УХВАЛА
20 жовтня 2020 року
Київ
справа №420/4611/19
адміністративне провадження №К/9901/25006/20
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя-доповідач - Гусак М.Б., судді - Гімон М.М., Яковенко М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року у справі №420/4611/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Рей до Одеської митниці Держмитслужби про скасування рішення,
УСТАНОВИЛА:
28 вересня 2020 року Одеська митниця Держмитслужби звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року у справі №420/4611/19.
Касаційна скарга не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Всупереч вимог частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, позов у цій справі заявлено у 2019 році юридичною особою щодо 5 вимоги майнового характеру - визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів.
Водночас, зі змісту судових рішень у цій справі та касаційної скарги неможливо встановити показники митної вартості товарів та визначених з її розрахунку митних платежів у гривневому еквіваленті згідно з декларацій позивача, а також згідно з рішень митного органу про коригування митної вартості товару, що позбавляє суд можливості визначити ціну позову у справі та, відповідно, розрахувати розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги у цій справі.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено - 1921 грн.
При розрахунку судового збору за подання касаційної скарги суд виходить з такої формули: (ціна позову * 1,5% )* 200%, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб)
Отже, за подання касаційної скарги сплаті підлягає судовий збір у розмірі, обчисленому виходячи зі ставок, встановлених наведеними положеннями Закону, у зв`язку з чим, скаржнику необхідно обчислити судовий збір з вищенаведеного розрахунку та подати до Верховного Суду документ про сплату судового збору, з наданням відповідних документів для перевірки правильності його розрахунку.
Отримувач коштів - УК у Печерському районі /Печерський район/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) - 899998
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)
*;101;
Крім того, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Таким чином, скаржнику необхідно зазначити підстави для касаційного оскарження судових рішень з посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та надати обґрунтування, в чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його оскарження або зміни (статті 351-354) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Колегія суддів вважає, що наведені скаржником підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження є неповажними.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, скаржник посилається на те, що вже звертався з касаційною скаргою до Верховного Суду, проте вона була повернута ухвалою від 17 червня 2020 року у зв`язку з невідповідністю статті 330 КАС України.
Водночас, як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень та програми "Діловодство спеціалізованого суду", скаржник уперше звернувся до Верховного Суду
з касаційною скаргою 5 червня 2020 року, яка була повернута ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2020 року на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України.
3 серпня 2020 року скаржник вдруге звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, яка була повернута ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2020 року з аналогічних підстав.
Подаючи касаційну скару втрєтє, скаржник не надав доказів об`єктивних перешкод вчасного касаційного оскарження.
Поважними визнаються обставини, які виникли або тривали протягом строку касаційного оскарження, є об`єктивними, не залежать від дій особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі. Скаржником таких причин не наведено.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для реалізації права на оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Зважаючи на наведене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору, клопотання про поновлення строку, в якому вказати інші поважні підстави для поновлення строку касаційного оскарження з доказами на підтвердження поважності вказаних обставин та вказати підставу (підстави) на якій (яких) подається касаційна скарга.
Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України,
УХВАЛИЛА:
1. Касаційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року у справі №420/4611/19 залишити без руху.
2. Встановити особі, що подала касаційну скаргу, для усунення зазначених недоліків десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали.
3. Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону України від 18 червня 2020 року №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Б. Гусак підписМ. М. Гімон підписМ .М. Яковенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 20.10.2020 |
Оприлюднено | 22.10.2020 |
Номер документу | 92334215 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гусак М.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні