Ухвала

від 23.04.2020 по справі 756/6788/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

23 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 756/6788/19

провадження № 61-6331ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 29 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Укрфінстрах про стягнення страхової виплати,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Укрфінстрах (далі - ТДВ СК Укрфінстрах ) про стягнення страхової виплати у розмірі 66 675, 00 грн.

Посилалася на те, що між сторонами було укладено договір добровільного медичного страхування для виїжджаючих за кордон № 974863 від 21 лютого 2018 року, строк дії якого з 26 лютого 2018 року по 05 березня 2018 року. Перебуваючи на території готелю 27 лютого 2018 року позивач згідно договору звернулась до служби підтримки ТДВ СК Укрфінстрах у зв`язку з незрозумілими, нехарактерними сильними болями у лівій частині черевної порожнини. На підставі вказаного звернення відповідачем була зареєстрована заявка № 974863 . Наданий лікар провів пальпацію черевної порожнини та прописав лікування. 01 березня 2018 року близько 18:00 год. після безуспішного лікування з температурою, ознаками інтоксикації та сильним болем, позивач вдруге звернулась до служби підтримки ТДВ СК Укрфінстрах . О 21:00 год. лікар після попереднього огляду екстрено на автомобілі швидкої допомоги відвіз позивача до обраної відповідачем клініки. Лікарями клініки був виявлений камінь 9 мм, що вийшов з лівої нирки та заблокував протоки. Стан позивача вимагав негайної позапланової операції через загрозу життєво важливим органам та сильну інтоксикацію організму. Лікарі клініки негайно почали готувати позивача до позапланової операції, що була призначена на ранок 02 березня 2018 року. Клініка згідно протоколу 02 березня 2018 року направила на електронну адресу відповідача документи з епікризом і рахунком 2 500, 00 дол. США для акцепту. Після 11:00 год. 02 березня 2018 року відповідач відповів, що відмовляється сплачувати рахунок за екстрену операцію і готовий оплатити тільки аналіз крові. Таким чином, 02 березня 2018 року о 13:00 год. позивач була вимушена власними коштами оплатити виставлений клінікою рахунок 2 500 , 00 дол. США. 13 березня 2018 року на вимогу ТДВ СК Укрфінстрах позивач надала заяву про настання страхової події, оригінали виписки на фірмовому бланку та оригінали рахунків і чека з медичного закладу.

20 березня 2018 року відповідач надав повідомлення ОСОБА_1 , в якому зазначив про відмову у виплаті страхового відшкодування. 05 жовтня 2018 року та 11 грудня 2018 року позивач зверталась до ТДВ СК Укрфінстрах з вимогою відшкодувати витрати на операцію, на що відповідач відповів відмовою. Згідно з рахунками, які були надані відповідачеві, позивач поніс витрати в розмірі 2 500, 00 дол. США, що еквівалентно 66 675,00 грн.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 29 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 10 березня 2020 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

01 квітня 2020 року ОСОБА_1 направила засобами поштового зв`язку до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 29 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 березня 2020 року, в якій просила скасувати оскаржувані судові рішення повністю та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заявник зазначила, що дана справа оскаржується з підстав, передбачених підпунктами а та в пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та вказує, що справа становить значний суспільний інтерес, оскільки справедливий та неупереджений розгляд даної справи покликаний забезпечити встановлення стійкого та прийнятного балансу між інтересами страховика та страхувальника.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік встановлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 102 грн.

Ціна позову в цій справі становить 66 675,00 грн, що станом на 01 січня 2020 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн х 250 = 525 500 грн).

Наведені у касаційній скарзіобставини, передбачені підпунктом а пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскількизаявник не навів прикладів неоднакового застосування судами норм права у подібних правовідносинах.

Доводи касаційної скарги не свідчать про наявність підстав, передбачених підпунктом в пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами. Незгода заявника з оскаржуваними судовими рішеннями в цілому, за відсутності інших обставин, не може розглядатися як обставина, що впливає на визначення справи як такої, що має виняткове значення, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і вони не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституцій України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ухвалив:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 29 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Укрфінстрах про стягнення страхової виплати відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук