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагента або про дефектність господарських операцій, а відтак не є вичерпним доказом при встановленні або нереальності операції, або відсутності в ній ділової мети.

Таким чином, якщо контрагент здійснював фіктивну діяльність, то відповідальність за таке порушення має нести саме це підприємство та фізичні особи які мали на це умисел, а не позивач, оскільки останній не має відношення до незаконної діяльності останнього та не був обізнаний про її здійснення та не вчиняв незаконних дій щодо такої діяльності.

Крім того, відповідно до отриманих в ході розгляду справи доказів вироки в справах на які посилається Відповідач не винесено.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Це ж підтверджено Міністерством доходів і зборів України у листі від 27.05.2013 р. №3642/6/99-99-19-04-01-15, у якому, зокрема, відзначено, що суб`єкт господарювання не несе відповідальності за зобов`язаннями контрагента. Якщо останнім було порушено норми чинного законодавства, то саме він повинен нести встановлену відповідальність, що узгоджується з нормами ч. 2 ст. 61 Конституції щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності.

Платник податків (покупець товарів) не має обов`язку, повноважень та можливості здійснювати контроль за дотриманням продавцем вимог законодавства щодо створення підприємства, ведення його господарської діяльності і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за вчинені продавцем або його посадовими особами порушення.

Більше того, "Презумпція добросовісності платника податків" означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

Чинне законодавство не зобов`язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

За таких обставин, будь-яка відповідальність, у т.ч. цивільна, податкова, фінансова носить індивідуальний характер і стосується лише винної особи, через що на позивача не може бути покладено відповідальність за невиконання або неналежне виконання контрагентами обов`язків зі своєчасності, правильності ведення бухгалтерського і податкового обліку та звітності.

Водночас, суд зазначає, що нормами податкового законодавства визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Слід зазначити, що відповідачем не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивач включив до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість.

Наявні в матеріалах справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи, надані позивачем, за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред`являються до первинних документів, належні та допустимі докази недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані.

Відповідач не заперечує той факт, що до перевірки було надано усі первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій Позивача з його контрагентами-постачальниками, жодних заперечень щодо їх недійсності або дефектності в акті перевірки не наведено.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, Відповідач не довів наявності порушення Позивачем п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п. 134.1.1 п. 134.1, ст. 134 Податкового кодексу України та виніс податкове повідомлення-рішення №00060581401 від 26.07.2019 р., яким згідно з було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 222782,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 55695,50 грн., а всього на суму 278477,50 грн.; а також не довів наявності порушення Позивачем абз. а) п. 198.1, п. 198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, та виніс податкове повідомлення-рішення №00060571401 від 26.07.2019 р., яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 47256,00 грн., тому позов підлягає задоволенню.

На підставі норм ст. 139 КАС України, судовий збір сплачений Позивачем в сумі 6098,16 грн. (платіжне доручення від 01.08.2019 року №3670) підлягає стягненню з Відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРМО - БУД" (вул. Перемоги, 31,Кринички,Миколаївський район, Миколаївська область,57121 36058861) до Головне управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 39394277) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00060581401 від 26.07.2019 р.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00060571401 від 26.07.2019 р.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м.Миколаїв,54001 ЄДРЮФОП 39394277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМО - БУД" (вул. Перемоги, 31, с.Кринички, Миколаївський район, Миколаївська область,57121 ЄДРЮФОП36058861) судові витрати в розмірі 6098,16 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя О.М. Мельник