Постанова

від 20.10.2020 по справі 620/3379/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/3379/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Беспалова О.О.

За участю секретаря: Кондрат Л.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Постачальник-1" Відкритого акціонерного товариства "Будівельник-84" на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року, суддя Бородавкіна С.В., у справі за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Дочірнього підприємства "Постачальник-1" Відкритого акціонерного товариства "Будівельник-84" про застосування заходів реагування,-

У С Т А Н О В И В:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства "Постачальник-1" Відкритого акціонерного товариства "Будівельник-84", у якому просило застосувати до відповідача заходи реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, експлуатації будівлі Торговельно-готельного комплексу ІНФОРМАЦІЯ_1 Дочірнього підприємства ''Постачальник-1'' Відкритого акціонерного товариства ''Будівельник-84'' за адресою: АДРЕСА_1

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведеної перевірки дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки були виявлені порушення, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, що є підставою для застосування до відповідача заходів реагування в порядку пункту 1 частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

19.10.2020 року до суду надійшло клопотання Дочірнього підприємства Постачальник-1 ВАТ Будівельник-84 за підписом директора ДП Постачальник-1 С.М. Іллюшко про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку з неможливістю забезпечити явку представника черед хворобу.

До клопотання не було додано жодного доказу, який би свідчив про поважність неявки в судове засідання представника підприємства, у т.ч. не зазначено, яка особа має представляти інтереси підприємства в судовому засіданні та на даний час хворіє.

За змістом частини 1 статті 313 КАС України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клоопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на доводи зазначеного вище клопотання керівника підприємства, колегія суддів вважає, що неявка в судове засідання представника підприємства не є з поважних причин, оскільки відсутні будь-які докази поважності причин неявки і, окрім того, відсутні дані про особу представника відповідача, який має представляти відповідача в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі неприбуття жодного із учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, колегія суддів вирішила перейти у письмове провадження. Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з`явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області від 22.08.2019 року №219, посвідчення на проведення перевірки від 23.09.2019 року №43 (а.с. 41-43), посадовими особами Сосницького РС Управління ДСНС України у Чернігівській області 23.09.2019 року проведено позапланову перевірку щодо додержання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у торговельно-готельному комплексі " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1

За результатами перевірки складено акт від 23.09.2019 року №121 (а.с. 12-24), вручений уповноваженому представнику суб`єкта перевірки, у якому зафіксовані порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а саме:

- в будівлі торговельно-готельного комплексу не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, чим порушено п. 1.20 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні;

- будівлю торговельно-готельного комплексу не обладнано системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації), чим порушено п. 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, п. 3.1 таблиці А.1 додатку А ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";

- будівлю торговельно-готельного комплексу не обладнано системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей II типу, чим порушено п. 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні та п. 15 таблиці Б.1. додатку Б ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";

- дерев`яні елементи горищних покриттів будівлі торговельно-готельного комплексу не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, чим порушено п. 2.5 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні;

- будівлю торговельно-готельного комплексу не захищено від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів, чим порушено п. 1.21 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні;

- територія і будівля торговельно-готельного комплексу не забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності, чим порушено п.п. 3.6, 3.9 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні;

- в будівлі торговельно-готельного комплексу евакуаційні шляхи та виходи не забезпечені евакуаційним освітленням, чим порушено п. 2.31 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні;

- об`єкт не забезпечено зовнішнім протипожежним водопостачанням відповідно до вимог ДБН В 2.5-74:2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі", чим порушено п. 2.1 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні;

- в будівлі торговельно-готельного комплексу відсутній протипожежний люк на покрівлю зі сходової клітини, чим порушено п. 2.3 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, п. 6.4 ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва";

- в будівлі торговельно-готельного комплексу під сходовою клітиною 1-го поверху улаштовано підсобне приміщення, чим порушено п. 2.37 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, п. 7.3.22 ДБН В 1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва";

- в будівлі торговельно-готельного комплексу не проведено технічне обслуговування і перевірку на працездатність пожежних кран-комплектів, чим порушено пп. 9 п. 2.2 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні;

- в будівлі торговельно-готельного комплексу в орендованому приміщенні "Промтовари", що орендує ФОП ОСОБА_1 , та орендованому приміщенні " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", що орендують ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , влаштоване пічне опалення, чим порушено п. 2.14 глави 2 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, п. 6.8.1 ДБН В.2.5-67:2013 "Опалення, вентиляція та кондиціонування".

Відповідно до розділу акту перевірки "Пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу державного нагляду (контролю) та складеного акта перевірки" у завідуючого торговельно-готельним комплексом "Убідь" зауваження щодо виявлених порушень відсутні (а.с. 22 зворот).

У зв`язку з існуванням безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування, шляхом повного зупинення експлуатації будівлі товариства за адресою: АДРЕСА_1 .

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1, ч. 1, 2, 7 ст. 7 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Абзацом третім частини першої статті 6 Закону №877-V встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов`язкової звітності, поданих суб`єктом господарювання; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Частиною 1 статті 55 КЦЗ України передбачено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Статтею 64 КЦЗ України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі ст. 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

У п. 12 ч. 1 ст. 67 КЦЗ України зазначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналогічні положення викладено в ч. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", згідно з якими виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Разом з тим, згідно зі ст. 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.

