Ухвала

від 30.04.2020 по справі 620/3379/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 квітня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/3379/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Бородавкіної С.В.

за участі секретаря Гайдука С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, справу за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Дочірнього підприємства "Постачальник-1" Відкритого акціонерного товариства "Будівельник-84" про застосування заходів реагування,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства "Постачальник-1" Відкритого акціонерного товариства "Будівельник-84" та просить застосувати до відповідача заходи реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення експлуатації будівлі Торговельно-готельного комплексу ''Убідь'' Дочірнього підприємства ''Постачальник-1'' Відкритого акціонерного товариства ''Будівельник-84'' за адресою: вул. Чернігівська, 19, смт. Сосниця, Сосницький район, Чернігівська область.

Ухвалою судді від 20.11.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 23.12.2019 вирішено здійснювати подальший розгляд справи №620/3364/19 у судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою суду від 13.01.2020 зупинено провадження у справі до 06.04.2020 11:15 год.

Ухвалою суду від 06.04.2020 зупинено провадження у справі до 30.04.2020 11:15 год.

Представниками сторін надано клопотання про проведення судового засідання без їх участі, провадження у справі просять зупинити на термін проведення карантинних заходів.

Визначаюсь щодо можливості розгляду справи по суті, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб , з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-2019 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про забезпечення поширенню на території України коронавірусу COVID-2019 установлено з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території карантин, заборонивши: відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).

Крім того, 11.03.2020 Рада Суддів України звернулася до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін. Також Рада Суддів України просить громадян утриматися від відвідин суду, якщо у них є ознаки будь-якого вірусного захворювання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239 передбачено запровадження надзвичайної ситуації на всій території України та продовження карантину до 24.04.2020.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя та здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

За приписами статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.

Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за подання головного державного санітарного лікаря України.

Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджується необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних та юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режим роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.

До відміни карантину його можуть залишати особи, які пред`явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину.

Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладається на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 32 цього Закону обмежувальні протиепідемічні заходи встановлюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за поданням головного державного санітарного лікаря у разі, коли в окремому населеному пункті, у дитячому виховному, навчальному чи оздоровчому закладі виник спалах інфекційної хвороби або склалась неблагополучна епідемічна ситуація, що загрожує поширенню інфекційних хвороб. Обмеженням підлягають ті види господарської та іншої діяльності, що можуть сприяти поширенню інфекційних хвороб.

Види і тривалість обмежувальних протиепідемічних заходів встановлюються залежно від особливостей перебігу інфекційної хвороби, стану епідемічної ситуації та обставин, що на неї впливають.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо його участь буде визнана судом обов`язковою, - до одужання.

Відповідно до частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Аналогія закону та аналогія права не застосовуються для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Водночас, при повній або частковій відсутності норм, які регулюють певні суспільні відносини, можливо застосувати аналогію закону, тобто, вирішення справи або окремого юридичного питання на основі правової норми, розрахованої на схожі випадки. Варто зазначити, що застосування аналогії забороняється, якщо вона прямо заборонена законом, чи якщо закон пов`язує настання юридичних наслідків з наявністю конкретних норм.

При вирішенні справи по аналогії закону чи аналогії права обов`язковим є дотримання таких умов: аналогія допустима лише у випадку повної чи часткової відсутності правових норм; суспільні відносини, до яких застосовується аналогія повинні знаходитися у сфері правового регулювання; повинна бути схожість між обставинами справи і наявною нормою за суттєвими юридичними ознаками; пошук норми, що регулює аналогічний випадок, повинен здійснюватися спочатку в актах тієї ж галузі права, у випадках відсутності - в іншій галузі права і у законодавстві в цілому; винесене у процесі використання аналогії правове рішення не повинне суперечити нормам закону, його меті; обов`язково повинно бути мотивоване пояснення причин застосування рішення по аналогії до конкретного випадку.

Отже у разі, якщо спірні правовідносини не урегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Зважаючи на викладене, суд вважає на необхідне, застосувавши аналогію положення закону пункту 1 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, що є найбільш приближеним за змістом до ситуації, що склалася на території України та Чернігівської області, з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-2019, задля захисту життя та здоров`я учасників справи, та для забезпечення права осіб на прибуття у судове засідання, - зупинити провадження у справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів, а саме до 30.06.2020 та призначити розгляд справи на 30.06.2020 11:30 год.

Керуючись статтями 2, 229, 236, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Зупинити провадження у справі за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Дочірнього підприємства "Постачальник-1" Відкритого акціонерного товариства "Будівельник-84" про застосування заходів реагування до 30.06.2020 11:30.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний текст ухвали складено 30.04.2020.

Суддя С.В. Бородавкіна