Ухвала

від 30.04.2020 по справі 909/923/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 909/923/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.

перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.03.2020

та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04.11.2019

у справі № 909/923/19

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Градбуд";

2) ОСОБА_1

про солідарне стягнення заборгованості за договором від 29.09.2011 №б/н в розмірі 148 251, 89 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" 03.04.2020 звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04.11.2019 у справі №909/923/19.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 13.04.2020 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Случ О.В, Волковицька Н.О.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 08.02.2020) (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами "а"-"г" цієї норми.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом ч. 7 зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2 102 грн.

У п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у даній справі є солідарне стягнення заборгованості за договором від 29.09.2011 № б/н в розмірі 148 251, 89 грн., що є менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2020 році - 210 200 грн.), а тому у розумінні ГПК України ця справа є малозначною.

У п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, а саме: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у малозначних справах після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Заявник як підставу, на якій подається касаційна скарга, зазначає п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України, обґрунтовуючи необхідність відступлення від правового висновку викладеного у постанові Верховного суду від 03.07.2019 зі справи №342/180/17.

Крім того, скаржник стверджує, що судом апеляційної інстанції не враховано висновку Верховного Суду щодо застосування норми права (ст. 1048 Цивільного кодексу України) у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 18.12.2019 у справі №205/2825/18.

Вказані порушення, на думку скаржника призводять до порушення формування єдиної правозастосовчої практики.

Також Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" обґрунтовуючи підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену п.п "в" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, вказує на те, що справа має виняткове значення для банку, оскільки одними з основних видів його діяльності є кредитування фізичних та юридичних осіб, а також залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб. Так, невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором відносно сплати процентів за користування кредитними коштами тягне за собою загрозу для можливості повернення банком залучених коштів вкладникам, а також ставить під загрозу репутацію банка, що перешкоджає стабільній роботі останнього, обмежує права та порушує майнові інтереси Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк".

Посилання скаржника, на те, що дана справа має для нього виняткове значення, з підстав викладених вище не приймаються Судом, оскільки необґрунтовані та непідтверджені жодними доказами.

Зазначення у скарзі загальної вказівки на те, що справа має виняткове значення для учасника справи без належного обґрунтування, в чому полягає таке значення, недостатньо для висновку про наявність підстав, що підпадають під дію виключень з п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Також не приймаються судом доводи скаржника щодо неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права (ст. 1048 Цивільного кодексу України) у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 18.12.2019 у справі №205/2825/18, з огляду на те, що правовий висновок у цій справі, не доводить наявності неоднакового застосування судами одних і тих самих норм матеріального права, а свідчить лише про наявність у справі № 909/923/19 та вказаній справі різних істотних обставин, підтверджених/непідтверджених належними та допустимими доказами, в залежності від яких і були постановлені відповідні судові рішення.

При цьому практика щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (у кредитних відносинах, що склалися між банком та клієнтом, з підстав підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку) сформована Верховним Судом, зокрема у постанові Великої палати Верховного Суду від 03.07.2019 зі справи № 342/180/17. При цьому обґрунтування скаржником необхідності відступлення від цього висновку не охоплюється вичерпним переліком підстав, за наявності яких малозначну справу може бути переглянуто у касаційному порядку.

Таким чином, оскільки рішення судів попередніх інстанцій прийнято відповідно до практики Верховного Суду, а доводи скаржника щодо наявності передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України підстав для перегляду постанови Західного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04.11.2019 у малозначній справі № 909/923/19 є необґрунтованими, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Суд також зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені п.п. "а"-"г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь - якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Таким чином, оскільки з матеріалів касаційної скарги не вбачається, а скаржником не обґрунтовано випадків, зазначених у п.п. а), б), в), г) п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04.11.2019 у справі № 909/923/19, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 12, 163, 234, 287, 293 ГПК України, Суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04.11.2019 у справі №909/923/19 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.