Ухвала

від 22.10.2020 по справі 500/10/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 500/10/20

адміністративне провадження № К/9901/27135/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Стрелець Т.Г. , перевіривши касаційну скаргу Управління Держпраці у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року у справі № 500/10/20 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Тернопільська Медтехніка до Управління Держпраці у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

УСТАНОВИВ:

Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень Приватне акціонерне товариство Тернопільська Медтехніка звернулося до суду першої інстанції з позовом до Управління Держпраці у Тернопільській області, в якому просила:

- визнати протиправною та скасувати постанову управління Держпраці у Тернопільській області від 18.11.2019 №ТР1132/759/АВ/ТД-ФС.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року, позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову управління Держпраці у Тернопільській області від 18.11.2019 №ТР1132/759/АВ/ТД-ФС. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Тернопільській області в користь приватного акціонерного товариства "Тернопільська "Медтехніка" сплачений судовий збір в сумі 2102 грн.

Не погодившись з судовим рішенням першої та апеляційної інстанції, відповідач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року у справі № 500/10/20 та прийняти нове рішення, яким залишити постанову управління Держпраці у Тернопільській області від 18.11.2019 №ТР1132/759/АВ/ТД-ФС в законній силі.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років .

Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України від 14 листопада 2019 року № 294-IX Про Державний бюджет України на 2020 рік установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 01 січня 2020 року становить 2 102,00 грн.

Предметом оскарження у даній справі є стягнення з відповідача штрафу в розмірі 125 190,00 грн. Зазначена сума не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У даній справі суд першої інстанції, врахувавши наведені положення КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв`язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

В касаційній скарзі представник позивача посилається на частину четверту статті 328 КАС України, зазначаючи, що підставою касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Так позивач вказує, що судові рішення у справі № 500/10/20 прийнято без урахування висновку Верховного Суду у постановах від 04 липня 2018 року у справі № 820/1432/17, від 26 вересня 2018 року у справі 822/723/17, від 06 лютого 2020 року у справі № 0840/3690/18.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що позивач наводить підставу для касаційного оскарження судових рішень, передбачені частиною четвертою та не вказує у скарзі підстави передбачені частиною п`ятою статті 328 КАС України.

Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Керуючись статтями 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Управління Держпраці у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року у справі № 500/10/20 - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Г. Стрелець