Постанова

від 25.07.2007 по справі 22/70а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/70а

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

25.07.07 р.                                                                                 Справа № 22/70а

Суддя господарського суду Донецької області Волошинова Л. В.

при секретарі судового засідання Калмиковій Л. Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Приватного підприємства „Слов'янин - Білдінг” м. Слов'янськ

до: Слов”янської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень від 22.08.2006 р. № 0000572341/3 та № 0000252341/3

за участю

прокурора:  Завгородня Т. В.

представників сторін:

від позивача: не з”явились

від відповідача: Тернинко С. М., Полусмак М. І. – за довір.

третя особа

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Приватне підприємство „Слов'янин - Білдінг” м. Слов'янськ, звернувся до господарського суду з позовом до Слов”янської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень від 22.08.2006 р. № 0000572341/3 та № 0000252341/3.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на безпідставність висновку податкового органу про порушення підприємством вимог п. п. 6.2.2 п. 6.2 ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість”, оскільки 04.12.2003 р. між Приватним підприємством „Слов'янин - Білдінг” м. Слов'янськ та Фірмою ZUBANA S. L. (Sucursal de Portugalete, VISCAYA ESPANA) був укладений контракт № 14, предметом якого є будівництво 10-ти поверхової будівлі учбового корпусу в с.м.т. Мінеральні Води Республіки Узбекистан. Факт виконання робіт підтверджується актом прийому – передачі виконаних робіт від 04.10.2004 р., що обумовлює право позивача оподатковувати спірну господарську операцію за нульовою ставкою.

Позивач також наполягає на тому, що висновок податкового органу про порушення підприємством вимог зазначеної вище норми базується на відповіді Генеральної прокуратури Узбекистану, яка в силу некоректно поставлених питань не може підтвердити або спростувати факт будівництва спірної будівлі, і, крім того, була отримана з порушенням встановленої процедури надання правової допомоги між Україною та Узбекистаном.   

Висновки податкового органу про порушення підприємством вимог п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” спростовуються тим, що в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2005 р. позивач виправив відомості, які містяться в податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2004 р., тобто за той період, коли була здійснена спірна господарська операція, виписана податкова накладна та здійснена оплата.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що підприємством при складанні податкової декларації та розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2005 р. були порушені вимоги п. п. „а” п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, а також п. 5.12 ст. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 166.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

27.01.2006 р. за результатами позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства “Слов'янин - білдінг” м. Слов'янськ з питань визначення сум податку на додану вартість, що підлягають бюджетному відшкодуванню за жовтень 2005 р., Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцією був складений акт № 1044-23-2-31349256 (арк. справи 24-31), яким зафіксовані порушення вимог п. п. 6.2.2 п. 6.2 ст. 6, п. п. 7.7., п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Порушення вимог п. п. 6.2.2 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість” полягає в тому, що підприємство безпідставно в гр. “8” декларації з податку на додану вартість за вересень 2005 р. зменшило податкове зобов'язання, визначене у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2004 р., на суму 500 616 грн. по операції з продажу робіт по будівництву корпусу учбового центру у с.м.т. Мінеральні Води, Республіка Узбекистан, відповідно до кладеного з Фірмою ZUBANA S. L. (Sucursal de Portugalete, VISCAYA ESPANA) контракту від 04.12.2003 р. № 14.  

Висновок податкового органу про відсутність у Приватного підприємства “Слов'янин - білдінг” м. Слов'янськ у жовтні 2004 р. права оподатковувати спірну господарську операцію за нульовою ставкою базується на неможливості підтвердити факт будівництва корпусу учбового центру у с.м.т. Мінеральні Води, Республіка Узбекистан.

Порушення вимог п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” полягає в тому, що внаслідок зменшення у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2005 р. податкового зобов'язання в сумі 500 616 грн., позивач у рядку “25” податкової декларації за жовтень 2005 р. заявив до відшкодування податок на додану вартість в сумі 500 616 грн. Разом із тим, фактичної сплати у попередньому податковому періоді, а саме у вересні 2005 р., еквівалентної суми податку на додану вартість постачальникам товарів (послуг) Приватне підприємство “Слов'янин - білдінг” м. Слов'янськ не здійснювало.

22.08.2006 р. Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцією за результатами адміністративного оскарження було прийняте податкове повідомлення – рішення № 0000252341/3 (арк. справи 8), яким Приватному підприємству “Слов'янин - Білдінг” м. Слов'янськ було зменшене бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 500 616 грн. та визначені штрафні (фінансові) санкції в сумі 32 973,90 грн.

Податковим повідомленням – рішенням від 22.08.2006 р. № 0000572341/3 (арк. справи 8) до Приватного підприємства “Слов'янин - Білдінг” м. Слов'янськ були додатково застосовані передбачені п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні (фінансові) санкції в сумі 10 991,30 грн.

Застосування до позивача передбачених п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафних (фінансових) санкцій обумовлено тим, що частина заявленої до відшкодування суми (109 913 грн.) була відшкодована підприємству шляхом зменшення його податкових зобов'язань з податку на додану вартість за податковими деклараціями минулих періодів (березень, квітень, травень, червень 2005 р.), а також за податковим повідомленням – рішенням від 22.12.2004 р. № 00004382341/0/5337 (арк. справи 123-145).

За результатами розгляду матеріалів справи суд вважає, що Приватному підприємству “Слов'янин - білдінг” м. Слов'янськ у задоволенні позову повинно відмовлено за наступними підставами.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) встановлений п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. п. “а” п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то  бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Зазначена норма обмежує розраховану за правилами п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону суму бюджетного відшкодування звітного періоду виключно сумою податку на додану вартість фактично сплаченою платником податку в ціні придбаних товарно – матеріальних цінностей (робіт, послуг) у попередньому податковому періоді.

Враховуючи той факт, що позивач у вересні 2005 р. податку на додану вартість в сумі, еквівалентній заявленій до відшкодування в розрахунку суми бюджетного відшкодування за жовтень 2005 р., в ціні придбаних товарно – матеріальних цінностей не сплатив, підстави для відшкодування цієї суми з Державного бюджету України відсутні.

19.04.2007 р. позивачем було заявлене клопотання про призначення технічної експертизи по справі з метою визначення способу нанесення підпису на спірних податкових повідомлення – рішеннях:  від 22.08.2006 р. № 0000572341/3 та № 0000252341/3.

05.06.2007 р. на адресу суду надійшов висновок судово – технічної експертизи від 15.05.2007 р. № 2100/03, відповідно до якого підписи від імені заступника начальника Слов”янської об'єднаної державної податкової інспекції на податкових повідомлення – рішеннях від 22.08.2006 р. № 0000572341/3 та № 0000252341/3 виконані капілярною ручкою.  

Вартість проведеної експертизи, відповідно до наявного в матеріалах справи рахунку від 22.05.2007 р. № 638, складає 217,92 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 КАС України витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи.

Враховуючи той факт, що позивач сплати вартості проведеної експертизи в добровільному порядку не здійснив, суд вважає, що судові витрати в цій частині мають бути покладені на нього.

На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 17-20, 69-72, 86, 158 – 163, 167 КАС України, суд

                                                             ПОСТАНОВИВ:

Приватному підприємству “Слов'янин - білдінг” м. Слов'янськ у задоволенні позову до Слов”янської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень від 22.08.2006 р. № 0000572341/3 та № 0000252341/3 відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства “Слов'янин - Білдінг” м. Слов'янськ (84112, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Чубаря, 7/44, р/р 26007329097001 в Слов”янському б/б відділенні ФКБ Приватбанку, м. Краматорськ, МФО 335548, ЄДРПОУ 31349256) на користь Донецького науково – дослідного інституту судових експертиз (83102, м. Донецьк, вул. Ливенка, 4, р/р 35224001000122, в ГУДК у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 02883147) вартість проведеної експертизи в сумі 217,92 грн.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Суддя