Постанова

від 29.04.2020 по справі 910/7043/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/7043/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24 грудня 2019 року (головуючий - Кравчук Г. А., судді - Куксов В. В., Яковлєв М. Л.) і рішення Господарського суду міста Києва від 11 вересня 2019 року (суддя Пукшин Л. Г.) у справі

за позовом Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРСТА",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва "Плесо",

про розірвання договору та виселення з орендованого приміщення

(за участю представника: відповідача - Костянецький М.В.)

Історія справи

Фактичні обставини справи, встановлені судами

1. 12.03.2018 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент, позивач, орендодавець), Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва "Плесо" (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРСТА" (далі - ТОВ "АРСТА", відповідач, орендар) укладено договір про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду № 2630 (далі - договір) за умовами якого орендар прийняв в оренду нежитлову споруду (бетонний майданчик під літні службові приміщення), загальною площею 50 кв.м. за адресою: м. Київ, Оболонський район, озеро "Редьчине" б/н, дільниця № 12 для розміщення кафе, яке не здійснює продаж товарів підакцизної групи (сезонно з 1 травня по 31 жовтня календарного року) (далі - об`єкт оренди). Строк дії договору з 12.03.2018 по 10.03.2021 (п. 9.1. договору).

1.1. Відповідно до пункту 4.2 договору орендар зобов`язаний, зокрема: (1) використовувати об`єкт відповідно до його призначення та умов цього договору; (2) своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі; (3) протягом строку дії договору до передачі об`єкта підприємству-балансоутримувачу по акту приймання-передачі за свій рахунок проводити необхідний поточний ремонт об`єкта (фасаду будинку, покрівлі, орендованих приміщень, місць спільного користування, системи опалення, водопостачання та водовідведення). Ця умова договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого/об`єкта і не тягне за собою зобов`язання орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень; (4) протягом місяця після укладення цього договору застрахувати об`єкт не менше ніж на його вартість і надати орендодавцю та підприємству-балансоутримувачу копії страхового полісу/договору і платіжного доручення про сплату страхового внеску. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб на увесь строк об`єкт був застрахований.

1.2 . Орендодавець має право контролювати з залученням підприємства-балансоутримувача виконання умов цього договору та використання об`єкта, переданого в оренду за цим договором, і у разі необхідності спільно з підприємством-балансоутримувачем вживати відповідні заходи реагування (пункт 5.1.4. договору).

1.3. У разі виявлення факту використання об`єкту не за цільовим призначенням договір може бути розірвано (пункт 8.5 договору).

1.4. Згідно з пунктом 9.3 договору одностороння відмова від договору не допускається, крім випадку, передбаченого підпунктом 5.1.3 цього договору (несплата орендної плати протягом 3-х місяців підряд).

1.5. Відповідно до п. 9.6 договору на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

2 . На підставі власного наказу від 02.04.2019 № 198 позивачем спільно з балансоутримувачем проведено обстеження використання нежитлової споруди, що використовується на умовах оренди ТОВ "АРСТА", за результатами чого складений акт обстеження від 05.04.2019. За замістом вказаного акта на орендованому майні (бетонний майданчик) розміщено дерев`яну споруду, що за візуальними ознаками призначена для використання для кафе, станом на момент проведення обстеження споруда не використовувалась; праворуч від входу до конструкції виявлено меблі, торгівельне обладнання, а ліворуч - літній дитячий майданчик. Одночасно в акті зафіксовано, що борг з орендної плати на дату перевірки відсутній, приміщення знаходиться у задовільному стані.

Короткий зміст позовних вимог

3 . У травні 2019 року Департамент звернувся до суду з позовом до ТОВ "АРСТА" про розірвання договору оренди та виселення відповідача з орендованого майна.

4 . Позивач з посиланням на положення статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та частини 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" стверджував про неналежне виконання відповідачем істотних умов договору внаслідок (1) використання орендованого майна у період, що не передбачений умовами договору оренди (не в сезон), що було зафіксовано в акті перевірки, тоді як орендна плата сплачується відповідачем у період з травня по жовтень календарного року; (2) не укладення договору страхування орендованого майна всупереч умовам пункту 4.2.15 договору.

Короткий зміст рішення суду першої та постанови суду апеляційної інстанцій

5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24 грудня 2019 року, в позові відмовлено повністю.

6. Суди попередніх інстанцій констатували не доведення позивачем належними та допустимими доказами стверджуваних ним фактів невиконання відповідачем договору та істотного порушення його умов (коли внаслідок завданої шкоди позивач значною мірою був позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору). Дослідивши зміст наданих позивачем актів обстеження, суди встановили, що вони не містять відомостей про використання орендарем майна не за цільовим призначенням. При цьому, враховуючи відсутність встановленого договором обов`язку орендаря демонтувати кафе після закінчення сезонного періоду, позивачем не доведено, яким чином відповідач за місяць до відкриття сезону порушує умови договору щодо використання об`єкта оренди.

7. Судами також встановлено, що об`єкт оренди був застрахований згідно з договором страхування №04-011460 від 15.03.2019, орендна плата сплачувалась орендарем в повному обсязі, що підтверджує дотримання відповідачем свого визначального обов`язку за договором оренди та досягнення орендодавцем основної мети, з якою спірний договір укладався.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Аргументи учасників справи

Доводи позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

9. Суди дійшли помилкового висновку про те, що розміщення відповідачем кафе на об`єкті оренди за місяць до відкриття сезону не порушує умови договору, а також не в повній мірі дослідили доказ - договір страхування від 15.03.2019, який укладено через рік після укладення договору оренди. На переконання позивача саме цим підтверджується неналежне виконання відповідачем умов договору.

10. Судами порушено принцип змагальності та рівності сторін, оскільки апеляційний суд прийняв рішення, яке ґрунтується лише на доводах відповідача.

Позиція відповідача у відзиві на касаційну скаргу

11. Позивач не довів наявності правових підстав для розірвання договору внаслідок істотного порушення відповідачем умов договору, тому висновки судів про відмову в позові є законними та обґрунтованими.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

12. Відповідно до частин 1, 2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

13. Спеціальним законом, що регулює правовідносини оренди державного і комунального майна - Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон), встановлено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України (частина 3 статті 26 Закону).

13.1. З змістом частин 1, 2 статті 18 Закону орендар зобов`язаний використовувати об`єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до умов договору оренди, що також відображено в пункті 4.2.2 договору.

14. Статтею 783 ЦК України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, зокрема якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

15. Відповідно до умов договору ТОВ "АРСТА" отримало нерухоме майно для розміщення кафе, яке не здійснює продаж товарів підакцизної групи (сезонно з 1 травня по 31 жовтня календарного року).

16. Використання відповідачем об`єкту оренди не за цільовим призначенням позивач, посилаючись на власний акт обстеження від 05.04.2019, вбачає у тому, що станом на квітень 2019 року на орендованому майні розміщено дерев`яну споруду, що на момент здійснення перевірки не використовувалась та біля якої знаходиться торгівельне обладнання та меблі.

17. Проте судами за наслідками дослідження змісту наданого позивачем у підтвердження своїх вимог доказу - акту обстеження від 05.04.2019 не встановлено жодних обставин, які б свідчили про використання відповідачем орендованого майна не за цільовим призначенням. При цьому умови договору не містять обов`язку відповідача демонтувати споруду кафе після закінчення сезонного періоду, у зв`язку з чим наявність такої споруди у квітні 2019 року не є порушенням умов договору, тим більше сам позивач підтвердив, що споруда кафе не використовувалась.

18 . Також судами встановлено виконання відповідачем обов`язку зі страхування орендованого майна згідно з договором страхування від 15.03.2019 №04-011460.

19 . Отже, судами не встановлено порушень відповідачем істотних умов договору щодо використання орендованого майна не за цільовим призначенням, які б призвели до завдання позивачу шкоди, через що він значною мірою був би позбавлений того, на що розраховував при укладенні договору, а також встановлено виконання орендарем обов`язку зі страхування майна. У зв`язку із чим Верховний Суд відхиляє протилежні аргументи скаржника (пункт 9 Постанови), які по суті зводяться до вимоги про переоцінку доказів та встановлення інших обставин справи, що виходить за межі визначених статтею 300 ГПК України повноважень суду касаційної інстанції.

20. Таким чином, висновки судів про недоведеність доказами у справі підстав для розірвання договору, виселення відповідача з орендованого майна зроблені відповідно до норм законодавства, зокрема статті 651 ЦК України, статті 26 Закону, а також відповідно до встановлених фактичних обставин справи.

21. Переглядаючи в межах своїх повноважень судові рішення, Верховний Суд також не встановив будь-яких порушень балансу прийняття доводів сторін, порушення судами принципу змагальності сторін, про що стверджує позивач в пункті 10 Постанови. Суд наголошує, що відповідні твердження позивача є формальними, без зазначення суті допущених судами порушень. Незгода позивача з оцінкою судами наданих ним доказів та обставин справи не є свідченням порушення принципу змагальності сторін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22 . У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини 1 статті 308 та статті 309 ГПК України оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.

Щодо судових витрат

23. Унаслідок відмови у задоволенні касаційної скарги судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 08.02.2020), Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.

2 . Постанову Північного апеляційного господарського суду від 24 грудня 2019 року і рішення Господарського суду міста Києва від 11 вересня 2019 року у справі № 910/7043/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.