Ухвала

від 27.04.2020 по справі 152/317/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

27 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 152/317/19

провадження № 61-6346ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,

розглянув касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес на рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 19 листопада 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 03 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес про визнання договору оренди землі недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес (далі - СТОВ Прогрес ) про визнання договору оренди землі недійсним.

Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області

від 19 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі від 18 квітня 2015 року, без номера, земельної ділянки загальною площею 1,7241 га, яка розташована на території Джуринської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений між ОСОБА_1 та СТОВ Прогрес .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 03 березня 2020 року рішення Шаргородського районного суду Вінницької області

від 19 листопада 2019 року залишено без змін.

У квітні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

СТОВ Прогрес на рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 19 листопада 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 03 березня 2020 року.

Касаційна скарга подана в передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме - застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі

№ 520/8073/16-ц (провадження № 61-4114св17) та від 15 березня 2018 року у справі № 821/1594/17 (провадження № К/9901/39873/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Крім того, заявник посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права, а саме - суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, відмовив у задоволенні клопотання про призначення повторної експертизи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Отже, наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

У касаційній скарзі СТОВ Прогрес порушує клопотання про зупинення дії оскаржуваного рішення суду першої інстанції до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Клопотання мотивоване тим, що постановою від 12 лютого 2020 року у рамках виконавчого провадження ВП № 61176262 на кошти СТОВ Прогрес накладено арешт, тому виконати рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 19 листопада 2019 року в частині стягнення коштів на правничу допомогу судового збору скаржник не має можливості.

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України у ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Заява (клопотання) про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення або зупинення його дії, такими мотивами, зокрема, може бути відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання судового рішення, неможливість повороту виконання рішення у разі його скасування тощо.

З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Оскільки СТОВ Прогрес не навело обґрунтованих доводів щодо необхідності зупинення дії оскаржуваного рішення суду першої інстанції до закінчення його перегляду в касаційному порядку, у задоволенні клопотання слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Керуючись статтями 389, 394, 395, 402, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у даній справі.

Витребувати з Шаргородського районного суду Вінницької області цивільну справу № 152/317/19 за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес про визнання договору оренди землі недійсним.

У задоволенні клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес про зупинення дії рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 19 листопада

2019 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку відмовити.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

А. І. Грушицький

В. В. Сердюк