Рішення

від 28.04.2020 по справі 918/703/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/703/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г. при секретарі судового засідання Ножняк Л.Ю. , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом фізичної особи - підприємця Нечипорук Світлани Олександрівни до відповідача фізичної особи - підприємця Погуляєвої Ольги Володимирівни про усунення перешкод у користуванні майном

представники учасників провадження у справі не з`явились

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року фізична особа - підприємець Нечипорук Світлана Олександрівна (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до фізичної особи - підприємця Погуляєвої Ольги Володимирівни (далі - відповідач) про усунення перешкод у користуванні приміщенням та заборони вчиняти будь-які перешкоди у доступі до приміщення, посилаючись на те, що ФОП Погуляєва О.В. фактично унеможливила доступ до складського приміщення, шляхом вчинення перешкод у проході та проїзді через її земельні ділянки.

Ухвалою суду від 07.10.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначити на "29" жовтня 2019 року.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 31.03.2020 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

До закінчення судових дебатів представником відповідача - фізичної особи-підприємця Погуляєвої Ольги Володимирівни заявлено усне клопотання про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

03.04.2020 року до суду від фізичної особи-підприємця Погуляєвої Ольги Володимирівни надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій відповідач просить суд стягнути з позивача 5 000,00 грн. - витрат, пов`язаних з розглядом справи №918/703/19.

Ухвалою суду від 03.04.2020 року розгляд заяви Фізичної особи-підприємця Погуляєвої Ольги Володимирівни про ухвалення додаткового рішення призначено на 13.04.2020 року.

10 квітня 2020 року від позивача надійшли заперечення проти заяви про ухвалення додаткового рішення по справі №918/703/19 зі змісту яких вбачається, що позивач заперечує проти задоволення вищезазначеної заяви з огляду на наступне: 1. відповідачем разом з відзивом подано орієнтовану суму витрат в розмірі 5 000,00 грн., а не розрахунок, як це передбачено вимогами ст. 124 ГПК України; 2. стороною відповідача не було зазначено поважності причини щодо неможливості подання доказів, що підтверджують понесення судових витрат в установлений законом строк до закінчення судових дебатів; 3. у тексті договору відсутні умови (пункти) щодо порядку та форми розрахунку адвокатського гонорару та лише зазначається про порядок оплати такої професійної правової допомоги, що має здійснюватися шляхом плати суми, визначеної в акті; 4. відсутність в акті здачі-примання виконаних послуг (надання правової допомоги) від 31.03.2020 року будь-яких розрахунків витрат на правову допомогу не дає можливості виокремити та визначити точну вартість понесених витрат.

З огляду на вищевикладене, позивач просить суд відмовити в задоволенні заяви про ухваленні додаткового рішення.

Ухвалою суду від 13.04.2020 року розгляд заяви Фізичної особи-підприємця Погуляєвої Ольги Володимирівни про ухвалення додаткового рішення відкладено на 28.04.2020 року та зобов`язано фізичну особу - підприємця Погуляєву О.В. надіслати на адресу фізичної особи - підприємця Нечипорук С.О. заяву від 03.04.2020 року про ухвалення додаткового рішення по справі №918/703/19 з додатками. Докази надіслання надати суду.

15 квітня 2020 року від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності заявника та на виконання вимог ухвали суду від 13.04.2020 року долучено до матеріалів справи докази надіслання заяви від 03.04.2020 року про ухвалення додаткового рішення по справі №918/703/19 з додатками.

21 квітня 2020 року на адресу суду від фізичної особи - підприємця Нечипорук Світлани Олександрівни надійшла заява про відвід судді Романюк Ю.Г. у справі №918/703/19.

Ухвалою суду від 22.04.2020 року заяву фізичної особи - підприємця Нечипорук Світлани Олександрівни про відвід судді Романюк Ю.Г. від розгляду справи №918/703/19 визнано необґрунтованою. Заяву фізичної особи - підприємця Нечипорук Світлани Олександрівни про відвід судді Романюк Ю.Г. від розгляду справи №918/703/19 передано для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2020 розгляд відповідної заяви призначено судді Церковній Н. Ф.

Ухвалою суду від 23.04.2020 року в задоволенні заяви фізичної особи - підприємця Нечипорук Світлани Олександрівни про відвід судді Романюк Ю.Г. у справі №918/703/19 відмовлено.

В судове засідання 28.04.2020 року сторони не забезпечили явку уповноважених представників, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином у встановлений законом строк, проте ФОП Погуляєвою О.В. 15.04.2020 року подано клопотання про розгляд справи без її участі та зазначено, що заяву про ухвалення додаткового рішення вона підтримує в повному обсязі.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються подана заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви про ухвалення додаткового рішення, господарський суд прийшов до наступних висновків.

Відповідачем у відзиві було подано попередній орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу на загальну суму 5 000,00 грн.

Крім того, як зазначає відповідач у заяві про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, що під час дачі пояснень у справі представником відповідача до закінчення судових дебатів було заявлено клопотання про подання доказів понесених витрат, пов`язаних з розглядом справи, після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

За умовами ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема: судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Отже, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Як свідчать матеріали справи, з метою захисту прав та отримання професійної правничої допомоги у даній справі, у тому числі і представництва інтересів у суді, ФОП Погуляєва О.В. звернулася до Адвокатського об`єднання "Юридичний дім "Захист", про що було укладено відповідний Договір про надання правової допомоги від 29.10.2019 року (далі - Договір) (т. 2 а.с.230).

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що за виконання послуг, зазначених у Договорі, клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню, суму визначену в акті про надання послуг (виконання робіт). Після завершення робіт, за наслідками укладеного Договору, Адвокатське об`єднання надає клієнту акт здачі-прийняття робіт, який являється остаточним документом для проведення розрахунків. Клієнт зобов`язаний підписати акт про надання послуг (виконання робіт) у триденний термін з моменту його отримання.

Згідно з актом здачі-приймання виконаних послуг (надання правової допомоги) від 31.03.2020 року (т.2, а.с.231), Адвокатське об`єднання відповідно до договору про надання правової допомоги від 29 жовтня 2019 року надало, а ФОП Погуляєва О.В. отримала, правову допомогу, а саме: правовий аналіз заявленого позову у справі №918/703/19 з врахуванням судової практики; підготування та оформлення відзиву з відповідними додатками, що спростовують доводи позивача; організаційні питання щодо збору доказів; оформлення заяви про зловживання процесуальними правами позивача; оформлення апеляційної скарги на ухвалу суду про зловживання процесуальними правами; оформлення відзиву на апеляційну скаргу по зловживанню процесуальними правами; оформлення адвокатського запиту та отримання відзиву; участь в судових засіданнях в суді першої інстанції (29.10.2019 року, 12.11.2019 року, 26.11.2019 року, 09.12.2019 року, 18.12.2019 року, 20.12.2019 року, 24.12.2019 року, 21.01.2020 року, 18.03.2020 року, 31.03.2020 року) та апеляційної інстанції 13.02.2020 року з представництвом інтересів.

Вартість послуг (гонорар Адвокатського об`єднання за надану правову допомогу) - 5 000 грн. 00 коп., без ПДВ.

01 квітня 2020 року ФОП Погуляєва О.В. оплатила Адвокатському об`єднанню надану правову допомогу згідно з платіжним дорученням № 551 (т. 2, а.с. 232).

Суд, оцінивши докази, надані у підтвердження витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договором про надання правової допомоги є домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

Приписами ст. 126 ГПК України унормовано, зокрема, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом враховано п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23-рп/2009, яким передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

З викладеного вбачається, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм ст.ст. 3, 11, 15 ГПК України, питання про співмірність заявлених відповідачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

У силу вимог ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Щодо заперечень позивача про те, що відповідачем разом з відзивом подано орієнтовану суму витрат в розмірі 5 000,00 грн., а не розрахунок, як це передбачено вимогами ст. 124 ГПК України, а тому просить про застосування ч. 2 ст. 124 ГПК України, згідно з якою у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити у їх відшкодуванні, то зі змісту вказаної норми вбачається, що остання не носить імперативного характеру, а надає відповідне право розсуду суду, враховуючи фактичні обставини справи, відмовити у відшкодуванні судових витрат. Однак, як вбачається з відзиву відповідача, поданого до суду 28.10.2019 року, в останньому зазначено, що орієнтовні витрати на правову допомогу, що планується понести з розглядом цієї справи, становлять 5 000,00 грн., що відповідає фактично заявленим.

Також не заслуговують на увагу заперечення позивача щодо того, що стороною відповідача не було зазначено поважності причини щодо неможливості подання доказів, що підтверджують понесення судових витрат в установлений законом строк до закінчення судових дебатів з огляду на те, що в судовому засіданні 31.03.2020 року представником відповідача було заявлено клопотання про подання доказів понесених витрат, пов`язаних з розглядом справи, після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Як вбачається з доданих до заяви про ухвалення судового рішення документів, що 31.03.2020 року між Адвокатським об`єднанням та ФОП Погуляєва О.В. підписано акт здачі-приймання виконаних послуг (надання правової допомоги), 01 квітня 2020 року ФОП Погуляєва О.В. оплатила Адвокатському об`єднанню надану правову допомогу згідно з платіжним дорученням № 551, а тому твердження позивача про те, що не було поважних причин для подання доказів понесених витрат не приймаються судом до уваги з огляду на те, що саме докази оплати надання правової допомоги були оплачені 01.04.2020 року - після ухвалення судового рішення, про що було заявлено представником відповідача у судовому засіданні 31.03.2020 року оскільки він не міг передбачити, що в даному судовому засіданні будуть судові дебати і суд буде ухвалювати судове рішення.

Суд також не приймає до уваги твердження позивача про відсутність у тексті договору умов (пунктів) щодо порядку та форми розрахунку адвокатського гонорару та лише зазначається про порядок оплати такої професійної правової допомоги, що має здійснюватися шляхом плати суми, визначеної в акті, -оскільки як вбачається з відзиву відповідача, поданого до суду 28.10.2019 року, в останньому зазначено, що орієнтовні витрати на правову допомогу, що планується понести з розглядом цієї справи, становлять 5 000,00 грн., 01 квітня 2020 року ФОП Погуляєва О.В. оплатила Адвокатському об`єднанню надану правову допомогу згідно з платіжним дорученням № 551. Крім того, в поданому відповідачем акт здачі-приймання виконаних послуг (надання правової допомоги) містить опис виконаної роботи по наданню правової допомоги (правовий аналіз заявленого позову, підготування відзиву, організаційні питання щодо збору доказів, оформлення заяви про зловживання процесуальними правами позивача, оформлення апеляційної скарги на ухвалу суду про зловживання процесуальними правами, оформлення відзиву на апеляційну скаргу по зловживанню процесуальними правами, оформлення адвокатського запиту та отримання відповіді на нього, представництво інтересів у суді, а саме присутність представника відповідача у 9 судових засіданнях в суді першої інстанції), що свідчить про обгрунтованість адвокатського гонорару.

Додатково слід зазначити, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суд, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, має право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18), тобто з вищенаведеного вбачається, право суду відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження.

Щодо відсутності в акті здачі - приймання виконаних послуг опису вартості з кожної послуги, то слід зазначити, що гонорар може бути визначений у фіксованому розмірі, який не передбачає обчислення вартості кожної послуги. Крім того, сама лише така відсутність не є достатньою підставою для відмови у задоволенні відповідної заяви, оскільки вирішення питання про розподіл судових витрат здійснюється на підставі усіх поданих доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені відповідачем до відшкодування витрати у сумі 5 000,00 грн. є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому мають бути задоволені у повному обсязі.

У ст. 126 ГПК України установлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, витрати, пов`язані із наданням професійної правничої допомоги в розмірі 5 000,00 грн. - покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 233, 236-240, 244 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Фізичної особи-підприємця Погуляєвої Ольги Володимирівни від 03.04.2020 року про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Нечипорук Світлани Олександрівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи-підприємця Погуляєвої Ольги Володимирівни ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. - витрат, пов`язаних із розглядом справи.

3. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення відповідно до ст. ст. 240-241, 254-259 Господарського процесуального кодексу України.

Усі процесуальні строки обраховуються з урахуванням змін, внесених до розділу Х "Прикінцевих положень " ГПК України, згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року №540-IX.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне додаткове судове рішення складене та підписане 29 квітня 2020 року.

Суддя Романюк Ю.Г.