Ухвала

від 24.04.2020 по справі 203/2859/19

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/2859/19

1-кс/0203/627/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2020 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю представника заявника - ОСОБА_3

слідчого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро клопотання Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

До Кіровського районного суду м.Дніпропетровська надійшло вищезазначене клопотання Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», в якому поставлено питання про скасування арешту майна серверу марки Entry з порядковим номером №0000006547, серверу марки Entry з порядковим номером №0000006548, що був накладений відповідно до ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 30.09.2019 року.

В судовому засіданні представник залізниці підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.

Слідчий під час розгляду клопотання проти останнього заперечував, посилаючись на те, що вказані сервери визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12019040710001076. В рамках останнього за постановою слідчого було призначено комп`ютерно-технічну експертизу, за результатами якої за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення проведено пошук файлів та відновлено видалену інформацію у вигляді відеозаписів. Таким чином, оскільки вказані відеозаписи про переміщення вагонів, які зберігаються на серверах, мають суттєве значення для кримінального провадження та можуть бути використані в якості доказу під час судового розгляду, необхідність арешту серверів на теперішній час не минула.

Перевіривши викладені в клопотанні доводи, заслухавши думку представника заявника та слідчого, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019040710001076, відомості про яке внесено до ЄРДР з кваліфікацією за ч.3 ст.190, ч.2 ст.15, ст.190 КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що група осіб, використовуючи підконтрольні підприємства, шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей до залізнодорожніх накладних та подальшої підміни вантажу у піввагонах із металобрухту на неметалевий вміст (каміння), вчинили заволодіння шляхом шахрайства майном ТОВ «Балкер» та закінчений замах на заволодіння майном ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в особливо великих розмірах.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 23.08.2019 року було задоволено клопотання прокурора та зобов`язано уповноважених осіб Регіонального філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» надати тимчасовий доступ до відеозаписів з камер зовнішнього спостереження на залізничній станції «Кривий Ріг-Сортувальний» за термін часу з 30.06.2019 року по 11.07.2019 року.

20.09.2019 року слідчими на підставі даної ухвали було здійснено тимчасовий доступ до відеозаписів з камер зовнішнього спостереження в приміщенні станції «Кривий Ріг-Сортувальний», під час якого за допомогою комп`ютеру, з якого здійснюється віддалений доступ, отримати вказані в ухвалі відеозаписи не виявилось можливим, оскільки вони не відображаються як наявні, а сервери, на яких вони зберігаються, заблоковані паролем, повідомити який присутні про проведенні тимчасово доступу працівники залізниці відмовились.

В зв`язку з цим, відповідні сервери марки Entry з порядковими номерами №0000006547 та №0000006548 було тимчасово вилучено, постановою слідчого від 20.09.2019 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та на них накладено арешт згідно ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 30.09.2019 року.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст.98цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

До документів, за умови наявності в них відомостей, передбаченихчастиною першоюцієї статті, можуть належати: 1) матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні).

Частиною 1 ст.100 КПК України встановлено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбаченихст.ст.160-166,170-174цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Звертаючись до суду з клопотанням про скасування арешту з серверів, представники залізниці посилались на те, що вказані сервери системи відеонагляду за цілісністю вантажу в русі використовуються для виявлення вагонів з вантажами, що загрожують безпеці руху та з ознаками незбережених перевезень і сприяють своєчасному та якісному проведенню комерційного огляду поїздів. В зв`язку з вилученням серверів система відеонагляду не працює та, як наслідок, мають місце затримки проведення технологічних операцій з поїздами, що, в свою чергу, негативно впливає на виконання якісних та кількісних показників роботи, як станції, так і філії. Крім того, представники залізниці посилались на те, що на теперішній час у кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, не пред`явлено цивільний позов, а тому відносно Акціонерного товариства «Українська залізниця» в силу положень кримінально-процесуального та кримінального закону не можливо застосувати заходи кримінально-правового характеру. Також зазначали, що тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин здійснюється шляхом зняття копії інформації, без їх вилучення. При цьому, за умови неможливості зняття на підприємстві необхідної для кримінального провадження інформації, у слідчого, починаючи з 20.09.2019 року було достатньо часу зняти необхідну інформацію із серверів та повернути їх володільцю.

Перевіряючи вказані доводи, слідчий суддя враховує, що під час виконання ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 23.08.2019 року про надання тимчасового доступу до відеозаписів з камер зовнішнього спостереження на залізничній станції «Кривий Ріг-Сортувальний» за термін часу з 30.06.2019 року по 11.07.2019 року, було встановлено факт видалення відповідних відеозаписів. При цьому, орган слідства був позбавлений можливості отримати доступ до відповідних відеозаписів, що містились на серверах, через неповідомлення паролю працівниками залізниці, які були присутні під час проведення тимчасового доступу, що потягло за собою необхідність тимчасового вилучення серверів та не суперечило приписам абз.3 ч.2 ст.168 КПК України.

Також слідчий суддя враховує, що вказані сервери містили інформацію, яка може бути використана як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, оскільки відповідні відеозаписи могли надати слідству інформацію про точні час, дату, місце та обставини вчинення кримінального правопорушення, причетних до нього осіб.

З урахуванням цього, постановою слідчого від 20.09.2019 року вказані сервери було визнано речовими доказами та з метою їх збереження на них накладено арешт згідно ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 30.09.2019 року.

З огляду на це, слідчий суддя відхиляє доводи клопотання в тій частині, що на теперішній час у кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, цивільний позов до залізниці не пред`являвся, оскільки вилучені сервери відповідали критеріям, визначеним ст.98 КПК України та арешт на них накладався з метою їх збереження, як речових доказів.

А відповідно до приписів ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст.98цього Кодексу.

Як зазначив слідчий під час розгляду клопотання та вбачається з наданої ним копії висновку експерта від 31.03.2020 року, на теперішній час за наслідками проведення призначеної у кримінальному провадженні комп`ютерно-технічної експертизи, за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення проведено пошук файлів та відновлено видалену інформацію у вигляді відеозаписів.

В зв`язку з цим, оскільки вказані відеозаписи про переміщення вагонів, які зберігаються на серверах, мають суттєве значення для кримінального провадження та можуть бути використані в якості доказу під час судового розгляду, досудове розслідування ще триває та може виникнути необхідність у використанні відповідних речових доказів для проведення необхідних слідчих дій, слідчий суддя приходить до висновку, що на теперішній час необхідність арешту серверів не відпала.

Тому, клопотання про скасування арешту на даній стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.98,100,131,132,170,174,369-372 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1