Постанова
Іменем України
29 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 462/5653/16-ц
провадження № 61-8992св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради,
відповідачі: Управління комунальної власності департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Магировська Олена Вікторівна,
треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Хорс , ОСОБА_1 , Львівська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради на постанову Львівського апеляційного суду від 11 березня
2019 року у складі колегії суддів: Цяцяка Р. П., Крайник Н. П., Шеремети Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради звернулася до суду з позовом до Управління комунальної власності департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Магировської О. В., треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Хорс (далі - ТОВ Хорс ) ОСОБА_1 , Львівська міська рада про визнання протиправним наказу, скасування виданого на його підставі свідоцтва про право власності та скасування рішення державного реєстратора.
На обгрунтування позовних вимог зазначала, що до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради неодноразово надходили звернення від мешканців будинку в„– 50 по вулиці Братів Міхновських у місті Львові щодо чинення ТОВ Хорс перешкод мешканцям вказаного будинку у користуванні коридором загального користування площею 4.7 кв. м у цокольному поверсі зазначеного будинку, за результатом розгляду яких встановлено, що Управлінням комунальної власності департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради видано наказ від 16 квітня 2009 року № 920-НЖ-3 Про оформлення права приватної власності на нежитлові приміщення у будинку
в„– 50 про вулиці Братів Міхновських , на підставі якого 16 квітня 2009 року ТОВ Хорс видано свідоцтво про право власності на приміщення цокольного поверху загальною площею 71,9 кв. м, у тому числі - на приміщення коридору площею 4,7 кв. м. 25 лютого 2016 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Магировською О. В., як державним реєстратором, прийнято рішення про здійснення державної реєстрації права власності ТОВ Хорс на зазначені приміщення.
Наказ Управління комунальної власності департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 16 квітня 2009 року № 920-НЖ-3 Про оформлення права приватної власності на нежитлові приміщення у будинку в„– 50 про вулиці Братів Міхновських прийнятий з порушенням норм законодавства, оскільки розпорядженням Залізничної районної адміністрації від 16 травня 2006 року
№ 565 Про затвердження висновку міжвідомчої комісії ТОВ Хорс було надано дозвіл на проведення реконструкції нежитлових підвальних приміщень, а не вирішувалося питання про передачу йому у власність приміщення коридору загального користування площею 4,7 кв. м, яке є спільною сумісною власністю мешканців будинку в„– 50 по вулиці Братів Міхновських у місті Львові .
Посилаючись на наведене, Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради просила визнати протиправним наказ Управління комунальної власності департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 16 квітня
2009 року № 920-НЖ-З Про оформлення права приватної власності на нежитлові приміщення у будинку в„– 50 по вулиці Братів Міхновських ; скасувати видане на його підставі свідоцтво про право власності від 16 квітня 2009 року на нежитлові приміщення по вулиці Братів Міхновських, 50 у місті Львові ; скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Магировської О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28451355 від 25 лютого 2016 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 12 березня 2018 року у задоволенні позову Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 11 березня 2019 року апеляційну скаргу Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради задоволено частково, рішення Залізничного районного суду м. Львова від 12 березня
2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким провадження у справі за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до Управління комунальної власності департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Магировської О. В., треті особи: ТОВ Хорс ,
ОСОБА_1 , Львівська міська рада про визнання протиправним наказу, скасування виданого на його підставі свідоцтва про право власності та скасування рішення державного реєстратора закрито. Повідомлено Залізничній районній адміністрації Львівської міської ради, що розгляд вказаної справи віднесений до юрисдикції господарських судів.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що спір у даній справі є спором про цивільне право, тобто має приватноправовий характер, оскільки стосується оформлення права власності ТОВ Хорс на нежитлові приміщення у будинку в„– 50 по вулиці Братів Міхновських у місті Львові та державної реєстрації цього права, що відповідає правовим висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі
№ 823/2042/16. Однак виходячи із суб`єктного складу сторін спору (позивач - юридична особа, один з відповідачів - Управління комунальної власності департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради - юридична особа) та, що належним відповідачем за позовними вимогами про скасування рішення та (або) запису щодо державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення має бути юридична особа - ТОВ Хорс , а не нотаріус як державний реєстратор, зазначений спір підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства.
Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи
У травні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради , у якій заявник просив скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 11 березня
2019 рокута ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що вирішуючи питання про закриття провадження у справі, суд апеляційної інстанції не врахував, що незважаючи на те, що позивачем у даній справі є суб`єкт владних повноважень, а саме - Залізнична районна адміністрації Львівської міської ради, наведений спір не є публічно-правовим, оскільки виник із цивільних правовідносин та стосується захисту прав спільної сумісної власності мешканців на майно в багатоквартирному будинку. При цьому між сторонами відсутня така ознака публічно-правового спору, як підпорядкування одного учасника відносин іншому. Критерієм визначення підвідомчості справи виступає характер спірних правовідносин, а не лише склад сторін, тому навіть якщо сторонами у справі є лише юридичні особи, але спір між ними виник не з господарських правовідносин, а із цивільних, така справа підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства.
Зауважив, що питання юрисдикції даного спору вирішувалося судами неодноразово, зокрема:
- ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня скасовано ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 20 вересня 2016 року про відмову у відкритті провадження у адміністративній справі
№ 876/8058/16 за адміністративним позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до Управління комунальної власності департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Магировської О. В., треті особи: ОСОБА_1 , ТОВ Хорс про визнання протиправним наказу та скасування рішення про державну реєстрацію, та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 19 червня 2017 року зазначений позов залишено без розгляду;
- ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 12 січня 2017 року у вказаній справі скасовано ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 31 жовтня 2016 року про відмову у відкритті провадження у справі та направлено справу до суду першої інстанції на новий розгляд зі стадії відкриття провадження.
-
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування
Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Це означає, що право особи на звернення до суду не може бути обмеженим. Тобто, юрисдикція виникає там, де є спір про право. Предметом юрисдикції є суспільні відносини, які виникають у зв`язку з вирішенням спору. Поняття юрисдикції безпосередньо пов`язано з процесуальним законодавством.
Реалізуючи дискрецію при визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України, установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції виходив з того, що виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з правомірністю набуття третьою особою у справі (ТОВ Хорс ) права власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення по вулиці Братів Міхновських, 50 у місті Львові загальною площею 71,9 кв. м, у частині, що стосується набуття права власності на приміщення коридору площею 4,7 кв. м, щостало підставою для оскарження наказу Управління комунальної власності департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 16 квітня 2009 року № 920-НЖ-З про передачу зазначеного майна у власність ТОВ Хорс , свідоцтва про право власності на вказане майно, виданого товариству, та реєстрації права власності на таке майно.
Зважаючи на те, що предметом розгляду у вказаній справі є законність набуття особою права власності на нерухоме майно, висновок апеляційного суду про те, що спірні правовідносини мають приватноправовий, а не публічно-правовий характер є правильним та таким, що узгоджується з правовими висновками щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладеними, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду
від 4 вересня 2018 року у справі 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18),
від 16 жовтня 2019 року у справі № 636/3748/17 (провадження № 11-98апп19).
Доводи касаційної скарги заявника про те, що суд апеляційної інстанції неправильно визначився з характером спірних правовідносин, є неспроможними, оскільки не грунтуються на положеннях процесуального законодавства.
Спір про скасування рішення, свідоцтва про право власності та рішення про державну реєстрацію права власності за особою, прямо стосується ТОВ Хорс як особи, щодо якої прийнято оспорюваний наказ про оформлення права приватної власності на нежитлові приміщення у будинку в„– 50 по вулиці Братів Міхновських у місті Львові та рішення (індексний номер: 28451355 від 25 лютого 2016 року) приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Магировською О. В. про державну реєстрацію права власності, а тому висновок апеляційного суду про те, що належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється - ТОВ Хорс є законним та обгрунтованим. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) у зазначеному спорі не змінює його цивільно-правового характеру.
Частинами другою, третьою статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Статтею 20 ГПК України визначено особливості предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Установивши, що позов заявлено органом місцевого самоврядування - Залізничною районною адміністрацією Львівської міської ради, одними із відповідачів є орган місцевого самоврядування - Управління комунальної власності департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, а іншим (належним відповідачем) повинна бути юридична особа - ТОВ Хорс , суд апеляційної інстанції правильно визначився з тим, що виходячи із суб`єктного складу сторін, зазначений спір підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
За наслідками розгляду касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що суд апеляційної інстанцій правильно визначив природу спірних правовідносин та застосував норми процесуального права, а тому оскаржуване судове рішення є законними та обгрунтованими, що є підставою для відмови у задоволенні касаційної скарги Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради.
Керуючись статтями 400, 401, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного суду від 11 березня 2019 рокузалишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Г. І. Усик
І. Ю. Гулейков
О. В. Ступак
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 29.04.2020 |
Оприлюднено | 04.05.2020 |
Номер документу | 89034598 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Усик Григорій Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні