Ухвала

від 10.04.2020 по справі 366/18/20

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/18/20

Провадження № 2/366/179/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2020 року смт. Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі судді головуючого судді Ткаченка Ю.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства до Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсними рішень Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області, державних актів та витребування земельних ділянок з незаконного володіння,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства звернувся до суду з позовом до Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсними рішень Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області, державних актів та витребування земельних ділянок з незаконного володіння.

В своїх позовних вимогах позивач просить:

Визнати поважними причини пропуску строків позовної давності за даним позовом;

Визнати недійсними рішення Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області:

- № 24-10-76 від 07.04.2004 Про затвердження технічної документації зі складанням державного акта в частині затвердження технічної документації зі складанням державного акта на ім`я ОСОБА_2 ;

- № Y-29-261 від 11.09.2009 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд , яким затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, та передано безкоштовно у власність громадянам України ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 земельних ділянок;

- № Y-29-262 від 11.09.2009 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та передано безкоштовно у власність ОСОБА_6 земельну ділянку;

Визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, видані 13.09.2009 ТОВ Прогрес-Буд , серії ЯЗ № 439227 щодо земельної ділянки площею 1,4837 га з кадастровим номером 3222081401:01:013:0057 та серії ЯЗ № 439226 щодо земельної ділянки площею 1,0815 га з кадастровим номером 3222081401:01:013:0058, які зареєстровані в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020994500001 та № 020994500003 від 13.10.2009 року, про що 14.08.2012 року управлінням Держкомзему в Іванківському районі Київської області внесено відповідні відомості до поземельних книг на вказані земельні ділянки та на державних актах ТОВ Прогрес-Буд зроблені відповідні відмітки про перехід права власності ОСОБА_7 ;

Витребувати на користь держави в особі Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства з незаконного володіння ОСОБА_7 земельні ділянки площею 1,4837 га, з кадастровим номером 3222081401:01:013:0057, та площею 1,0815 га з кадастровим номером 3222081401:01:013:0058, які розташовані в адміністративних межах Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області;

Стягнути з відповідачів судові витрати по справі.

Прокурор обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідно до рішення сесії Страхоліської сільської ради № 24-10-76 від 07.04.2004 Про затвердження технічної документації зі складанням державного акта затверджено матеріали технічної документації зі складанням державних актів на земельні ділянки, згідно з додатками 1-2, в тому числі згідно з п. 46 додатку 1 - ОСОБА_2 , земельну ділянку (рілля) загальною площею 0.1795 га, в межах села Страхолісся, на території Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області.

На підставі вказаного рішення ОСОБА_2 отримала державний акт від 18.08.2004 року серії ЯБ №004111 на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1795 га, яка складалась з двох земельних площею 0,1104 га з кадастровим номером: 3222081401:01:013:0014 та площею 0,0692 га з кадастровим номером 3222081401:01:013:0013 для ведення особистого селянського господарства.

В подальшому, ОСОБА_2 отримала два окремих державних акти на право власності на вищевказані земельні ділянки, а саме державні акти серії ЯЗ № 439222 та ЯЗ № 439223 від 23.09.2009 на земельну ділянку площею 0,1104 га з кадастровим номером 3222081401:01:013:0014, та площею 0,0692 га з кадастровим номером 3222081401:01:013:0013.

Також відповідно до рішення сесії Страхоліської сільської ради № Y-29-261 від 11.09.2009 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, та безкоштовно передано у власність громадянам України ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 земельні ділянки загальною площею 0,6008 га, в межах села Страхолісся, на території Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області, а саме ОСОБА_3 передано - 0,2237 га, ОСОБА_4 - 0,1507 га, ОСОБА_5 - 0,2264 га.

В подальшому на підставі вказаного рішення ОСОБА_3 отримала державний акт серії ЯД № 336378 від 17.09.2009 на право власності на земельну ділянку площею 0,2237 га з кадастровим номером: 3222081400:02:001:0045, ОСОБА_4 . - державний акт серії ЯД № 336393 від 17.09.2009 на право власності на земельну ділянку площею 0.1507 га з кадастровим номером: 3222081401:01:013:0055; ОСОБА_5 - державний акт серії ЯД № 336381 від 17.09.2009 на право власності на земельну ділянку площею 0,2264 га з кадастровим номером 3222081401:01:013:0056.

Аналогічним рішенням Страхоліської сільської ради № Y-29-262 від 11.09.2009 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та передано безкоштовно у власність ОСОБА_6 земельну ділянку загальною площею 1,3733 га, в межах села Страхолісся, на території Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області.

На підставі вказаного рішення ОСОБА_6 отримав державний акт серії ЯД № 336380 від 17.09.2009 на право власності на земельну ділянку, площею 1,3733 га з кадастровим номером 3222081400:02:001:0044.

В подальшому, ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу №№ 3996-3997 від 25.09.2009, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зверьковою Н.В., відчужила належні їй земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222081401:01:013:0014, площею 0,1104 га та 3222081401:01:013:0013, площею 0,0692 га, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес-Буд ідентифікаційний номер 35827848.

Також ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , на підставі договорів купівлі-продажу від 25.09.2009 № 4000, № 4020, № 4024 та № 4028, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зверьковою Н.В., відчужили належні їм земельні ділянки, а саме площею 0,2237 га з кадастровим номером 3222081400:02:001:0045, площею 0,1507 га з кадастровим номером 3222081401:01:013:0055, площею 0,2264 га з кадастровим номером: 3222081401:01:013:0056 та площею 1,3733 га, з кадастровим номером 3222081400:02:001:0044 на користь ТОВ Прогрес-Буд , про що 06.10.2009 внесено відповідні відомості до поземельних книг на вказані земельні ділянки управлінням Держкомзему в Іванківському районі Київської області.

Окрім того, на підставі договорів купівлі-продажу від 25.09.2009 № 4004, № 4008 та № 4012, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зверьковою Н.В., ОСОБА_5 відчужив належні йому три земельні ділянки, право власності на які посвідчено державними актами серії ЯГ №178659 від 16.04.2008, серії ЯЖ № 016235 від 16.04.2008 року, серії ЯЖ №016201 від 16.04.2008, на користь ТОВ Прогрес-Буд , а саме площею 0,2306 га з кадастровим номером 3222081401:01:013:0020, площею 0,2300 га з кадастровим номером 3222081401:01:013:0042 та площею 0,0201 га з кадастровим номером 3222081401:01:013:0044, про що 06.10.2009 внесено відповідні відомості до поземельних книг на вказані земельні ділянки управлінням земельних ресурсів в Іванківському районі Київської області.

На підставі вищевказаних договорів купівлі-продажу ТОВ Прогрес- Буд об`єднало земельні ділянки з кадастровими номерами площею 0,3733 га 3222081400:02:001:0044 та 3222081401:01:013:0014 площею 0,1104 га в земельну ділянку площею 1,4837 га з кадастровим номером 3222081401:01:013:0057 та отримано державний акт серії ЯЗ №439227 від 13.10.2009 на право власності на зазначену земельну ділянку з цільовим призначенням: для будівництва, обслуговування житлових будівель та споруд.

Окрім того, ТОВ Прогрес-Буд об`єднано земельні ділянки, а саме площею 0,0201 га з кадастровим номером 3222081401:01:013:0044, площею 0,2300 га з кадастровим номером 3222081401:01:013:0042, площею 0,2306 га з кадастровим номером 3222081401:01:013:0020, площею 0,2264 га з кадастровим номером: 3222081401:01:013:0056, площею 0,1507 га з кадастровим номером 3222081401:01:013:0055 та площею 0,2237 га з кадастровим номером 3222081400:02:001:0045 в одну земельну ділянку площею 1,0815 га з кадастровим номером 3222081401:01:013:0058, та отримано державний акт серії ЯЗ № 439226 від 13.10.2009 на право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням: для будівництва, обслуговування житлових будівель та споруд

В подальшому, ТОВ Прогрес Буд на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок № 240 та № 287 від 06.08.2012, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Л.Д., відчужило належні йому земельні ділянки на користь ОСОБА_1 , про що 14.08.2012 управлінням Держкомзему в Іванківському районі Київської області внесено відповідні відомості до поземельних книг на вказані земельні ділянки та на вищевказаних державних актах ТОВ Прогрес-Буд зроблені відповідні відмітки.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ Прогрес-Буд з 03.09.2013 за рішенням засновників припинило свою діяльність як суб`єкт господарювання та знято з податкового обліку

Вищевказані рішення Страхоліської сільської ради Іванківського району №24-10-76 від 07.04.2004, №Y-29-261 від 11.09.2009, №Y-29-262 від 11.09.2009 прийняті поза межами компетенції, у зв`язку з чим набуття права власності на вищевказані земельні ділянки з кадастровими номерами 3222081401:01:013:0057 для особистого селянського господарства та 3222081401:01:013:0058 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд відбулась із порушенням вимог земельного та лісового законодавства.

Згідно з інформацією Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства від 30.11.2018 року, дві земельні ділянки накладаються на землі лісогосподарського призначення: 3222082401:01:013:0057, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, загальна площа 1,4837 га, площа накладення - 1,3733 га; 3222082401:01:013:0057, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, загальна площа 1,0815 га, площа накладення - 0,5301 га.

Таким чином, за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 незаконно зареєстровано право приватної власності на землі лісового фонду із зміною їх цільового призначення.

Таким чином, з постійного користування Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства, безпідставно вибули земельні ділянки лісового фонду

Крім того, при набутті права власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на спірні земельні ділянки, змінено їх цільове призначення із земель лісогосподарського призначення на землі для ведення особистого селянського господарства та для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, про те, зміна цільового призначення спірних земельних ділянок відбулась з порушенням ч. 7 ст. 20 та ст. 207 Земельного кодексу України, а саме без погодження Кабінету міністрів України, без висновків органів виконавчої влади з питань лісового господарства та без нарахування і сплати втрат лісогосподарського виробництва у зв`язку з вилученням лісових земель для несільськогосподарських потреб.

