Ухвала

від 29.04.2020 по справі 766/23415/19

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи № 766/23415/19

Номер провадження 11-сс/819/155/20 Головуючий в І інстанції: ОСОБА_1

Категорія: арешт майна Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду в складі:

Головуючого судді - ОСОБА_2

Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

При секретарі - ОСОБА_5

З участю прокурора - ОСОБА_6

Представника скаржника - ОСОБА_7

Представника потерпілого - ОСОБА_8

Представника потерпілого - ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні матеріали кримінального провадження № 12019230030002757 за апеляційною скаргою ОСОБА_10 , на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 24 лютого 2020 року про арешт майна, -

в с т а н о в и л а :

Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Дніпровського ВП ХВП ГУНП в Херсонській області, яким проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні № 12019230030002757, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.190КК України та накладено, в межах проведення досудового розслідування даного кримінального провадження, арешт на майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , із забороною користування та розпорядження даною квартирою, яка належить на праві власності ОСОБА_10 .

Не погоджуючись із таким судовим рішенням ОСОБА_10 , подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів ОСОБА_10 послалася на те, що слідчим суддею розгляд клопотання слідчого СВ Дніпровського ВП ХВП ГУНП в Херсонській області про арешт майна було здійснено без її участі, а копію оскаржуваної ухвали отримано лише 06.03.2020 року, після звернення до суду першої інстанції із відповідним клопотанням, у зв`язку із чим вважає, що апеляційна скарга подана нею 10.03.2020 року без пропуска строку на апеляційне оскарження.

В апеляційній скарзі посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, а також істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 24 лютого 2020 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на відсутність будь-яких правових підстав для накладення арешту на її майно, оскільки в даному кримінальному провадженні вона не має статусу підозрюваної чи обвинуваченої та не несе за законом майнову відповідальність за їх дії, т.я. метою накладення арешту, згідно подання слідчого і згідно ухвали слідчого судді є забезпечення поданого в рамках кримінального провадження цивільного позову, а саме поданою ОСОБА_11 позовної заяви до ТОВ «Дніпроінвестрейд» про стягнення матеріальних збитків на суму 1194885 грн..

Крім того вважає, що навіть відсутній склад злочину передбаченого ст.190 ч.1 КК України, а є наявність корпоративного спору, що виключає проведення досудового розслідування.

Заслухавши суддю-доповідача, думку представника скаржника адвоката ОСОБА_7 , який підтримав апеляційні вимоги та просив задовольнити їх, прокурора та представників потерпілого адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, заслухавши сторони у дебатах, які залишилися на попередніх позиціях, перевіривши матеріали провадження, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.

Відповідно до п.3 ч.1ст.395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. При цьому згідно з ч.3ст.395 КПК України, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк на апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що оскаржувану ухвалу від 24 лютого 2020 року слідчим суддею Херсонського міського суду Херсонської області постановлено без виклику та участі власника майна ОСОБА_10 , а копію ухвали суду ОСОБА_10 отримала 6 березня 2020 року, то колегія суддів вважає, що нею не пропущений строк на подачу апеляційної скарги.

Що стосується доводів апеляційної скарги з приводу незаконності ухвали слідчого судді, то суд апеляційної інстанції виходить із наступного.

Як вбачається із матеріалів провадження, слідчим відділом Дніпровського ВП ХВП ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12019230030002757, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.190 КК України.

12 лютого 2020 року старший слідчий СВ Дніпровського ВП ХВП ГУНП в Херсонській області, за погодженням із прокурором, звернувся до слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області з клопотанням про арешт належного ОСОБА_10 майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , із забороною користування та розпорядження даною квартирою.

В обґрунтування доводів свого клопотання слідчий послався на те, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_11 є учасником ТОВ «Дніпроінвестрейд» із часткою у статутному капіталі 31%.

В вересні 2019 року керівником ТОВ «Дніпроінвестрейд» ОСОБА_12 ,без згоди ОСОБА_11 було відчуженодві квартири,які належалиТОВ «Дніпроінвестрейд», а саме квартиру АДРЕСА_2 , на користь ТОВ «Рентапроміньпівдень». В подальшому ТОВ «Рентапроміньпівдень» дані квартири були продані ОСОБА_10 ..

В ході досудового слідства ОСОБА_11 була подана позовна заява про заподіяний збиток посадових осіб ТОВ «Дніпроінвестрейд» на загальну сумму 1194885 грн..

Слідчий вважає, що у відповідності до ч.4 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення цивільного позову, то виникла необхідність у накладенні арешту на квартиру АДРЕСА_1 , з метою позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування цим майном, з метою забезпечення відшкодування шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення цивільного позову та забезпечення судових рішень.

Задовольняючи вказане клопотання, слідчий суддя погодився із доводами слідчого та послався на наявність достатніх правових підстав для накладення арешту на майно.

Однак, із таким рішенням слідчого судді погодитись неможливо з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно доположень ч.2ст.173КПК України,при вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддясуд повиненврахувати:правову підставудля арештумайна, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, слідчий у своєму клопотанні просив накласти арешт на належне ОСОБА_10 майно, фактично посилаючись на наявність правових підстав, передбачених п.4, ч. 2, ч.6ст. 170 КПК України необхідність забезпечити відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Положеннями ч.ч.1,2 ст.170 КПК України, дійсно передбачена можливість накладення арешту на майно з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Поруч із цим, ч.6 вказаної статті встановлено, що у випадку, накладення арешту з метою забезпечення цивільного позову, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Таким чином, як видно зі змісту вказаної норми, законодавцем визначено вичерпний перелік суб`єктів на майно яких може бути накладено арешт з метою забезпечення цивільного позову.

Натомість, відповідно до положень ч.ч.3,4 ст.170 КПК України, накладення арешту на майно третіх осіб допускається у випадках передбачених п.п.1,2 ч.2 ст.170 КПК України з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.

В матеріалах кримінального провадження є постанова слідчого від 10.02.2020 року про визнання речовим доказом квартир АДРЕСА_1 .

Однак ні в клопотання слідчого, ні в ухвалі слідчого судді, цьому факту не надана оцінка, т.я. ні в клопотання слідчого , ні в ухвалі слідчого судді не вказується на необхідність арешту майна в якості речового доказу по справі на підставі п.1 ч.2 ст.170 КПК України.

Разом із цим, матеріали провадження не містять відомостей про те, що ОСОБА_10 в кримінальному провадженні №12019230030002757 має статус підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи є особою, яка несе цивільну відповідальність завдану підозрюваним, обвинуваченим, засудженим чи неосудною особою, у зв`язку із чим відсутні будь-які правові підстави для накладення арешту на її майно.

Також колегіясуддів приймаєдо увагите,що вході досудового слідства ОСОБА_11 була подана позовна заява про заподіяний збиток посадових осіб ТОВ «Дніпроінвестрейд» на загальну сумму 1194885 грн., а відповідачем є директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроінвестрейд» ОСОБА_12 .

Задовольняючи клопотання слідчого, та накладаючи арешт на майно, слідчий суддя на вказане уваги не звернув та прийшов до помилкового висновку, про наявність правових підстав для накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_10 , чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що відповідно до положень ст.ст.407,409 КПК України є безумовною підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як необґрунтована, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого у зв`язку із недоведеністю необхідності арешту майна ОСОБА_10 , який при викладених у клопотанні обставинах порушуватиме баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.404,405,407,409,422 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_10 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 24 лютого 2020 року, якою накладено арешт на майно, належне ОСОБА_10 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 , із забороною користування та розпорядження даною квартирою, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якоювідмовитиу задоволені клопотання слідчого СВ Дніпровського ВП ХВП ГУНП в Херсонській області, про накладення арешту на майно ОСОБА_10 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 , із забороною користування та розпорядження даною квартирою.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошеннята оскарженню в касаційній інстанції не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4