Постанова

від 29.04.2020 по справі 188/705/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4239/20 Справа № 188/705/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Ніколаєва І. К. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Куценко Т.Р.,

суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику апеляційну скаргу

ОСОБА_1 ,

на ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2020 року про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми Нібас , третя особа по справі, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_2 , про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками, зустрічного позову ТОВ Агрофірми "Нібас" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та позову третьої особи, яка заявила самостійні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , третьої особи ТОВ Агрофірми "Нібас" про визнання правочинів недійсними, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2020 року зупинено провадження по вищевказаній справі до моменту набрання законної сили рішення суду по справі № 188/720/19 (т. 4 а.с. 125-127).

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2020 року скасувати, у задоволенні клопотання представника третьої особи з самостійними вимогами адвоката Підлужного В.М. про зупинення провадження по справі відмовити та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Справу розглянуто в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з наступних підстав.

Зупиняючи провадження у вказаній справі суд першої інстанції виходив з того, що результат вирішення справи № 188/720/19 матиме значення для вирішення цієї цивільної справи, оскільки стосується підстав позову та предмета доказування, що між цими справами існує тісний матеріально-правовий зв`язок, це є безумовною підставою для зупинення провадження у справі. У разі задоволення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права, в порядку спадкування за законом, на земельну ділянку з кадастровим номером 1223886000 :01:001:0864, загальною площею 10,210 га, що розташована на території Української сільської ради Петропавлівського району, Дніпропетровської області у іншому судовому провадженні відпадуть підстави, на які позивач посилається у цьому провадженні.

Проте з такими висновками суду колегія суддів погодитись не може, зважаючи на наступне.

Так, за положеннями ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

З матеріалів справи вбачається, що 14 червня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми Нібас , третя особа по справі, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_2 , про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками (т. 1 а.с. 2-9), в подальшому ОСОБА_1 неодноразово подавав заяви про зміну позовних вимог (т. 1 а.с. 214-221, т. 2 а.с. 16-17, 41-43, 141-148) згідно останньої заяви про зміну позовних вимог, просив суд усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками, шляхом витребування та вилучення їх з незаконного володіння та користування, самовільного зайняття ТОВ агрофірма "Нібас" та повернути їх у законне користування йому, як орендарю, який використовує їх на підставі договорів оренди від 24.11.2014 року та від 20.04.2015 року, а також, стягнути з ТОВ агрофірма "Нібас" матеріальні збитки та витрати та моральну шкоду.

18 липня 2016 року ТОВ агрофірма "Нібас" звернулось до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок (т. 1 а.с. 57-60) та просить визнати недійсними договори оренди земельної ділянки від 20.11.2014 року та від 24.04.2015 року.

Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 06 березня 2018 року за заявою представника ТОВ агрофірма "Нібас" Божка М.А. було залучено до участі у справі у якості третьої особи (т. 2 а.с. 5-7).

26.03.2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом третьої особи з самостійними вимогами щодо предмету спору до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ Агрофірми "Нібас" про визнання правочинів недійсними (т. 2 а.с. 18-24) в якому просив суд визнати недійсними договори оренди земельної ділянки від 20.11.2014 року та від 24.04.2015 року.

Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2018 року, у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 було зупинено провадження у даній справі до залучення до участі у справі правонаступника (т. 2 а.с. 87).

Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2019 року замінено третю особу, яка заявила самостійні вимоги, з померлого ОСОБА_4 на ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 117-118).

ОСОБА_3 звернувся до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування (справа № 188/720/19) (т. 3 а.с. 145-149).

Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2020 року зупинено провадження по вищевказаній справі до моменту набрання законної сили рішення суду по справі № 188/720/19 (т. 4 а.с. 125-127).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у справі № 188/705/16-ц є усунунення перешкод в користуванні земельними ділянками, шляхом витребування та вилучення їх з незаконного володіння та користування та повернення їх у законне користування, стягнення матеріальних збитків, витрат, моральної шкоди, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, а також, визнання правочинів недійсними.

Предметом спору у справі № 188/720/19 є визнання права власності в порядку спадкування.

Об`єктами спору у вказаних вище справах є земельні ділянки кадастрові номери: 1223886000 :01:001:0864 та 1223886000 :01:001:0865.

Проте, новий власник земельної ділянки, щодо якої оформлено договір оренди, одночасно з отриманням права власності на землю отримує також права та обов`язки попереднього власника за чинними договорами оренди (ч. 1 ст. 148-1 Земельного кодексу). Тож перехід прав та обов`язків відбувається автоматично, незалежно від того, внесено зміни до договору оренди землі чи ні.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку не є підставою для зміни умов або припинення договору. Такі обставини матимуть місце, тільки якщо це передбачено договором оренди земельної ділянки (ст. 32 Закону України Про оренду землі ).

Пунктами 15.5 договору оренди землі від 20.11.2014 року та 13.5 договору оренди землі від 24.04.2015 року передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

На момент укладання договорів оренди землі від 20.11.2014 року та від 24.04.2015 року власником земельних ділянок був ОСОБА_2 , що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що результат вирішення справи № 188/720/19 не має вирішального значення для даної справи, а тому, висновки суду, щодо задоволення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права, в порядку спадкування за законом, на земельну ділянку з кадастровим номером 1223886000 :01:001:0864, загальною площею 10,210 га, що розташована на території Української сільської ради Петропавлівського району, Дніпропетровської області у іншому судовому провадженні відпадуть підстави, на які позивач посилається у цьому провадженні є помилковими.

Пунктом 6 ч.1 ст. 251 ЦПК України передбачено обов`язок суду зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час розгляду справи з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому її розгляду, і, передбачити усунення яких неможливо.

Єдиною підставою для зупинення провадження у справі до вирішення іншої судової справи є неможливість її розгляду без встановлення певних обставин в іншому провадженні.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в пункті 33 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 12 червня 2009 року №2 Про застосування судом норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції визначаючи наявність передбачених ст. 201 ЦПК України (в редакції закону, що діяв до 15 грудня 2017 року) підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, врахувати , що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Враховуючи наведене, слід зазначити, що вирішуючи питання про зупинення провадження у справі суду слід з`ясувати: як пов`язані справи, які розглядаються різними судами загальної юрисдикції та чим обумовлюється неможливість розгляду справи. При цьому необхідно врахувати, що неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.

Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення цієї справи.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі, на зазначене уваги не звернув, своє рішення щодо наявності встановлених процесуальним законом підстав для зупинення провадження у даній справі належним чином не мотивував, а лише констатував існування справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права, в порядку спадкування за законом, та дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі.

За таких обставин, суд вважає такими, що заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження є помилковою, а зупинення провадження лише має наслідком затягування розгляду справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, тому ухвала підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2020 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Т.Р. Куценко

Судді: Е.Л. Демченко

М.О. Макаров