Постанова

від 03.08.2020 по справі 580/232/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/232/20 Суддя (судді) першої інстанції: А.М. Бабич

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Земляної Г.В., Файдюка В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до Малоканівецької загальноосвітньої школи I-II ступенів Чорнобаївської районної ради про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ :

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Малоканівецької загальноосвітньої школи I-II ступенів Чорнобаївської районної ради про застосування заходів реагування у вигляді повної зупинки експлуатації Малоканівецької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Чорнобаївської районної ради, шляхом знеструмлення електроживлення та припинення експлуатації об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представником відповідача було подано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якої зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу від 11.12.2019 №234, посвідчення на проведення заходу державного нагляду від 11.12.2019 №9002 службовою особою позивача ОСОБА_1 проведено позапланову перевірку відповідача з питань вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За наслідками перевірки складений акт від 16.12.2019 №115, в якому зафіксовані такі порушення:

1) дерев`яні конструкції горища школи не оброблено вогнезахисним розчином;

2) приміщення школи не обладнані сертифікованою протипожежною сигналізацією;

3) не проведено ремонт пожежної водойми;

4) посадовими особами не пройдено навчання з питань пожежної безпеки з отриманням посвідчення;

5) допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;

6) коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатись із настанням сутінків у разі перебування людей в будинку;

7) облицювання стін коридору школи виконано з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж Г2, В2, Д2, Т2;

8) відсутнє зовнішнє протипожежне водопостачання будівлі школи;

9) електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні прибори не встановлені на негорючі основи або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарату більше 0,01м.;

10) приміщення школи не забезпечені знаками пожежної безпеки;

11) не допускається улаштування на шлях евакуації порогів та виступів.

Вважаючи дані порушення такими, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною першою статті 4 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Положеннями частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно пункту 1 частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч.2. ст. 70 Кодексу цивільного захисту України).

З аналізу наведених норм права можна дійти висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливо в тому випадку, якщо суб`єктом господарювання не дотримано вимоги пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, якщо таке порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд звертає увагу, що поняття "загрози життю та здоров`ю" є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судами доказів, якими обґрунтовується їх наявність, та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судому постанові від 31.10.2018 у справі №826/14758/17.

Правила пожежної безпеки в Україні затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 №252/26697 (далі - Правила).

Відповідно до п.4 розділу І Правил пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки відповідно до п.2 розділу ІІ Правил є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів. Положеннями вказаного розділу визначено, що керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту. Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ.

Згідно з п.2.5. розділу ІІІ Правил у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Згідно з п.2.1.9. розділу V Правил біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути встановлені покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них:

для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева);

для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми.

Доказів наявності у відповідача пожежної водойми суду не надано. Натомість з наданих суду відповідачем фотокарток (а.с. 67) підтверджується, що на території школи у безпосередній близькості до будівлі розташований працюючий пожежний гідрант.

Отже, порушення відповідачем п.2.1.9. розділу V Правил не доведено.

Відповідно до пунктів 16, 20 розділу ІІ Правил Посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року №444 "Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях". Приступати до роботи особам, які не пройшли навчання, протипожежного інструктажу і перевірки знань з питань пожежної безпеки, забороняється.

Суд врахував, що у акті перевірки не зазначено, якими саме особами не пройдено навчання з питань пожежної безпеки. Водночас суд встановив наявність у директора школи ОСОБА_2 відповідного посвідчення від 18.01.2017 №63 (а.с. 68). Отже, наявність відповідного порушення, зафіксованого актом позивача, спростовано.

Згідно з п.1.8. розділу ІV Правил улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.

На підставі п.1.17. розділу ІV Правил електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повинні встановлюватися на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра.

Водночас, в акті перевірки не конкретизовано порушення вказаної норми. Зазначено, що допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж. Отже, такі дії не мають постійного характеру. Водночас про наявність конкретних електромереж всупереч вимогам законодавства не вказано. Акт перевірки також не містить жодної інформації щодо конкретних місць їх улаштування. Отже, встановлення відповідачем розеток та перемикачів на горючих основах (яких саме) з порушенням позивачем також не доведено.

Відповідно до п. 2.31. розділу ІІІ Правил сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.

З наданих суду відповідачем фотокарток (додатки 5, 6 до відзиву) вбачається, що коридори, та виходи обладнані відповідними працюючими освітлювальними приборами з написом "Вихід". Отже, наявність порушення вказаної норми відповідачем на час судового вирішення спору спростовані.

На підставі пунктів 2.17, 2.37 розділу ІІІ Правил у приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб; Г1, В1, Д1, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб. Не допускається улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі, що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей.

Акт перевірки не містить жодної інформації про матеріалу облицювання стін школи, який визначений ним як такий, що не відповідає належному рівню пожежної безпеки, та наявності на шляхах евакуації виступів чи інших перешкод для евакуації людей. Отже, його твердження про порушення відповідача в цій частині не є об`єктивним та не підтверджене належними доказами.

На підставі п. 8. розділу ІІ Правил територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки. Наявність таких знаків судом встановлено з наданих до відзиву фотокарток приміщення школи.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ст.72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Під час вирішення спору суд врахував, що наявність на час вирішення спору викладених у пунктах 1, 3, 5, 7, 9, 11 розділу "Опис виявлених порушень" акту перевірки порушень позивачем не доведено, а викладені у пунктах 4, 6, 8, 10 - спростовано під час розгляду справи.

Відповідно до листа Відділу освіти Чорнобаївської РДА від 17.02.2020 №255 Малоканівецька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів функціонує у приміщенні, яке введене в експлуатацію в 1969 році. Станом на 01.01.2020 у школі навчається 42 учні. Протягом останніх 5 років у школі проводились лабораторні роботи із замірів ізоляції провідників та заземлення електроустановок. Наявні 10 вогнегасників, які щорічно обслуговуються. Кошти на обладнання приміщення протипожежною сигналізацією не виділялись.

Крім того, зафіксовані в акті перевірки недоліки в роботі відповідача стосуються ремонтних робіт у будівлі школи, збудованої в 1969 році, тобто зданої в експлуатацію раніше, ніж затверджені вищенаведені стандарти пожежної безпеки. Наданим суду листом відповідача підтверджується його звернення до Чорнобаївської районної державної адміністрації з проханням виділення додаткового фінансування для таких потреб. Отже, частина підтверджених порушень, що описані в акті перевірки, можуть бути усунені без повної заборони експлуатації школи, про що просив позивач.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач не довів обґрунтованості підстав для застосування найбільш суворого заходу впливу - повної зупинки експлуатації школи, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя Г.В.Земляна

суддя В.В.Файдюк