З наведеного вище вбачається, що набуття ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 права власності на спірні земельні ділянки грубо порушує права та інтереси дійсного власника, адже з його володіння протиправно вибули землі лісового фонду, у зв`язку з чим державу в особі компетентних органів позбавлено права власності на землю, що суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені в ст. 14 Конституції України та ст. 5 Земельного кодексу України.

Таким чином, зазначений позов пред`являється в інтересах Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства та органу управління підприємства - Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства.

При цьому, зазначені юридичні особи не вжили будь-яких заходів реагування у зв`язку із вказаним порушенням.

Крім того, листом № 143 від 05.08.2019 року Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства Київського обласного та м. Києву управління лісового та мисливського господарства відповідно, поінформували прокурора щодо того, що ними заходи реагування у зв`язку з виявленням вказаних порушень не вживались, а також вказані установи ініціюють перед прокурором питання щодо вжиття ним заходів представницького характеру у зв`язку з відсутністю відповідних коштів на самостійну сплату судового збору за звернення до суду з позовом.

У зв`язку з цим, позов пред`явлено прокурором в інтересах держави в особі Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства та Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, оскільки вибуття всупереч встановленого законом порядку з володіння держпідприємства земельної ділянки лісогосподарського призначення суперечить інтересам держави, а органи, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, заходи для захисту інтересів держави не вживають протягом тривалого часу. Викладене обумовлює необхідність у звернені прокурора з даним позовом.

Відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України, на органи прокуратури покладено обов`язок представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Отже, звертаючись до суду з позовом, прокурор реалізує конституційну функцію представництва інтересів держави в суді.

Ухвалою суду від 10 березня 2020 року вказану заяву було залишено без руху та надано заявникові строк для усунення недоліків заяви, оскільки заява не містить належних обґрунтувань підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.

На виконання ухвали суду заступник керівника Броварської місцевої прокуратури надав пояснення, втім вимоги ухвали по суті не виконав.

Відповідно до ч. 5 ст. 175 ЦПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Пунктом 5 частини 3 статті 175 ЦПК України передбачено, що саме в позовній заяві зазначаються докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 185 ЦПК України.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява N 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):

"Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асанблеї Ради Європи від 27.05.2003 N 1604(2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.99 N 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Обґрунтовуючи підстави представництва, прокурор наголошує на тому, що органами, уповноваженими державою здійснювати функції у спірних правовідносинах є Київське обласне управління лісового та мисливського господарства та Дніпровсько-Тетерівське державне лісомисливське підприємство, які тривалий час не вживають заходів для захисту інтересів держави, які полягають у задоволенні суспільної потреби у відновленні законності, захисті права власності Українського народу на землю, ліси. З огляду на це, прокурор вбачає правові підстави для звернення із зазначеним позовом в інтересах держави та для захисту її інтересів.

Водночас пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не належить до сфери кримінального права, наголошено, що вкрай важливо забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і щоб загальні завдання щодо захисту інтересів держави вирішувалися через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій було засновано окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

З урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу стосовно рівноправності сторін судового провадження зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави у суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом (рішення ВС від 05.12.2018 у справі №923/129/17).

У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі № 906/240/18, від 1.11.2018 у справі № 910/18770/17, від 5.11.2018 у справі № 910/4345/18.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, в тому числі, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.

Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства має можливість для самостійного захисту своїх прав та інтересів, оскільки є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності щодо захисту майнових інтересів держави.

Більше того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Зазначене узгоджується з усталеними правовими висновками Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, від 23.10.2018 у справі № 926/03/18, від 23.09.2018 у справі № 924/1237/17.

Таким чином, участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого і законного обґрунтування та підтвердження необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принципи змагальності та рівності сторін при розгляді цивільного спору.

Прокурор не надав жодного доказу, який би підтверджував, що Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства неспроможне з об`єктивних причин самостійно звернутися з позовом до суду, тобто ухвала суду від 10 березня 2020 року не виконана.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач (заявник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177ЦПК України, позовна заява (заява) вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач (заявник) не усунув недоліки позовної заяви (заяви) у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За наведених підстав, позовна заява заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства до Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсними рішень Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області, державних актів та витребування земельних ділянок з незаконного володіння підлягає поверненню заявникові.

Керуючись ст.ст. 175, 185, 353, 354 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства до Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсними рішень Страхоліської сільської ради Іванківського району Київської області, державних актів та витребування земельних ділянок з незаконного володіння вважати неподаною і повернути позивачу .

Копію ухвали невідкладно надіслати рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням заявникові.

Оригінал заяви разом з доданими до неї документами повертаються після набрання ухвалою законної сили.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стави підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання через Іванківський районний суд Київської області апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання (10.04.2020). Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Ю.В. Ткаченко