Таким чином, ст.ст. 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Так, у відповідності до п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

З вищезначених правових норм вбачається, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у суб`єкта господарювання, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, визначено, що ДСНС України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності. Одним з основних завдань ДСНС України є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до Положення про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 року №3 (у редакції наказу ДСНС України від 12.11.2018року №661), Управління ДСНС України у Чернігівській області є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ.

На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.

Відповідно до пункту 6 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Як убачається із матеріалів справи, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області під час проведення позапланової перевірки виявлено та зафіксовано в акті перевірки порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у торговельно-готельному комплексі " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 Вищезазначені правопорушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, що стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом у передбачений Кодексом адміністративного судочинства України строк.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, встановлені в ході перевірки відповідача, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, які в них перебувають, а також створюються перешкоди під час гасіння пожежі працівниками об`єкту та підрозділами Державної служби України з надзвичайних ситуацій, перешкоджають швидкому виявленню та гасінню пожежі, повідомленню (оповіщенню) про неї, а також оперативній евакуації людей на ранній стадії виникнення пожежі.

Щодо доводів відповідача про те, що ним усунуто більшість виявлених порушення, а ті що залишильсь є несуттєвими суд зазначає наступне.

На підставі листа підприємства від 17.03.2020 року №11, УДСНС України в Чернігівській області було здійснено позапланову перевірку торговельно-готельного комплексу " ІНФОРМАЦІЯ_1 " щодо стану усунення порушень, зазначених у пунктах 2, 4-7, 10, 11, 14, 17-19, 22, 24 припису №108 від 23.09.2019 року (а.с. 169, 188).

За результатами перевірки позивачем складено акт від 26.03.2020 року №51 (а.с. 189-199), у якому відображено, що підприємством усунуто частину виявлених порушень, а саме:

- проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

- територія і будівля торговельно-готельного комплексу забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності;

- під сходовою клітиною 1-го поверху ліквідовано підсобне приміщення;

- проведено технічне обслуговування і перевірку на працездатність пожежних кран-комплектів;

- в орендованих приміщеннях "Промтовари" розібрано пічне опалення.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до відображеної в акті перевірки інформації, Дочірнім підприємством"Постачальник-1" Відкритого акціонерного товариства "Будівельник-84" не усунуто наступні порушення:

- будівлю торговельно-готельного комплексу не обладнано системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації);

- будівлю торговельно-готельного комплексу не обладнано системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей II типу;

- дерев`яні елементи горищних покриттів будівлі торговельно-готельного комплексу не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

- будівлю торговельно-готельного комплексу не захищено від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів;

- в будівлі торговельно-готельного комплексу евакуаційні шляхи та виходи не забезпечені евакуаційним освітленням;

- об`єкт не забезпечено зовнішнім протипожежним водопостачанням відповідно до вимог ДБН В 2.5-74:2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі";

- в будівлі торговельно-готельного комплексу відсутній протипожежний люк на покрівлю зі сходової клітини.

У зв`язку з цим, УДСНС України в Чернігівській області винесено підприємству припис від 26.03.2020 року №45 про усунення порушень законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (а.с. 200-201).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, вищевказані порушення мають триваючий характер та не усунуті відповідачем ще з 2011 року.

Колегія суддів звертає увагу, що підприємство до цього часу не вжило належних дій для їх виконання, що свідчить про його протиправну бездіяльність.

Зупинення наказом від 16.04.2019 року №17 діяльності готелю "Убідь" з 16.04.2019 року не є підтвердженням того, що готель в майбутньому не відновить свою роботу. Крім того, як вказано у самому наказі, діяльність готелю припинено тимчасово (а.с. 91).

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Таким чином, факт виконання/невиконання суб`єктом господарювання порушень, встановлених, зокрема в Акті, за результатами проведення попереднього заходу (перевірки) органом державного нагляду (контролю), шляхом винесення припису, може бути встановлено лише за результатами проведення таким органом позапланових заходів (перевірки).

Отже, факт підтвердження відсутності порушень на час розгляду справи має бути доведений не тільки наданими письмовими доказами наявності необхідних документів та проведених заходів, а і актом перевірки стану усунення виявлених порушень.

Колегія суддів зазначає, що таких документів сторонами ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції надано не було, а надані відповідачем письмові пояснення не можуть бути визнані такими, що підтверджують факт відсутності порушень в його діяльності.

Окрім того, колегія суддів враховує, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом відповідача.

При цьому, суд зазначає, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення підприємством виявлених порушень. Застосований до скаржника захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб`єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті підвищеної небезпеки.

Поилання відповідача про те, що приміщення торговельно-готельного комплексу " ІНФОРМАЦІЯ_1 " перебувають в оренді (на підтвердження чого надано відповідні договори (а.с. 61-81, 111-131)), тому орендарі зобов`язані забезпечувати дотримання правил пожежної та техногенної безпеки на об`єкті перевірки, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається саме на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Також, пунктом 6 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417, дійсно передбачено, що у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди.

Враховуючи вищевикладене, коглегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо застосування до Дочірнього підприємства "Постачальник-1" Відкритого акціонерного товариства "Будівельник-84" заходи реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, експлуатації будівлі Торговельно-готельного комплексу ІНФОРМАЦІЯ_1 Дочірнього підприємства ''Постачальник-1'' Відкритого акціонерного товариства ''Будівельник-84'' за адресою: АДРЕСА_1

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Постачальник-1" Відкритого акціонерного товариства "Будівельник-84" залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Беспалов О.О.