Постанова

від 29.04.2020 по справі 522/11987/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5534/20

Номер справи місцевого суду: 522/11987/18

Головуючий у першій інстанції Чернявська Л. М.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гірняк Л.А.,

Цюри Т.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 14 січня 2020 року про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Приморська районна адміністрація Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування, про визнання свідоцтва про право на спадщину та договору дарування недійсними, витребування майна від добросовісного набувача,

встановив:

В провадженні Приморського районного суду перебуває з 09 червня 2018 року цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Приморська РА ОМР в особі органу опіки та піклування, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.09.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімаченко С.Л. зареєстрованого в реєстрі за № 393; визнання недійсним договору дарування серія та номер: 3-943, виданого 05.10.2016 року та посвідченого державним нотаріусом Першої одеської державної нотаріальної контори Лебідь О.В.; витребування у добросовісного набувача - ОСОБА_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 48/100 частин квартири АДРЕСА_2 та складається в цілому з трьох житлових кімнат, житловою площею 37,8 кв.м, загальною площею 125, 1 кв.м. на користь ОСОБА_3 , та про стягнення судових витрат.

18 липня 2018 року провадження по справі відкрито, встановлений загальний порядок розгляду справи (т.1, а.с. 30-32).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21 червня 2019 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Приморську РА ОМР в особі органу опіки та піклування (т.1, а.с. 241).

08.08.2019 року закрито підготовче провадження.

13 січня 2020 року до суду надійшло клопотання адвоката Наседкіна О.І., який представляє інтереси ОСОБА_2 , про зупинення провадження у справі до завершення розгляду справи №522/181/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дарування від 05.10.2016 р. удаваним правочином, який приховує договір купівлі-продажу (т.2, а.с. 42).

В клопотанні його заявник зазначив, що встановленню та доказуванню у справі підлягає той факт, що насправді укладений між сторонами договір дарування є договором купівлі-продажу. Враховуючи той факт, що від того, чи є оспорюваний ОСОБА_4 правочин договором дарування дійсно безоплатним правочином або він є удаваним правочином, який приховує договір купівлі-продажу, залежить можливість задоволення позову ОСОБА_1 по даній цивільній справі. Тобто, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що розгляд справи № 522/11987/18, є об`єктивно неможливим до закінчення розгляду справи № 522/181/20

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14 січня 2020 року клопотання адвоката Наседкіна О.І., який представляє інтереси ОСОБА_2 , про зупинення провадження у справі задоволено.

Зупинено провадження у цивільній справі № 522/11987/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Приморська РА ОМР в особі органу опіки та піклування, про визнання свідоцтва про право на спадщину та договору дарування недійсними, витребування майна від добросовісного набувача, до набрання законної сили судового рішення по справі №522/181/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання правочину удаваним.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 ставить питання про скасування ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 14 січня 2020 року про зупинення провадження у справі, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

27 березня 2020 року від представника ОСОБА_2 - адвоката Наседкіна О.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому він зазначив, що суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку щодо зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №522/181/20, у зв`язку з чим просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 14 січня 2020 року - без змін (т.2, а.с. 110-112).

У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється 29.04.2020 року в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У зв`язку з цим, судове засідання не проводиться.

Частиною 2 ст. 369 ЦПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з цим, датою ухвалення цього рішення є 29.04.2020 року.

При цьому колегією суддів враховано, що копію ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі та про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, та без повідомлення учасників справи, останні отримали належним чином (т.2, а.с.91, 92, 117-120).

Також слід зазначити, що зворотні повідомлення про направлення на адресу учасників справи вищевказаної копії ухвали суду, було передано головуючому судді 27.04.2020 року, у зв`язку з чим розгляд справи призначено ухвалою суду від 27.04.2020 року та відбувся 29.04.2020 року.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, відзив на неї ( т.2, а.с. 110-112), колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про зупинення провадження у справі, районний суд виходив із того, що існує об`єктивна неможливість розгляду даної цивільної справи № 522/11987/18 до розгляду Приморським районним судом м. Одеси та набранням законної сили рішення суду у цивільній справі за №522/181/20 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дарування від 05.10.2016 р. удаваним правочином .

З таким висновком суду повністю погоджується колегія суддів, з огляду на наступні обставини.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

При цьому визначаючи наявність підстав зупинення провадження, суд повинен врахувати, що така підстава для зупинення провадження, як неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

Виходячи зі змісту вказаної норми процесуального закону необхідною передумовою для застосування такого виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов`язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 просить витребувати у добросовісного набувача ОСОБА_2 належні їй на праві власності 48/100 часток квартири АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_3 , а.с. 4-7).

Разом з тим, ОСОБА_2 , звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_1 , просить визнати договір дарування 48/100 часток квартири АДРЕСА_2 , укладений 05 жовтня 2016 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Першої одеської державної нотаріальної контори Лебідь О.В., удаваним правочином, що приховує насправді вчинений договір купівлі-продажу (т.2, а.с. 43-45).

Так, з матеріалів даної цивільної справи вбачається, що в якості правової підстави свого позову ОСОБА_5 посилається на приписи ч. 3 ст. 388 ЦК України, відповідно до якої якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача в усіх випадках.

Проте відповідач ОСОБА_2 наголошує на тому, що спірна нерухомість нею була придбана не безоплатно, вона була придбана у ОСОБА_6 , що підтверджується розпискою продавця. Укладений договір дарування є удаваним правочином, який приховує насправді укладений договір купівлі-продажу. Оформлення переходу права власності на вказану частку нерухомості до ОСОБА_2 договором дарування було пов`язано з тим, що спірне майно юридично є часткою у спільній частковій власності й сторонами правочину необхідно було обійти законодавчу вимогу щодо залучення до участі в правочині іншого співвласника.

Тобто, у випадку, якщо укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 05.10.2016 року договір є договором купівлі-продажу, то для вирішення позовних вимог ОСОБА_1 в частині витребування спірної нерухомості необхідно буде встановити наявність обставин, перелічених у ч. 1 ст. 388 ЦУ України - наявність або відсутність даних обставин безпосередньо входитиме до предмету доказування у справі.

Відтак, враховуючи, що в даному випадку значення має та обставина, за відплатним чи невідплатним договором відповідач ОСОБА_2 отримала частину квартири, яку бажає витребувати у неї позивач ОСОБА_7 , суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що від рішення щодо визнання договору дарування від 05.10.2016 р. удаваним правочиномзалежить процесуальна доля цього позову.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано вважав за доцільне зупинити провадження у даній справі, оскільки результат розгляду справи про визнання договору дарування від 05.10.2016 р. удаваним правочином, має значення для розгляду справи щодо витребування майна від добросовісного набувача .

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надала суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваної ухвали суду та доводів апеляційної скарги.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її не спростовують, оскільки ухвалу у справі постановлено у відповідності до вимог процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду - залишити без змін.

Крім того, у відповідності до п. 14 ч. 1 ст. 353 та п.2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі касаційному оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, п.1 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 14 січня 2020 року про зупинення провадження у справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Л.А. Гірняк

Т.В. Цюра