Ухвала

від 24.04.2020 по справі 340/1924/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 квітня 2020 року

Київ

справа №340/1924/19

адміністративне провадження №К/9901/9734/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Желєзного І.В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року

у справі №340/1924/19

за позовом ОСОБА_1

до Деріївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області

про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2020 року представником позивача направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року у справі №340/1924/19.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам статей 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та наявність підстав до застосування процесуальних наслідків, визначених статтями 332-333 КАС України, суддя-доповідач виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 КАС України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів та встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах. Частиною першою статті 3 КАС України визначено, що порядок здійснення судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративній справі здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя зазначеної статті).

Відповідно до частин першої, третьої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до частини другої статті 55 КАС України особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

З касаційної скарги вбачається, що останню від імені ОСОБА_1 підписано адвокатом Базюкевичом Є.В., однак будь яких документів на підтвердження повноважень на вчинення такої дії представник позивача не надав, зазначивши при цьому, що довіреність про право на зайняття адвокатською діяльністю додані до позовної заяви.

Разом з тим, скаржником не враховано, що касаційна скарга надходить до касаційного суду без матеріалів справи, а тому суд позбавлений можливості перевірити повноваження представника позивача Базюкевича Є.В. подавати і підписувати касаційну скаргу та вирішити питання про відкриття касаційного провадження у цій справі без відповідних документів.

Відтак, зазначене робить неможливим встановлення судом касаційної інстанції дійсних намірів позивача щодо оскарження рішень судів попередніх інстанцій у Верховному Суді, оскільки суду касаційної інстанції не надано доказів щодо належного уповноваження Базюкевича Є.В. на вчинення будь-яких процесуальних дій.

Згідно з вимогами пункту 1 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду вказаної касаційної скарги, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені, та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом в ухвалах від 22 листопада 2019 року у справі №160/2337/19 та від 02 квітня 2020 року у справі №1.380.2019.004354.

Керуючись статтями 55, 59, 332, КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року у справі №340/1924/19 за позовом ОСОБА_1 до Деріївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії.

Повернути касаційну скаргу особі, яка її подала.

Надіслати учасникам справи копію ухвали про повернення касаційної скарги.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права на повторне звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду І.В. Желєзний