Постанова

від 17.02.2020 по справі 373/452/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 373/452/19 Головуючий у суді першої інстанції: Керекеза Я.І.

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/778/20 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Мостової Г.І., Слюсар Т.А.

Секретаря судового засідання Маличівській Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою Устінової Ганни Кирилівни - представника Головного управління Держгеокадастру у Київській області на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 10 липня 2019 року у цивільній справі за позовом першого заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу ГУ Держземагенства у Київській області та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а:

У березні 2019 року Перший заступник керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області звернувся в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 , в якому просить визнати недійсним наказ Головного управління Держземагенства у Київській області № КИ/3223387200:08:002/00006192 від 24 вересня 2013 року Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність , яким передано у власність ОСОБА_2 із земель державної власності сільськогосподарського призначення земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 1,3557 га, кадастровий номер 3223387200:08:022:0028, що розташована на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, а також витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь територіальної громади в особі Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області вищезазначену земельну ділянку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прокуратурою в ході вивчення стану додержання вимог земельного законодавства встановлено, що наказом Головного управління Держземагенства у Київській області № КИ/3223387200:02:025/00002506 від 11 липня 2013 року надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 1,3557 га, кадастровий номер 3223387200:08:022:0028, що розташована на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області. На підставі даного наказу ТОВ Земельні технології розробило проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 та наказом ГУ Держземагенства у Київській області № КИ/3223387200:08:002/00006192 від 24 вересня 2013 року затверджено проект землеустрою щодо відведення вищезазначеної земельної ділянки та передано її у власність ОСОБА_2 . Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 124230447 від 17 травня 2018 року за ОСОБА_2 06 грудня 2013 року зареєстровано право власності на дану земельну ділянку.

Наказ Головного управління Держземагенства у Київській області № КИ/3223387200:08:002/00006192 від 24 вересня 2013 року прокурор вважає таким, що виданий з порушенням вимог статей 19, 58 Конституції України та ст. ст. 5, 12, 15-1, 83, 118, 122, 186-1 ЗК України, оскільки спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3223387200 :08:002:0028, площею 1,3557 га не знаходилась в межах Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, а повністю розташована в існуючих межах міста Переяслава-Хмельницького та є комунальною власністю територіальної громади міста Переяслава - Хмельницького, про що свідчить кадастровий план (схеми-накладення), виготовлений ТОВ Землевпорядкування та кадастр . Вказані обставини підтверджуються також технічною документацією, з якої вбачається, що спірна земельна ділянка, яка є частиною земельної ділянки загальною площею 3152,8 га., перебувала у складі земель комунальної власності міста Переяслава-Хмельницького, які були сформовані на підставі науково-технічної документації по складанню проекту встановлення зовнішньої межі міста Переяслава-Хмельницького, розробленої у жовтні 1996 року, а надалі у 2000 році встановлено на місцевості межі адміністративно-територіальної одиниці міста Переяслава-Хмельницького. З 03 березня 1998 року земельний масив, на якому розташована і спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3223387200:08:022:0028, відноситься до комунальної форми власності, право на розпорядження якої в інтересах територіальної громади має лише Переяслав-Хмельницька міська рада Київської області. Рішення органом виконавчої влади, який наділений компетенцію розпоряджатися такими землями не приймалось. До того ж, при набутті права власності відповідачем ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку змінено її цільове призначення із земель під індивідуальну житлову забудову на ведення особистого селянського господарства.

Посилаючись на те, що спірна земельна ділянка вибула з комунальної власності протиправно, просив визнати недійсним наказ Головного управління Держземагенства у Київській області № КИ/3223387200:08:002/00006192 від 24 вересня 2013 року та витребувати на підставі статей 388, 396 ЦК України з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь Переяслав-Хмельницької міської ради земельну ділянку, площею 1,3557 га, кадастровий номер 3223387200:08:022:0028.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 10 липня 2019 року позов першого заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу ГУ Держземагенства у Київській області та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння задоволено. Визнано недійсним наказ Головного управління Держземагенства у Київській області № КИ/3223387200:08:002/00006192 від 24 вересня 2013 року Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність , яким передано у власність ОСОБА_2 із земель державної власності сільськогосподарського призначення земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 1,3557 га, кадастровий номер 3223387200:08:022:0028, що розташована на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області. Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 1,3557 га, кадастровий номер 3223387200:08:022:0028, що розташована на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Стягнуто із Головного управління Держгеокадастру у Київській області на користь Прокуратури Київської області судовий збір в розмірі 1 921,00 грн.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь Прокуратури Київської області судовий збір в розмірі 1 921,00 грн.

Додатковим рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2019 року витребувано із незаконного володіння ОСОБА_2 на користь територіальної громади в особі Переяслав-Хмельницької міської рад Київської області земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 1,3557 га, кадастровий номер 3223387200:08:022:0028.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції в частині задоволених вимог до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Київській області подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог до Головного управління Держгеокадастру у Київській області та закриття провадження у справі, мотивуючи тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що висновок суду першої інстанції про відсутність повноважень у Головного управління Держземагенства у Київській області щодо розпорядження оспорюваною земельною ділянкою не відповідає дійсності, оскільки дані про зміну меж міста Переяслав- Хмельницького Київської області, зокрема, науково-технічна документація по складанню проекту встановлення зовнішньої межі міста Переяслав- Хмельницького Київської області до Держкомзему не подавались. Інформація про віднесення масиву, де знаходиться оспорювана земельна ділянка, до земель в межах міста Переяслав-Хмельницького Київської області відсутня. В свою чергу, згідно з даними державного земельного кадастру, оспорювана земельна ділянка знаходиться на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області на підставі проекту формування території і встановлення меж Стовп`язької сільської Ради народних депутатів та населених пунктів: Стовп`яги, Гречаники, Кавказ, Веселе та Соснова Переяслав-Хмельницького району Київської області від 1995 року. Тому Головне управління не погоджується з позицією суду першої інстанції щодо зміни конфігурації міста Переяслав-Хмельницький з дотриманням процедури визначеної на той час законодавством. До того ж, при видачі наказу від 24.09.2013 № КИ/3223387200:08:002/00006192 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2 на території Стовп`язької сільської ради Переяслав- Хмельницького району Київської області Головне управління керувались тим, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки було погоджено відповідно до вимог законодавства, а земельна ділянка була зареєстрована, причини ж для відмови були відсутні. Також вважає, що суд першої інстанції прийшов до хибного висновку про прийняття позовної заяви від прокурора, оскільки це суперечить положенням статті 131-1 Конституції України та нормам Закону України Про прокуратуру . При цьому прокурор не надав належні обґрунтування та доведеність виключних підстав щодо звернення останнього до суду задля захисту інтересів держави.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу керівник Бориспільської місцевої прокуратури просить апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київській області залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що з часу включення в межі міста Переяслав- Хмельницького 597,8 га земель, тобто з 03.03.1998 спірний земельний масив, на якій розташована земельна ділянка з кадастровим номером 3223387200:08:002:0028 відноситься до комунальної форми власності, право на розпорядження якої в інтересах територіальної громади має лише Переяслав- Хмельницька міська рада Київської області. Спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3223387200:08:002:0028 вибула з комунальної власності протиправно, а тому існують всі правові підстави для витребування її з незаконного володіння (власності) ОСОБА_2 на користь Переяслав-Хмельницької міської ради на підставі ст. ст. 388, 396 Цивільного кодексу України. Стосовно тверджень представника відповідача про підстави для представництва Бориспільською місцевою прокуратурою зазначив про те, що незаконне відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_2 порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням і охороною земель та ефективного використання земельних ресурсів. Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання додержання законності передачі земельної ділянки житлової та громадської забудови комунальної форми власності, яке проведене з порушенням вимог чинного законодавства. Уповноваженим державою органом у спірних правовідносинах є Переяслав-Хмельницька міська рада Київської області, яка згідно ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні є органом, що представляє територіальну громаду міста Переяслав-Хмельницького та діє в її інтересах, а також яка у відповідності до статті 18-1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні має повноваження звертатись до суду з метою реалізації повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування. Підставою для представництва інтересів держави та безпосередньо інтересів територіальної громади м. Переяслав-Хмельницький в особі Переяслав- Хмельницької міської ради є об`єктивна обставина порушення інтересів держави у зв`язку з бездіяльністю позивача, яка полягає у відсутності активних дій (підготовка проекту позову, сплата судового збору тощо), спрямованих на звернення з позовом до суду.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу представник Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області Медведенко Н. просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Київській області залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що спірна земельна ділянка є власністю територіальної громади міста Переяслав - Хмельницького відповідно до ст.83 ЗК України, оскільки вона розташована у межах міста Переяслав - Хмельницького та Переяслав-Хмельницькою міською радою рішення про надання прав на вказану земельну ділянку не надавались. Таким чином, наказ Головного управління Держземагенства у Київській області від 24 вересня 2013 року №КИ/3223387200:08:002/00006192 був виданий суб`єктом владних повноважень, який не мав права на розпорядження спірною земельною ділянкою. Крім того, оскаржуваним наказом змінено цільове призначення земельної ділянки суб`єктом, який не мав на це законних повноважень.

