Рішення

від 31.07.2007 по справі 35/122

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

35/122

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 35/122                                                                                                         31.07.07 р.

За позовом   Відкритого акціонерного товариства «Наукове –виробниче підприємство «Більшовик»

до                   Приватного підприємства «Виставково –інформаційний бізнес центр «Київські каштани»

про                 стягнення  20714,00 грн.  

                                                                                Суддя  М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача:      Соболь М.П. –предст. з а довір. №31-13 від 11.01.2007р.;

від відповідача:  Кратко Д.М. –предст. за довір. №б/н від 19.04.2007р.

Рішення прийняте 31.07.2007р., в зв‘язку з оголошенними в судових засіданнях перервами, на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, з 05.07.2007р. по 17.07.2007р. та з 17.07.2007р. по 31.07.2007р.

Обставини справи:

          Відкритим акціонерним товариством “Науково-виробниче підприємство “Більшовик” заявлений позов до Приватного підприємства “Виставково-інформаційний бізнес центр “Київські каштани” про стягнення заборгованості в розмірі 20 714,00 грн. за договором найму № ДО-44/Б-2006 від 04.07.2006 року.  

          Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.03.2007р. порушено провадження у справі № 35/122, розгляд справи призначений на 27.03.2007 року.

          В судовому засіданні представником позивача були  надані суду документи на виконання вимог ухвали суду у справі № 35/122 від 05.03.2007 року.

          В судовому засіданні представником позивача були надані письмові по справі, в яких заявлено про збільшення позовних вимог, а саме стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 24029,52 грн.

Відповідач в судове засідання не з‘явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез‘явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, витребуваних документів суду не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2007р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 19.04.2007р.           

До початку судового засідання відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи. Представник позивача заперечував проти вищевказаного клопотання відповідача. Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом задоволено.

          В судовому засіданні представником відповідача  було подано клопотання про направлення поштової кореспонденції за адресою: 03142, м. Київ, б-р. Академіка Вернадського, буд. 71, кв. 30-В, та клопотання про продовження строку розгляду справи. Представник позивача не заперечував проти вищезазначених клопотань відповідача.

          Відповідно до ч. 4 ст. 69 ГПК України за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

          Судом задоволено клопотання представника відповідача про направлення поштової кореспонденції за адресою: 03142, м. Київ, б-р. Академіка Вернадського, буд. 71, кв. 30-В, та клопотання про продовження строку розгляду справи.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2007р., на підставі ч. 4 ст. 69 ГПК України, продовжено строк вирішення спору у справі №35/122 та відкладено розгляд справи на 10.05.2007р., відповідно до 77 ГПК України.

В судовому засіданні представником відповідача подано документи до матеріалів справи.

          Представником відповідача в судовому засіданні надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме в частині боргу в розмірі 5 255,00 грн.  

Крім того, представником відповідача в судовому засіданні було подано клопотання про витребування у позивача додаткових доказів, а саме: Положення про пропускний режим та наказу ВАТ “Більшовик”№ 81 від 05.04.2004 року.

          Представник позивача не заперечував проти вищезазначеного клопотання представника відповідача.

          Заслухавши пояснення представників сторін, суд вирішив задовольнити клопотання представника відповідача про витребування додаткових доказів у позивача.            

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2007р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 11.06.2007р.           

     До початку судового засідання через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла телефонограма з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку свого представника.

               В судовому засіданні представником  позивача надані суду додаткові докази на вимогу суду.

В судовому засіданні представником позивача було подане письмове клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, яке знаходиться на території ВАКТ „Більшовик”, забороною вивозити майно відповідача з метою притримання його на території ВАТ „НВП „Більшовик” до виконання ПП „ВІБЦ „Київські каштани” зобов”язання по сплаті заборгованості за оренду приміщення у сумі 24 029,52 грн.

          Судом було задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2007р., розгляд справи відкладено на  05.07.2007р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

          До початку судового засідання, через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов зустрічний позов.

          В судовому засіданні представником відповідача було заявлено усне клопотання про прийняття зустрічного позову до провадження та відкладення розгляду справи.

          Заслухавши заявлені представником відповідачем клопотання, суд вирішив відмовити в задоволенні клопотання в частині прийняття до провадження зустрічного позову, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів. Щодо клопотання про відкладення розгляду справи, суд вирішив розгляд останнього провести пізніше.

          В судовому засіданні представником позивача було підтримано клопотання, що було подано в попередньому судовому засіданні, про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно.

          Представник відповідача заперечував проти вищевказаного клопотання про забезпечення позову, як безпідставного та необґрунтованого.

Заслухавши пояснення представників сторін, суд виріши відмовити в задоволені поданого представником позивача клопотання про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно, як безпідставного та необґрунтованого.

В судовому засіданні 05.07.2007р., на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 17.07.2007р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2007р. №05-5-35/9494 зустрічну позовну заяву Приватного підприємства «Виставково –інформаційний бізнес центр «Київські каштани»повернути без розгляду на підставі п. 5 ст. 63 ГПК України.

В судовому засіданні 17.07.2007р., на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 31.07.2007р.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -  

                                            ВСТАНОВИВ:

04 липня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Більшовик»(наділі позивач) та Приватним підприємством «Виставково – інформаційний бізнес центр «Київські каштани»(надалі відповідач) було укладено Договір найму №ДО-44/Б-2006 (надалі Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1.) наймодавець передає, а наймач приймає у тимчасове платне користування об'єкт найму.

Об'єкт найму, являє собою: кімнату в службово –побутових приміщеннях в корпусі №4 (ц.№24), загальною площею 53,0 кв.м., за адресою проспект Перемоги, 49/2.

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу вказане приміщення, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом здачі –приймання об'єкта від 04.07.2006р.

В обґрунтуванні позовних вимог, позивач зазначив, що відповідачем було порушено договірні зобов'язання, а саме щодо здійснення орендних платежів.

Відповідно до п. 5.1. Договору наймач незалежно від наслідків господарської діяльності сплачує наймодавцю на протязі строку дії цього Договору плату за користування майном –35,00 грн. за один квадратний метр площі в місяць. Загальна сума за користування майном за один місяць складає 1855,00 грн. в тому числі ПДВ складає 309,17 гривень.

Плата за користування майном сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок  наймодавця, згідно виставленої їм платіжної вимоги, не пізніше 10 числа поточного місяця за поточний місяць.

Згідно розрахунку наданого позивачем, заборгованість відповідача по орендним платежам становить  за липень 2006р. –1855,00 грн., серпень 2006р. –1855,00 грн., з 1 вересня по 25 вересня 2006р. –1545,00 грн..

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача по орендній платі становить 5255,00 грн.

Враховуючи порушення відповідачем умов Договору, а саме несплату орендних платежів протягом трьох місяців поспіль, позивачем, у відповідності до п. 10.1 Договору,  було направлено відповідачу листа №1644-33 від 18.09.2006р. про розірвання Договору найму №ДО-44/Б -2006 від 04.07.06р. та пропозицією провести всі розрахунки та здати приміщення по акту, як того вимагають умови Договору.

Проте, відповідач вказані зобов'язанні не виконав, суму заборгованості по орендним платежам не сплатив, приміщення по акту не повернув.

З огляду на викладене та керуючись  п. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, позивач просив суд стягнути з відповідача неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення в розмірі 15459 грн.

Отже, загальна сума боргу за користування орендованим майном та неустойки становить 20714,00 грн.

В ході розгляду справи, позивачем було продану заяву про збільшення позовних вимог відповідно до якої останній просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості по орендним платежам за липень 2006р. –1769,52 грн.,  за серпень 2006р. –1855,00 грн., з 1 вересня по 25 вересня 2006р. –1855,00 грн., та неустойки в розмірі 18550,00 грн., загалом сума боргу становить 24029,52грн.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме в частині стягнення орендних платежів в розмірі 5255,00 грн.

У відзиві на позов, відповідач стверджує, що лист №1644-33 від 18.09.2006р. про розірвання договору найму №ДО-44/Б-2006, на який посилається позивач, відповідачем не було отримано, таким чином останній не був обізнаний щодо наміру позивача розірвати вказаний Договір найму.  

Крім того, відповідач зазначив, що в порушення вимог п. 6.3. договору позивачем в період з 25-29 серпня 2006 року було опечатано орендоване приміщення та не допущено працівників ПП «Виставково –інформаційний бізнес центр «Київські каштани»до виконання трудових обов'язків, про що свідчать Доповідні записки працівників, копії яких додані до матеріалів справи, а також позивачем вивезено швейне обладнання, що належить іншій юридичні особі і яким користується відповідач.

Також, відповідач зауважив, що в зв'язку з неможливістю користування орендованим майном з кінця серпня 2006 року, останнім не сплачувались орендні платежі, оскільки позивачем не виставлялись відповідні платіжні документи з вказаного періоду.  

З огляду на викладене, відповідач вважає, що вимоги позивача в частині стягнення неустойки є безпідставними та необґрунтованими.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача  підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Договір оренди є одним з видів зобов‘язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Так, відповідно до ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є зокрема засноване на договорі, строкове, платне користування майном.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.  

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно п. 1, п. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.   

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наданих суду доказів вбачається, що відповідачем були порушені договірні зобов'язання щодо здійснення орендних платежів.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент пред'явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач свої зобов'язання по сплаті заборгованості по орендній платі за користування приміщенням не виконав, суму заборгованості не сплатив.

Як вбачається з наданих суду доказів, відповідачем порушені договірні зобов'язання щодо здійснення оплати  орендних платежів за користування жилим приміщенням.

Враховуючи викладене суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 5479,52  грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача неустойки в розмірі подвійної ставки плати за користування річчю за час прострочення, що становить 18550, 00 грн. суд вважає безпідставними та необґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Отже, за змісту зазначеної норми закону вбачається, що застосування сплати зазначеної неустойки передбачено у випадках коли наймач не виконує обов'язку, щодо повернення речі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойка (штраф, пеня) –це певна грошова сума, визначена законом або договором, яку боржник зобов'язаний сплатити кредиторові у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання зобов'язання.

Стягнення неустойки за своєю правовою природою є, зокрема, мірою цивільно –правової відповідальності, тому її застосування можливе лише за наявності вини. За відсутності вини особи, що порушила зобов'язання, на неї не може бути покладено обов'язок щодо сплати неустойки за таке порушення.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач не був обізнаний щодо наміру позивача розірвати Договір найму, в зв'язку з чим відповідач не міг в установлений строк здійснити передачу спірного приміщення позивачу та скласти про це відповідний акт.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач починаючи з вересня 2006 року, не мав можливості користуватись спірним приміщенням, оскільки останнє було опечатано позивачем та допуск працівників відповідача було заборонено.

Зазначене вище, підтверджується наявними в матеріалах справи доповідними записками працівників відповідача, а також актом від 16.04.2007р. про недопущення директора ПП «Виставково –інформаційний бізнес центр „Київські каштани” до орендованого приміщення.

Серед іншого, матеріали справи містять акти надані позивачем від 15.02.2007р. та 16.02.2007р., які є підтвердженням того, що спірне приміщення  відповідачем не використовується, а також те, що вказане приміщення є закритим та опечатаним.

Також, слід зауважити, що спірне приміщення безпосередньо знаходиться на території Відкритого Акціонерного Товариства «Науково –виробниче підприємство «Більшовик», та допуск працівників відповідача та самого відповідача здійснювався на підставі пропускного режиму відповідно до Положення №1 ПИ 2106-12002-80 затвердженого наказам КВО «Більшовик»№787 від 30.05.1980р.

Отже з огляду на викладене, на момент розгляду справи в судовому засіданні, позивачем не було надано належних доказів, на підтвердження, того, що відповідачем використовується спірне приміщення після розірвання Договору найму та порушуються зобов'язання щодо повернення спірного приміщення позивачу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 5479,52 грн. заборгованості по орендній платі згідно Договору найму №ДО-44/Б-2006, є обґрунтованими та  такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на  відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 18, 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 549, 626, 759, 762, 785 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Виставково –інформаційний бізнес центр «Київські каштани»(03142, м. Київ, вул. Ак. Вернадського, буд. 71, кв. 30-В, р/р 26004839 КФ АБ «Полтава –Банк»в м. Києві, МФО 322562, код ЄДРПОУ 32112794) на користь Відкритого акціонерного товариства «Науково –виробниче підприємство «Більшовик»(03057, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 49/2, р/р 260045093 у ВАТ АБ «Укргазбанк»м. Київ, МФО 320478, код ЄДРПОУ 14308569), а у випадку відсутності коштів з будь - якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 5479,52 грн. ( п'ять тисяч чотириста сімдесят дев'ять гривень 52 коп.)  заборгованості по орендній платі згідно Договору найму №ДО-44/Б-2006 від 04.07.2006р., 55,25 грн. (п'ятдесят п'ять гривень 25 коп.) –державного мита; 27,14 грн. (двадцять сім гривень 14 коп.) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

          В іншій частині позову відмовити.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                           М.Є. Літвінова