ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
27 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 340/1081/19
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Панченко О.М., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 р. у справі № 340/1081/19
за позовом Малого приватного підприємства "Роксолана"
до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (правонаступник - Головне управління ДПС у Кіровоградській області)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
встановив:
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 року позов Малого приватного підприємства "Роксолана" задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, скаржник оскаржив його в апеляційному порядку. З апеляційною скаргою подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Заява мотивована тим, що вперше апеляційну скаргу було подано відповідачем 23.07.2019 року, тобто в межах строків, передбачених ст. 295 КАС України. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.08.2019 року апеляційну скаргу залишено без руху, ухвалою від 08.10.2019 року - повернуто скаржнику. Відповідач скористався своїм правом на повторне оскарження та вдруге подав апеляційну скаргу на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 року. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.02.2020 року, яку скаржник отримав 05.03.2020 року, апеляційну скаргу повернуто скаржнику. Просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Розглянувши заяву про поновлення строку, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст.121 КАС України).
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржене рішення ухвалено в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження за відсутності сторін.
За правилами ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Копію оскарженого рішення відповідач одержав 08.07.2019 року (а.с. 70).
Отже, встановлений ч. 1 ст. 295 КАС України строк апеляційного оскарження сплив 01.08.2019 року, а встановлений ч. 2 ст. 295 КАС України - 07.08.2019 року. (тобто в межах 30 днів з дати одержання)
Апеляційну скаргу подано скаржником до суду першої інстанції 12.03.2020 року, тобто після спливу строків, встановлених ч.1, ч.2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
У пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".
У справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Слід зазначити, що у постанові від 15 травня 2018 року у справі №804/2979/17 Верховний Суд дійшов висновку, що "у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж".
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач вже тричі звертався до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 року (а.с. а.с. 72-74, 86-88, а.с. 3-4 матеріалів щодо повернення апеляційної скарги), які були залишені без руху ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 01.08.2019 року, від 20.11.2019 року, від 24.01.2020 року, зокрема, з підстави несплати судового збору. (а.с. 76, 92, а.с. 8-9 матеріалів щодо повернення апеляційної скарги), а згодом повернуті cкаржнику ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 08.10.2019 року, від 11.12.2019 року, від 06.02.2020 року, (а.с. 82-83, 99, а.с. 16-17 матеріалів щодо повернення апеляційної скарги).
Ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 08.10.2019 року, від 11.12.2019 року та від 06.02.2020 р. набрали законної сили та в касаційному порядку не скасовані.
Доводів, що свідчать про наявність обставин, які об`єктивно перешкоджали оскаржити рішення суду першої інстанції суду скаржнику не навів.
Отже, заява скаржника про поновлення строку апеляційного оскарження задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
В порушення наведеної норми скаржником до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).
Підпунктом 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум) (п. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").
З матеріалів справи вбачається, що у 2019 році юридичною особою була подана позовна заява майнового характеру. Ставка судового збору при зверненні з даним позовом до суду першої інстанції становила 1921,00 грн. За подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції скаржнику необхідно було сплатити судовий збір в сумі 2881,50 грн. (= 1921,00 грн.х150%).
Частиною 2 ст. 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.
За таких обставин, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 р. слід залишити без руху та надати скаржнику строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 р. у справі №340/1081/19 залишити без руху.
Надати Головному управлінню ДПС у Кіровоградській області строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме:
- вказати інші підстави про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.07.2019 р.;
- надати докази сплати судового збору в сумі 2881,50 грн. (реквізити для сплати судового збору - одержувач: УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101; рахунок отримувача: UA708999980313141206081004004; код класифікації доходів бюджету: 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; призначення платежу: "*;101;
Роз`яснити Головному управлінню ДПС у Кіровоградській області , що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Панченко
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.04.2020 |
Оприлюднено | 29.04.2020 |
Номер документу | 88959023 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Панченко О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні