РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2020 року справа № 580/232/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі:
головуючого судді - Бабич А.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Салабай М.В.,
представника відповідача - адвоката Шишкіна О.Ю. (згідно з довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні правилами загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до Малоканівецької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Чорнобаївської районної ради про застосування заходів реагування,
УСТАНОВИВ:
17.01.2020 Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (18029, м.Черкаси, вул. Прикордонника Лазаренка, буд.1; код ЄДРПОУ 38646021) (далі - позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов про застосування заходів реагування у вигляді повної зупинки експлуатації Малоканівецької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Чорнобаївської районної ради (19931, Черкаська обл., Чорнобаївський р-н, с.Малі Канівці, вул. Миру, буд.21; код ЄДРПОУ 33376344) (далі - відповідач), шляхом знеструмлення електроживлення та припинення експлуатації об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач порушує вимоги законодавства з пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей. Тому задля недопущення таких подій позивач просить суд застосувати вказані заходи реагування.
Ухвалою суду від 22.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче засідання. Також встановлено відповідачу строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів. Згідно з даними рекомендованого повідомлення вказану ухвалу позивач отримав 29.01.2020.
Ухвалою від 13.04.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив судовий розгляд справи по суті.
25.10.2019 відповідач подав суду відзив на позов, в якому просив у його задоволенні відмовити. Вважає, що підстави для вжиття заходів реагування судом відсутні, оскільки не доведено створення загрози життю та здоров`ю людей. Наголошує на відсутності перевірки виконання відповідачем припису, що є належним доказом наявності порушень.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, оцінивши заявлені доводи сторін, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Суд встановив, що на підставі наказу від 11.12.2019 №234, посвідчення на проведення заходу державного нагляду від 11.12.2019 №9002 службовою особою позивача ОСОБА_1 проведено позапланову перевірку відповідача з питань вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
За наслідками перевірки складений акт від 16.12.2019 №115, в якому зафіксовані такі порушення:
1) дерев`яні конструкції горища школи не оброблено вогнезахисним розчином;
2) приміщення школи не обладнані сертифікованою протипожежною сигналізацією;
3) не проведено ремонт пожежної водойми;
4) посадовими особами не пройдено навчання з питань пожежної безпеки з отриманням посвідчення;
5) допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;
6) коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатись із настанням сутінків у разі перебування людей в будинку;
7) облицювання стін коридору школи виконано з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж Г2, В2, Д2, Т2;
8) відсутнє зовнішнє протипожежне водопостачання будівлі школи;
9) електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні прибори не встановлені на негорючі основи або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарату більше 0,01м.;
10) приміщення школи не забезпечені знаками пожежної безпеки;
11) не допускається улаштування на шлях евакуації порогів та виступів.
Ввважаючи, що всі вони свідчать про наявність в роботі відповідача загрози здоров`ю та життю людей, позивач звернувся в суд зі вказаним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя, здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Відповідно до вимог статей 64, 66 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI (далі - КЦЗ України) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Передумовою для звернення до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг згідно з положеннями п.12 ч.1 ст.67 КЦЗ України є загроза внаслідок таких порушень життю та/або здоров`ю людей.
Підставами для звернення до суду для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом, відповідно до ч.2 ст.68 КЦЗ України є встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей.
Оцінюючи підстави для застосування до відповідача заходів реагування суд врахував таке.
Частина наведені в акті перевірки порушень достатньо не конкретизована, що унеможливлює перевірити їх дійсність.
Пунктом 33 ч.1 ст.2 КЦЗ України визначено, що пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Пунктами 1, 3, 4 ч.1 ст.7 КЦЗ України передбачено, що цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.
За приписами п.21 ч.1 ст.20 КЦЗ України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст.50 КЦЗ України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є потенційно небезпечні об`єкти та об`єкти підвищеної небезпеки.
Частинами 2, 3 ст.55 КЦЗ України передбачено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.
Пунктами 1, 4, 6 ч.1 ст.70 КЦЗ України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність.
Згідно з ч.2 ст.70 КЦЗ України виключно за рішенням адміністративного суду здійснюється повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг.
Для вирішення спору суд врахував висновки Верховного Суду (далі - ВС) у постанові від 31.10.2018 у справі №826/14758/17, які обов`язкові для врахування судами відповідно до ч.5 ст.242 КАС України,
У цьому рішенні ВС вказав, що поняття загрози життю та здоров`ю є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судами доказів, якими обґрунтовується їх наявність, та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.
Правила пожежної безпеки в Україні затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 №252/26697 (далі - Правила).
Відповідно до п.4 розділу І Правил пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Діяльність із забезпечення пожежної безпеки відповідно до п.2 розділу ІІ Правил є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів. Положеннями вказаного розділу визначено, що керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту. Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ.
Суд врахував, що позивач довів, а відповідач не заперечував відсутність у школі протипожежної сигналізації, що є порушенням п.1.2. розділу V Правил, а також обробки горища засобами вогнезахисту.
Згідно з п.2.5. розділу ІІІ Правил у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.
Згідно з п.2.1.9. розділу V Правил біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути встановлені покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них:
для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева);
для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми.
Доказів наявності у відповідача пожежної водойми суду не надано. Натомість з наданих суду відповідачем фотокарток (додаток 2 до відзиву) підтверджується, що на території школи у безпосередній близькості до будівлі розташований працюючий пожежний гідрант.
Отже, порушення відповідачем п.2.1.9. розділу V Правил не доведено.
Відповідно до пунктів 16, 20 розділу ІІ Правил Посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року №444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях . Приступати до роботи особам, які не пройшли навчання, протипожежного інструктажу і перевірки знань з питань пожежної безпеки, забороняється.
Суд врахував, що у акті перевірки не зазначено, якими саме особами не пройдено навчання з питань пожежної безпеки. Водночас суд встановив наявність у директора школи ОСОБА_2 відповідного посвідчення від 18.01.2017 №63 (а.с.68). Отже, наявність відповідного порушення, зафіксованого актом позивача, спростовано.
Згідно з п.1.8. розділу ІV Правил улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.
На підставі п.1.17. розділу ІV Правил електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повинні встановлюватися на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра.
Суд звернув увагу, що в акті перевірки не конкретизовано порушення вказаної норми. Зазначено, що допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж. Отже, такі дії не мають постійного характеру. Водночас про наявність конкретних електромереж всупереч вимогам законодавства не вказано. Акт перевірки також не містить жодної інформації щодо конкретних місць їх улаштування. Отже, встановлення відповідачем розеток та перемикачів на горючих основах (яких саме) з порушенням позивачем також не доведено.
Відповідно до п. 2.31. розділу ІІІ Правил сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.
З наданих суду відповідачем фотокарток (додатки 5, 6 до відзиву) вбачається, що коридори, та виходи обладнані відповідними працюючими освітлювальними приборами з написом Вихід . Отже, наявність порушення вказаної норми відповідачем на час судового вирішення спору спростовані.
На підставі пунктів 2.17, 2.37 розділу ІІІ Правил у приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб; Г1, В1, Д1, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб. Не допускається улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей.
Акт перевірки не містить жодної інформації про матеріалу облицювання стін школи, який визначений ним як такий, що не відповідає належному рівню пожежної безпеки, та наявності на шляхах евакуації виступів чи інших перешкод для евакуації людей. Отже, його твердження про поряшення відповідача в цій частині не є повним, не відповідає об`єктивності та не підтверджене жодним доказом.
На підставі п. 8. розділу ІІ Правил територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки. Наявність таких знаків суд встановив з наданих до відзиву фотокарток приміщення школи.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ст.72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.ч.1-2 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, відповідно до ч.2 ст.74 КАС України не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми згідно зі ст.76 КАС України є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Під час вирішення спору суд врахував, що наявність на час вирішення спору викладених у пунктах 1, 3, 5, 7, 9, 11 розділу Опис виявлених порушень акту перевірки порушень позивачем не доведено, а викладені у пунктах 4, 6, 8, 10 - спростовано під час розгляду справи.
Відповідно до листа Відділу освіти Чорнобаївської РДА від 17.02.2020 №255 Малоканівецька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів функціонує у приміщенні, яке введене в експлуатацію в 1969 році. Станом на 01.01.2020 у школі навчається 42 учні. Протягом останніх 5 років у школі проводились лабораторні роботи із замірів ізоляції провідників та заземлення електроустановок. Наявні 10 вогнегасників, які щорічно піддаються обслуговуванню. Кошти на обладнання приміщення протипожежною сигналізацією не виділялись.
Суд також врахував, що зафіксовані в акті перевірки недоліки в роботі відповідача стосуються ремонтних робіт у будівлі школи, збудованої в 1969 році, тобто зданої в експлуатацію раніше, ніж затверджені вищенаведені стандарти пожежної безпеки. Наданим суду листом відповідача підтверджується його звернення до Чорнобаївської районної державної адміністрації з проханням виділення додаткового фінансування для таких потреб. Отже, частина підтверджених порушень, що описані в акті перевірки, можуть бути усунені без повної заборони експлуатації відповідача, як про те просить позивач.
Проаналізувавши вище викладені обставини спору, зважаючи на неповноту провденої перевірки діяльності відповідача, суд дійшов висновку про відсутність у спірних обставинах спору неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з частиною не усунених відповідачем порушень можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю. Отже, позивач не довів обгрунтованості підстав для застосування найбільш суворого заходу впливу - повної зупинки експлуатації школи (відповідача).
Тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, а понесені судові витрати зі сплати судового збору - поверненню.
Керуючись ст.ст.2, 6-14, 138-139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (код ЄДРПОУ 38646021) про застосування заходів реагування у вигляді повної зупинки експлуатації Малоканівецької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Чорнобаївської районної ради (код ЄДРПОУ 33376344), розташованої за адресою: 19931, Черкаська обл., Чорнобаївський р-н, с.Малі Канівці, вул.Миру, буд.21, - шляхом знеструмлення електроживлення та припинення експлуатації об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки відмовити повністю.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зазначений строк продовжується на строк дії такого карантину.
Суддя А.М. Бабич
Рішення складене у повному обсязі та підписане 29.04.2020.
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.04.2020 |
Оприлюднено | 29.04.2020 |
Номер документу | 88984639 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мєзєнцев Євген Ігорович
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
А.М. Бабич
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні