Постанова

від 29.04.2020 по справі 420/7037/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/7037/19

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравця О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року, прийняте у складі суду судді Єфіменка К.С. в місті Одеса по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕФФ" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕФФ (далі - Позивач, ТОВ ТЕФФ ) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (далі - Відповідач, ГУ ДПС в Одеській області), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області за № 0003440514 від 01 листопада 2019 року (форма Р ) про збільшення ТОВ ТЕФФ суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість 4 592 485,00 грн. (за податковим зобов`язанням 3 061 657,00 грн. та штрафними санкціями 1 530 828,00 грн.);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області за № 0003791307 від 01 листопада 2019 року (форма Д ) про збільшення ТОВ ТЕФФ суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 19 318,56 грн. (за податковим зобов`язанням 11 039,18 грн. та штрафними санкціями 8 279,38 грн.);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області за № 0003801307 від 01 листопада 2019 року (форма Д ) про збільшення ТОВ ТЕФФ суми грошового зобов`язання з військового податку на суму 1 434,89 грн. (за податковим зобов`язанням 819,94 грн. та штрафними санкціями 614,95 грн.);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області за № 0003781307 від 01 листопада 2019 року (форма ПС ) про застосування до ТОВ ТЕФФ штрафних санкцій у сумі 510 грн. за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються початковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків контролюючого органу щодо порушення Позивачем вимог податкового законодавства, оскільки господарські операції між ТОВ БУДМАКСТРОЙ , ТОВ МЕЛІНЕС , TOB ІНЕКС БУД , TOB КАВІСТА , ТОВ БУД-СТРОМ , ТОВ ТРИІРТА мали реальний характер, повністю виконані та відповідно відображені в податковому та бухгалтерському обліку. Вказані обставини підтверджені належним чином оформленою первинною документацією.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області за № 0003440514 від 01 листопада 2019 року (форма Р ) про збільшення ТОВ ТЕФФ суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість 4 592 485,00 грн. (за податковим зобов`язанням 3 061 657,00 грн. та штрафними санкціями 1 530 828,00 грн.); визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області за № 0003791307 від 01 листопада 2019 року (форма Д ) про збільшення ТОВ ТЕФФ суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 19 318,56 грн. (за податковим зобов`язанням 11 039,18 грн. та штрафними санкціями 8 279,38 грн.); визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області за № 0003801307 від 01 листопада 2019 року (форма Д ) про збільшення ТОВ ТЕФФ суми грошового зобов`язання з військового податку на суму 1 434,89 грн. (за податковим зобов`язанням 819,94 грн. та штрафними санкціями 614,95 грн.); визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області за № 0003781307 від 01 листопада 2019 року (форма ПС ) про застосування до ТОВ ТЕФФ штрафних санкцій у сумі 510 грн. за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються початковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає його таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, та без повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати його повністю та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, сторона посилається на те, що операції між ТОВ ТЕФФ та ТОВ БУДМАКСТРОЙ (ЄДРПОУ 42144314); ТОВ МЕЛІНЕС (ЄДРПОУ (42215217); TOB ІНЕКС БУД (ЄДРПОУ 39173612); ТОВ КАВІЄТА (ЄДРПОУ 41003453); ТОВ БУД-СТРОМ (ЄДРПОУ 42534502); ТОВ ТРИІРТА (ЄДРПОУ 42193309), не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничих та складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Проведений аналіз ймовірного ланцюга постачання товарів (робіт, послуг) встановлено, що вищезазначені контрагенти реалізували товари, роботи (послуги) відмінні від тих, які були їм придбані по ланцюгу постачання. Товар номенклатури реалізації на ТОВ ТЕФФ не придбавався, наявна підміна (фіктивне введення в обіг) товару, що свідчить про відсутність господарської операції по придбанню у вищезазначених постачальників.

Разом з цим, апелянт вказує, що відсутність у вказаних підприємств необхідних умов для здійснення господарських операцій (відсутні власні чи орендовані основні фонди, трудові ресурси, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби тощо), інформація, яка надана з Єдиного реєстру судебник рішень та враховуючи об`єми задекларованих операцій, встановлено неможливість здійснення переліком контрагентів робіт та постачання товарно-матеріальних цінностей на адресу ТОВ ТЕФФ , номенклатура яких відображена в податкових накладних. Оскільки реальність вчинення господарських операцій відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише рух активів задекларований на папері, таким чином, у ТОВ ТЕФФ не було підстав для податкового обліку вказаних операцій. Отже встановлено, що господарські операції поставки послуг, ТМЦ ТОВ БУДМАКСТРОЙ (ЄДРПОУ 42144314); ТОВ МЕЛІНЕС (ЄДРПОУ (42215217); TOB ІНЕКС БУД (ЄДРПОУ 39173612); ТОВ КАВІСТА (ЄДРПОУ 41003453); ТОВ БУД-СТРОМ (ЄДРПОУ 42534502); ТОВ ТРИІРТА (ЄДРПОУ 42193309) мають ознаки нереальності.

Апелянт звертає увагу, що укладені між ТОВ ТЕФФ та постачальниками договори не опосередковуються реальним виконанням операцій, яка становить їх предмет. Фактично постачальниками здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з надання послуг на користь ТОВ ТЕФФ і складено первинні документи всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п.п. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п`ятого ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

Апелянт також вказує, що за відсутності факту придбання товарів від зазначених постачальників, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ ТЕФФ зареєстровано Одеським юридичним департаментом Одеської міської ради від 15 лютого 2012 року та взято на облік в контролюючих органах від 16 лютого 2012 року за № 9044. Перебуває на обліку в ГУ ДПС в Одеській області, Північне управління у м. Одесі, Суворовська ДПІ.

Основним видом діяльності ТОВ ТЕФФ є з виробництва духових шаф, печей і пічних пальників (28.21).

На підставі направлень від 19.09.2019р. № 152/05-14, від 19.09.2019р. № 153/05-14, від 19.09.2019р. № 154/05-14, від 19.09.2019р. № 157/05-14, від 19.09.2019р. № 158/05-14, від 19.09.2019р. № 152/05-14, від 19.09.2019р. № 152/05-14 виданих ГУ ДПС в Одеській області, посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕФФ податкового законодавства за період з 01.07.2018р. по 30.06.2019р., валютного за період з 01.07.2018р. по 30.06.2019р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2018р. по 30.06.2019р., іншого законодавства за період з 01.07.2018р. по 30.06.2019р.

За результатами перевірки було складено Акт від 10 жовтня 2019 року за № 117/15-32-05-14/38110834 Про результати документальної планової виїзної перевірки ТЕФФ , код ЄДРПОУ 38110834, номер телефону № НОМЕР_1 , e-mail:ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким встановлено порушення Позивачем:

1. п. 44.1 ст. 44; п. 185.1 ст. 185; п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України; ст. 1; п. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ; п. 2.1, п. 2.4, п. 2.7 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; Наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014р. № 966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015р. № 13) Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість , в результаті чого податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету занижено на 3 061 657 грн., у тому числі: серпень 2018р. - 310 500 грн.; жовтень 2018р. - 703 987 грн.; грудень 2018р. - 311 057 грн.; січень 2019р. - 219 008 грн.; лютий 2019р. - 179 744 грн.; березень 2019р. - 836 550 грн.; квітень 2019р. - 500 811 грн.

2. п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та п. 119.2 ст. 119, п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України та порядку заповнення Розділу І, II Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. за № 4.;

3. п.п. 14.1.180, пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14; п.п. 162.1.1., пп. 162.1.3, п.162.1, ст. 162; п.п. 163.1.1, пп. 163.1.2., п. 163.1, пп. 163.2.1., пп. 163.2.2. п. 163.2. ст. 163; п.п. 164.1.1, п.п. 164.1.2 п. 164.1, пп. 164.2.1 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164; п. 167.1 ст. 167; п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.4 п. 168.1, п. 168.3., п.п. 168.4.1, п.п. 168.4.2, п.п. 168.4.7. п. 168.4 ст. 168; п. 171.1, абз. а п. 171.2 ст. 171; абз. а п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу, підприємство не утримало та не перерахувало податок на доходи фізичних осіб у періоді з 01.01.2017р. по 31.12.2018р. на загальну суму - 11039,18 грн., у т.ч.: з 01.07.2018р. па 31.12.2018р. - 5030,59 грн.; з 01.01.2019р. по 30.06.2019р. - 6008,59 грн.;

4. п.п. 162.1.1., п.п. 162.1.2., п.п. 162.1.3, п. 162.1, ст. 162; п.п. 163.1.1, п.п. 163.1.2., п. 163.1, п.п. 163.2.1., п.п. 163.2.2. п. 163.2. ст. 163; ст. 168; п. 171.1, ст. 171; п. 176 Податкового кодексу України, не сплачено військовий збір за період з 01.07.2018р. по 30.06.2019р. на загальну суму 819,94 грн., у т.ч.: з 01.07.2018р. по 31.12.2018р. - 373,65 грн.; з 01.01.2019р. по 30.06.2019р. - 446,29 грн.;

01 листопада 2019 року рішення ГУ ДПС в Одеській області на підставі зазначеного акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення:

1). № 0003440514 (форма Р ), яким збільшено ТОВ ТЕФФ суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість 4 592 485 грн. (за податковим зобов`язанням 3 061 657 грн. та штрафними санкціями 1 530 828 грн.);

2). № 0003791307 (форма Д ), яким збільшено ТОВ ТЕФФ суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 19 318,56 грн. (за податковим зобов`язанням 11 039,18 грн. та штрафними санкціями 8 279,38 грн.);

3). № 0003801307 (форма Д ), яким збільшено ТОВ ТЕФФ суми грошового зобов`язання з військового податку на суму 1 434,89 грн. (за податковим зобов`язанням 819,94 грн. та штрафними санкціями 614,95 грн.);

4). № 0003781307 (форма ПС ), яким застосовано до ТОВ ТЕФФ штрафні санкції в сумі 510 грн. за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються початковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п.

Не погоджуючись із правомірністю податкових повідомлень-рішень № 0003440514, № 0003791307, № 0003801307 та № 0003781307 від 01.11.2019р., ТОВ ТЕФФ звернулося до суду з адміністративним позовом.

Розглянувши справу по суті суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на те, що ГУ ДПС в Одеській області доказів нереальності господарських операцій ТОВ ТЕФФ з контрагентами: ТОВ БУДМАКСТРОЙ (ЄДРПОУ 42144314); ТОВ МЕЛІНЕС (ЄДРПОУ (42215217); TOB ІНЕКС БУД (ЄДРПОУ 39173612); ТОВ КАВІЄТА (ЄДРПОУ 41003453); ТОВ БУД-СТРОМ (ЄДРПОУ 42534502); ТОВ ТРИІРТА (ЄДРПОУ 42193309), не надано, а висновки, зроблені в Акті перевірки є бездоказовими. За висновками суду першої інстанції, за наявності всіх необхідних відповідно до Податкового кодексу України первинних документів (договори, акти приймання, товарні та податкові накладні, платіжні документи), що підтверджують право на податковий кредит, витрати і за відсутності доказів, які заперечують реальність господарських операцій, платник податків не може бути позбавлений права на цей податковий кредит та витрати.

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (з наступними змінами та доповненнями, чинними на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений ст.ст. 75-86 Податкового кодексу України.

Платники податку на додану вартість, об`єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України.

Статтею 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні ).

За приписами абзацу 11 ч. 1 ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні передбачено, що документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом.

Первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні ).

Одним із основних принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст. 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні , є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Положеннями абзацу 5 ч. 1 ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні визначено, що господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до п.п. 44.1, п.п. 2 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України;вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

За приписами п. 198.3 ст. 198 ПК України зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, у тому числі, придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями п. 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

При цьому, згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ ТЕФФ (Замовник) та ТОВ БУДМАКСТРОЙ (Підрядник) укладено Договір підряду за № 10 від 20.08.2018р. та № 11 від 21.08.2018р., відповідно до яких Підрядник зобов`язується своїми та залученими силами, на умовах Договору, виготовити обладнання з матеріалів Замовника, перелік яких вказується в Специфікаціях (Додатках) до Договору, а Замовник, в свою чергу, зобов`язується прийняти та оплатити виконані Роботи на умовах Договору.

На підтвердження здійснення господарської операції в матеріалах справи є: Договори підряду за № 10 від 20.08.2018р. та № 11 від 21.08.2018р. зі специфікаціями до них, акти здачі-приймання виконаних робіт; акти прийому-передачі давальницької сировини; акти прийому-передачі готової продукції; податкові накладні, платіжні доручення, відповідно до яких ТОВ БУДМАКСТРОЙ (Підрядником) виконано роботи з виготовлення каркасу камери змішування; виготовлення рам камери змішування; виготовлення рами опорної до пальника та загальна вартість виконаних ТОВ БУДМАКСТРОЙ (Підрядником) робіт склала 1 863 000 грн. з ПДВ. Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі. За даними бухгалтерського обліку за рахунком 631 дебіторська/кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з ТОВ БУДМАКСТРОЙ відсутня.

Щодо висновків податкового органу по взаємовідносинам ТОВ ТЕФФ (Замовник) із ТОВ МЕЛІНЕС (Підрядник) з матеріалів справи вбачається, що 02.10.2018р. між зазначеними сторонами укладено Договір підряду за № 02/10, відповідно до якого Підрядник зобов`язується своїми та залученими силами, на умовах Договору, виготовити обладнання з матеріалів Замовника, перелік яких вказується в Специфікаціях (Додатках) до Договору, а Замовник, в свою чергу, зобов`язується прийняти та оплатити виконані Роботи на умовах Договору.

На підтвердження виконання умов цього Договору містяться документи, а саме: Договір підряду № 02/10 від 02.10.2018р. зі специфікаціями; акти здачі-приймання виконаних робіт; акти прийому-передачі давальницької сировини; акти прийому-передачі готової продукції; податкові накладні, платіжні доручення, відповідно до яких ТОВ МЕЛІНЕС (Підрядник) виконано роботи з виготовлення газоходів; виготовлення камер змішування; виготовлення пальника ПВГ(а)-3500 номінальною потужністю 10.0 МВт; виготовлення бункера приймання-вивантаження та загальна вартість виконаних ТОВ МЕЛІНЕС (Підрядником) робіт склала 2 388 960 грн. з ПДВ. Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі. За даними бухгалтерського обліку за рахунком 631 дебіторська/кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з ТОВ МЕЛІНЕС відсутня.

Разом з цим, колегія суддів вказує на наявність розбіжностей в написані найменування юридичної особи, з якою ТОВ ТЕФФ укладено Договір підряду за № 02/10 від 02.10.2018р., а саме: у Договорі зі специфікаціями за № 1 від 02.10.2018р., за № 2 від 03.10.2018р., за № 3 від 05.10.2018р. та за № 4 від 10.10.2018р.; Актах прийому-передачі виконаних робіт за № 29 від 19.10.2018р., за № 28 від 24.10.2018р., за № 32 від 23.10.2018р., за № 33 від 24.10.2018р. та за № 38 від 25.10.2018р.; Актах прийому-передачі давальницької сировини від 08.10.2018р., 11.10.2018р., 12.10.2018р., 17.10.2018р. та 22.10.2018р.; Актах прийому-передачі готової продукції за № 1 від 19.10.2018р., за № 2 від 23.10.2018р., за № 3 від 24.10.2018р., за № 4 від 24.10.2018р. та за № 5 від 25.10.2018р.; Платіжних дорученнях за № 7911 від 14.11.2018р., № 7956 від 16.11.2018р., № 7957 від 16.11.2018р., № 7878 від 13.11.2018р., № 7982 від 20.11.2018р. та № 7993 від 22.11.2018р., вказано найменування юридичної особи, як - Товариство з обмеженою відповідальністю МЕЛІНЕС (код ЄДРПОУ 42215217, ТОВ МЕЛІНЕС ), проте в Акті від 10.10.2019р. за № 117/15-32-05-14/38110834 Про результати документальної планової виїзної перевірки ТЕФФ , позовній заяві ТОВ ТЕФФ , відзиві ГУ ДПС в Одеській області та відповіді на відзив, вказано найменування юридичної особи - Товариство з обмеженою відповідальністю МІЛІНЕКС (код ЄДРПОУ 42215217, ТОВ МЕЛІНЕС ).

Зазначене судова колегія не приймає до уваги та вважає це опискою, оскільки в кожному випадку, коли йдеться посилання на ТОВ МІЛІНЕКС , зазначається код ЄДРПОУ юридичною особи 42215217. Згідно відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань код ЄДРПОУ 42215217 належить - ТОВ МЕЛІНЕС . Тобто первинна описка виникла під час складання ГУ ДПС в Одеській області Акту за № 117/15-32-05-14/38110834 від 10.10.2019р.

Щодо взаємовідносин ТОВ ТЕФФ (Довіритель, Замовник) із ТОВ ІНЕКС БУД (Комерційний агент, Підрядник) в матеріалах справи наявні слідуючи документи:

- Агентський договір № 01/05-2018 від 01.05.2018р., відповідно до якого Комерційний агент в порядку та на умовах, визначених Договором, за агентську винагороду зобов`язується надавати Довірителю послуги із сприяння в укладенні Довірителем угод з продажу обладнання (устаткування), що виготовляється Довірителем.

- Договір підряду № 01/10/2018 від 01.10.2018р., відповідно до якого Підрядник зобов`язується своїми та залученими силами, на умовах Договору, виготовити обладнання з матеріалів Замовника, перелік яких вказується в Специфікаціях (Додатках) до Договору, а Замовник, в свою чергу, зобов`язується прийняти та оплатити виконані Роботи на умовах Договору.

На підтвердження виконання умов Агентського договору в матеріалах справи містяться: Агентський договір № 01/05-2018 від 01.05.2018р.; Акт здачі приймання виконаних робіт № 31/51 від 08.10.2018р.; Звіт комерційного агента № 1 за жовтень 2018 року; податкові накладні; платіжні дорученні, відповідно до яких ТОВ ІНЕКС БУД (Комерційний агент) надав послуги з пошуку клієнтів на продаж промислового обладнання, виготовленого Довірителем, а також здійснив дії, пов`язані з належним оформленням договорів поставки (підряду) від імені Довірителя з Покупцями та загальна вартість наданих ТОВ ІНЕКС БУД послуг склала 640 000 грн. з ПДВ. Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі. За даними бухгалтерського обліку за рахунком 631 дебіторська/кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з ТОВ ІНЕКС БУД відсутня.

На підтвердження виконання умов Договору підряду в матеріалах справи містяться: Договір підряду № 01/10/2018 від 01.10.2018р.; Акт здачі приймання виконаних робіт № 31/52 від 10.10.2018р.; Акт прийому-передачі давальницької сировини від 01.10.2018р. та від 08.10.2018р.; податкові накладні; платіжні дорученні, відповідно до яких ТОВ ІНЕКС БУД (Підрядник) виконано роботи із виготовлення пальника ПВГ(а)-3500 номінальною потужністю 10.0 МВт та загальна вартість виконаних ТОВ ІНЕКС БУД (Підрядником) робіт склала 1 194 960 грн. з ПДВ. Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі. За даними бухгалтерського обліку за рахунком 631 дебіторська/кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з ТОВ ІНЕКС БУД відсутня.

Щодо взаємовідносин ТОВ ТЕФФ із ТОВ КАВІСТА з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ ТЕФФ (Замовник) із ТОВ КАВІСТА (Підрядник) були укладені Договори підряду за № 04/01/2019 від 04.01.2019р., за № 20/01 від 20.01.2019р. та за № 18/12/2018 від 01.12.2018р., згідно яких Підрядник зобов`язується своїми та/або залученими силами, на умовах Договору, провести монтажні роботи промислового обладнання котельні ТОВ АЯКС ДНІПРО на базі 2 котлів Е-35-40-440Д, а також провести капітальний ремонт обладнання фільтрувального залу ХВО з заміною фізично зношеного насосного парку з використання сучасного насосного обладнання та арматури, що вказані Локальному кошторисі, Специфікаціях (Додатках) та Договірній ціні на будівельні роботи до Договору, а Замовник, в свою чергу, зобов`язується прийняти та оплатити виконані Роботи на умовах Договору.

На підтвердження виконання умов Договорів підряду в матеріалах справи містяться: Договори підряду за № 04/01/2019 від 04.01.2019р., за № 20/01 від 20.01.2019р. (Додаткова угода № 1 від 01.03.2019р. до Договору підряду 20/01 від 20.01.2019р.) та за № 18/12/2018 від 01.12.2018р. зі специфікаціями до них; договірні ціни; локальні кошториси; довідки про вартість виконаних будівельних робіт; акти приймання виконаних будівельних робіт; акти прийому-передачі давальницької сировини; податкові накладні, платіжні доручення, відповідно до яких ТОВ КАВІСТА (Підрядник) виконано роботи:

- з капітального ремонту схем обв`язки турбогенератора ст. № 1 та № 2, а також енергетичного котла ст. № 2 (Договір № 04/01/2019 від 04.01.2019р.);

- з монтажу пароперегрівачів конвективних, ширмових; монтажу барабанів з сепараційними приладами; монтажу паропроводів Рр=3,9 МПа, Т=440° від котлів № 1, № 2, трубопроводів дренажів та повітряників, паропровід к деаератору (Договір № 20/01 від 20.01.2019р.);

- з капітального ремонту обладнання фільтрувального залу ХВО з заміною фізично зношеного насосного парку з використання сучасного насосного обладнання та арматури (Договір № 18/12/2018 від 01.12.2018р.).

Загальна вартість виконаних ТОВ КАВІСТА (Підрядником) робіт склала 4 749 432 грн. з ПДВ. Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі. За даними бухгалтерського обліку за рахунком 631 дебіторська/кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з ТОВ КАВІСТА відсутня.

Щодо взаємовідносин ТОВ ТЕФФ із ТОВ БУД-СТРОМ колегією суддів встановлено, що між ТОВ ТЕФФ (Замовник) із ТОВ БУД-СТРОМ (Підрядник) були укладені Договори підряду за № 08/02 від 08.02.2019р., за № 19/02 від 19.02.2019р., за № 04/03 від 04.03.2019р., за № 11/03 від 11.03.2019р. та за № 15/04 від 15.04.2019р., відповідно до яких Підрядник зобов`язується своїми та/або залученими силами, на умовах Договору, виконати поставку металоконструкцій та провести монтажні роботи промислового обладнання котельні ТОВ АЯКС ДНІПРО на базі 2 котлів Е-35-40-440Д, що вказані в Специфікаціях, а Замовник, в свою чергу, зобов`язується прийняти та оплатити виконані Роботи на умовах Договору.

На підтвердження виконання умов Договорів підряду в матеріалах справи містяться: Договори підряду за № 08/02 від 08.02.2019р., за № 19/02 від 19.02.2019р., за № 04/03 від 04.03.2019р., за № 11/03 від 11.03.2019р. та за № 15/04 від 15.04.2019р. зі специфікаціями до них; договірні ціни; локальний кошторис; довідка про вартість виконаних будівельних робіт; акти приймання виконаних будівельних робіт; податкові накладні, платіжні доручення, відповідно до яких ТОВ БУД-СТРОМ (Підрядник) виконано роботи:

- з монтажу обладнання парових трактів, трубопроводів (трубопроводів поживних, трубопроводів опускних, трубопроводів паровідвідних), пароохолоджувача, арматури котла, арматури для стислого повітря, насосів поживних) (Договір № 08/02 від 08.02.2019р.);

- з монтажу барабанів з сепараційними приладами (Договір № 19/02 від 19.02.2019р.);

- з монтажу пароперегрівачів конвективних, ширмових (Договір № 04/03 від 04.03.2019р.);

- з монтажу паропроводів Рр=3,9 МПа, Т=440° від котлів № 1, № 2 трубопроводів дренажів та повітряників (Договір № 11/03 від 11.03.2019р.);

- з монтажу трубопроводів безперервної продувки, аварійного злива з котла, дренажів та повітряників, трубопроводів відбору проб, сепаратора безперервної продувки, холодильників відбору проб (монтаж холодильників, трубопроводів, клапана, труб, засувок, вентилів, виготовлення опор і підвісок, установка сепаратора (Договір № 15/04 від 15.04.2019р.).

Загальна вартість виконаних ТОВ БУД-СТРОМ робіт склала 6 016 800 грн. з ПДВ. Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі. За даними бухгалтерського обліку за рахунком 631 дебіторська/кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з ТОВ БУД-СТРОМ відсутня.

Щодо взаємовідносин ТОВ ТЕФФ із ТОВ ТРИІРТА судовою колегією встановлено, що між ТОВ ТЕФФ (Покупець) із ТОВ ТРИІРТА (Постачальник) укладено Договір на поставку продукції № 08-04 від 08.04.2019р., згідно якого Постачальник зобов`язується за попередньою заявкою поставити в 2019 році, а Покупець прийняти та оплатити, вогнетривку продукцію в кількості і номенклатурі, зазначеним у доданих до Договору специфікаціях, які являються невід`ємною частиною даного Договору.

На підтвердження виконання умов цього Договору містяться документи, а саме: Договір на поставку продукції № 08-04 від 08.04.2019р. зі специфікацією до нього, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні; податкові накладні, платіжні доручення, відповідно до яких ТОВ ТРИІРТА (Постачальник) на адресу ТОВ ТЕФФ (Покупець) було поставлено суху бетонну суміш СБСНЦ-1750 у загальній кількості 25,5т та загальна вартість поставленої ТОВ ТРИІРТА продукції склала 5 549 760 грн. з ПДВ. Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі. За даними бухгалтерського обліку за рахунком 631 дебіторська/кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з ТОВ ТРИІРТА відсутня.

Таким чином, у Позивача в наявності первинні документи щодо здійснення господарських операцій з ТОВ ТЕФФ та ТОВ БУДМАКСТРОЙ (ЄДРПОУ 42144314); ТОВ МЕЛІНЕС (ЄДРПОУ (42215217); TOB ІНЕКС БУД (ЄДРПОУ 39173612); ТОВ КАВІЄТА (ЄДРПОУ 41003453); ТОВ БУД-СТРОМ (ЄДРПОУ 42534502); ТОВ ТРИІРТА (ЄДРПОУ 42193309) та відповідно наявність підстав для формування податкового кредиту по вказаній господарській операції.

Аналіз змісту Акту перевірки, свідчить про те, що податковий орган, фактично не дослідивши наявні у Позивача первинні документи щодо формування податкового кредиту, вважає його формування неправомірним з посиланням на податкову інформацію щодо контрагентів Позивача. Проте колегія суддів вважає, що податкова інформація може бути лише підставою для проведення перевірки Позивача, проте ніяк не для висновків щодо порушення ним податкового законодавства, оскільки саме Позивачем дотримано вимог податкового законодавства по господарським операціям з вказаними контрагентами. Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податків-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених господарських операцій, суб`єкт господарювання не може відповідати за порушення, допущені його контрагентом, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Позивачем надані всі документи, які свідчать про реальність здійснення господарської діяльності, а в Акті перевірки відсутні будь-які докази про причетність Позивача до порушень допущених його контрагентами.

Суд апеляційної інстанції критично оцінює посилання Відповідача на відсутність у контрагентів Позивача достатніх трудових ресурсів, складських приміщень для зберігання товару, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагентів основних фондів, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником. При цьому залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Разом з чим, доводи контролюючого органу щодо неможливості здійснення ТОВ БУДМАКСТРОЙ , ТОВ МЕЛІНЕС , ТОВ ІНЕКС БУД , ТОВ КАВІСТА та ТОВ ТРИІТА легальної господарської діяльності з огляду на наявність зведених кримінальних проваджень, по яким здійснюється досудове розслідування, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на відсутність вироку суду, який набрав законної сили, щодо притягнення до відповідальності засновників чи керівників ТОВ БУДМАКСТРОЙ , ТОВ МЕЛІНЕС , ТОВ ІНЕКС БУД , ТОВ КАВІСТА або ТОВ ТРИІТА (контрагентів Позивача) до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Зазначений висновок суду відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові по справі № 2а/1770/3360/12 від 30.01.2018 року та від 03 квітня 2020 року по справі № 2а-12290/12/2670.

Положеннями ч. 5 ст. 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що навіть наявність акту перевірки відносно контрагента та зазначені в ньому обставини про порушення податкового законодавства контрагентом може бути підставою для застосування негативних наслідків для перевіряємого платника податків лише за умови прийняття податкового повідомлення-рішення відносно вказаного контрагента. В інших випадках такі дані заборонено застосовувати, що прямо зазначено у п. 86.7 ст. 86 ПК України. Таким чином, лише за наявності зібраних в установленому законодавством порядку доказів щодо причетності до порушень податкового законодавства контрагентом платника податків, такий платник податків може нести відповідальність за таки порушення.

Саме така позиція зазначена у рішенні Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України . У п. 38 рішення зазначено: На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів для запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б указували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань .

Частиною 2 статті 6 КАС України і статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Більш того, колегія суддів наголошує, що податкові накладні, які відповідно до п. 201.10 Податкового кодексу України є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, були видані Позивачу та надавали право на формування відповідного податкового кредиту та їх юридична дійсність податковим органом не оспорюється. При цьому, одночасно слід звернути увагу на те, що згідно із ст. 204 ЦК України, існує презумпція правомірності правочину. Тобто, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні жодні докази звернення податкового органу до суду з метою визнання правочинів між ТОВ ТЕФФ з контрагентами: ТОВ БУДМАКСТРОЙ (ЄДРПОУ 42144314); ТОВ МЕЛІНЕС (ЄДРПОУ (42215217); TOB ІНЕКС БУД (ЄДРПОУ 39173612); ТОВ КАВІЄТА (ЄДРПОУ 41003453); ТОВ БУД-СТРОМ (ЄДРПОУ 42534502); ТОВ ТРИІРТА (ЄДРПОУ 42193309), недійсними.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що Позивач, дотримуючись правил податкового законодавства, правомірно сформував податковий кредит за рахунок господарських операцій, яка здійснена відповідно до умов укладених з контрагентами договорів, що підтверджується первинними документами. При цьому висновки Акту перевірки щодо наявності ознак нереальності здійснення операцій у господарській діяльності контрагентів Позивача та по ланцюгу постачання, які фактично покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені жодними документами та доказами з боку Відповідача, а тому таки висновки не є підставою для позбавлення Позивача, як добросовісного платника податку, права на віднесення сплачених ним у ціні товару та послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Позивач виконав усі передбачені законом обов`язки щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту по господарській операції з його контрагентом.

Отже, колегія суддів вважає, що правильними є висновки суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області за № 0003440514 від 01 листопада 2019 року (форма Р ) про збільшення ТОВ ТЕФФ суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість 4 592 485,00 грн. (за податковим зобов`язанням 3 061 657,00 грн. та штрафними санкціями 1 530 828,00 грн.), з огляду на відсутність з боку ТОВ ТЕФФ порушень податкового законодавства в цій частині.

Також, вказаною перевіркою було встановлено, що за рахунок коштів TOB ТЕФФ у періоді з 01.07.2018р. по 30.06.2019р. підприємством сплачено у вигляді додаткового блага послуги мобільного зв`язку директору та співробітникам підприємства, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , на загальну суму 54 909,66 грн., а саме:

- з 01.07.2018р. по 31.12.2018р. - 24 909,96 грн.;

- з 01.01.2019р. по 30.06.2019р. - 29 752,70 грн.;

Як вбачається зі змісту Акту Про результати документальної планової виїзної перевірки ТЕФФ від 10.10.2019р. встановлено, що на протязі перевіряємого періоді співробітниками ТОВ ТЕФФ не складались звіти про використання службового телефону. Таким чином відсутня інформація щодо використання співробітниками мобільного зв`язку та роумінгу пов`язаного із веденням господарської діяльності.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, колегія суддів виходить з наступного.

За приписами п.п. 14.1.47, п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Як вбачається із матеріалів справи між ТОВ ТЕФФ та ПАТ КИЇВСТАР укладено Угоду № 6982566 про надання послуг рухомого (мобільного) зв`язку від 27.04.2015р. та на виконання якого, на підставі відповідних замовлень ТОВ ТЕФФ , останнім було отримано послуги зв`язку у вигляді отриманні SIM карт із номерами мобільного телефону у кількості 7 шт. Наказом № 16 від 01.02.2018р. ТОВ ТЕФФ впроваджено на підприємстві мобільного зв`язку, на підставі якого вказані номери закріпленні за працівниками Підприємства.

Крім того, ТОВ ТЕФФ на протязі перевіряємого періоду, згідно щомісячних роздруківок рахунків, сплачувало за послуги мобільного зв`язку відповідно до угоди від 27.04.2015р. № 6982566 з ПАТ КИЇВСТАР по відповідним рахункам, при цьому кошти перераховуються на рахунки саме ПАТ КИЇВСТАР .

Отже, користування мобільним зв`язком за рахунок ТОВ ТЕФФ здійснювався працівниками Підприємства виключно у виробничих цілях.

Таким чином, колегія суддів вважає, що компенсування витрат мобільного зв`язку працівникам ТОВ ТЕФФ не являється додатковим благом в розумінні п.п. 14.1.47, п. 14.1 ст. 14 ПК України, так як кошти на оплату вказаних послуг перераховуються на рахунки саме ПАТ КИЇВСТАР , а не на особисті рахунки працівників.

Аналогічного висновку дійшов Вищий адміністративний суд України в Ухвалі від 10 листопада 2015 року у справі № 808/8126/13-а.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності з боку ТОВ ТЕФФ порушень податкового законодавства в цій частині.

Внаслідок чого винесення контролюючим органом податкових повідомлення-рішення за № 0003791307 від 01.11. 2019р. (форма Д ); за № 0003801307 від 01.11. 2019р. (форма Д ); за № 0003781307 від 01.11. 2019р. (форма ПС ) є протиправним та вказані рішення підлягають скасуванню, тому позовні вимоги ТОВ ТЕФФ підлягають задоволенню.

При цьому доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни - відсутні.

Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕФФ" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О. О. Кравець