Рішення

від 29.04.2020 по справі 320/7118/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2020 року справа №320/7118/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Богуславської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправною бездіяльності,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Богуславської районної державної адміністрації Київської області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність районної державної адміністрації Київської області щодо не розгляду звернення про призначення на посаду державної служби після припинення повноважень на виборній посаді та не призначення ОСОБА_1 на вакантну посаду головного спеціаліста відділу економічного розвитку та цивільного захисту Богуславської райдержадміністрації з 28.01.2019; зобов`язати Богуславську районну державну адміністрацію Київської області призначити ОСОБА_1 на вакантну посаду головного спеціаліста відділу економічного розвитку та цивільного захисту Богуславської районної державної адміністрації Київської області з 28.01.2019; зобов`язати Богуславську районну державну адміністрацію Київської області зробити запис у трудовій книжці ОСОБА_1 про продовження державної служби в Богуславській районній державній адміністрації Київської області з 27.03.2018; зобов`язати Богуславську районну державну адміністрацію Київської області провести всі необхідні фінансові розрахунки та виплатити ОСОБА_1 , кошти, які належать до виплати за час проходження ним державної служби в Богуславській районній державній адміністрації Київської області з 27.03.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно ігноруються його письмові звернення про призначення його на посаду, яку він займав до обрання його на виборну посаду, після закінчення повноважень на виборній посаді.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу десятиденного строку для усунення недоліків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 відкрито спрощене провадження у даній справі та розпочато підготовку справи до судового розгляду.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 судом постановлено здійснювати подальший розгляд справи у порядку загального провадження та призначено підготовче засідання на 03.03.2020.

27 лютого 2020 року через канцелярію суду надійшла заява про уточнення позовних вимог позивача, в якій він просив суд у зв`язку з тим, що його було поновлено на роботі, однак не виплачено кошти за період вимушеного прогулу, визнати протиправною бездіяльність Богуславської районної державної адміністрації Київської області щодо не розгляду звернення про призначення на посаду державної служби після припинення повноважень на виборній посаді та не призначення ОСОБА_1 на вакантну посаду державної служби після припинення повноважень на виборній посаді в період з 27.03.2018 по 20.02.2020; зобов`язати Богуславську районну державну адміністрацію Київської області провести розрахунок коштів, які підлягали виплаті та відрахуванню ЄСВ за період вимушеного прогулу з 27.03.2018 по 20.02.2020; стягнути з Богуславської районної державної адміністрації Київської області витрати, пов`язані з прибуттям до суду.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2020 судом ухвалено задовольнити заяву позивача про уточнення позовних вимог.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 07.04.2020.

У судове засідання, призначене на 07.04.2020, сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, не з`явились, позивач надіслав клопотання, про розгляд справи без його участі, у зв`язку з чим, судом ухвалено подальший розгляд справи здійснювати на підставі статті 205 КАС України в порядку письмового провадження.

Відповідач проти позову заперечував, подав до суду письмові заперечення, у яких просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначив, що у зв`язку з тим, що на день прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом рішення - 30.01.2019 у справі №810/1654/18 за позовом ОСОБА_1 до Богуславської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправною бездіяльності щодо не поновлення на посаді та зобов`язання поновити на посаді, якою позовні вимоги задоволені повністю, посада, на яку було поновлено позивача, була відсутня. На іншу посаду позивач не надав згоди, а тому з боку відповідача відсутня бездіяльність.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач з 05.09.2005 року до 06.03.2017 року працював на посадах головного спеціаліста, а потім завідувача сектором з опіки та піклування служби у справах дітей Богуславської РДА Київської області.

Рішенням Богуславської міської ради від 03.03.2017 №333-18-VІІ року позивача обрано секретарем міської ради, що передбачає виконання обов`язків на постійній основі в органі місцевого самоврядування.

Розпорядження Богуславської РДА Київської області від 06.03.2017 №32-К гр. ОСОБА_1 звільнено від займаної посади завідувача сектором з опіки та піклування служби у справах дітей райдержадміністрації у зв`язку з переходом на виборну посаду секретаря Богуславської міської ради відповідно до п.5 ст.36 КЗпП України.

Позивач з 07.03.2017 по 26.03.2018 працював на посаді секретаря Богуславської міської ради, перебуваючи в штаті міськвиконкому.

Рішенням Богуславської міської ради Київської області від 26.03.2018 №687-37-VІІ повноваження позивача як секретаря міської ради достроково припинені та розпорядженням міського голови від 26.03.2018 №44-ОС його звільнено від займаної виборної посади.

Позивач 27.03.2018 звернувся із заявою до Богуславської РДА з вимогою поновити його на посаді завідувача сектором з опіки та піклування, яку він обіймав до переходу на виборну посаду в Богуславській міській раді.

Богуславська РДА Київської області листом від 04.04.2018 № 06-12/1068 повідомила позивача, що статтею 21 ЗУ Про державну службу визначено, що вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення за результатами конкурсу та забороняється прийняття на посади державної служби без проведення конкурсу.

Також повідомлено, що 06.03.2018 оголошено конкурс на вакантну посаду завідувача сектору з опіки та піклування служби у справах дітей Богуславської РДА.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовом до Богуславської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправною бездіяльності щодо не поновлення на посаді та зобов`язання поновити на посаді.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 у справі №810/1654/18, залишеним без змін постановою ШААС від 30.01.2019, позовні вимоги позивача задоволені, визнано протиправною бездіяльність Богуславської РДА Київської області щодо не поновлення гр. ОСОБА_1 на посаді завідувача сектором з опіки та піклування служби у справах дітей Богуславської РДА Київської області, зобов`язано Богуславську РДА Київської області поновити гр. ОСОБА_1 на посаді завідувача сектором з опіки та піклування служби у справах дітей Богуславської РДА Київської області після припинення повноважень на виборній посаді.

Як убачається з матеріалів справи, з метою виконання судового рішення у справі № 810/1654/18, 28.11.2018 за виконавчим листом від 12.11.2018 №810/1654/18, відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення суду, за наслідками якого виконавче провадження було завершено з підстав фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (а.с. 71-72).

Як зазначив у своїх запереченнях представник відповідача, у зв`язку з тим, що станом на 30.01.2019 посада завідувача сектору з опіки та піклування служби у справах дітей Богуславської районної державної адміністрації відсутня, позивачу, на виконання вимог статті 118 Кодексу законів про працю, направлено лист від 04.03.2019 № 06-12/708 про зміни до штатного розпису Богуславської районної державної адміністрації, а саме: про скорочення посади завідувача сектором з опіки та піклування служби у справах дітей Богуславської районної державної адміністрації та запропоновано обійняти вакантну посаду - головного спеціаліста відділу економічного розвитку та цивільного захисту Богуславської районної державної адміністрації (а.с. 36).

Як стверджує в запереченнях представник відповідача, відповідь на даний лист від позивача щодо прийняття рішення до Богуславської районної державної адміністрації не надходила.

Тому, Богуславська районна державна адміністрація, з метою отримання відповіді щодо погодження чи відмови обійняти запропоновану районною державною адміністрацією вакантну посаду головного спеціаліста відділу економічного розвитку та цивільного захисту Богуславської районної державної адміністрації, листом від 05.04.2019 № 07.2-16/1061, повторно звернулась до позивача (а.с. 37).

В матеріалах справи міститься заява позивача від 11.04.2019, зі змісту якої убачається, що він не вважає, що запропонована посада є рівнозначною, та повідомляє відповідача, що він звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування Розпорядження №9 від 28.01.2019 Богуславської РДА, яким окрім скорочення посади завідувача сектором з опіки та піклування служби у справах дітей було проведено ліквідацію самого структурного підрозділу - сектору з опіки та піклування служби у справах дітей (а.с. 35), у зв`язку з чим він просив надати йому пропозицію щодо іншої вакантної посади після винесення рішення по справі.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 , залишеним без змін постановою ШААС від 12.09.2019, у справі № 320/1506/19 за позовом ОСОБА_1 до Богуславської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправним та скасування розпорядження від 28.01.2019 № 9, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Після набрання зазначеним рішенням законної сили, позивач, повторно звернувся із заявою від 17.10.2019 до відповідача з проханням призначити його на вакантну посаду головного спеціаліста відділу економічного розвитку та цивільного захисту Богуславської районної державної адміністрації (а.с.62).

На зазначену заяву, відповідач листом надав відповідь від 08.11.2019, у якій повідомив, що позивач відмовився обіймати зазначену посаду (а.с. 63).

Судом встановлено, що на виконання розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 22 листопада 2019 №679 Про граничну чисельність працівників районних державних адміністрацій Київської області розпорядженням тимчасово виконуючого обов`язки голови Богуславської районної державної адміністрації Про затвердження структури Богуславської районної державної адміністрації від 28.12.2019 №275 реорганізовано відділи та виведено посаду головного спеціаліста відділу економічного розвитку та цивільного захисту Богуславської районюї державної адміністрації (а.с. 42)

У подальшому, позивач знову звернувся до відповідача із заявою від 11.02.2019, в якій просив призначити його на державну службу на виконання вимог рішення суду (а.с. 77), у відповідь на яку отримав лист від 14.02.2020 з запропонованими вакантними посадами (а.с. 76).

Отримавши зазначеного листа, ОСОБА_1 подав до відповідача заяву від 19.02.2019, у якій просив призначити його на одну із запропонованих вакантних посад - завідувача сектору управління персоналом та правової роботи управління соціального захисту населення Богуславської РДА (а.с. 83).

Наказом Богуславської РДА від 19.02.2020 №7-к ОСОБА_1 призначено на посаду

завідувача сектору управління персоналом та правової роботи управляння соціального захисту населення Богуславської РДА з 20.02.2020 (а.с. 84).

Вважаючи, що відповідачем допущена тривала протиправна бездіяльність з невиконання рішення суду щодо поновлення його на роботі, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Згідно вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Частиною першою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Пунктом третім частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Згідно статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні.

Оскільки зазначена норма права в імперативній формі передбачає негайне виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі, відсутність у судовому рішенні вказівки про це не позбавляє рішення обов`язковості його виконання з моменту проголошення.

У постанові Верховного Суду від 16.02.2018 у справі №803/2713/13-а викладено правовий висновок, згідно з яким негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів держави.

Обов`язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства, а тому, з огляду на принцип загальнообов`язковості судових рішень судові рішення, які відповідно до закону підлягають негайному виконанню, є обов`язковими для виконання, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням.

Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов`язок полягає у тому, що у роботодавця обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.

Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 у справі №810/1654/18, залишеним без змін постановою ШААС від 30.01.2019, позовні вимоги позивача задоволені, визнано протиправною бездіяльність Богуславської РДА Київської області щодо не поновлення гр. ОСОБА_1 на посаді завідувача сектором з опіки та піклування служби у справах дітей Богуславської РДА Київської області, зобов`язано Богуславську РДА Київської області поновити гр. ОСОБА_1 на посаді завідувача сектором з опіки та піклування служби у справах дітей Богуславської РДА Київської області після припинення повноважень на виборній посаді.

Однак, відповідачем безпідставно затягувався процес виконання рішення суду шляхом ліквідації відділу та скорочення посади, на якій працював позивач.

При цьому, що рівнозначна посада була запропонована позивачу лише листом від 04.03.2019, тобто, майже через вісім місяців після винесення рішення про поновлення позивача на посаді.

Фактично позивач був поновлений лише після звернення ОСОБА_1 з даним адміністративним позовом до суду - 20.02.2020, тобто, більше ніж через півтора року після винесення рішення у справі 810/1654/18, що на думку суду, є неприпустимим з боку відповідача та грубим нехтуванням Конституції України та законів.

Важливим для встановлення обставин справи, є також те, що на примусовому виконанні Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Київській області, перебувало виконавче провадження №57798070 з виконання виконавчого листа № 810/1654/18.

Судом встановлено, що у рамках даного виконавчого провадження, з підстав невиконання рішення суду було прийнято постанову про накладення штрафу від 27.02.2019 у розмірі 5100 грн.

12 вересня 2019 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із фактичним повним виконанням рішення суду.

Однак, судом встановлено, що по суті рішення суду виконане не було.

Таким чином, наявна доказова база та встановлені судом обставини та події, вказують на протиправне невиконання Богуславською РДА вимог рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 у справі №810/1654/18.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на той факт, що у Богуславській РДА укомплектований був штат, та відсутня рівнозначна посада, на яку претендував позивач, а на одну з посад позивач відмовився працевлаштовуватися, оскільки матеріалами справи підтверджено протилежне, а саме - навмисне затягування виконання рішення суду, що грубо суперечить ч. 5 ст.124 Конституції України, згідно якої судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що з боку відповідача мала місце протиправною бездіяльність щодо не розгляду звернення про призначення на посаду державної служби після припинення повноважень на виборній посаді та не призначення ОСОБА_1 на вакантну посаду державної служби після припинення повноважень на виборній посаді в період з 27.03.2018 по 20.02.2020.

Також, у позовній заяві позивач просить суд зобов`язати Богуславську РДА провести розрахунок коштів, які підлягали виплаті та відрахуванню ЄСВ за період вимушеного прогулу з 27.03.2018 по 20.02.2020.

Так, згідно із ст. 236 КЗпП, якою регулюється оплата вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Оскільки судом встановлена протиправна бездіяльність щодо не розгляду звернення про призначення на посаду державної служби після припинення повноважень на виборній посаді та не призначення ОСОБА_1 на вакантну посаду державної служби після припинення повноважень на виборній посаді в період з 27.03.2018 по 20.02.2020, то логічним є висновок про задоволення і вимоги про стягнення коштів з Богуславської РДА за час вимушеного прогулу.

Як убачається з довідки Богуславської РДА від 23.03.2020 №05-16/646, загальна сума заробітної плати позивача за період 27.03.2018 по 20.02.2020 становить 242921,83 грн. (а.с. 100).

Таким чином, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу, який підлягає виплаті, становить 242921,83 грн.

При цьому, судом взято до уваги, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 у справі №810/1654/18 не було зазначено про виплату суми за час вимушеного прогулу, що дає суду підстави стягнути суму за весь період вимушеного прогулу.

Суд звертає увагу відповідача, що статтею 43 Основного Закону України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Щодо клопотання відповідача від 23.03.2017 про врахуванням отриманих виплат ОСОБА_1 . Богуславською районною філією Київського обласного центру зайнятості та Богуславською міською радою при визначенні судом суми до виплати, суд зазначає наступне.

Як убачається із зазначеної заяви, в її обґрунтування відповідач вказує, що за інформацією Богуславської районної філії Київського обласного центру зайнятості, протягом дев`яти місяців, позивач був зареєстрований як безробітний та отримав відповідну допомогу згідно з Законом України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття .

Крім того, у зв`язку з тим, що позивач після закінчення повноважень на виборній посаді не був поновлений на попередній посаді, йому Богуславська міська рада протягом шести місяців нараховувала та сплачувала середню заробітну плату.

А тому, на думку відповідача, суд має зробити до відповідних органів запит щодо виплачених ОСОБА_1 сум та врахувати їх при вирішенні даного спору.

Відповідно до частин першої та другої статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Отже, виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу.

Разом з цим, законом не передбаченого будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.

Так, Верховний Суд України у постанові від 25.05.2016 у справі №6-511цс16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 58074094) зазначив, що посилання апеляційного суду при зменшенні розміру компенсації за час вимушеного прогулу на пункт 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів є помилковим, оскільки викладені в ньому роз`яснення були зроблені з урахуванням вимог закону, зокрема частини третьої статті 117 КЗпП України, яку виключено на підставі Закону України №3248-15 від 20 грудня 2005 року.

Таким чином, правових підстав для відрахування від суми середньої заробітної плати позивача, стягнутої судом за час вимушеного прогулу, суми, отриманої під час вимушеного прогулу, допомоги по безробіттю та виплати у зв`язку з непоновленням його на попередній посаді - немає.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача відповідач під час розгляду справи не надав.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір звільнений від сплати судового збору, за відсутності в матеріалах справи доказів понесення ним інших витрат, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Богуславської районної державної адміністрації Київської області (код ЄДРПОУ 04054872, місцезнаходження: 09701, Київська область, м. Богуслав, вул. Івана Франка, буд. 4) щодо не розгляду звернення про призначення на посаду державної служби після припинення повноважень на виборній посаді та не призначення ОСОБА_1 на вакантну посаду державної служби після припинення повноважень на виборній посаді в період з 27.03.2018 по 20.02.2020.

Зобов`язати Богуславськурайонної державної адміністрації Київської області (код ЄДРПОУ 04054872, місцезнаходження: 09701, Київська область, м. Богуслав, вул. Івана Франка, буд. 4) провести розрахунок коштів, які підлягали виплаті та відрахуванню ЄСВ за період вимушеного прогулу з 27.03.2018 по 20.02.2020.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.