Твердження апелянта щодо відсутності повноважень прокурора на подання позову та представництво інтересів Переяслав-Хмельницької міської ради вважає безпідставним, оскільки нормами законодавства (ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру ) передбачено право прокурора на таке звернення та представництво за умов, якщо орган місцевого самоврядування не здійснює відповідні повноваження щодо захисту інтересу. З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що ІІереяслав-Хмельницька міська рада не реалізовувала протягом тривалого часу повноваження щодо захисту інтересу територіальної громади на спірну земельну ділянку. Прокурором повідомлено Переяслав- Хмельницьку міську раду про намір звернення до суду із позовом в інтересах територіальної громади міста Переяслав-Хмельницький до подання позову.

У судовому засіданні представник прокуратури Слабковська О.О. та представник Переяслав - Хмельницької міської ради Київської області Нестренко Є.А. заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідачі Головне управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи судом повідомлені у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що за замовленням Переяслав-Хмельницької міської ради народних депутатів на підставі договору № 329 від 16 червня 1995 року Київським відділенням Інституту землеустрою Української академії аграрних наук у 1996 році розроблено науково-технічну документацію по складанню проекту встановлення зовнішньої межі міста Переяслав-Хмельницького Київської області.

На період розробки проекту площа міста Переяслава - Хмельницького станом на 1970 рік становила 2555 га, за існуючими межами та перспективи його забудови - 3152 га.

Рішенням Переяслав-Хмельницької районної ради Київської області №4-ХІ-ХХІІ від 26 травня 1997 року погоджено розроблення проекту встановлення зовнішньої межі міста Переяслав-Хмельницького загальною площею 3152,3 га (а.с. 53-54 том 1).

Науково-технічна документація отримала висновок державної землевпорядної експертизи №17-1 від 25 липня 1997 року (а.с. 48 том 1 зворот). Документація погоджена відділом земельних ресурсів та відділом архітектури та містобудування Переяслав-Хмельницької районної ради народних депутатів, а також Стовп`язькою сільською радою народних депутатів, містить акт про встановлення на місцевості та погодження меж міста Переяслава-Хмельницького з суміжниками, у тому числі Стовп`язькою сільською радою народних депутатів (а.с. 52 том 1).

На підставі рішення Київської обласної ради народних депутатів №93-09-ХХІІ від 05 серпня 1997 року погоджено проект встановлення меж міст обласного підпорядкування, у тому числі міста Переяслава - Хмельницького загальною площею 3152 га, та висловлено клопотання до Верховної Ради України затвердити зазначені межі, що погоджені з відповідними землекористувачами (а.с. 47 том 1).

Постановою Верховної Ради України №145/98-ВР від 03 березня 1998 року включено в межі міста Переяслав-Хмельницький землі Переяслав-Хмельницького району загальною площею 597,8 га (а.с. 45 том 1).

Листом №01-14-275 від 26 березня 1998 року Київське обласне управління земельних ресурсів повідомило, у тому числі виконком Переяслав-Хмельницької міської ради, про прийняття зазначеної постанови Верховної Ради України №145/98-ВР від 03 березня 1998 року із проханням укласти договір з Київським відділенням інституту землеустрою і здійснити відведення площ в натурі (а.с. 46 том 1 зворот).

16 листопада 2000 року голови Переяслав-Хмельницької районної ради та райдержадміністрації звернулись до міського голови міста Переяслава - Хмельницького із пропозицією внести зміни в конфігурацію меж міста.

Рішенням Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області №04-21-ХХІІІ від 17 листопада 2000 року змінено конфігурацію міста, у тому числі прийнято у межі міста землі мікрорайону Теплічний-2 , землі запасу, які згідно з генпланом забудови міста передбачені під індивідуальну житлову забудову, а на даний час використовуються жителями міста під тимчасові сезонні огороди та землі під новий міський цвинтар (а.с. 44 том 1 зворот).

Рішенням Переяслав-Хмельницької районної ради Київської області № 202-15-ХХІІІ від 08 грудня 2000 року погоджено змінену конфігурацію між Переяслав-Хмельницького району, у тому числі передано у межі міста землі резерву, які згідно з перспективним генпланом забудови міста передбачені під індивідуальну житлову забудову та землі під новий міський цвинтар (а.с. 45 том 1).

Відповідно до технічного звіту КДП Київгеоінформатика від 2000 року (дата надходження документу до Виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області 15 січня 2004 року) встановлені межові знаки території міста Переяслав-Хмельницького, загальною площею 3152,8 га., у кількості 200 штук. Акт здачі-прийомки межових знаків підписано 11 вересня 2000 року (а.с. 95-117 том 1).

З картографічного матеріалу, наявного у науково-технічній документації вбачається, що спірна земельна ділянка перебуває у межах міста Переяслав-Хмельницький (а.с. 105 том 1).

Призначенням зазначеної території визначено - під індивідуальну житлову забудову.

Рішенням Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області №08-78-VI від 29 вересня 2015 року вирішено розробити детальні плани територій для розміщення житлової забудови в м. Переяслав-Хмельницький (а.с.72-73 том 1).

Згідно рішення Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області № 08-79-VI від 20 жовтня 2015 року затверджено містобудівну документацію - Генеральний план м. Переяслав-Хмельницький. Відповідно до проектного плану спірна земельна ділянка підлягала садибній житловій забудові (а.с.70-71 том 1).

Рішенням Виконкому Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області №315-17 від 05 вересня 2016 року затверджено детальний план територій для розміщення житлової забудови в місті Переяслав-Хмельницький (а.с.75-76 том 1).

Під час розроблення детального плану території міста Переяслав -Хмельницького та опрацювання відомостей Публічної кадастрової карти України виконкому Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області стало відомо про формування спірної земельної ділянки площею 1,3557 га, кадастровий номер 3223387200:08:022:0028, яка є частиною земельного масиву, що перебуває у складі земель комунальної власності міста Переяслава-Хмельницького, та її відчуження ( а.с. 125 том 1).

Виявлено, що 05 липня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до начальника ГУ Держземагенства у Київській області із клопотанням про надання йому у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,5 га, що розташована на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (а.с.32 том 1).

Наказом ГУ Держземагенства у Київській області № КИ/3223387200:02:025/00002506 від 11 липня 2013 року надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, розташованих на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (а.с.30 том 1).

Наказом ГУ Держземагенства у Київській області № КИ/3223387200:08:002/00006192 від 24 вересня 2013 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, загальною площею 1,3557 га, кадастровий номер 3223387200:08:002:0028 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (а.с.31 том 1).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 124230447 від 17 травня 2018 року власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 1,3557 га, кадастровий номер 3223387200:08:022:0028, що розташована на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, є ОСОБА_2 . Підставою внесення даних до реєстру стало свідоцтво про право власності № 14480394 від 12 грудня 2013 року (а.с.38-39 том 1).

Відомості про реєстрацію даної земельної ділянки внесені до Державного земельного кадастру (а.с.40 том 1).

Надаючи юридичну оцінку правовідносинам сторін, судом першої інстанції встановлено, що зміна конфігурації міста Переяслав-Хмельницький, відповідно до якої передано до меж міста спірну земельну ділянку, яка є частиною земельної ділянки загальною площею 3152,8 га., проведено у межах повноважень відповідних органів державної влади та місцевого самоврядування. Межі міста було встановлено в установлений законом спосіб та порядку, винесено в натурі та закріплено. Проектна документація була реалізована та становила земельну-кадастрову документацію, яка підтверджувала відповідні права на землю міста Переяслав-Хмельницький її територіальною громадою, членом якої не є відповідач ОСОБА_2 .

Задовольняючи позов першого заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області, суд першої інстанції виходив із того, що на момент набрання чинності Закону України Про Державний земельний кадастр межі міста Переяслав-Хмельницький були сформовані, а спірна земельна ділянка перебувала у межах міста Переяслав-Хмельницький, за цільовим призначенням під індивідуальну житлову забудову. Отже, питання розпорядження спірною земельною ділянкою на момент подання 05 липня 2013 року заяви ОСОБА_2 належало до компетенції Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області, а не центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин чи його територіального органу. У зв`язку з цим, накази ГУ Держземагенства у Київській області, у тому числі той, що оскаржується № КИ/3223387200:08:002/00006192 від 24 вересня 2013 року, були видані суб`єктом владних повноважень, який не мав права на розпорядження спірною земельною ділянкою. Крім того, оскаржуваним наказом змінено цільове призначення земельної ділянки суб`єктом, який не мав на це законних повноважень.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що законним та ефективним способом захисту порушеного права за пред`явленим позовом прокурату в інтересах держави в особі Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області є скасування акту Головного управління Держземагенства у Київській області (правонаступником якого є відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Київській області), на підставі якого набуто право власності на спірну земельну ділянку, та витребування з незаконного володіння відповідача ОСОБА_2 спірної земельної ділянки на користь територіальної громади в особі Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог про витребування з незаконного володіння відповідача ОСОБА_2 спірної земельної ділянки на користь територіальної громади в особі Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області учасниками справи не оскаржується.

Перевіряючи рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги в частині вирішення вимог про визнання недійсним наказу Головного управління Держземагенства у Київській області № КИ/3223387200:08:002/00006192 від 24 вересня 2013 року Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність , колегія суддів виходить з такого.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно з частинами другою, третьою статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Статтею 80 ЗК України встановлено, що самостійними суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності, а також держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, на землі державної власності.

Згідно зі статтями 83, 84 ЗК України комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, в державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Статтею 122 ЗК України передбачено, що вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно з приписами частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб - частина 4 статті 122 ЗК України.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що Головне управління Держземагенства є територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, який відповідно до положень частини 4 статті 122 ЗК України уповноважений здійснювати передачу земельних ділянок лише сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Із оспорюваного в судовому порядку наказу ГУ Держземагенства у Київській області № КИ/3223387200:08:002/00006192 від 24 вересня 2013 року вбачається, що територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, загальною площею 1,3557 га, кадастровий номер 3223387200:08:002:0028 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області (а.с.31 том 1).

Досліджуючи письмові докази у справі, якими є кадастровий план (схеми-накладення), виготовлений ТОВ Землевпорядкування та кадастр , та технічна документація, судом першої інстанції встановлено, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3223387200 :08:002:0028, площею 1,3557 га, яка є частиною земельної ділянки загальною площею 3152,8 га., знаходиться за межами населеного пункту Стовп`яги Переяслав-Хмельницького району Київської області, та повністю розташована в існуючих межах міста Переяслав-Хмельницького, належить до земель комунальної власності, за категорією земель - землі під індивідуальну житлову забудову.

Проаналізувавши встановлені обставин справи та надавши їм належну правову оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що право розпорядження спірною земельною ділянкою, площею 1,3557 га в інтересах територіальної громади належало лише Переяслав-Хмельницькій міській раді Київської області, що відповідає вимогам статей 83, 122, 149 ЗК України, проте жодних дій щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою Переяслав-Хмельницькою міською радою Київської області не вчинялось.

Узгоджується із встановленими фактичними обставинами справі і висновок суду першої інстанції про те, що оспореним наказом ГУ Держземагенства у Київській області № КИ/3223387200:08:002/00006192 від 24 вересня 2013 року допущено незаконну зміну цільового виду використання спірної земельної ділянки, яка відведена та передана у власність громадянину ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства. При цьому, жодного рішення уповноваженим органом щодо зміни виду використання спірної земельної ділянки з категорії земель під індивідуальну житлову забудову не ухвалювалось та відповідна землевпорядна документація не розроблялась.

Відповідно до частини першої статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Враховуючи наведене, висновок суду першої інстанції про те, що Головне управління Держземагенства у Київській області як територіальний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, не мало право розпоряджатися спірною земельною ділянкою, а тому є підстави для визнання недійсним оспорюваного наказу, є правильним та таким, що відповідає обставинам справи і вимогам закону. Отже, заявлений прокурором Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області позов у вказаній частині є обґрунтованим.

Посилання відповідача ГУ Держгеокадастру у Київській області (правонаступника ГУ Держземагенства у Київській області) у доводах апеляційної скарги про те, що дані про зміну меж міста Переяслав - Хмельницького Київської області до Державного земельного кадастру не подавались, а тому у Головного управління Держземагенства у Київській області були повноваження на розпорядження спірною земельною ділянкою спростовуються сукупністю досліджених судом першої інстанції доказів та їх юридичної оцінки.

Встановлені на їх підставі обставини справи вказують на те, що на момент подання 05 липня 2013 року заяви (клопотання) ОСОБА_2 до начальника ГУ Держземагенства у Київській області про надання йому у власність спірної земельної ділянки межі міста Переяслав-Хмельницький були сформовані, а земельний масив, до якого входить передана у власність відповідачу спірна земельна ділянка, віднесена до земель комунальної власності міста Переяслав-Хмельницького, за цільовим призначенням під індивідуальну житлову забудову.

Встановлюючи вказані обставини, суд першої інстанції правильно керувався тим, що відповідно до вимог Закону України від 06 вересня 2012 року № 5245-VI Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності , який набрав чинності з 01 січня 2013 року, землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

У пункті 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності визначено, що у разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, а також її затвердження здійснюються: у межах населених пунктів - сільськими, селищними, міськими радами; за межами населених пунктів - органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками.

При цьому, статтею 5 Закону України Про Державний земельний кадастр (у редакції,чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу) передбачено, що ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом: створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону; внесення відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру; внесення змін до відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру; оброблення та систематизації відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру. Державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях. У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях.

Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Доводи апеляційної скарги відповідача ГУ Держгеокадастру у Київській області (правонаступника ГУ Держземагенства у Київській області) про те, що судом першої інстанції не перевірено додержання прокурором умов для реалізації права на звернення з даним позовом до суду не знайшли свого підтвердження.

Колегією суддів встановлено, що обставини дотримання прокурором встановленої частинами 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, яка повинна передувати зверненню прокурора в інтересах держави з позовом до суду, з`ясована судом першої інстанції на стадії відкриття провадження у справі.

Судом першої інстанції враховано, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (б) у разі відсутності такого органу - частина третя статті 23 Закону України Про прокуратуру .

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Матеріалами справи підтверджується, що в позовній заяві прокурор відповідно до статті 23 Закону України Про прокуратуру обґрунтував виключні підстави для представництва в суді інтересів держави в особі Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області як органу, до повноважень якого віднесено розпорядження землями, що перебувають у комунальній власності, а суд першої інстанції при відкритті провадження перевірив наявність таких підстав.

Інші доводи апеляційної скарги відповідача ГУ Держгеокадастру у Київській області (правонаступника ГУ Держземагенства у Київській області), матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування судового рішень в частині вирішених вимог щодо визнання недійсним наказу Головного управління Держземагенства у Київській області № КИ/3223387200:08:002/00006192 від 24 вересня 2013 року Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність , яким передано у власність ОСОБА_2 із земель державної власності сільськогосподарського призначення земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 1,3557 га, кадастровий номер 3223387200:08:022:0028.

В частині задоволених вимог про витребування із незаконного володіння ОСОБА_2 на користь територіальної громади в особі Переяслав-Хмельницької міської рад Київської області земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 1,3557 га, кадастровий номер 3223387200:08:022:0028 рішення суду першої інстанції учасниками справи не оскаржується, а тому суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Устінової Ганни Кирилівни - представника Головного управління Держгеокадастру у Київській області в межах її доводів задоволенню не підлягає, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги не відшкодовуються та покладаються на відповідача ГУ Держгеокадастру у Київській області.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Устінової Ганни Кирилівни - представника Головного управління Держгеокадастру у Київській області відхилити.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 10 липня 2019 року в частині визнання недійсним наказу Головного управління Держземагенства у Київській області № КИ/3223387200:08:002/00006192 від 24 вересня 2013 року Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність , яким передано у власність ОСОБА_2 із земель державної власності сільськогосподарського призначення земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 1,3557 га, кадастровий номер 3223387200:08:022:0028, що розташована на території Стовп`язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. При оголошенні вступної та резолютивної частин судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді: