Постанова

від 28.04.2020 по справі 420/4611/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/4611/19

Категорія: 108020000

Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М.

Місце ухвалення: м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Лук`янчук О.В.

суддів - Бітова А. І.

- Ступакової І. Г.

при секретарі - Черкасовій Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Рей" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року та ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Рей" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,-

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2019 року ТОВ ТД "Рей" звернулося до суду з позовом до Одеської митниці ДФС, в якому просило визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів: №UA500010/2019/000070/2 від 05.06.2019, №UA500060/2019/000075/2 від 25.06.2019, №UA500060/2019/000079/2 від 09.07.2019, №UA500010/2019/000086/2 від 04.07.2019, №UA500060/2019/000084/2 від 18.07.2019.

- картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення: №UA500010/2019/00227, №UA500060/2019/00394, №UA500060/2019/00419, №UA500010/2019/00270, №UA500060/2019/00437.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що за результатом здійснення імпорту поставки пакувальних поліпропіленових мішків відповідно до укладеного контракту з компанією ТОВ "ФВЦ Трейдінг Груп" позивачем протягом червня-липня 2019 року надано до Одеської митниці ДФС документи для розмитнення п`яти партій товару. За результатами аналізу отриманих документів відповідачем зроблено висновок, що такі документи не містять достатніх даних для підтвердження обраного декларантом методу визначення митної вартості та винесено п`ять рішень про коригування митної вартості товарів та прийнято картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення.

Посилаючись на те, що визначена у наданих митних деклараціях митна вартість товару базується на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню, а тому висновки щодо документального не підтвердження декларантом митної вартості товару та подальше коригування його вартості є необґрунтованими і протиправним, товариство звернулося до суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року у задоволені позову відмовлено.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року відмовлено в ухваленні додаткового рішення щодо відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями ТОВ ТД "Рей" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року та ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року про відмову в ухваленні додаткового рішення, як такі, що постановлені із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та відшкодувати судові витрати.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач, спираючись, зокрема, на доводи, аналогічні викладеним у позовній заяві, наполягає на тому, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Апелянт зауважує, що ним як декларантом наданий повний обсяг документів для підтвердження заявленої вартості товарів, визначений частиною другою статті 53 МК України, характеристики товарів, вказані у документах, збігаються із характеристиками цих товарів, встановлені безпосередньо під час огляду. В наданих документах відсутні розбіжності в описі, характеристиках, ціні, вазі імпортованих товарів та містяться вся необхідна інформація, яка дозволяє ідентифікувати приналежність цих документів до поставки товару, фактурну вартість товару.

Також апелянт висловив незгоду з висновками ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року про відмову в ухваленні додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із відсутністю підтверджуючих документів. В обґрунтування чого апелянт зазначив, що ним на підтвердження отриманих послуг адвоката надано до суду належні документи з яких вбачається перелік отриманих послуг, відомості щодо адвоката, який надавав послуги/виконував роботи, та конкретна тривалість послуг. При цьому, заявив клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідач не довів неспівмірності таких витрат.

У відзиві на апеляційну скаргу Одеська митниця Держмитслужби, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просить у задоволені апеляційної скарги відмовити.

04 березня 2020 року до суду надійшло клопотання апелянта про заміну сторони у справі її правонаступником на підставі статті 52 КАС України, в якому посилаючись на постанову КМУ від 02.10.2019 №858 "Про утворення територіальних органів Державної митної служби", просить замінити Одеську митницю ДФС на Одеську митницю Держмитслужби.

З урахуванням положень статті 52 КАС України, апеляційний суд визнає заявлене митним органом клопотання обґрунтованим та здійснює заміну відповідача у справі, а саме Одеську митницю ДФС на Одеську митницю Держмитслужби.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом встановлено, що ТОВ ТД "Рей" здійснює імпорт пакувальних поліпропіленових мішків.

01.02.2019 року між ТОВ ТД "Рей" та компанією ТОВ "ФВЦ Трейдінг Груп" укладено договір поставки на склад позивача в Україну м. Одеса мішків поліпропіленових для пакування, транспортування, зберігання харчових продуктів (далі - товар).

З метою митного оформлення імпортованого товару позивач, як декларант через уповноважену особу - ФОП ОСОБА_1 , звернувся до Одеської митниці ДФС (далі -Митниця) з митною декларацією № UA500010/2019/013833 від 30.05.2019, якою до митного оформлення заявлено товар: мішки пакувальні, поліпропіленові, ткані, вироблені з гранул поліпропілену, молочно-білого кольору, верх - термообріз зигзаг, дно - один підгин, подвійний шов, без логотипу, розмірами: 550*1050 OG-06/01-480000шт.; 550*1100 JC-03/03-30000шт. Торговельна марка відсутня. Країна виробництва - Індія. Загальною вартістю 47 682 доларів США за методом визначення митної вартості - 1 "основний" (за ціною договору).

На підтвердження обґрунтованості заявленої в митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант подав митному органу наступні документи: Сертифікат якості (Сertificate of quality) № Sp-1-110219 від 08.02.2019; Пакувальний лист (Packing list) б/н від 08.05.2019; Коносамент (Bill of Lading) № AZF0104690 від 27.04.2019; Навантажувальний документ (Bordereau) № 00008509 від 28.05.2019; Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 06201 від 26.04.2019; Банківські платіжні документи, що стосуються товару: № 1 від 20.02.2019, № 4 від 09.04.2019; Виписку з бухгалтерської документації б/н від 16.05.2019; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару: б/н від 08.02.2019; Зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується № 01/02/19 від 01.02.2019; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту): Додаткові угоди № 1 від 04.02.2019, № 1 від 11.02.2019, № 2 від 14.03.2019 та № 3 від 11.04.2019; Договори про надання послуг митного брокера; Копію митної декларації країни відправлення № 3490186 від 15.04.2019.

За результатами аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, відповідачем зроблено висновок, що такі документи не містять достатніх даних для підтвердження обраного декларантом методу визначення митної вартості та 05 червня 2019 року винесено, оскаржені у даній справі:

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500010/2019/000070/2, згідно з яким митна вартість товару визначена за резервним методом;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2019/00227, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №UA500010/2019/013833 від 30.05.2019.

24 червня 2019 року позивачем, як декларантом, через брокера ПП "Вісан", подано до Митниці митну декларацію №UА500060/2019/018738, якою заявлено до митного оформлення імпортований товар: мішки пакувальні, поліпропіленові, ткані, вироблені з гранул поліпропілену, молочно-білого кольору, верх - термообріз зигзаг, дно - один підгин, подвійний шов, без логотипу, розмірами: 550*1100 НС-02/05-30000шт.; 550*1050 НF-02/05-100000шт.; 550*1050 НІ-02/05-24000шт.; 550*1050 НІ-02/05-700шт., 550*1050 НА-02/05-20000шт.; 550*750 НО-02/05-19000шт.

Мішки поліпропіленові, ткані, цукрові мішки з вкладишем (мішок п/п-82,вкладиш п/е-30г): Woven polypropylene bags 560*1100 НM-02/05-8000шт. Фірма виробник "Harra Polypack". 550*1050 JH-08/03-96000шт. 550*750 JP-08/03-30000шт. 500*750 JP-08/03-30000шт. 500*750 JQ-08/03-118000шт. Фірма виробник "JVM Polypast Private Limited". Торговельна марка відсутня. Країна виробництва - ІN. Ціна товару 43 809,35 доларів США за методом визначення митної вартості - 1 "основний" (за ціною договору).

На підтвердження обґрунтованості заявленої в митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант подав митному органу наступні документи: Пакувальні листи (Packing list): №№007/19, 009/19 від 23.05.2019, № 007/19, № 2-HR/02 від 05.06.2019; Рахунок-фактури (інвойс) (Commercial invoice): №№007/19, 009/19 від 23.05.2019, № 007/19, № 2-HR/02 від 05.06.2019; Коносаменти (Bill of lading): № АР J0102985 від 14.05.05.2019, №№AZF0105112 та COSU6207826650 від 07.05.2019; Сертифікати про походження товару (Certificate of origin): № 1652 від 13.05.2019, № 1850 від 17.05.2019, № 20352 від 14.05.2019; Електронне повідомлення № 16 від 24.06.2019; Банківські платіжні документи, що стосуються товару: №№2,3 від 07.03.2019, № 5 від 22.04.2019; Прейскуранти (прайс-листи) виробника товару: № Sp2-220219 від 21.02.2019, № Sp-2-HR-160419 від 16.04.2019, № Sp3-220219 від 22.02.2019; Розрахунки ціни (калькуляція): б/н від 23.05.2019 та від 05.06.2019; Зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується № 01/02/19 від 01.02.2019; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту): додаткові угоди № 1 від 04.02.2019, № 2 від 14.03.2019 та № 3 від 11.04.2019, Спеціфікації: №2 від 22.02.2019, № 2-HR від 16.04.2019, № 3 від 22.02.2019; Внутрішній договір складського зберігання № 01-7с/19 від 27.05.2019; Розпорядження № 1 від 20.06.2019; Копії митних декларацій країни відправлення № 3873555 від 01.05.2019, № 3898453 від 02.05.2019, №4102787 від 11.05.2019.

За результатами аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, відповідачем зроблено висновок, що такі документи не містять достатніх даних для підтвердження обраного декларантом методу визначення митної вартості та 25 червня 2019 року винесено, оскаржені у даній справі:

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500010/2019/000075/2, згідно з яким митна вартість товару визначена за резервним методом;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2019/00394, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №UА500060/2019/018738 від 24.06.2019.

04 липня 2019 року позивачем, як декларантом, через брокера ФОП ОСОБА_1 , подано до Митниці митну декларацію №UA500010/2019/017453, якою заявлено до митного оформлення імпортований товар: мішки пакувальні, поліпропіленові, ткані, вироблені з гранул поліпропілену, молочно-білого кольору, верх - термообріз зигзаг, дно - один підгин, подвійний шов, без логотипу, розмірами: 550*1050 JH-08/03-201 000шт., 550*900 JK-08/03-188 000шт., 500*750 JQ-03/03-181 240шт., 400*550 JL-03/03-104 330шт., 300*450 JN-03/03-73 470шт. Торговельна марка відсутня. Країна виробництва - Індія. Ціна товару 51 210 доларів США за методом визначення митної вартості - 1 "основний" (за ціною договору).

На підтвердження обґрунтованості заявленої в митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант подав митному органу наступні документи: Сертифікат якості (Certificate of quality) № Sp2-JV-090419 від 28.02.2019; Пакувальний лист (Packing list) б/н від 21.06.2019; Рахунок-фактуру(Соттегсіа1 invoice) № 2-JV/04 від 21.06.2019; Коносамент (Bill of Lading) № AZF0105687 від 27.05.2019; Навантажувальний документ (Bordereau) № 3826 від 02.07.2019; Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 13029 від 07.06.2019; Банківські платіжні документи, що стосуються товару: №11 від 06.06.2019, № 12 від 12.06.2019, № 13 від 13.06.2019 та № 190624/000507051 від 24.06.2019; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару: Sp2- JV-090419 від 05.04.2019; Розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 21.06.2019; Зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується №01/02/19 від 01.02.2019; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту): Додаткові угоди № 1 від 04.02.2019, № 2 від 14.03.2019, № 2-JV від 09.04.2019, № 3 від 11.04.2019, № 4 від 07.05.2019; Договори про надання послуг митного брокера; Копію митної декларації країни відправлення № 1379 від 21.05.2019.

За результатами аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, відповідачем зроблено висновок, що такі документи не містять достатніх даних для підтвердження обраного декларантом методу визначення митної вартості та 04 липня 2019 року винесено, оскаржені у даній справі:

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500010/2019/000086/2, згідно з яким митна вартість товару визначена за резервним методом;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2019/00270, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №UA500010/2019/017453 від 04.07.2019.

08 липня 2019 року позивачем, як декларантом, через брокера ПП "Вісан", подано до Митниці митну декларацію №UA500050/2019/020507, якою заявлено до митного оформлення імпортований товар: мішки пакувальні, поліпропіленові, ткані, вироблені з гранул поліпропілену, молочно-білого кольору, верх-термообріз зигзаг, дно-один підгин, подвійний шов, без логотипу, розмірами: 550*1100 НС-02/05-100000шт.; Торговельна марка відсутня. Країна виробництва - Індія. Загальною вартістю 10 800 доларів США за методом визначення митної вартості - 1 "основний" (за ціною договору).

На підтвердження обґрунтованості заявленої в митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант подав митному органу наступні документи: Пакувальний лист (Packing list): №007/19 від 23.05.2019; Рахунок-фактури (інвойс) (Commercial invoice): №007/19 від 23.05.2019; Коносамент (Bill of lading) № COSU6207826650 від 07.05.2019; Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 1652 від 13.05.2019; Електронне повідомлення № 19 від 08.07.2019; Банківський платіжний документ, що стосуються товару № 5 від 22.04.2019; Прейскурант (прайс-листи) виробника товару № Sp2-220219 від 21.02.2019; Розрахунок ціни (калькуляція): б/н від 23.05.2019; Зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується № 01/02/19 від 01.02.2019; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту): Додаткові угоди: № 1 від 04.02.2019, № 2 від 14.03.2019 та № 3 від 11.04.2019, Спеціфікація №2 від 22.02.2019; Внутрішній договір складського зберігання № 01-7с/19 від 27.05.2019; Розпорядження № 2 від 05.07.2019; Копія митної декларації країни відправлення № 3898453 від 02.05.2019.

За результатами аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, відповідачем зроблено висновок, що такі документи не містять достатніх даних для підтвердження обраного декларантом методу визначення митної вартості та 05 червня 2019 року винесено, оскаржені у даній справі:

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500010/2019/000079/2, згідно з яким митна вартість товару визначена за резервним методом;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2019/00419, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №/2019/020507 від 08.07.2019.

18 липня 2019 року позивачем, як декларантом, через брокера ПП "Вісан", подано до Митниці митну декларацію №UА500060/2019/021764, якою заявлено до митного оформлення імпортований товар: мішки пакувальні, поліпропіленові, ткані, вироблені з гранул поліпропілену, молочно-білого кольору, верх-термообріз зигзаг, дно-один підгин, подвійний шов, без логотипу, розмірами: Woven polypropylene bags 550*1100 НС-02/05-1100шт. Woven polypropylene bags 550*1050 НF-02/05-64000шт. Woven polypropylene bags 550*1100 НС-02/05-5000шт. Woven polypropylene bags 550*1050 НF-02/05-176000шт. Фірма виробник "Harra Polypack". Woven polypropylene bags 550*750 JP-08/03-115180шт. Woven polypropylene bags 550*750 JP-08/03-30000шт. Фірма виробник "JVM Polypast Private Limited". Торговельна марка відсутня. Країна виробництва - ІN. Ціна товару 42 778,42 доларів США за методом визначення митної вартості - 1 "основний" (за ціною договору).

На підтвердження обґрунтованості заявленої в митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант подав митному органу наступні документи: Пакувальні листи (Packing list): №№007/19, 009/19 від 23.05.2019, № 007/19, № 2-HR/02 від 05.06.2019; Рахунок-фактури (інвойс) (Commercial invoice): №№007/19, 009/19 від 23.05.2019, №№007/19, 2-HR/02 від 05.06.2019; Коносаменти (Bill of lading): АР J0102985 від 14.05.05.2019, AZF0105112 та COSU6207826650 від 07.05.2019; Сертифікати про походження товару (Certificate of origin): № 1652 від 13.05.2019, № 1850 від 17.05.2019, № 20352 від 14.05.2019; Електронне повідомлення №24 від 18.07.2019; Банківські платіжні документи, що стосується товару: №8 від 23.05.2019, № 9 від 24.05.2019; Прейскуранти (прайс-лист) виробника товару: №-220219 від 21.02.2019, № Sp-2-HR-160419 від 16.04.2019, № Sp3-220219 від 22.02.2019; Розрахунки ціни (калькуляція): б/н від 23.05.2019 та від 05.06.2019; Зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується № 01/02/19 від 01.02.2019; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту): додаткові угоди № 1 від 04.02.2019, №2 від 14.03.2019 та № 3 від 11.04.2019, Спеціфікації: № 2 від 22.02.2019, № 2- HR від 16.04.2019, № 3 від 22.02.2019; Внутрішній договір складського зберігання № 01-7с/19 від 27.05.2019; Розпорядження №3 від 16.07.2019; Копії митних декларацій країни відправлення № 3873555 від 01.05.2019, № 3898453 від 02.05.2019, №4102787 від 11.05.2019.

За результатами аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, відповідачем зроблено висновок, що такі документи не містять достатніх даних для підтвердження обраного декларантом методу визначення митної вартості та 18 липня 2019 року винесено, оскаржені у даній справі:

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500010/2019/000084/2, згідно з яким митна вартість товару визначена за резервним методом;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2019/00394, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №UА500060/2019/021764 від 18.07.2019.

Судом також встановлено, що під час митного контролю товарів Митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, за поданими митними деклараціями, на що уповноважені особи декларанта шляхом використання інформаційних технологій повідомили Митницю про відсутність додаткових документів, або про те, що більше додаткові документи надаватися не будуть.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції погодився з доводами Митниці щодо наявності розбіжностей у документах, наданих позивачем як декларантом на підтвердження митної вартості, наявність яких, своєю чергою, унеможливлює застосування першого методу визначення митної вартості товару - за ціною договору (контракту).

Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 23, 24 частини першої статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

На підставі приписів МК України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою, відповідно до статті 49 МК України, є їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Поняття митної вартості є базовою категорією у системі митного законодавства з питань державної митної справи, оскільки саме на основі митної вартості здійснюється розрахунок митних платежів.

Вказане узгоджується з положеннями статті 50 МК України, якою передбачено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Відповідно до Брюссельської Конвенції про створення уніфікованої методології визначення митної вартості товарів 1950 року (Конвенція про оцінку товарів у митних цілях), митна вартість була визначена як номінальна ціна товару, за якою відповідний товар може бути проданий в країну призначення в момент подання митної декларації (тобто ціна, що укладається між незалежними один від одного продавцем і покупцем на умов повної ринкової конкуренції).

Відповідно до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), підписаної 30 жовтня 1947 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей (митна вартість) повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито.

Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митною вартістю імпортованих товарів є їх контрактна вартість, тобто ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту.

За змістом частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першої та другої статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Тобто, заявлення митної вартості товарів здійснюється виключно декларантом без жодного втручання митних органів, за винятком проведення певних консультацій за бажанням та зверненням декларанта для отримання певної інформації, необхідної йому для визначення митної вартості товарів.

Водночас, відповідно до частини третьої статті 53 МК України (у редакції чинної на час виникнення спірних правовідносин), у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено вказаною нормою.

Згідно частин п`ятої та шостої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За наслідками здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Отже, виключно у разі наявності розбіжностей у поданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані надати додатковий перелік документів.

При цьому, витребування митним органом таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

При цьому, як слідує зі змісту приписів частини третьої статті 318 МК України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

До того ж, відповідно до вимог частини сьомої статті 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Як вбачається з матеріалів справи, під час митного контролю товарів за митними деклараціями позивача програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення, митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; і у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МК України - прийняття рішення про коригування митної вартості.

З рішення про коригування митної вартості товарів № UA500010/2019/000070/2 від 05.06.2019 вбачається, що під час здійснення Митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих для підтвердження митної вартості товарів уповноваженою особою декларанта разом з митною декларацією № UA500010/2019/013833 від 30.05.2019 митним органом було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а саме:

- в Сертифікаті про походження товару (Certificate of origin) від 26.04.2019 р. №06201 вказаний інвойс № 014/ від 13.04.2019, що суперечить наданому інвойсу від 08.05.2019 за № 006/19;

- в Платіжному дорученні в іноземній валюті від 20.02.2019 №1 (код документу в графі 44 - "3001") вказано суму (16 678,70), яка не відповідає сумі першої передоплати (16 688,70) в Доповненні до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 11.02.2019 № 1;

- в Копії митної декларації країни відправлення від 15.04.2019 № 3490186 вказано інвойс № 014/ від 13.04.2019, що суперечить наданому інвойсу від 08.05.2019 № 006/19.

Надаючи оцінку висновкам Митниці про неможливість підтвердження митної вартості товару, що стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №/2019/000070/2 від 05.06.2019, з якими погодився суд першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

У відповідності до частини третьої статті 43 МК України сертифікат про походження товару - це документ який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення.

Згідно з частинами першою, другою статті 36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Аналіз наведених норм права свідчить, що сертифікат про походження товару є документом, на підставі якого митний орган визначає країну походження товару, що у свою чергу впливає на нарахування відповідних митних платежів митницею під час митного оформлення товарів і після випуску таких відповідно до заявленого митного режиму.

Проте, як вбачається з матеріалів справи у відповідача відсутні сумніви з приводу достовірності задекларованої країни походження товару, а тому посилання на невідповідність номеру інвойсу є безпідставними, оскільки у даному випадку сертифікаті про походження товару не є документом, що підтверджує заявлену митну вартість товарів (не впливає на митну вартість товару).

Що стосується невідповідності суми в платіжному дорученні в іноземній валюті від 20.02.2019 №1 сумі першої передоплати, що вказана в Доповненні до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 11.02.2019 № 1, то колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем (Покупець) та компанією ТОВ "ФВЦ Трейдінг Груп" (Продавець) укладено Контракт №01/02/19 від 01.02.2019 року, за умови якого Продавець зобов`язується поставити та передати Покупцю у власність Товар в кількості, в терміни, за цінами та якістю, що вказані в даному Контракті та/або в Додатках (Специфікаціях) до цього Контракту.

Пунктом 4.6 Контракту передбачено, що оплата за товар, що поставляється на умовах даного контракту здійснюється у доларах США шляхом банківського переказу на наступних умовах: не більше 35 % від загальної вартості кожної окремої партії Товару на умовах передоплати на підставі виставлених рахунків-фактур (інвойсів) протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання його засобами електронного зв`язку Покупцем, з наступним відправленням оригіналу засобами поштового зв`язку, залишок вартості Товару від загальної суми рахунку-фактури (інвойсу) кожної окремої партії Товару, що поставляється Покупець сплачує протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання засобами електронного зв`язку документів про відвантаження товару на судно в порту завантаження Товару.

У Специфікації № 1 від 11.02.2019 до цього Контракту визначені аналогічні умови платежів та окремо вказано, що попередня оплата здійснюється у розмірі не більше 35 % від загальної вартості кожної окремої партії, частками, згідно виставлених рахунків-фактур (т.І а.с.84).

Рахунком-фактурою на передплату № 001/19 від 14.02.2019 виставлено позивачу до сплати 16 678,70 доларів США, що дорівнює 34,98 % від вартості партії товару (47 682,00) та не порушує умови контракту та специфікації, зокрема, не перевищує 35 % (т.І а.с.109).

Сплата позивачем зазначеної суми підтверджена платіжним дорученням в іноземної валюті №1 від 20.02.2019р. (т.І а.с.112,113).

Проміжним рахунком-фактурою №004/19 від 08.04.2019 позивачу виставлено 30 039,66 доларів США, сплата якій підтверджена платіжним дорученням в іноземної валюті №4 від 20.02.2019р. (т.І а.с.114,115).

Згідно Комерційного рахунку-фактури №006/19 від 08.05.2019, із загальної суми 47 682,00 доларів США сплачено: 16 678,70+30 039,66 доларів США, залишок до сплати становить 963,64 доларів США (т.І а.с.110).

Згідно Виписки по рахунку за 16.05.2019р. позивачу зараховано куплену валюту в сумі 963,64 USA. Контракт №01/02/19 від 01.02.2019 (т.І а.с.111).

Наведене спростовує доводи Митниці про розбіжності між сумою передоплати та умовами контракту.

Що стосується доводів Митниці, що в копії митної декларації країни відправлення від 15.04.2019 № 3490186 вказано інвойс № 014/ від 13.04.2019, що суперечить наданому інвойсу від 08.05.2019 № 006/19, то колегія суддів вважає наступне.

Згідно з положеннями статті 53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, якій подається митному органу у випадку, якщо документи, зазначені в частині другій вказаної статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що копію митної декларації країни відправлення надано позивачем під час митного оформлення імпортованого товару, і судом встановлено, що подані до митного органу документи є достатніми та у своїй сукупності не викликають сумніви у достовірності наданої інформації.

Отже, копія митної декларації країни відправлення у даному випадку не є тим документом, якій спростовують заявлену декларантом митну вартість товарів за першим методом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано, а виявлені відповідачем розбіжності в поданих документах спростовані наявними в матеріалах справи доказами. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого Митницею рішення про коригування митної вартості товарів.

За таких обставин, винесені 05 червня 2019 року рішення про коригування митної вартості товарів № UA500010/2019/000070/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №/2019/00227, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №UA500010/2019/013833 від 30.05.2019, є протиправними та підлягають скасуванню.

З рішення про коригування митної вартості товарів №/2019/000079/2 від 09.07.2019 вбачається, що під час здійснення Митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих для підтвердження митної вартості товарів уповноваженою особою декларанта разом з митною декларацією №/2019/020507 від 08.07.2019 митним органом було встановлено, що вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також у поданих документах містяться розбіжності, а саме:

- у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення № 3898453 від 02.05.2019 зазначені умови поставки - FOB, проте не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця;

- у наданому інвойсі № 007/19 від 23.05.2019 зазначено, що експортером продукції є FVC Trading Group Kft, але у коносаменті № COSU6207826650 від 07.05.2019 та сертифікаті про походження товару № 1652 від 13.05.2019 експортером зазначено "Harra polypack", також у копії митної декларації країни відправлення № 3898453 від 02.05.2019 вказаний експортер "Harra polypack".

Надаючи оцінку висновкам Митниці про неможливість підтвердження митної вартості товару, що стали підставою для прийняття оспорюванного рішення про коригування митної вартості товарів, з якими погодився суд першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що експортна митна декларація не є джерелом інформації для визначення митної вартості товару, оскільки цей документ не передбачений переліком документів, визначеним статтею 53 Митного кодексу України, що підтверджують митну вартість товару.

До того, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до Контракту № 01/02/19 від 01.02.2019, Продавець зобов`язується поставити та передати Покупцю у власність на умовах поставки: DAP - склад Покупця,Україна, Одеса згідно з Правилами тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року). Згідно пункту 4.5 цього Контракту ціна товарів включає в себе вартість морської упаковки, маркування, портові, кранові та митні збори, вартість навантажувально-розвантажувальних робіт тощо та усі витрати, пов`язані із доставкою товару до складу покупця (т.1 ст.62-74).

У документах, складених між TOB "ФВЦ Трейдінг Груп" та позивачем (контракті, специфікаціях, рахунках-фактурах (інвойсах) також вказані умови поставки DAP та вказаний географічний пункт переходу відповідальності.

Відповідно до базису поставки DАР Інкотермс 2010 продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений пункт призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару , сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні. Ціна DAP (DAP price) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки (фрахту) до зазначеного пункту призначення і не потребує додаткового включення в інвойс додаткових витрат доставки (фрахту) до зазначеного пункту призначення.

Ввезення товарів на умовах DAP не впливає на визначення митної вартості, оскільки умови поставки DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення (в даному випадку це порт Одеси).

Що стосується доводів Митниці про те, що у наданому інвойсі експортером продукції зазначено FVC Trading Group Kft, а у коносаменті, сертифікаті про походження товару та у копії митної декларації країни відправлення експортером вказано "Harra polypack", то колегія суддів зазначає наступне.

Абзацом 2 частини першої статті 12 МК України визначено, що для цілей визначення ролі підприємства в міжнародному ланцюзі постачання товарів терміни вживаються у такому значенні:

1) виробник - підприємство, яке безпосередньо виготовляє товари, призначені для експорту;

2) експортер (імпортер) - підприємство, яке на підставі укладених ним безпосередньо або через посередника (комісіонера, агента, консигнатора тощо) зовнішньоекономічних договорів (контрактів) здійснює експорт (імпорт) товарів з переміщенням їх через митний кордон України, незалежно від митного режиму, в який поміщуються такі товари;

Так, згідно пунктів 1.1 та 1.3 Контракту № 01/02/19 від 01.02.2019, відповідно до цього Контракту Продавець (ТОВ "ФВЦ Трейдінг Груп") зобов`язується поставити та передати Покупцю (позивач) у власність на умовах поставки: DAP "Інкотермс" 2010 - склад Покупця, Україна, Одеса Товар, якій повинен бути вільним від будь-яких прав на нього третіх осіб та на момент поставки повинен належати Продавцю на праві власності.

Із сертифікату про походження товару № 1652 від 13.05.2019 вбачається, що Товар відправлений з Хара Поліпак ( Harra polypack ) Індія до ТОВ ТД "Рей" України, про прибуття вантажу повідомити ТОВ "ФВЦ Трейдінг Груп" (FVC Trading Group Kft.).

Аналогічна інформація щодо Хара Поліпак ( Harra polypack ) як перевізника, ТОВ ТД "Рей" як отримувача та ТОВ "ФВЦ Трейдінг Груп" (FVC Trading Group Kft) міститься у Коносаменті № COSU6207826650 від 07.05.2019. Згідно п.3 цього Коносаменту Перевізник або його агенти не несуть відповідальність за вантаж (т.І а.с.152-162).

Також в матеріалах справи міститься Копія свідоцтва на експорту ДВ №18/216 від 03.05.2019 Системи ЕОД Митниці Індії (ІМЕС), в якій зазначено Хара Поліпак ( Harra Рolypack ), як експортера, ТОВ ТД "Рей" Україна, як отримувача, а ТОВ "ФВЦ Трейдінг Груп" (FVC Trading Group Kft) Угорщина як покупця (т.І а.с.173,174).

У наданій до митного оформлення митної декларації № UA500050/2019/020507 від 08.07.2019 позивач у гр.31 вказав фірму виробника - "Harra Рolypack".

Наведе у взаємозв`язку свідчить, що в документах, складених між позивачем та постачальником (ТОВ "ФВЦ Трейдінг Груп"), експортером виступає власник Товару, а саме ТОВ "ФВЦ Трейдінг Груп", а не фірма "Harra Рolypack", що є виробником Товару та здійснювала продаж товару постачальнику (ТОВ "ФВЦ Трейдінг Груп") та експорт товару з території Індії до України на адресу отримувача товару (ТОВ ТД "Рей").

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як твердження Митниці про те, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також містяться розбіжності, спростовано наявними в матеріалах справи доказами. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого Митницею рішення про коригування митної вартості товарів.

За таких обставин, винесені 05 червня 2019 року рішення про коригування митної вартості товарів № UA500010/2019/000079/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №/2019/00394, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією № UA500050/2019/020507 від 08.07.2019, є протиправними та підлягають скасуванню.

З рішення про коригування митної вартості товарів №/2019/000075/2 від 25.06.2019 вбачається, що під час здійснення Митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих для підтвердження митної вартості товарів уповноваженою особою декларанта разом з митною декларацією №А500060/2019/018738 від 24.06.2019 митним органом було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

- за пунктом 4 зовнішньоекономічного контракту № 01/02/19 від 01.02.2019 зазначено, що оплата за товар здійснюється на підставі виставлених рахунків фактур, але у банківських платіжних документах № 2 від 07.03.2019, № 3 від 07.03.2019, № 5 від 22.04.2019 відсутнє посилання на інвойс № 007/19 від 23.05.2019 або № 009/19 від 23.05.2019, що не дає змогу ідентифікувати за яку поставку була здійснена передоплата за Контрактом;

- у наданій до митного оформлення копіях митних декларацій відправлення № 3873555 від 01.05.2019 та № 3898453 від 02.05.2019 зазначені поставки - FOB, проте не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця;

- у наданих інвойсах № 007/19 від 23.05.2019, № 009/19 від 23.05.2019 зазначено, що експортером продукції є FVC Trading Group Kft., але у коносаментах № APJ0102985 від 14.05.2019, № AZF0105112 від 07.05.2019 та сертифікаті про походження товару № 1652 від 13.05.2019, № 1850 від 17.05.2019 експортером зазначено "Harra polypack", також у копії митної декларації країни відправлення № 3873555 від 01.05.2019 вказаний експортер "JVM Polyplast Private Limited".

Надаючи оцінку висновкам Митниці про неможливість підтвердження митної вартості товару, що стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №/2019/000075/2 від 25.06.2019, з якими погодився суд першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

З наданих до Митниці документів, а саме Специфікації № 3 до Контракту № 01/02/19 від 22.02.2019 вбачається, що ціна за товар становить 53 495 доларів США. Термін оплати: 18 723,25, що становить 35% від загальної вартості товару, протягом 5 банківських днів з моменту надходження рахунку; 34 774,75, що становить 65 % від загальної вартості товару, протягом 5 банківських днів з моменту отримання документів про відвантаження товару на судно. Попередня оплата здійснюється в розмірі не більш 35 % від загальної вартості кожної окремої партії Товару, частками, згідно встановлених рахунків-факту (інвойсів) (т.І а.с.233-236).

Проформою-інвойс на передплату № 003/19 від 27.02.2019 позивачу виставлено 15 427,60 доларів США (т.ІІ а.с.7,8).

Згідно платіжного дорученням в іноземної валюті № 2 від 20.02.2019 зазначена сума була сплачена позивачем (т.ІІ а.с.9).

З Рахунку-фактури (інвойс) (Commercial invoice) № 009/19 від 23.05.2019 вбачається, що оплата із загальної суми у розмірі 51 414,12 доларів США проведена згідно Рахунком-фактурою на передплату № 003/19 від 19.02.2019 на суму 15 427,60 та Листа про коригування суми оплати № SP-2/005-19 від 02.05.2019 на суму 3 396,45. Загальна сума залишку до сплати: 32 590,07 (т.ІІ а.с.4).

З Рахунку-фактури (інвойс) (Commercial invoice) № 007/19 від 23.05.2019 вбачається, що оплата із загальної суми у розмірі 37 900,55 доларів США проведена згідно Рахунком-фактурою на передплату № 002/19 від 27.02.2019 на суму 14 307,00 та Проміжним рахунком-фактурою № 005 від 18.04.2019 на 26 900,55 (т.І а.с.164).

Наведене достовірно свідчить, що банківським платіжним документом № 2 від 07.03.2019 проведено передплату за інвойсом № 009/19 від 23.05.2019, а Платіжним дорученням в іноземній валюті № 3 від 07.03.2019 передплату за інвойсом № 007/19 від 23.05.2019, що спростовує твердження Митниці про неможливість ідентифікувати за яку поставку була здійснена передоплата.

Згідно призначення платежу Платіжного доручення в іноземній валюті № 5 від 22.04.2019 позивачем проведено оплату на підставі рахунку-фактури № 005/19 від 18.04.2019 (т.І а.с.169).

Таким чином, колегія суддів вважає неаргументованими доводи Митниці про неможливість ідентифікувати за яку поставку була здійснена передоплата платіжних документах № 2 від 07.03.2019, № 3 від 07.03.2019, № 5 від 22.04.2019.

Що стосується доводів Митниці про не зазначення географічного пункту переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, а також на неспівпадання у наданих документах експортера, то колегія суддів у даній справі при наданні оцінки законності та обґрунтованості рішення Митниці про коригування митної вартості товарів №/2019/000079/2 від 09.07.2019 з аналогічних підстав та обставин визнала такі доводи митного органу неаргументованими, оскільки товар було ввезено на умовах DAP, що не впливає на визначення митної вартості, а подані до митного органу документи переконливо свідчать, що експортером товарів є ТОВ "ФВЦ Трейдінг Груп", відомості про яку зазначені у поданій позивачем митній декларації.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як твердження Митниці про те, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також містяться розбіжності, спростовано наявними в матеріалах справи доказами. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого Митницею рішення про коригування митної вартості товарів.

За таких обставин, винесені 25 червня 2019 року рішення про коригування митної вартості товарів № UA500010/2019/000075/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2019/00394, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №UА500060/2019/018738 від 24.06.2019, є протиправними та підлягають скасуванню.

З рішення про коригування митної вартості товарів № UA500010/2019/000086/2 від 04.07.2019 вбачається, що під час здійснення Митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих для підтвердження митної вартості товарів уповноваженою особою декларанта разом з митною декларацією № UА500010/2019/01753 від 04.07.2019 митним органом було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

- у наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення № 1379 від 21.05.2019 зазначені умови поставка - FOB, проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця;

- в копії митної декларації країни відправлення від 21.05.2019 № 1379 відсутні дані про FVC Trading Group Kft., як отримувача вантажу, у зв`язку з чим виникають сумніви, що вартість, зазначена у вищевказаній копії митної декларації країни відправлення взагалі стосується даної фірми;

- зазначена вага в копії митної декларації країни відправлення не відповідає даним, зазначеним в документах, наданих до митного оформлення;

- відповідно до п.4.3 Контракту від 01.02.2019 № 01/02/19 вартість кожної партії товару зазначається у додатках (специфікаціях) до даного контракту, але жодної специфікації надано до митного оформлення не було;

- в прайс-листі від 05.04.2019 № Sp2-JV-090419 зазначено термін дії даного документа 5 днів, якій закінчилися 10.04.2019, проте рахунок-фактура складено 21.06.2019, що унеможливлює співставлення вартісних характеристик.

Надаючи оцінку висновкам Митниці про неможливість підтвердження митної вартості товару, що стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, колегія суддів у даній справі визнала доводи митного органу про не зазначення географічного пункту переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування неаргументованими, оскільки товар було ввезено на умовах DAP (Інкотермс 2010), що не впливає на визначення митної вартості.

Що стосується твердження Митниці, що в копії митної декларації країни відправлення від 21.05.2019 № 1379 відсутні дані про FVC Trading Group Kft., як отримувача вантажу, а також, що вага зазначена в копії митної декларації країни відправлення не відповідає даним, зазначеним в документах, наданих до митного оформлення, то як вже зазначалося вище вичерпний перелік документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, та мають бути подані декларантом до митного оформлення та митного контролю встановлено частиною другою статті 53 МК України. Такий документ як митна декларація країни відправлення не є документом який підтверджує митну вартість товару, а отже не може містити в собі відомості, без підтвердження яких не можливо було б визначити митну вартість імпортованого товару, або ідентифікувати товар.

Також, колегія суддів критично ставиться до доводів Митниці про те, декларантом не надано специфікації до контракту, оскільки як вбачається з картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2019/00270, митному органу надавалося Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) за № 2-JV від 09.04.2019.

Копія зазначеного документу міститься в матеріалах справи, з якої вбачається, що це доповнення є Специфікація № 2-JV від 09.04.2019 до Контракту № 01/02/19 від 01.02.2019 на Товар (мішки поліпропіленові) найменування, кількість та ціна якій співпадає з описом у поданій митній декларації (т.І а.с.169,170).

Твердження Митниці про те, що рахунок-фактуру складено після закінчення дії прайс-листа від 05.04.2019 № Sp2-JV-090419, що унеможливлює співставлення вартісних характеристик колегія суддів вважає безпідставним, оскільки прайс-лист є лише пропозицією щодо вартості товару, а конкретна його ціна визначається сторонами та обумовлюється відповідним інвойсом, сумніви неповні та/або недостовірні щодо якого та відповідних платіжних документів у митного органу не виникло.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як твердження Митниці про те, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також містяться розбіжності, спростовано наявними в матеріалах справи доказами. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого Митницею рішення про коригування митної вартості товарів.

За таких обставин, винесені 04 липня 2019 року рішення про коригування митної вартості товарів № UA500010/2019/000086/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №/2019/00270, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією № UА500060/2019/018738 від 24.06.2019, є протиправними та підлягають скасуванню.

З рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000084/2 від 18.07.2019 вбачається, що під час здійснення Митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих для підтвердження митної вартості товарів уповноваженою особою декларанта разом з митною декларацією № UА500060/2019/021764 від 18.07.2019 митним органом було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

- згідно п.4.5. зовнішньоекономічного договору від 01.02.2019 № 01/02/19 витрати на пакування та маркування включені у вартість товару, проте, у наданих до митного оформлення (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо правильність визначення митної вартості самого товару;

- у наданій до митного оформлення копіях митній декларацій країни виправлення № 3898453 від 02.05.2019 та №4102787 від 11.05.2019 зазначені умов поставки FOB, проте в інвойсах № 007/19 від 23.05.2019 та № 009/19 від 23.05.2019 зазначені умов поставки DAP. Серед іншого вартість товару зазначена у копіях митних декларацій країни відправлення не відповідає сумі, зазначеній у інвойсах;

- у наданих інвойсах № 007/19 від 23.05.2019 або № 009/19 від 23.05.2019 зазначено що експортером продукції є "FVC Trading Group Kft", але у коносаментах № APJ0102985 від 14.05.2019 та AZF0105112 від 07.05.2019 та сертифікатах про походження товарів №1652 від 13.05.2019, № 1850 від 17.05.2019 експортером зазначено "Harra polypack" та 20352 від 14.05.2019 зазначено "JVM Polyplast Private Limited".

- у сертифікатах про походження товарів №1652 від 13.05.2019, №1850 від 17.05.2019 та 20352 від 14.05.2019 наявне посилання на інвойси №ЕХР 1/19-20 від 30.04.2019, №НРР/19-20/Е003 від 10.05.2019 та №НРР/19-20/Е002 від 01/05/2019 які не надавались до митного оформлення що не дає унести їх з даною поставкою товарів.

Надаючи оцінку висновкам Митниці про неможливість підтвердження митної вартості товару, що стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №/2019/000084/2 від 18.07.2019, з якими погодився суд першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Що стосується доводів Митниці про відсутність даних щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо правильність визначення митної вартості самого товару, то як встановлено апеляційним судом у даній справі товар було ввезено на умовах DAP (Інкотермс 2010), що не впливає на визначення митної вартості (фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару. Також судом у даній справі встановлено, що подані до митного органу документи переконливо свідчать, що експортером товарів є ТОВ "ФВЦ Трейдінг Груп", відомості про яку зазначені у поданій позивачем митній декларації.

Доводи митного органу про ненадання інвойсів, на які є посилання у сертифікатах про походження товарів №1652 від 13.05.2019, колегія також вважає неаргументованими, з вищенаведених у даній справі висновків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як твердження Митниці про те, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також містяться розбіжності, спростовано наявними в матеріалах справи доказами. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого Митницею рішення про коригування митної вартості товарів.

За таких обставин, винесені 18 липня 2019 року рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000084/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00437, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією № UА500060/2019/021764 від 8.07.2019, є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Ураховуючи те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і що судом порушено норми матеріального права невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, суд апеляційної інстанції, відповідно до статті 317 КАС України, скасовує рішення суду першої інстанції з ухваленням по справі нового рішення про задоволення позову.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 КАС України).

За приписами статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Отже сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову та апеляційної скарги згідно платіжних доручень: № 2079 від 23.07.2019 року у сумі 19 210 грн. (т.І а.с.30) та № 2425 від 13.01.2020 року у сумі 28 815 грн. (т.ІV а.с.99) підлягають стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Що стосується витрат на правничу допомогу, то аналіз статей 134 КАС України свідчить, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, колегія суддів зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 04.02.2020 у справі №280/1765/19.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Аналогічні критерії застосовує Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі № 2040/6747/18, Суд зокрема зазначив, що при визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу, суд враховує критерії реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерії розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним.

На підтвердження понесення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 39 309,74 грн. у суді першої інстанції позивачем були надані: копія Договору про надання правової допомоги № 02-07/2019-01 від 02.07.2019, Додаткові угоди: №№ 1,2 від 02.07.2019 до Договору від 02.07.2019, копія погодинного звіту № 5508 від 29.11.2019, копія акту № 5508 про надання правової допомоги № 5508 від 02.07.2019,банківську виписку від 22.07.2019.

Досліджуючи надані документи, колегія суддів вважає, що заявлена до відшкодування сума явно завищена та підлягає зменшенню з наступних обставин.

Як вбачається з погодинного звіту № 5508 від 29.11.2019, на підготовку проекту позовної заяви 04.07.2019 було витрачено 3,6 год., водночас на доповнення проекту позовної заяви витрачено більше 19 год., що піддає сумніву критерій розумності та якості виконаних адвокатом робіт. Крім того, на підготовку проекту відповіді на позовну заяву адвокатом витрачено 1,8 год., а на доповнення проекту відповіді більше 5 год. На підготовку заяви по суті справи 07.10.2019 адвокатом Бисько М.Г. витрачено 2,8 год., а наступного дня на доповнення проекту заяви по суті справи більше 3 год.

Також, згідно зазначеного погодинного звіту на візит до Одеського окружного адміністративного суду з метою участі у судовому засіданні 28.08.2019 адвокатом Бисько М.Г. (з урахуванням часових витрат на дорогу) витрачено 12 год., водночас, згідно складеної секретарем довідки на призначене 28.08.2019 підготовче засідання особи, які беруть участь у справі не з`явилися. На участь в судимому засіданні в режимі відеоконференції 24.09.2019 адвокат Валенко А.С. витратив 1,7 год., проте доказів, що в цей день проводилося судове засідання в матеріалах справи відсутні. На участь в судовому засіданні 21.10.2019 адвокатом Бисько М.Г. витрачено 2,5 год., водночас згідно Протоколу судове засідання тривало менше 30 хв. На участь в судовому засіданні 14.11.2019 витрачено 2,5 год., проте судове засідання тривало менше 1 год. На участь в судовому засіданні 27.11.2019 витрачено 2,3 год., проте судове засідання тривало менше 10 хв.

Крім того, згідно зазначеного погодинного звіту позивачу крім адвокатів Бисько М.Г. та Валенко А.С. надавались послуги іншими особам ( ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Валенко А.С. , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ) статус яких встановити неможливо.

Враховуючи наведене, а також незначну складність справи , обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення цієї справи для особи, яка є іншою стороною у справі, колегія суддів вважає обґрунтованими, співмірними та підтвердженими належними доказами понесені позивачем витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 5 000,00 грн.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що ухвала про відмову в ухвалені додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є невід`ємною частиною рішення по суті позовних вимог, тому ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року про відмову в ухваленні додаткового рішення також підлягає скасуванню.

Що стосується клопотання позивача про стягнення витрат на оплату послуг перекладача та нотаріальне посвідчення підпису перекладача у розмірі 7 380 грн., то колегія суддів вважає наступне.

Склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Верховний Суд у постанові від 31.03.2020 по справі № 160/7049/19 зазначив, що відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених позивачем витрат на залучення перекладача та нотаріуса до суду було надано Рахунок на оплату № 1 від 12.07.2019, Рахунок на оплату № 1 від 12.07.2019 та виписки по особовому рахунку.

Враховуючи, що суду не було надано належного розрахунку понесених витрат, а також позивачем не доведено, що понесені витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи, колегія суддів вважає, що витрати на оплату послуг перекладача та нотаріальне посвідчення підпису перекладача у розмірі 7 380 грн. відшкодуванню не підлягають.

На підтвердження понесених судових витрати на правничу допомогу адвоката у суді апеляційної інстанції у розмірі 28 000 грн. суду надано копію Додаткової угоди № 5615 до Договору від 02.07.2019 та банківську виписку на зазначену суму.

Враховуючи наведені вище обставини, а також зміст та обсяг наданих послуг, розмір призначеного апеляційним судом відшкодування судових витрат на правничу допомогу адвоката, отриманих у суді першої інстанції, і те, що надання правової допомоги з приводу вирішення усієї сукупності процесуальних питань в апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому розмірі, ніж надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом, колегія суддів вважає заявлений до відшкодування розмір правової допомоги явно завищеним та таким, що підлягає зменшенню до 2 500 грн.

Керуючись статтями 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Рей" - задовольнити .

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року та ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року - скасувати, та ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Рей" - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати прийнятті Одеською митницею ДФС:

- рішення про коригування митної вартості товарів: № UA500010/2019/000070/2 від 05.06.2019, № UA500060/2019/000075/2 від 25.06.2019, № UA500060/2019/000079/2 від 09.07.2019, № UA500010/2019/000086/2 від 04.07.2019, № UA500060/2019/000084/2 від 18.07.2019.

- картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення: № UA500010/2019/00227, №/2019/00394, № UA500060/2019/00419, № UA500010/2019/00270, №/2019/00437.

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459, м.Одеса, вул. Лип Івана та Юрія,21А) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Рей" (код ЄДРПОУ 32809365, 73000, м.Херсон, вул. Гагаріна,121) судовий збір в сумі 48 025 (сорок вісім тисяч двадцять п`ять) гривень та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 500 (сім тисяч п`ятсот) гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 29 квітня 2020 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя І. Г. Ступакова