Рішення

від 27.04.2020 по справі 500/10/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/10/20

27 квітня 2020 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Осташа А. В. за участю: секретаря судового засідання Шаблій Ю.П., представника позивача - Гонти М.С., представника відповідача - Доскач О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Тернопільська "Медтехніка" до Управління Держпраці у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Тернопільська Медтехніка" (далі - позивач, ПАТ "Тернопільська "Медтехніка") звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Управління Держпраці в Тернопільській області в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову управління Держпраці у Тернопільській області від 18.11.2019 №ТР1132/759/АВ/ТД-ФС.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно винесено оскаржувану постанову без встановлення всіх фактичних обставин справи, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 13.01.2020 заяву про забезпечення позову задоволено частково, а саме, зупинено дію постанови управління Держпраці у Тернопільській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ТР1172/759/АВ/ТД-ФСМ від 18.11.2019 до вирішення спору, що розглядається в суді.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання.

До Тернопільського окружного адміністративного суду 29.01.2020 надійшов відзив на адміністративний позов (аркуш справи 60-62), в якому відповідач зазначив, що Управління Держпраці в Тернопільській області діяло на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, а оскаржуване рішення відповідає критеріям, які визначені частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов, просила суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши вступне слово учасників справи, показання свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як випливає із матеріалів справи, приватне акціонерне товариство "Тернопільська "Медтехніка" здійснює господарську діяльність із надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, здійснення оптової та роздрібної торгівлі імпортно-експортної діяльності, виготовлення, монтаж несучих конструкцій, монтаж конструкцій у будівельній, ремонтно-будівельній діяльності та інші види діяльності за адресою вул. Ак. Сахарова, 3, м. Тернопіль.

В Управління Держпраці у Тернопільській області надійшло 09 серпня 2019 року звернення (скарга) ОСОБА_1 про проведення перевірки в ПАТ "Тернопільська "Медтехніка" за наведеним в скарзі фактам (аркуш справи 63).

Управління Держпраці у Тернопільській області видало наказ "Про проведення інспекційного відвідування у ПАТ "Тернопільська "Медтехніка" №831 від 20 вересня 2019 року (аркуш справи 66), з метою розгляду звернення ОСОБА_1 від 9 серпня 2019 року та направлення від 20 вересня 2019 № ТР 1132/759 про проведення заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю (інспекційного відвідування) Приватним акціонерним товариством "Тернопільська "Медтехніка" (аркуш справи 67).

Інспектором праці - головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів ОСОБА_2 Оксаною Василівною, проводилось інспекційне відвідування з 27 по 30 вересня 2019 року у Приватному акціонерному товаристві "Тернопільська "Медтехніка".

За результатами здійснення заходу державного контролю було складено акт інспекційного відвідування від 30 вересня 2019 року № ТР 1132/759/АВ (аркуш справи 68-71) у якому зафіксовані порушення законодавства про працю, а саме:

"Відповідно до вимог частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 413 встановлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Приватне акціонерне товариство "Тернопільська "Медтехніка" здійснює господарську діяльність із надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, здійснення оптової та роздрібної торгівлі імпортно-експортної діяльності, виготовлення, монтаж несучих конструкцій, монтаж конструкцій у будівельній, ремонтно-будівельній діяльності та інші види діяльності за адресою вул. Ак. Сахарова, З, м. Тернопіль.

Згідно наданих документів під час інспекційного відвідування, ПАТ "Тернопільська "Медтехніка" за період з вересня по грудень 2018 року було укладено договори підряду про надання послуги (роботи) з забезпеченням внутрішнього - об`єктного режиму з фізичною особою ОСОБА_1 .

Відповідно до договору підряду від 01.09.2018 № б/н укладеного між фізичною особою ОСОБА_1 та ПрАТ "Тернопільська "Медтехніка" та п. 2 підпункту 2.1. Виконавець за даним Договором не пізніше 30 грудня 2018 року передає результат надання послуг (виконання робіт) Замовнику, а саме: чергування в прохідній Замовника, пропуску працівників, відвідувачів та автотранспорту на територію Замовника та назад, відкривання та закривання воріт та вхідних дверей, утримання приміщення прохідної в належному санітарному стані, тобто фактично визначене працівникові робоче місце, як це передбачено статтею 29 Кодексу законів про працю України.

В акті перевірки контролюючий орган зробив висновок про те, що укладений договір підряду містить ознаки трудових відносин, виходячи з наступних доводів:

- обов`язки, які зазначені у вищевказаному договорі не містять обсягу виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню. Не вказано також у договорі і відомостей щодо того, який саме конкретний результат послуг роботи повинен передати Виконавець Замовникові, при цьому, визначено перелік завдань, послуг (робіт) за згаданим договором підряду фактично відповідає трудовим функціям охоронця;

- договір підряду має систематичність його укладення, а саме укладення з тією самою фізичною особою щомісяця. Хоча фізична особа ОСОБА_1 з яким укладався договір підряду і не підпорядковувався правилам внутрішнього трудового розпорядку ПАТ "Тернопільська "Медтехніка" за договором, але зазначене підприємство, як вбачається з договору підряду, є режимним, про що зазначено в підпункті 2.1.пункту 2 даного договору. Відтак Замовник не міг організувати процес надання своїх послуг (роботи). Відповідно до ст. 837 Цивільного Кодексу України, за договором підряду, одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконувати певну роботу за завданням другої сторони (замовника);

- як вбачається із пункту 2 договору, предметом договору підряду є трудова функція, яка фактично передбачає виконання робіт за посадою (професіями) "охоронник", код 5169 згідно з Класифікатором професій ДК 003:2010 та Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск № 1;

Таким чином, Управління Держпраці прийшло до висновку, що у даних договорах підряду від 01.09.2018, від 01.10.2018 та від 01.11.2018 укладених з фізичною особою ОСОБА_1 фактично присутні трудові відносини, передбачені 24 та 29 статтями Кодексу законів про працю України, Класифікатором професій ДК 003:2010 та Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників".

Позивач подав 03.10.2019 заперечення до акту інспекційного відвідування №ТР1132/759/АВ від 30 вересня 2019 року (аркуш справи 72).

Управління Держпраці в Тернопільській області надало відповідь від 08.10.2019 №3236/01-05-4.3/18 в якому зазначило, що у зазначених договорах підряду за характером виконуваних робіт та за змістом наявні трудові відносини, тому в акті інспекційного відвідування викладено детальний опис виявлених порушень.

Також, інспектором праці винесений протокол про адміністративне правопорушення №ТР1132/759/АВ/П/ПТ від 30 вересня 2019 року, який був направлений на розгляд до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за ч.3 ст.41 Кодексу України про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 .

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 грудня 2019 року провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_3 за ч.3 ст.41 КУпАП закрито, в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, яка набрала законної сили (аркуш справи 100-101).

Управлінням Держпраці у Тернопільській області повідомлено приватне акціонерне товариство "Тернопільська "Медтехніка" 09.10.2019 про отримання уповноваженою посадовою особою матеріалів інспекційного відвідування. Відповідно до Порядку уповноваженою посадовою особою у 45-денний строк з дня одержання буде розглядатись питання щодо наявності підстав для накладення штрафу передбаченого частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України (аркуш справи 82).

Заступником начальника Управління Держпраці у Тернопільській області Ващуком Сергієм Ярославовичем винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ТР1132/759/АВ/ТД-ФС від 18.11.2019, відповідно до якої накладено на приватне акціонерне товариство "Тернопільська "Медтехніка" штраф у розмірі 125190 грн. (аркуш справи 83-84).

Позивач, не погоджуючись з постановою про накладення штрафу, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Підпунктом 54 пункту 4 Положення передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Державна служба України з питань праці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

В даному випадку Управління Держпраці у Тернопільській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці.

Процедуру проведення Управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон №877-V).

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (ст.3 Закону №877-V).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019р. №823 "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю", затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №823), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених, зокрема, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до п. 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до п. 19 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення.

Згідно з п. 20 Порядку № 823 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Відповідно до п. 21 Порядку № 823 якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дня, що настає за днем підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

У відповідності до п. 23 Порядку № 823 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Згідно з п. 27 Порядку № 823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

У разі виконання припису в установлений у ньому строк, заходи до притягнення об`єкта відвідування до відповідальності не вживаються (п. 28 Порядку № 823).

Вирішуючи питання щодо наявності порушення трудового законодавства збоку позивача, суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За змістом ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами ст. 208 Цивільного кодексу України.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У відповідності до ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

При цьому, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Як випливає із матеріалів справи, між ПАТ "Тернопільська "Медтехніка" та ОСОБА_1 було укладено договори цивільно-правового характеру, зокрема:

- договір підряду №б/н від 01 вересня 2018 року, термін передачі результату надання послуг не пізніше 29 вересня 2018 року (аркуш справи 72);

- договір підряду №б/н від 01 жовтня 2018 року, термін передачі результату надання послуг не пізніше 30 жовтня 2018 року (аркуш справи 78);

- договір підряду №б/н від 02 листопада 2018 року, термін передачі результату надання послуг не пізніше 29 листопада 2018р року (аркуш справи 76);

- договір підряду №б/н від 01 грудня 2018 року, термін передачі результату надання послуг не пізніше 30 грудня 2018 року (аркуш справи 74).

Умовами договорів передбачено, що Виконавець повинен передати результат наданих послуг, а саме: чергування певний час на прохідній, пропуск працівників, відвідувачів та автотранспорту на територію Замовника та назад, відкривання та закривання воріт та вхідних дверей, утримання приміщення прохідної в належному стані.

Передача факту виконання (результату) здійснювалась на підставі Актів прийому-передачі наданих послуг (виконаної роботи) (аркуші справи 75,77,79,81).

За умовами договорів, Виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, сам організовує процес надання послуг (виконання робіт) у тому числі використовує власні засоби та матеріали (п.1.2 Договорів).

Так, відповідно до розділу 4 Договорів "Ціна та порядок оплати" вартість послуг по даному договору складає 3200,00 грн., оплата за послуги (роботи) здійснюється у безготівковій або готівковій формі, у національній валюті України, на умовах після плати з відтермінуванням в 20 днів, з моменту підписання сторонами акту прийому наданих послуг (виконаної роботи). Замовник самостійно здійснює утримання, нарахування та сплату податків передбачених законодавством, з суми вартості вказаних послуг в п.4.1.

Відповідно до розділу 5 договорів «Відповідальність сторін договору» в разі не виконання умови даного договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства.

Відповідно до розділу 6 Договорів "Строк дії договору» договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання робіт Виконавцем згідно даного Договору. Дія даного Договору припиняється за рішенням однієї із сторін, з попереднім письмовим повідомленням іншої сторони за 5 днів.

В силу приписів ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відтак, суд зазначає, що цивільно-правові угоди, які укладені між позивачем та ОСОБА_1 не містять ознак трудових договорів, зокрема: обов`язку бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години, обов`язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку; обов`язку підприємства забезпечувати виконавця матеріально-технічною базою; регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу.

Між виконавцем та позивачем регулярно підписувалися акти прийняття-передачі виконаних робіт за цивільно-правовими угодами.

Долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що ОСОБА_1 отримує кошти за надані послуги нерегулярно та на підставі видаткових касових ордерів.

Суд дійшов до вмотивованого висновку, що відповідачем не враховано того, що умови цивільних договорів чітко встановлюють, що виконавець виконує роботи на свій ризик, самостійно організовує виконання робіт, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку товариства.

Також, згідно з Класифікатором професій ДК 003:2010 за кодом професії 5169 значиться охоронник . Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск №1 передбачено Завдання та обов`язки даної професії, а саме: Охороняє стаціонарний об`єкт, а також вантажі, що перевозяться різними транспортними засобами. Здійснює візуальний контроль або контроль з використанням спеціального обладнання за об`єктом, що охороняється. Під час охорони стаціонарних об`єктів із встановленим пропускним режимом пропускає працівників, відвідувачів, автомобільні та інші види транспорту і випускає їх із території об`єкта в установленому порядку і за зразками документів. Крім того, є певні кваліфікаційні вимоги щодо виконання обов`язків даної професії.

Суд зазначає, що до Виконавця не було пред`явлено кваліфікаційних вимог та вимог щодо охорони об`єкта, візуального контролю або контролю з використанням спеціального обладнання за об`єктом. В укладених договорах не фіксувалися кваліфікаційні вимоги до Виконавця, надання послуг (виконання робіт) не здійснювалось під час охорони об`єкта, тому суд зазначає, що надані послуги не можуть бути прирівняні до професії Охоронник .

Також, в судовому засіданні були допитані в якості свідків - ОСОБА_3 , яка працює на посаді директора ПрАТ "Тернопільська "Медтехніка", ОСОБА_4 , який працює заступником по господарській частині ПрАТ Тернопільська Медтехніка та ОСОБА_5 , яка працює інспектором праці Управління Держпраці у Тернопільській області та проводила захід державного контролю.

Зокрема, свідок ОСОБА_3 пояснила, що ОСОБА_1 фактично лише спостерігав за територією протягом певного часу не дотримуючись правил трудового розпорядку, не підлаштовуючись під графік роботи підприємства, не володіючи інформацією про конкретний режим пропуску чи допуску. Трудової книжки підприємству не надав, в штатному розписі посада Охоронник відсутня, згідно Табеля обліку робочого часу такий працівник, як ОСОБА_1 не зазначений, виплата винагороди здійснювалася на підставі видаткових касовий ордерів, де чітко зазначено, що це оплата послуг згідно договору цивільно-правового характеру. Не інструктували його з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони, оскільки він сам відповідав за дотримання таких норм. Передача факту виконання (результату) здійснювалась на підставі Акта прийому-передачі наданих послуг (виконаної роботи) та звітів які подавалися ним. Оплата за виконання робіт здійснювалася на підставі договору та акту виконаних робіт. Крім того, під час інспекційного відвідування не встановлено факту перебування на робочому місці і виконання трудових обов`язків ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він знає ОСОБА_1 , який надавав послуги за цивільно-правовою угодою, пропускав працівників та автомобілі, надавав такі послуги по мірі необхідності, графіку роботи підприємства не підпорядковувався, у штатному розписі товариства посада охоронника відсутня, отримував оплату за послуги згідно видаткового касового ордера.

Свідок ОСОБА_5 зазначила, що вона прийшла до висновку про наявність ознак трудових відносин ОСОБА_1 з ПрАТ "Тернопільська "Медтехніка" у зв`язку з тим, що допуск до території здійснювався через контрольно-пропускний режим, а також у зв`язку із долученням скаржником табелю обліку робочого часу.

Суд критично оцінює пояснення свідка ОСОБА_5 , оскільки її пояснення спростовуються поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи. Також, табель обліку робочого часу наданий інспектором не приймається судом до уваги, оскільки є неналежно оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, а саме, не містить ні печатки товариства ні підпису посадових осіб.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що зазначені договори, є трудовими договорами, а твердження представника відповідача щодо трудових відносин між Висоцьким М ОСОБА_6 . та ПрАТ "Тернопільська "Медтехніка" не знайшло підтвердження в судовому засіданні.

Крім того, чинним законодавством не передбачено обмежень на укладання цивільно-правових договорів у разі якщо відповідні послуги стосуються основної діяльності суб`єкта господарювання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 24.10.2019 року у справі №160/8664/18.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до вимог ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином у разі не спростування презумпції правомірності договору усі права набуті сторонами правочину за ним, повинні безпосередньо здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Згідно із ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Доказів наявності у цивільно-правових договорів ознак нікчемності правочинів відповідачем суду не надано, як і не надано доказів визнання судом даних договорів не дійсним.

Також, суд враховує постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 грудня 2019 року (яка набрала законної сили), якою справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч.3 ст.41 КУпАП було закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП (за відсутністю складу адміністративного правопорушення) (аркуш справи 100-101).

Відповідно до вимог ч.6 ст.78 КАС України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що твердження відповідача про порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 21, ч. 1,3 ст. 24 Кодексу законів про працю України є помилковими, а тому прийнята на підставі цих висновків постанова про накладення штрафу уповноваженими особами на позивача у розмірі 125190,00 грн. є необґрунтованою та такою, що прийнята без врахування всіх істотних обставин.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно ч.2 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову управління Держпраці у Тернопільській області від 18.11.2019 №ТР1132/759/АВ/ТД-ФС.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Тернопільській області в користь приватного акціонерного товариства "Тернопільська "Медтехніка" сплачений судовий збір в сумі 2102 грн.

Реквізити сторін:

- позивач - приватне акціонерне товариство "Тернопільська "Медтехніка": 46023, м.Тернопіль, вул. Ак. Сахарова, 3, код ЄДРПОУ 03568557;

- відповідач - Управління Держпраці в Тернопільській області: 46006, м.Тернопіль, вул.Шпитальна, 7, код ЄДРПОУ 39777822.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28 квітня 2020 року.

Головуючий суддя Осташ А.В.

копія вірна

Суддя Осташ А.В.