Ухвала

від 28.04.2020 по справі 640/8847/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

28 квітня 2020 року м. Київ № 640/8847/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Клименчук Н.М., розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову державного реєстратора Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України та державного підприємства Національні інформаційні системи про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Державний реєстратор Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1) (далі - позивачі) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13) (далі - відповідач-1) та державного підприємства Національні інформаційні системи (код ЄДРПОУ 39787008, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 4) (далі - відповідач-2) про визнання протиправним та скасування наказу відповідача-1 від 17.01.2020 №160/5 Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень , зобов`язати відповідача відновити позивачу доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії пункту 3 оскаржуваного наказу та заборони відповідачу-2 вчиняти дії щодо виконання пункту 3 наказу від 17.01.2020 №160/5.

В обґрунтування даної заяви позивачем зазначено, що відповідачем-1 мало бути відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_2 з підстав пропуску строку розгляду відповідачем-1 вказаної скарги, а також у зв`язку із її необгрунтованістю. Крім того, позивачем зазначено про порушення відповідачем-1 порядку розгляду скарги ОСОБА_2 .

Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частина 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначає види забезпечення позову, згідно з якою позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

З урахуванням зазначених норм чинного Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При розгляді та вирішенні даної заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Виходячи з наведеного, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, судом не встановлено підстав, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або унеможливили б захист цих прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову чи утруднювали б відновлення таких прав при виконанні рішення у межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до наведених в заяві про забезпечення позову обґрунтувань, протиправність оскаржуваного наказу відповідача-1 не є очевидною та підлягає доведенню в ході розгляду адміністративної справи.

Суд вважає, що під час розгляду заяви суд повинен, виходячи з конкретних доказів, оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб є неможливим, оскільки при цьому фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Крім того, у разі встановлення судом правомірності оскаржуваного наказу, забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб призведе до необґрунтованого доступу позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що, як наслідок, можу призвести до порушення прав невизначеного кола осіб, яким будуть надані послуги з державної реєстрації прав та обтяжень на нерухоме майно.

Тобто, у даному спорі вжиття заходів забезпечення позову може завдати більшої шкоди, аніж та, якій можна запобігти.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем не доведено існування обставин, наведених у частині другій статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення адміністративного позову.

Виходячи із змісту поданої заяви та доводів наведених на її обґрунтування, суд дійшов висновку про її необґрунтованість та не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

УХВАЛИВ:

Відмовити державному реєстратору Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення за правилами, встановленими статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Н.М. Клименчук