Постанова

від 29.04.2020 по справі 520/8139/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2020 р.Справа № 520/8139/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 року, (головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О.) по справі № 520/8139/19

за позовом ОСОБА_1

до Приватного виконавця виконавчого округу м.Київ Клітченко Оксани Анатоліївни третя особа: Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк",

про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Клітченко Оксани Анатоліївни, винесені у виконавчому провадженні №59576274:

- про відкриття виконавчого провадження від 18.07.2019 р.;

- про відкриття виконавчого провадження (з ідентифікатором) від 18.07.2019 р.;

- про стягнення з боржника основної винагороди від 18.07.2019 р.;

- про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 06.08.2019 р.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 р. відмовлено в задоволенні позову.

Позивач, не погоджуючись з рішенням суду, подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при не повному з`ясуванні обставин справи та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на не вірне встановлення обставин справи, не доведеності судом правомірності відкриття провадження та наявності у ОСОБА_1 , яка проживає у м. Харків, майна у межах виконавчого округу м. Києва.

Посилання відповідача на наявність карткового рахунку позивача у банку, місцезнаходження якого зареєстровано у м. Києві, не є належним доказом підтвердження перебування майна боржника, якщо відсутні відомості про наявність на вказаному рахунку коштів.

Приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Клітченко Оксани Анатоліївни (далі - відповідач) надала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Представник позивача подала заяву про розгляд справи за відсутності позивача.

Відповідно до ч.4 ст.229, ч. 1 ст. 308 КАС України фіксування судового засідання не здійснювалося засобами технічного звязку, суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

24.12.2019 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Ленінського районного суду м. Харкова по справі № 642/5704/19.

27.04.2020 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду поновлено провадження у справі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що 19.06.2019 р. приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С. видано виконавчий напис № 13971 про звернення стягнення з боржника: ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" заборгованості в розмірі 15 462,23 грн.

Зазначений виконавчий напис стягувачем Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" (далі - АТ ПУМБ ) пред`явлено до примусового виконання до приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Клітченко О. А.

В заяві зяавник просив відкрити виконавче провадження за місцем знаходження майна (грошових коштів) боржника; звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 , без застосування заходів примусового звернення стягнення на його майно та без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування) боржника (а.с. 39).

На підставі заяви стягувача приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А. 18.07.2019 р. винесено постанови про:

- відкриття виконавчого провадження ВП № 59576274 з виконання виконавчого напису № 13971 від 19.06.2019 р., виданого приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ ПУМБ заборгованість в розмірі 15 462,23 грн. (а.с. 9);

- стягнення з боржника основної винагороди у сумі 1 546,22 грн. (а.с. 13);

06.08.2019 р. відповідачем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП № 59576274, якою постановлено звернути стягнення на доходи ОСОБА_1 , що отримує дохід від ФО-П ОСОБА_2 ; здійснювати відрахування із доходів боржника у розмірі 20 %, відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідності до ст. 68, 70 Закону України "Про виконавче провадження" на користь стягувача, у першу чергу: витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 400,00 грн.

Згідно постанови відповідача від 06.08.2019 р. загальна сума, яка підлягає стягненню із боржника за виконавчим провадженням № 59576274 складає: 17 408,45 грн. з яких (400,00 грн. витрати на проведення виконавчих дій, - 15 462,23 грн. сума боргу ; - 1 546,22 грн- основна винагорода приватного виконавця) (а.с. 14-15).

Позивач, не погоджуючись з постановами відповідача, звернулася до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що постанови відповідачем винесено в межах повноважень, в порядку та спосіб, передбачені чинним законодавством.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України Про виконавче провадження , Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ст.1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - виконавчих написів нотаріусів.

Вимоги до виконавчого документа визначені статтею 4 Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до п. 10 ч. 4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Ч.1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Місце виконання рішення згідно з п. 10 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 за №512/5, визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" у повідомленні про початок діяльності обов`язково зазначається виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 23 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України Про виконавче провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Судом встановлено, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 ., що підтверджується копією паспорта.

Разом з тим, спірні постанови про відкриття виконавчого провадження, стягнення з боржника основної винагороди, звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, прийняті приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клітченко О. А.

Відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки до приватного виконавця надійшов виконавчий документ, в якому зазначено, що майно боржника знаходиться в межах виконавчого округу м.Києва у відповідача не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, в зв`язку із пред`явленням не за місцем виконання.

Так, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка є власником карткового рахунку № НОМЕР_1 та наявних на цьому рахунку грошових коштів відкритого в АТ ПУМБ , який розташований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, та послався на довідку АТ " Перший Український Міжнародний Банк".

Відповідно до ч. 1 ст. 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Згідно ст.179 Цивільного кодексу України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Згідно з п.п. 6.1, 6.2 ст. 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам, представництвам юридичних осіб в Україні, інвестиційним фондам та компаніям з управління активами, що діють від імені таких інвестиційних фондів, фізичним особам). Особи, визначені в п. 6.1 цієї статті, мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб.

Згідно з п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки.

Відповідно до пп. 7.1.4 п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" особливості режимів функціонування вкладних (депозитних), поточних рахунків, рахунків умовного зберігання (ескроу) та кореспондентських рахунків визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України та договорами, що укладаються клієнтами та обслуговуючими їх банками.

Згідно з пп.7.1.5 п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.

Отже, проаналізувавши вищенаведені правові норми, колегія суддів дійшла висновку, що грошові кошти у формі записів на рахунках у банках є майном у розумінні статті 190 Цивільного кодексу України.

Зі змісту заяви АТ ПУМБ про примусове виконання виконавчого напису, направленої приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Клітченко О. А., стягувач просив приватного виконавця відкрити виконавче провадження саме за місцем знаходження майна (грошових коштів) боржника.

Згідно листа АТ ПУМБ № 1_01 від 08.07.2019 р., адресованого відповідачу, у ОСОБА_1 є рахунок № НОМЕР_1 від 16.06.2014 р. в валюті гривня, відкритий в АТ ПУМБ , який розташований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4 (а.с. 40).

Колегія суддів зазначає, що ні заява стягувача, ні лист АТ ПУМБ від 08.07.2019 не є належними доказами в підтвердження наявності грошових коштів боржника на рахунку № НОМЕР_1 від 16.06.2014 р. в валюті гривня відкритому в АТ ПУМБ .

Крім того, подані стягувачем документи до приватного виконавця не містять зазначення суми грошових коштів боржника, яка обліковується на відкритому рахунку, а судом таких доказів не встановлено.

Отже висновки суду про наявність грошових коштів у боржника не ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах справи.

Колегія суддів зазначає, що сама по собі наявність карткового рахунку позивача не свідчить про наявність у боржника майна у вигляді грошових коштів на території м. Києва.

Подані приватному виконавцеві документи не свідчать про перебування у володінні боржника майна, зокрема грошових коштів в м. Київ, які обліковуються на банківському рахунку № НОМЕР_1 , що давало б право приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Клітченко О. А. відкривати виконавче провадження та вчиняти відповідні виконавчі дії з примусового виконання виконавчого документу, за яким боржником виступає Постнова Ю. Г.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, відповідачем не доведено наявність підстав для відкриття виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса про стягнення з позивача грошових коштів, а тому постанова про відкриття виконавчого провадження підлягає скасуванню.

Посилання відповідача в відзиві на апеляційну скаргу на правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 10.09.2018 р. по справі № 905/3542/15, колегія суддів вважає помилковим, оскільки вказана постанова прийнята щодо інших правовідносин і в ній надана оцінка правовідносинам щодо правомірності накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках боржника, а не щодо відкриття виконавчого провадження за місцезнаходженням карткового рахунку боржника за відсутністю доказів про наявність на цьому рахунку грошових коштів.

Крім того, виконавчий напис, вчинений 19.06.2019р. приватним нотаріусом , який було пред`явлено до виконання, та на підставі якого винесені оскаржувані постанови приватного виконавця, визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, що вбачається з рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 09.01.2020р. по справі № 642/5704/19, яке набрало законної сили.

З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №59576274 від 18.07.2019 р. винесена не уповноваженою на те особою та є неправомірною, тому постанови про стягнення з боржника основної винагороди, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесені також приватним виконавцем Клітченко О. А. в межах ВП №59576274, є незаконними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи, з огляду на що, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції, прийнявши нове рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки за наслідками розгляду справи спір вирішено на користь позивача, якого судом звільнено від сплати судового збору, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для розподілу витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 року по справі № 520/8139/19 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Клітченко Оксани Анатоліївни, винесені у ВП №59576274:

- про відкриття виконавчого провадження від 18.07.2019 р.;

- про стягнення з боржника основної винагороди від 18.07.2019 р.;

- про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 06.08.2019 р.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій