Рішення

від 27.04.2020 по справі 200/9828/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2020 р. Справа№200/9828/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., розглянувши в порядку загального позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача 1: Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (87517, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нахімова-86, код ЄДРПОУ 08592158),

відповідача 2: Красноармійського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Мандрика, 7, код ЄДРПОУ 08671596),

відповідача 3: Димитрівського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (85320, Донецька область, м. Мирноград, вул. Артема, 73а, код ЄДРПОУ 23312044),

відповідача 4: Селидовського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Пушкіна, 7, код ЄДРПОУ 08671515),

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спора на стороні відповідача Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області (87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, 68, код ЄДРПОУ 37967785)

про зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

06 серпня 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду подано позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі - Відповідач 1), Красноармійського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі - Відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просить:

- зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Красноармійський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області нарахувати та виплатити надбавку до грошового забезпечення за несення служби у нічний час, у святкові та вихідні дні протягом часу несення служби з 1986 по 2015 роки;

- зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Красноармійський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області нарахувати та виплатити компенсацію за усі дні невикористаних щорічних відпусток за час несення служби протягом 1986 - 2015 років;

- зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Красноармійський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки у розрахунку при звільненні.

11 жовтня 2019 року судом вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 06 листопада 2019 року і в подальшому відкладено на 04 грудня 2019 року.

04 грудня 2019 року ухвалою суду залучено до участі у справі в якості відповідачів Димитрівський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та Селидовський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та підготовче засідання відкладено на 19 грудня 2019 року.

19 грудня 2019 року ухвалою суду витребувано від Красноармійського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Димитрівського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та Селидовського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області наступні докази, відповідно до періодів проходження служби, за період з 1986 року по 2015 роки:

- довідку про складові заробітної плати за період проходження ОСОБА_1 служби з 1986 року по 2015 рік (помісячно);

- детальні розрахунки компенсації за невикористані відпустки за період проходження ОСОБА_1 служби з 1986 року по 2015 рік (помісячно);

- табеля обліку фактичного часу служби ОСОБА_1 протягом 1986 - 2015 років, тощо;

- документи, які підтверджують проходження ОСОБА_1 служби в нічний час з 1986 року по 2015 роки;

- довідку про сплачену суму при звільненні ОСОБА_1 , та докази на підтвердження її здійснення.

Витребувано від Красноармійського міського відділу (з обслуговування м. Красноармійськ та Красноармійського району) ГУМВС України в Донецькій області інформацію щодо невикористаних відпусток ОСОБА_1 за весь період проходження служби.

Витребувано від Димитрівського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області інформацію щодо невикористаних відпусток ОСОБА_1 за весь період проходження служби.

Витребувано від Селидівського міського відділу (з обслуговування м. Селидове та м. Новогродівка) ГУМВС України в Донецькій області інформацію щодо невикористаних відпусток ОСОБА_1 за весь період проходження служби.

Підготовче засідання відкладено на 16 січня 2020 року.

Ухвалою суду від 16 січня 2020 року повторно витребувані від відповідачів документи та розгляд справи відкладено на 10 лютого 2020 року.

10 лютого 2020 року судом продовжено строк підготовчого провадження та розгляд справи відкладено на 10 березня 2020 року.

Ухвалою суду від 10 березня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31 березня 2020 року о 11 годині 00 хвилин.

Ухвалою суду від 31 березня 2020 року відкладено розгляд справи на 27 квітня 2020 року та витребувано від Відповідача 2 графіки нарядів чергувань за 2015 рік, табелі обліку робочого часу за 2015 рік, накази про залучення позивача до служби в нічний час за 2015 рік, копію книги нарядів за 2015 рік, розрахунок доплати за роботу в нічний час за 2015 рік; довідку про середньоденне грошове забезпечення на момент звільнення з урахуванням вимог пункту 2, 8 Порядку 100 (за вересень - жовтень із включенням в розрахунок сум за службу в нічний час 09 вересня 2015 року, 17 вересня 2015 року).

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що в період із 01 серпня 1986 року по 06 листопада 2015 року він проходив службу в управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в різних підрозділах. 06 листопада 2015 року позивач звільнений з ОВС наказом ГУМВС України в Донецькій області № 352 о/с від 06 листопада 2015 року на підставі підпункту г (скорочення штатів) пункту 64 Положення про проходження служби в органах внутрішніх справ України . При звільненні з ОСОБА_1 проведено розрахунок, однак, на думку позивача, він не є остаточним. Зокрема, позивачу не було нараховано надбавку до грошового забезпечення за несення служби у нічний час, у святкові та вихідні дні та компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток. Позивач зазначає, що під час служби він не використав чергові щорічні відпустки за 1986 - 2015 рік, а на день звільнення не отримав компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток за вищевказані періоди. Крім того, відповідачами не нараховувалась надбавка за несення служби у нічний час, у святкові та вихідні дні за період з 1986 року по 2015 рік, незважаючи на те, що робота вказаного характеру мала місце. На письмову вимогу позивача, відповідачем відмовлено у виплаті компенсації за невикористані дні щорічних відпусток та надбавки до грошового забезпечення за несення служби у нічний час, у святкові та вихідні дні за вищевказані періоди. Позивач вважає, що має право на отримання такої компенсації разом із нарахуванням середнього заробітку за час затримки належних позивачу виплат при звільненні зі служби в органах внутрішніх справ за вказані періоди.

Представниками відповідачів 1, 2, 3 та 4 до суду надані відзиви на позовну заяву, в яких останні заперечують проти задоволення заявлених вимог позивача.

Свою позицію представники відповідачів вмотивували тим, що підставою для виплати позивачу надбавки за службу в нічний час та святкові дні можуть бути лише письмові накази (вказівки) керівників органів внутрішніх справ про залучення особи рядового та начальницького складу у вихідний день, в нічний час до несення служби за умови наявності відповідних щомісячних табелів, якими має здійснюватися облік відпрацьованих годин служби особового складу. Однак у розпорядженні відповідачів відсутня інформація щодо залучення ОСОБА_1 до несення служби у вихідні, святкові дні (відповідні накази) та документація, що підтверджує роботу у нічний час за період з 1986 року по 2015 рік, що свідчить, на думку відповідача, про безпідставність вимог позивача. Представник відповідача зауважував, що підставою для проведення виплати грошової компенсації є наказ про звільнення особи з ОВС із зазначенням кількості невикористаних днів щорічної відпустки в році звільнення. У листопаді 2015 року на підставі наказу № 352 о/с від 06 листопада 2015 року позивачу було нараховано та сплачено грошову компенсацію за 13 діб невикористаної чергової відпуски за 2015 рік, а доказів щодо невикористання відпуски позивачем за період 1986-2014 років не надано. Крім того, зазначив, що на спірні правовідносини розповсюджується інші нормативно-правові акти, ніж ті, на які посилається позивач у своїй позовній заяві.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

ОСОБА_1 з 01 серпня 1986 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в підрозділах МВС України в Донецькій області.

Так, у період з 01 серпня 1986 року по 24 вересня 1991 року на посадах слідчого в Красноармійському МВ УМВС України в Донецькій області, у період з 24 вересня 1991 року по 01 січня 2002 року на різних посадах в Димитрівському МВ УМВС України в Донецькій області, у період з 01 січня 2002 року по 05 травня 2005 року на посаді старшого слідчого та начальника слідчого відділення в Красноармійському МВ УМВС України в Донецькій області, у період з 05 травня 2005 року по 22 травня 2012 року на посаді начальника слідчого відділу, заступника начальника міського відділу - начальника слідчого відділу в Селидівському МВ ГУМВС України в Донецькій області, у період з 22 травня 2012 року по 06 листопада 2015 року на різних посадах в Красноармійському МВ ГУМВС України в Донецькій області.

Наказом Головного управління МВС України в Донецькій області від 06 листопада 2015 року № 352 о/с, згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України Про Національну поліцію та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, підполковника міліції ОСОБА_1 (М-87705), начальника відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку слідчого Красноармійського МВ ГУМВС України в Донецькій області, було звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за п. 64 г (через скорочення штатів) (а.с. 15 зв. бік).

Зазначені обставини не заперечуються сторонами по справі та підтверджуються послужним списком позивача (а.с. 12-13).

В 2019 році ОСОБА_1 звернувся до Відповідача 1 із заявою про надання відомостей про займані посади, про нараховане грошове забезпечення.

Листом від 12 квітня 2019 року № 179/лк Відповідач 1 за результатами розгляду поданої заяви повідомив позивача, що грошова компенсація за невикористану у році звільнення (2015 році) відпустку позивачу була виплачена, щодо інших років - у позивача таке право відсутнє.

Також в вказаному листі зазначено про те, що ОСОБА_1 використані такі чергові відпустки:

- за 1987 рік з 06 серпня 1987 року до 17 вересня 1987 року (10 діб за 1986 рік та 1 доба за 11 жовтня 1986 року) - наказ № 33 від 11 серпня 1987 року; за 1988 рік з 04 листопада 1988 року до 07 грудня 1988 року (1 доба за 1988 рік) - наказ № 43 від 16 листопада 1988 року; за 1989 рік з 25 серпня 1989 року до 23 вересня 1989 року - наказ № 41 від 31 серпня 1989 року; за 1991 рік з 30 грудня 1991 року до 29 січня 1992 року - наказ № 1 від 06 січня 1992 року; за 1995 рік з 14 липня 1995 року до 23 серпня 1995 року - наказ № 51 від 01 серпня 1995 року; за 1998 рік з 30 грудня 1999 року до - наказ відсутній, розрахункова карта № 3; за 2007 рік з 06 серпня 2007 року до 20 серпня 2007 року - наказ № 17 о/с від 20 серпня 2007 року; за 2008 рік з 31 липня 2008 року до 15 серпня 2008 року - наказ № 31 о/с від 10 серпня 2008 року та з 08 грудня 2008 року до 17 грудня 2008 року - наказ № 29 о/с від 20 грудня 2008 року; за 2009 рік з 07 жовтня 2009 року до 21 жовтня 2009 року - наказ № 29 о/с від 01 жовтня 2009 року; за 2011 рік з 11 січня 2012 року до 25 січня 2012 року - наказ № 1 о/с від 11січня 2012 року; за 2012 рік з 27 липня 2012 року до 10 серпня 2012 року - наказ № 289 від 02 серпня 2012 року; за 2015 рік з 29 липня 2015 року до 30 серпня 2015 року - наказ № 596 від 31 липня 2015 року.

Інформація про використання відпусток за інші періоди відсутня (а.с. 16-17).

Відповідно до листа УФЗБО ГУМВС України в Донецькій області від 27 листопада 2019 року № 154 лк (надана на виконання ухвали суду) ОСОБА_1 з 07 жовтня 2003 року по 05 травня 2005 року проходив службу в слідчому управлінні УМВС України в Донецькій області. Разом з тим, у зв`язку з проведенням АТО (з 30.04.2018р. - ООС) не є можливим надання документів щодо використання відпусток за вказаний час та роботу святкові дні та в нічний час (а.с. 72)

Селидівським міським відділом (з обслуговування м. Селидове та м. Новогродівка) ГУМВС України в Донецькій області на виконання ухвали суду надано довідку від 28 грудня 2019 року № 34747 лк (повторно від 02 січня 2020 року № 79 лк), відповідно до якої немає можливості надати документи, які підтверджують проходження ОСОБА_1 служби в нічний час та табеля обліку фактичного часу служби у період з 05 травня 2005 року по 21 травня 2012 року у зв`язку зі знищенням книги нарядів, інструктажів за цей період, оскільки сплинув термін їх зберігання 5 років (а.с. 124, 194).

Димитрівським міським відділом ГУМВС України в Донецькій області на виконання ухвали суду надано довідку від 09 січня 2020 року № 17178, відповідно до якої немає можливості надати документи, які підтверджують проходження ОСОБА_1 служби в нічний час та наявність невикористаних відпусток за період з жовтня 1991 року по грудень 2001 року (а.с. 139, 184). Також надані довідки про розмір грошового забезпечення за період з 1991 року по 1996 рік (а.с. 140-144, 185-193).

Відповідно до листа Відповідача 2 від 14 січня 2020 року № 1354/401 немає можливості надати документи, які підтверджують проходження ОСОБА_1 служби в нічний час наявність невикористаних відпусток за період з серпня 1986 року по вересень 1991 року, з січня 2002 року по жовтень 2003 року та з червня 2012 року по листопад 2015 року (а.с. 172).

Відповідно до довідки Відповідача 2 ОСОБА_1 заступав у добовий наряд у складі слідчо-оперативної групи відповідальним від керівництва Красноармійського МВ ГУМВС України в Донецькій області в 2015 році: 01 січня 2015 року, 11 січня 2015 року, 18 січня 2015 року, 30 січня 2015 року, 08 лютого 2015 року, 14 лютого 2015 року, 01 березня 2015 року, 08 березня 2015 року , 22 березня 2015 року, 05 квітня 2015 року, 12 квітня 2015 року, 25 квітня 2015 року, 03 травня 2015 року, 09 травня 2015 року, 11 травня 2015 року, 23 травня 2015 року, 31 травня 2015 року, 14 червня 2015 року, 20 червня 2015 року, 28 червня 2015 року (до 22 години 00 хвилин), 07 липня 2015 року, 10 липня 2015 року, 14 липня 2015 року, 24 липня 2015 року, 09 вересня 2015 року, 17 вересня 2015 року (а.с. 173).

Також Відповідачем 2 на виконання ухвали суду надано довідку від 14 січня 2020 року № 1355/401, відповідно до якої немає можливості надати документи, які підтверджують проходження ОСОБА_1 служби в нічний час та наявність невикористаних відпусток за період з 1986 по 2015 роки у зв`язку зі знищенням книг нарядів, інструктажів за цей період, оскільки сплинув термін їх зберігання (а.с. 175). Також надані довідки про розмір грошового забезпечення за період з 1986 року по 1991 рік, 2002 року по 2003 рік, 2012 року по 2015 рік (а.с. 176-181).

Довідкою Красноармійського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 14 січня 2020 року № 1355/401 визначено, що ОСОБА_1 нарахована та сплачена компенсація за невикористану відпустку за 2015 рік у кількості 13 діб у сумі 2709 гривень 11 копійок та вихідна допомога у сумі 96211 гривень 37 копійок (а.с. 182).

На виконання ухвали суду від 31 березня 2020 року Відповідачем 2 надано пояснення щодо неможливості надання документів, визначених ухвалою у зв`язку з їх фактичною відсутністю. Надано акт про відбирання на знищення і знищення справ, журналів та інших документів Покровського ВП ГУНП в Донецькій області № 136/40/01 від 17 січня 2020 року, відповідно до якого книги нарядів за 2015 рік знищені.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Згідно з статтею 12 Закону України Про оплату праці норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов`язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров`я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв`язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Відповідно до статті 47 Кодексу законів про працю України (далі - КзпП України) власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з статті 116 КзпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до частини другої статті 233 КзпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У рішеннях Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 та № 9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 КЗпПУ, зазначено, що під заробітною платою, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем. У разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. Також, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

З огляду на викладене, доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду є помилковими.

Щодо нарахування та виплати компенсації за усі дні невикористаних щорічних відпусток за час несення служби протягом 1986 - 2015 років суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 18 Закону України Про міліцію від 20 грудня 1990 року № 565-XII (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 565) порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Згідно до частини другої пункту 56 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення № 114), особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, за невикористану в році звільнення відпустку виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що передбачене нею право на отримання грошової компенсації гарантується особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, виключно за щорічну відпустку, яку ними не використано в році звільнення.

ОСОБА_1 не заперечував, що йому виплачено компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2015 рік, що свідчить про дотримання Відповідачами норм пункту 56 Положення.

Тлумачення наведеної норми Положення № 114 в контексті аналогічних спірних правовідносин неодноразово здійснювалось Верховним Судом.

Так, зокрема, у постановах від 14 листопада 2018 року (справа № 816/225015), від 16 травня 2019 року (справа № 825/100/15-а) Верховний Суд вказав, що аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що передбачене нею право на отримання грошової компенсації гарантується особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, виключно за відпустку, яку ними не використано в році звільнення.

Доводи Позивача, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню загальні норми трудового законодавства, якими й передбачено виплату грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки, є безпідставними з огляду на таке.

Оскільки, питання виплати компенсації за невикористану щорічну відпустку врегульоване спеціальним нормативно-правовим актом, який поширювався на позивача, тому до спірних правовідносин не повинні застосовуватися загальні приписи трудового законодавства, визначені КЗпП України.

Питання субсидіарного застосування норм трудового законодавства до правовідносин, пов`язаних з проходженням та звільненням з публічної служби, також неодноразово розглядались Верховним Судом.

Так, зокрема, у постановах від 15 березня 2019 року (справа № 814/2594/16), від 7 серпня 2019 року (справа № 820/5122/17), від 16 травня 2019 року (справа № 825/100/15-а) Верховний Суд зазначив, що при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному. При цьому можливе субсидіарне застосування загальних норм, тобто, в тих випадках, коли спірні правовідносини не врегульовані нормами спеціального законодавства або врегульовані не повністю.

Можливість субсидіарного застосування загальних правових норм до відносин публічної служби, як правило, закріплена у спеціальному законі, що регулює такий вид публічної служби. Подібна законодавча техніка спрямована на усунення прогалин у правовому регулюванні.

Як зазначалось, питання виплати грошової компенсації за невикористану частину відпустки працівниками органів внутрішніх справ, які звільняються, врегульовані нормами Положення № 114, які є спеціальними за своєю правовою природою та підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з тим, суд зазначає, що у разі наявності рішень Верховного Суду, у яких викладена різна правова позиція, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду (постанова Верховного Суду від 30 січня 2019 року по справі № 755/10947/17).

Оскільки Позивача звільнено з органів внутрішніх справ у 2015 році і йому виплачено грошову компенсацію за невикористану за цей рік щорічну відпустку, суд доходить висновку про відсутність підстав для виплати позивачу компенсації за невикористану відпустку за 1986 - 2015 роки.

При цьому, судом враховується правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 06 лютого 2020 року по справі № 520/692/19, від 06 лютого 2020 року по справі № 818/1276/17.

Щодо нарахування та виплати надбавки до грошового забезпечення за несення служби у нічний час, у святкові та вихідні дні протягом часу несення служби з 1986 по 2015 роки суд зазначає наступне.

Відповідно статті 1 Закону № 565 міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Частиною першою статті 19 Закону № 565 встановлено, що форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

Як вбачається з частини дванадцятої статті 22 Закону № 565 для працівників міліції встановлюється 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках особи рядового і начальницького складу несуть службу понад встановлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні.

Відповідно до частини тринадцятої статті 22 Закону № 565 оплата праці в надурочний і нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до пункту 1 Положення № 114 це Положення визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки.

До рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ належать особи, які перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ і яким присвоєно спеціальні звання, встановлені законодавством.

Згідно з пунктом 10 Положення № 114 особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов`язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов`язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Відповідно до пункту 12 Положення № 114 особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ одержують грошове і речове забезпечення за нормами, встановленими законодавством.

Згідно з пунктом 21 Положення № 114 для осіб рядового і начальницького складу встановлюється 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках вони несуть службу понад установлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні.

Оплата праці в понадурочний, нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до законодавства.

Внутрішній розпорядок в органах внутрішніх справ, а також у навчальних закладах (навчальних підрозділах), що здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації начальницького складу Міністерства внутрішніх справ, встановлюється з урахуванням особливостей діяльності різних служб і підрозділів.

При змінній роботі (службі) і безперервному чергуванні встановлюється однакова тривалість денної, вечірньої та нічної зміни.

Особи рядового і начальницького складу зобов`язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами прямих начальників. Направлення для проходження служби за межами республіки здійснюється за згодою працівника в порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України Про порядок компенсації особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за службу понад установлений законодавством робочий час, а також у дні щотижневого відпочинку та святкові дні від 14 вересня 1991 року № 197 (далі - Постанова № 197) встановлено, що при залученні осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які утримуються за рахунок коштів республіканського та місцевих бюджетів, а також коштів, що надходять за договорами від міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій і громадян, до несення служби понад установлений законодавством робочий час оплата їхньої праці за цей час провадиться у розмірах, передбачених законодавством України про працю, з розрахунку посадового окладу й окладу за спеціальним званням.

Служба осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у дні щотижневого відпочинку та святкові дні може компенсуватися за їхньою згодою наданням іншого дня відпочинку або в грошовій формі у подвійному розмірі.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі - Постанова №1294) визначено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

На виконання вищевказаної постанови наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року № 499 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - Інструкція № 499), якою урегульовано порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу Органів Внутрішніх Справ України.

Відповідно до пункту 1.1 ця Інструкція визначає порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Відповідно до пункту 3.7.1 Інструкції № 499 при залученні осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ до несення служби понад установлений законодавством робочий час виплата грошового забезпечення проводиться з розрахунку посадового окладу й окладу за спеціальним званням.

Пунктом 3.7.2 Інструкції № 499 встановлено, що годинна ставка обчислюється шляхом поділу місячного посадового окладу та окладу за спеціальним званням на кількість годин робочого часу в поточному місяці. При цьому понаднормові роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік.

Згідно із пунктом 3.7.3 Інструкції № 499 служба осіб рядового і начальницького складу у дні щотижневого відпочинку та святкові дні може компенсуватися за їхньою згодою шляхом надання їм іншого дня відпочинку або в грошовій формі. Компенсація понаднормових робіт шляхом надання відгулів не допускається.

Підставою для залучення працівників органів внутрішніх справ до понаднормової служби чи в дні щотижневого відпочинку та святкові дні є: письмові накази керівників органів внутрішніх справ; графіки нарядів чергувань, затверджені керівниками органів внутрішніх справ (пункт 3.7.4 Інструкції № 499).

Відповідно до пункту 3.7.5 Інструкції № 499 облік робочого часу здійснюється шляхом ведення щомісячного табеля з обов`язковою відміткою в ньому кількості відпрацьованих годин.

Згідно з пунктом 3.7.6. службою в нічний час вважається виконання особами рядового і начальницького складу органів, підрозділів установ і навчальних закладів внутрішніх справ службових обов`язків у період з 22.00 до 06.00.

Особам, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в робочий час.

Особам добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі), яка не враховується в робочий час.

Порядок залучення працівників органів внутрішніх справ до несення служби понад встановлений законодавством робочий час, у тому числі в нічний час, визначено у наказі МВС України від 17 грудня 1991 року № 530, згідно із яким підставами для залучення працівників до понаднормової роботи є графіки нарядів чергувань, затверджені письмовими наказами керівника відповідного розділу. Облік часу роботи, оформлення та подання до фінансової служби документів для нарахування грошової компенсації за надурочний час здійснюється шляхом ведення щомісячного табеля на кожного працівника. У разі відсутності зазначених документів, додаткова оплата понаднормової служби не проводиться.

Аналізуючи норми законодавства, суд зауважує, що належними та допустимими доказами понаднормової служби, роботи в нічний час, а також служби у вихідний та святковий час працівників внутрішніх справ є лише відповідні письмові накази, підписані керівником органу внутрішніх справ, графіки нарядів, чергувань, затверджені керівниками органів внутрішніх справ та табелі обліку понаднормового виходу на роботу.

Судом витребувано від Красноармійського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Димитрівського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та Селидовського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області табеля обліку робочого часу служби протягом 1986 - 2015 років, графіки нарядів чергувань, накази про залучення позивача до роботи у нічний час, копію книги нарядів щодо залучення ОСОБА_1 до служби в нічний час та інші документи, які підтверджують проходження ОСОБА_1 служби в нічний час з 1986 року по 2015 роки.

Однак, відповідно до наданих до суду листів та пояснень відповідачів, накази керівників та графіки нарядів чергувань у нічний та понаднормовий час в архівних справах Селидівського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області Димитрівського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області, Красноармійського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області відсутні.

Крім того, зазначено, що відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 10 січня 2014 року № 5 ДСК не визначено необхідність формування графіків чергувань у СОГ у номенклатурні справи та не встановлено строків їх зберігання.

Щодо надання щомісячного табеля з відміткою про відпрацьовані години за період з 1986 року по 2015 роки відповідачі зазначили, що на підставі статті 408 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 квітня 2012 року за № 571/20884 табелям обліку використання робочого часу встановлено строк зберігання 1 рік.

З матеріалів справи вбачається, що в період з січня по вересень 2015 року позивач залучався до виконання службових обов`язків у нічний час. Проте, табелі обліку робочого часу з відмітками щодо залучення ОСОБА_1 до несення ним служби у нічний час не надходили (встановлено, зокрема, з листа члена ліквідаційної комісії Красноармійського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області В. Полусмяк, а.с. 172).

Відповідно до наданих до суду відповідачами довідок табелі обліку фактичного часу служби ОСОБА_1 протягом 1986 - 2015 років та документи, які підтверджують проходження Позивачем служби в нічний час з 1986 року по 2015 роки знищені, у зв`язку зі спливом терміну зберігання (а.с. 124, 145, 149, 184).

З огляду на відсутність таких табелів обліку за вказаний позивачем період, встановити фактичну кількість відпрацьованих позивачем годин понаднормово неможливо.

Згідно з наданими суду документами інформація в УМВС, щодо несення служби у нічний час та понаднормовий час в особовій картці по грошовому забезпеченню щодо позивача, відсутня.

В рамках даного позову ОСОБА_1 просить зобов`язати відповідачів нарахувати та виплатити надбавку до грошового забезпечення за несення служби у нічний час, у святкові та вихідні дні протягом часу несення служби з 1986 по 2015 роки. Проте, як встановлено судом, передбачених Інструкцією № 499 законних підстав для здійснення таких виплат (наявності табелю обліку робочого часу з відмітками понаднормового виходу на службу, графіків нарядів чергувань, наказів про залучення до роботи у святкові дні та у нічний час) немає.

Крім того, пунктом 3.7.2 Інструкції № 499 встановлено, що годинна ставка обчислюється шляхом поділу місячного посадового окладу та окладу за спеціальним званням на кількість годин робочого часу в поточному місяці, тобто наявність табелю обліку робочого часу в даному випадку є обов`язковою.

Суд зазначає, що виплата надбавки за роботу в нічний час можлива лише при наявності

всіх складових, а саме письмових наказів, які підписані керівником органу внутрішніх справ, графіків нарядів, чергувань, які затверджені керівниками органів внутрішніх справ та табелів обліку понаднормового виходу на роботу.

В той же час наявні у справі докази не дають суду можливості підтвердити роботу ОСОБА_1 у нічний час, у святкові та вихідні дні протягом часу несення служби з 1986 по 2015 роки.

Книга нарядів, на яку посилається позивач, лише підтверджують факт залучення його до роботи у нічний час, проте зазначений документ не містить відомостей щодо фактичної кількості відпрацьованих годин та дійсного виходу в цей час позивача на службу.

Разом з тим, згідно з актом про відбирання на знищення і знищення справ, журналів та інших документів Покровського ВП ГУНП в Донецькій області № 136/40/01 від 17 січня 2020 року книга нарядів № 2437 (за період часу з 01 січня 2015 року до 17 липня 2015 року) та № 2544 (за період часу з 1 липня 2015 року до 13 листопада 2015 року) знищені.

З урахуванням наданих сторонами по справі документів та відповідних пояснень, судом встановлено, що через відсутність письмових наказів, підписаних керівником органу внутрішніх справ, табелів обліку понаднормового виходу, затверджених керівником органу внутрішніх справ, табелів обліку використання робочого часу щодо підтвердження виконання позивачем роботи у понаднормовий час, нічний час за період з 1986 року по 2015 рік включно, книги нарядів щодо залучення ОСОБА_1 до служби в нічний час відсутні підстави для покладення на відповідача обов`язку здійснити позивачу нарахування та виплату компенсації за таку роботу за вказаний період.

При цьому судом прийнято до уваги правову позицію висловлену в постановах Верховного Суду від 12 березня 2020 року по справі № 807/2460/15, від 16 травня 2019 року по справі № 25/67/16, від 05 червня 2019 року по справі № 2а/0470/457/12.

Щодо зобов`язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки у розрахунку при звільненні суд зазначає, що така вимога є похідною від вимог, пов`язаних з виплатою компенсації за невикористану відпустку за 1986-2015 роки та надбавки до грошового забезпечення за несення служби у нічний час, у святкові та вихідні дні протягом часу несення служби з 1986 по 2015 роки, а отже, також задоволенню не підлягає.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі статті 5 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року №3674-VI позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, як учасник бойових дій.

Питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 2-17, 19, 20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229, 230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (87517, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нахімова-86, код ЄДРПОУ 08592158), Красноармійського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Мандрика, 7, код ЄДРПОУ 08671596), Димитрівського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (85320, Донецька область, м. Мирноград, вул. Артема, 73а, код ЄДРПОУ 23312044), Селидовського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Пушкіна, 7, код ЄДРПОУ 08671515), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спора на стороні відповідача Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області (87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, 68, код ЄДРПОУ 37967785) про зобов`язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Красноармійського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області нарахувати та виплатити надбавку до грошового забезпечення за несення служби у нічний час, у святкові та вихідні дні протягом часу несення служби з 1986 по 2015 роки; нарахувати та виплатити компенсацію за усі дні невикористаних щорічних відпусток за час несення служби протягом 1986 - 2015 років; нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки у розрахунку при звільненні - відмовити.

Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 27 квітня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд, з урахуванням внесених до КАС України змін згідно з Законом України від 29 березня 2020 року № 3275 про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.Е. Абдукадирова