Постанова

від 29.04.2020 по справі 922/787/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2020 р. Справа № 922/787/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Радіонова О.О. , суддя Білецька А.М. , суддя Чернота Л.Ф.

за участю секретаря судового засідання Бірчак К.Є.

за участю представників сторін:

від позивача не з`явився

від відповідача 1 адвокат Малойван Є.І., ордер 41155131 від 10.09.2019р.

від відповідача 2 адвокат Харченко К.С., ордер 1309000891 від 08.01.2020р.

від третьої особи 1 не з`явився

від третьої особи 2 не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської міської ради, м. Харків (вх. № 513 Х/3) на рішення (додаткове) господарського суду Харківської області від "13" січня 2020р. (підписано 13.01.2020р. у місті Харкові) у справі № 922/787/19 (суддя Пономаренко Т.О.)

за позовом Харківської міської ради, м. Харків

до відповідачів :

1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій І К Плюс", м.Харків; 2.Приватного підприємства "Акубенс", м. Харків;

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:

1. Державного реєстратора комунального підприємства "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради Луценко П.Г., смт. Солоницівка, Харківська область

2. Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Лозова, Харківська область

про скасування рішення та визнання недійсним договору

ВСТАНОВИЛА:

21 березня 2019 року Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій І К Плюс" та Приватного підприємства "Акубенс" про визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію змін об`єктів нерухомого майна (індексний номер рішення: 421444320), яким додано підставу виникнення права власності у приватного підприємства "Акубенс" на нежитлові приміщення 1-го поверху №15, 16, 19, 20, 20а, 20б, 21-:-26, мансардний поверх №22а, 22б в нежитловій будівлі лі. "Ш-2" по АДРЕСА_1 - декларацію про готовність об`єкта до експлуатації №ХК 141181940951 від 13.07.2018 року та змінено загальну площу вказаного нерухомого майна з 285,8 кв.м. на 651,1 кв.м. та визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу від 11.10.2018р. №3716, що укладений між приватним підприємством "Акубенс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Меркурій І К Плюс", посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Глуховцевою Наталією Володимирівною (т.1 а.с. 5-20).

Відповідно ухвали господарського суду Харківської області від 01.04.2019 року справа №922/787/19 була розглянута в порядку загального позовного провадження (т. 1 а.с. 96-98).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.04.2019 року залучено до участі у справі №922/787/19 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів - Державного реєстратора комунального підприємства "Постачальник послуг" Солоницівської селищної ради Луценко П.Г. та фізичну особу ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 192-195).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.07.2019 року по справі №922/787/19 клопотання відповідача Приватного підприємства "Акубенс" та 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів фізичної особи ОСОБА_1 про закриття провадження у справі в частині визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію змін об`єктів нерухомого майна (індексний номер рішення: 421444320), яким додано підставу виникнення права власності у Приватного підприємства "Акубенс" на нежитлові приміщення 1-го поверху № 15, 16, 19, 20, 20а, 20б, 21-:-26, мансардний поверх № 22а, 22б в нежитловій будівлі лі. "Ш-2" по АДРЕСА_1 - декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ХК 141181940951 від 13.07.2018 року та змінено загальну площу вказаного нерухомого майна з 285,8 кв.м. на 651,1 кв.м. задоволено. Закрито провадження у справі №922/787/19 в частині визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію змін об`єктів нерухомого майна (індексний номер рішення: 421444320), яким додано підставу виникнення права власності у Приватного підприємства "Акубенс" на нежитлові приміщення 1-го поверху № 15, 16, 19, 20, 20а, 20б, 21-:-26, мансардний поверх № 22а, 22б в нежитловій будівлі лі. "Ш-2" по АДРЕСА_1 - декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ХК 141181940951 від 13.07.2018 року на підставі п.1 ч. 1 ст. 231 ГПК України (т. 2 а.с. 157-164).

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 року у даній справі ухвалу господарського суду Харківської області від 10.07.2019 року у справі №922/787/19 скасовано та направлено для подальшого розгляду до господарського суду Харківської області в частині позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію змін об`єктів нерухомого майна.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.12.2019р. у справі №922/787/19 постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2019р. у даній справі залишено без змін (т.4, а.с.189-196).

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.07.2019р. по справі №922/787/19 відмовлено в задоволені позову Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій І К Плюс та Приватного підприємства Акубенс про визнання недійсним та скасування укладеного між відповідачами договору купівлі-продажу від 11.10.2018 року №3716 (т. 2 а.с. 187-196).

На зазначене рішення господарського суду Харківської області від 17.07.2019р. у справі №922/787/19 позивачем подано апеляційну скаргу, провадження щодо розгляду якої зупинено ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2019р. до набрання законної сили рішення суду щодо іншої частини позовних вимог міської ради (т.3 а.с. 37-50, т.4, а.с.22-26).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.12.2019р. у справі №922/787/19 ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2019р. у даній справі залишено без змін (т.4, а.с.200-204).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.12.2019р. у справі № 922/787/19 провадження поновлено (т.5, а.с.74-76).

Рішенням (додатковим) господарського суду Харківської області від 13.01.2020р. у справі №922/787/19 відмовлено в частині позовних вимог Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій І К Плюс" та Приватного підприємства "Акубенс" щодо визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію змін об`єктів нерухомого майна (індексний номер рішення: 421444320), яким додано підставу виникнення права власності у Приватного підприємства "Акубенс" на нежитлові приміщення 1-го поверху №15, 16, 19, 20, 20а, 20б, 21-:-26, мансардний поверх №22а, 22б в нежитловій будівлі лі. "Ш-2" по АДРЕСА_1 - декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ХК 141181940951 від 13.07.2018 року та змінено загальну площу вказаного нерухомого майна з 285,8 кв.м. на 651,1 кв.м.

Судове рішення мотивовано тим, що запис державного реєстратора скасовується у випадку, якщо документ, на підставі якого він був внесений, визнано судом недійсним, та враховуючи, що реєстрація права власності відбувалась на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ХК 141181940951 від 13.07.2018 року, яка на момент реєстрації не була скасована, це виключає віднесення об`єкту до самочинного в силу його узаконення.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна вимога про визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію змін об`єктів нерухомого майна заявлена до осіб, які не є належними відповідачами у даній справі.

Не погодившись з прийнятим рішенням (додатковим), позивач, Харківська міська рада звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою разом із клопотанням про поновлення пропущеного строку, в якій просить суд поновити пропущений процесуальний строк, скасувати додаткове рішення господарського суду Харківської області від 13.01.2020 у справі №922/787/19 та ухвалити нове, яким позовні вимоги в частині визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію змін об`єктів нерухомого майна (індексний номер рішення: 421444320), яким додано підставу виникнення права власності у Приватного підприємства "Акубенс" на нежитлові приміщення 1-го поверху №15, 16, 19, 20, 20а, 20б, 21-:-26, мансардний поверх №22а, 22б в нежитловій будівлі лі. "Ш-2" по АДРЕСА_1 - декларацію про готовність об`єкта до експлуатації №ХК141181940951 від 13.07.2018 року та змінено загальну площу вказаного нерухомого майна з 285,8 кв.м. на 651,1 кв.м - задовольнити, вирішити питання щодо розподілу судових витрат (т. 5 а.с. 14-23).

Скаржник вважає рішення (додаткове) господарського суду Харківської області від 13.01.2020р. у даній справі необгрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки неповно судом з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, виходячи з наступного.

Апелянт зазначає, що для державної реєстрації права власності на новозбудований або реконструйований об`єкт до державного реєстратора надається документ, що свідчить про прийняття такого об`єкту до експлуатації, тому, враховуючи відсутність такого документу, реєстрація змін вказаного об`єкту проведена з порушенням законодавства в сфері містобудівної діяльності, оскільки в Законі України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що одним з етапів будівництва є реєстрація права власності на об`єкт будівництва, контроль за дотриманням якого діючим законодавством покладено на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України та її територіальні органи.

Харківська міська рада зазначає, посилаючись на правові позиції, викладені у постановах ВС від 12.06.2019р. у справі №916/1986/18, від 06.08.2019р. у справі №916/2470/18, що після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, що виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення.

Апелянт робить висновок, що орган державно-будівельного контролю має повноваження перевіряти виключно повноту зазначених даних в декларації, без права дослідження зазначених у ній відомостей та перевірки їх документами на відповідність вимогам законодавства, тому достовірність вказаних замовником даних при реєстрації відповідної декларації не перевірялась взагалі в силу існуючої процедури.

Скаржник вважає, що факт узаконення , про який вказано судом першої інстанції не підміняє факту самочинного будівництва, яке в силу вимог ст. 376 ЦК України не породжує правових наслідків у вигляді виникнення власності на нерухоме майно.

Апелянт зазначає, що Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в редакції, що діє з 16.01.2020 року, не визначає процедури внесення запису про скасування державної реєстрації прав на підставі відповідного рішення суду, а визначає процедуру, за якою державний реєстратор на підставі судового рішення проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав. Тому, такий спосіб захисту, як скасування на підставі судового рішення запису про проведення державної реєстрації виключений.

Скаржник посилається на судову практику щодо визначення складу учасників, та зазначає, що спір про право між міською радою та державним реєстратором відсутній, оскільки реєстрація прав проводилась ним у відповідності до вимог законодавства, тому що на момент реєстрації прав декларація ще не була скасована.

Посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати ВС від 04.12.2018 у справі №915/1377/17, що у спорі про скасування запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою, належним відповідачем за таким позовом має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано, тому скаржник не погоджується з висновком господарського суду, що позовна вимога про визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію змін об`єктів нерухомого майна заявлено до осіб, які не є належними відповідачами за вказаною вимогою.

Відповідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.02.2020 року сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Білецька А.М., суддя Зубченко І.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2020р. апеляційну скаргу Харківської міської ради було залишено без руху, з метою усунення недоліків, протягом 10 днів з моменту отримання ухвали, шляхом оформлення окремих апеляційних скарг на кожен з оскаржуваних процесуальних документів за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України (т.6, а.с.2-5).

Відповідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.03.2020 року, у зв`язку з перебуванням судді Зубченко І.В. на лікарняному, сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Білецька А.М., суддя Чернота Л.Ф.

У встановлений судом строк на адресу Східного апеляційного господарського суду 28.02.2020 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги по даній справі, в додатках до якої міститься належним чином оформлена апеляційна скарга Харківської міської ради на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 13.01.2020р. по справі №922/787/19. Також апелянт зазначає, що на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 17.01.2020р. по справі № 922/787/19 апеляційна скарга не подається.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.03.2020 року поновлено строк на подання апеляційної скарги апелянту, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 13.01.2020р., зупинено дію додаткового рішення та надано строк відповідачам та третім особам до 18.03.2020 року включно для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання іншим сторонам по справі (т.6 а.с.113-116).

18.03.2020р. на адресу САГС від відповідача 2, Приватного підприємства Акубенс надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення господарського суду Харківської області від 13.01.2020р. у справі №922/787/19 без змін, стягнути з позивача на користь ПП Акубенс суму судових витрат, пов`язаних з розглядом даної апеляційної скарги, а саме витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2400 грн., який судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи (т.6, а.с.121-124).

Так, зокрема, відповідач 2 звертає увагу суду на те, що підтвердженням прийняття до експлуатації об`єкта є факт наявності декларації у відповідному реєстрі, до якого має доступ Державний реєстратор та процедура реєстрації не потребує наявності цієї декларації у самого забудовника.

Позивач сам стверджує, що на момент прийняття оскаржуваного рішення Державний реєстратор діяв відповідно до норм чинного законодавства, адже станом на 19.07.2018р. (дата прийняття оскаржуваного рішення) в Єдиному реєстрі документів містилась вказана декларація про готовність до експлуатації об`єкта, при цьому, ані Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ані Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не передбачають необхідність наявності декларації у заявника.

Таким чином, відповідач 2 вважає, що беручи до уваги законність дій державного реєстратора під час прийняття оскаржуваного рішення, те, що декларація про готовність до експлуатації об`єкта вичерпує свою дію фактом реєстрації на її підставі права власності (внесення змін до відповідного запису в реєстрі), після чого скасування декларації не має жодних правових наслідків, та обрання позивачем неналежного способу захисту, що додаткове рішення господарського суду Харківської області від 13.01.2020р. по справі № 922/787/19 є законним та обгрунтованим.

18.03.2020р. до САГС від відповідача 1, ТОВ Меркурій і К Плюс надійшов відзив на апеляційну скаргу, який судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи (т.6, а.с.140-144).

Зі змісту відзиву вбачається, що ТОВ Меркурій і К Плюс вважає оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 13.01.2020р. законним та обгрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено порушення його прав або інтересів у зв`язку з прийняттям Державним реєстратором оскаржуваного рішення, а сам позов є втручанням в мирне володіння майном; просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення господарського суду Харківської області від 13.01.2020р. у справі №922/787/19 - без змін; стягнути з позивача на користь відповідача 1 суму витрат, понесених останнім на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом даної апеляційної скарги у розмірі 2400 грн.

Відповідач 1 вважає, що позивачем ні в позовній заяві, ні в апеляційній скарзі не заявлено та не доведено, що між Харківською міською радою та відповідачами існує спір про право та що у позивача наявний будь-який законний інтерес, тобто матеріально-правова заінтересованість, яка буде реалізована шляхом скасування рішення про державну реєстрацію змін об`єкту нерухомого майна (індексний номер рішення: 421444320), окрім можливого інтересу в подальшому зверненні до суду.

Крім того, відповідач 1 звертає увагу суду на те, що рішенням Харківської міської ради від 16.10.2019р. №1759/19 ТОВ Меркурій і К Плюс надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,1319га для обслуговування нежитлових будівлі з підвальним приміщенням по пр.Гагаріна,152 (об`єкту реконструкції). Це рішення позивачем прийнято вже під час розгляду даної справи, що підтверджує відсутність будь-яких порушень прав та інтересів позивача.

Право власності ТОВ Меркурій і К Плюс на спірний об`єкт виникло після проходження минулим власником -ПП Акубенс належної законодавчої процедури, яка охоплювала реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації об`єкта, без жодного зауваження з боку Інспекції, а також подальшої державної реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомості.

Право власності ТОВ Меркурій і К Плюс на спірний об`єкт становить майно , на яке поширюється дія положень статті 1 Першого протоколу.

Від третіх осіб відзиви на апеляційну скаргу до суду не надходили.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 року справу №922/787/19 призначено до розгляду на 15.04.2020р. о 09.30 год. (т.6 а.с.160-161).

Ухвалою САГС від 30.03.2020р. повідомлено учасників справи, що з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, судове засідання з розгляду апеляційної скарги Харківської міської ради на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 13.01.2020р., яке призначено на 15.04.2020р. о 09.30 грн. не відбудеться (т.6, а.с.188-189).

Ухвалою САГС від 09.04.2020р. з метою дотримання строків розгляду апеляційної скарги, справу № 922/787/19 призначено до розгляду на 29.04.2020р. о 10.15 год. (т.6, а.с.199-200).

Позивач звернувся до САГС із клопотанням від 24.04.2020р. про відкладення розгляду справи №922/787/19 на іншу дату та час, з посиланням на заходи щодо проведення карантину та мотивуючи тим, що бажає прийняти особисту участь у судовому засіданні по зазначеній справі, при цьому зазначив, що відповідно до розпорядження Харківського міського голови від 11.03.2020р. №50 (зі змінами) передбачено організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості - також роботи в режимі реального часу через Інтернет.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши зазначене клопотання, відмовляє у його задоволенні з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Згідно приписів ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи не перешкоджає розгляду справи (ч. 12 ст. 270 ГПК України).

Ухвалою САГС від 09.04.2020р. у справі № 922/787/19 явка сторін у судове засідання не визнавалась обо`язковою.

Крім того, з клопотання позивача вбачається, що Харківська міська рада працює в режимі організації позмінної роботи працівників, що не заважає стороні скористатися правом на участь у суді апеляційної інстанції.

Позивач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляд справи був повідомлений належним чином.

Відповідач-1 у судове засідання з`явився, підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідач-2 у судове засідання з`явився, підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Третя особа-1 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причину неявки суд не повідомила, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористалась.

Третя особа-2 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причину неявки суд не повідомила, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористалась.

Відповідно до вимог ст. ст. 222, 223 ГПК України судом під час розгляду даної справи було здійснено повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та складено протокол судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши представників відповідача-1 та відповідача-2, розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Приватним підприємством Акубенс , як власником нежитлової будівлі літ. Ш-1 по проспекту Гагаріна, 152 у м. Харкові було реконструйовано зазначену будівлю шляхом добудови мансардного приміщення. У зв`язку з цим підприємством було подано декларацію про готовність до експлуатації об`єктів з незначними наслідками (СС1) Реконструкція частини нежитлової будівлі літ. Ш-1 під адміністративні приміщення по АДРЕСА_1 , яка була зареєстрована Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради 13.07.2018р. за номером ХК 141181940951 (т. 1 а.с. 40-46).

Вказану декларацію про готовність об`єкта до експлуатації від 13.07.2018р. №ХК 141181940951 було зареєстровано 19.07.2018р. державним реєстратором комунального підприємства Постачальник послуг Солоницівської селищної ради Луценком П.Г., про що свідчать відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (т. 1 а.с. 58-65).

Згідно наказу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 23.07.2018р. №356, направлення для проведення позапланового заходу державного контролю від 23.07.2018р. №800-Н та направлення від 03.08.2018р. №853-Н, для перевірки наведених даних у декларації про готовність до експлуатації об`єктів з незначними наслідками (СС1) Реконструкція частини нежитлової будівлі літ. Ш-1 під адміністративні приміщення по АДРЕСА_1 від 13.07.2018 №ХК 141181940951, Інспекцією було проведено позапланову перевірку дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та встановлено, що в декларації про готовність до експлуатації об`єктів з незначними наслідками (СС1) встановлені недостовірні дані (т. 1 а.с. 36-39).

В матеріалах справи наявний припис Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради №800/853-Пр-У від 07.08.2018р., в якому встановлений термін для усунення Приватним підприємством Акубенс допущеного порушення у термін до 07.09.2018р. (т. 1 а.с. 51).

Стосовно Приватного підприємства Акубенс Інспекцією було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.08.2018р. (т. 1 а.с. 52-53).

Відповідно Постанови №33/2278/0/250-18-П від 20.08.2018 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності Приватне підприємство Акубенс визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 п.4 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 66 276,00 грн. (т. 1 а.с. 54).

ПП Акубенс звернулось до Харківського окружного адмінсуду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, третя особа Харківська міська рада про визнання протиправною та скасування постанови. Рішенням ХОАС від 24.01.2019р. у справі №2040/7277/18, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2019р. по справі №2040/7277/18 у задоволені позову відмовлено.

Згідно наказу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради №406 від 15.08.2018р. скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єктів з незначними наслідками (СС1) №ХК 14118:940951 по об`єкту Реконструкція частини нежитлової будівлі літ. Ш-1 під адміністративні приміщення по АДРЕСА_1 (замовник - Приватне підприємство Акубенс ) (т. 1 а.с. 55-56).

В матеріалах справи наявний лист від 15.08.2018 №2244/0/250-18 на адресу ПП Акубенс АДРЕСА_1, яким Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради повідомляє, що наказом Інспекції №406 від 15.08.2018р. скасовано право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 04.06.2018 №ХК061118520799 та реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 13.07.2018 №ХК141181940951 по об`єкту Реконструкція частини нежитлової будівлі літ. Ш-1 під адміністративні приміщення по АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 57).

11.10.2018р. між Приватним підприємством Акубенс (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Меркурій І К Плюс (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, зареєстрований за №3716 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4., відповідно п.1 сторони домовились, що продавець передав, а покупець прийняв у власність нежитлові приміщення 1-го поверху №15, 16, 19, 20, 20а, 20б, 21-:-26, мансардний поверх №22а, 22б в нежитловій будівлі лі. "Ш-2", загальною площею 651,1 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ), (далі - нежитлові приміщення ). (т. 1 а.с. 174-176).

Нежитлові приміщення належать продавцю на праві приватної власності. Право приватної власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ОСОБА_4., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області 11.09.2013 року, номер запису про право власності: 2450668, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 138637263101, на підставі Договору купівлі-продажу, посвідчений ОСОБА_4., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 11.09.2013 року за реєстровим №2411, та Декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ХК 141181940951 виданої 13.07.2018 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого Комунальним підприємством Постачальник послуг Солоницівської селищної ради Харківської області 19.07.2018 року, індексний номер витягу: 131502776.

Пунктом 10 договору встановлено, що до покупця переходять всі права та обов`язки щодо користування земельною ділянкою на правах, які були у продавця на час переходу права власності.

11.10.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Меркурій І К Плюс (Іпотекодавець) та ОСОБА_1 (Іпотекодержатель) було укладено договір іпотеки (т.1 а.с. 168-173).

Зазначеним договором іпотеки забезпечується виконання Іпотекодавцем зобов`язань перед Іпотекодержателем, що випливають з договору безпроцентної ставки, укладеного 11.10.2018 року між ОСОБА_1 , як позикодавцем, та ОСОБА_3 , як позичальником, за умовам якого Позичальник зобов`язаний повернути Іпотекодержателю суму позики в розмірі 3 360 000 (три мільйони триста шістдесят тисяч) гривень, що еквівалентно 120 000 доларів США, з кінцевим терміном повернення - двадцять восьмого грудня дві тисячі двадцять другого року. (п. 1.1. договору).

Відповідно п. 1.2. договору, предметом іпотеки є нерухоме майно Іпотекодавця, а саме нежитлові приміщення 1-го поверху №15, 16, 19, 20, 20а, 20б, 21-:-26, мансардний поверх №22а, 22б в нежитловій будівлі лі. "Ш-2", загальною площею 651,1 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ).

Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві приватної власності. Право приватної власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ОСОБА_4., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області 11.10.2018 року, номер запису про право власності: 28350867, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 138637263101, на підставі Договору купівлі-продажу, посвідчений ОСОБА_4., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 11.10.2018 року за реєстровим №3716, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованим ОСОБА_4 11.10.2018 року, індексний номер витягу: 141150637 (п.1.3 договору).

Харківська міська рада звернулась до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Меркурій І К Плюс та Приватного підприємства Акубенс про визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію змін об`єктів нерухомого майна та визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу від 11.10.2018р. №3716, зазначаючи про те, що процедуру реєстрації реконструйованого об`єкту було здійснено з порушенням, що є підставою для визнання і скасування рішення про державну реєстрацію змін об`єкта нерухомого майна, а враховуючи, що на підставі договору купівлі-продажу №3716 від 11.10.2018р. було відчужено об`єкт будівництва, зазначений договір підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України.

При зверненні до суду з даним позовом позивач зазначив, що Харківська міська рада наділена повноваженнями відповідно до Положення про Департамент територіального контролю Харківської міської ради, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 20.11.2015 № 7/15 (зі змінами).

Так, Департамент здійснює самоврядний контроль за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного законодавства України, забезпечує виконання повноважень з питань державного архітектурно-будівельного контролю, вжиття заходів зі звільнення території м. Харкова від самовільно розміщених об`єктів. Враховуючи положення частини другої статті 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" органи місцевого самоврядування відносяться до суб`єктів містобудування і відповідно до статті 6 цього Закону відносяться до органів, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Разом з цим, реєстрація речових прав на такі об`єкти унеможливлює подальшу реалізацію відповідних функцій органом місцевого самоврядування.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондують положенням статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зазначеними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обгрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Наведена позиція грунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ акцентував, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається цією статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема його застосування не повинно бути ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005).

Отже, оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обгрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Водночас, як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158 гс18).

Отже, суд вправі застосовувати способи захисту цивільних прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також повинен враховувати критерії "ефективності" таких засобів захисту та вимоги частин 2-5 статті 13 Цивільного кодексу України щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав особою.

Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необгрунтованість заявлених вимог.

Харківська міська рада в своїй апеляційній скарзі зазначає про те, що відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству від 05.12.2019р. №340-ІХ, яким внесені зміни до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в редакції, що діє з 16.01.2020 року, який не визначає процедури внесення запису про скасування державної реєстрації прав на підставі відповідного рішення суду, а визначає процедуру, за якою державний реєстратор на підставі судового рішення проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав. Тому, такий спосіб захисту, як скасування на підставі судового рішення запису про проведення державної реєстрації виключений.

Суд апеляційної не погоджується з таким твердженням апелянта з огляду на наступне.

Частиною 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно ч.2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин) у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації від 13.07.2018р. №ХК 141181940951 було зареєстровано 19.07.2018р. державним реєстратором комунального підприємства Постачальник послуг Солоницівської селищної ради Луценком П.Г., тому суд апеляційної інстанції застосовує до спірних правовідносин ту редакцію закону, яка діяла на момент їх виникнення.

Рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності (частина друга статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019р. по справі №802/1340/18-а.

Так, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію, а тому, після внесення такого запису скасування зазначеного рішення не може бути належним способом захисту права або інтересу позивача. За певних умов таким належним способом може бути скасування запису про проведену державну реєстрацію права (частина друга статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Зазначені правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, від 04 вересня 2018 року у справі № 915/127/18, від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц.

Оскаржуване судове рішення обгрунтовано тим, що запис державного реєстратора скасовується у випадку, якщо документ, на підставі якого він був внесений, визнано судом недійсним, та враховуючи, що реєстрація права власності відбувалась на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ХК 141181940951 від 13.07.2018 року, яка на момент реєстрації не була скасована, це виключає віднесення об`єкту до самочинного в силу його узаконення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду про те, що на момент прийняття рішення 19.07.2018р. державний реєстратор діяв відповідно до своїх повноважень, оскільки декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 13.07.2018р. була чинною.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що після завершення реконструкції об`єкта будівництва - нежитлових приміщень за адресою просп. Гагаріна, 152, м.Харків, попереднім власником ПП Акубенс було подано та зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, на підставі якої державним реєстратором були внесені відповідні зміни та додано підставу виникнення права власності.

Відповідно частини 2 ст. 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин) якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Разом із тим, після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкта до експлуатації, цей документ вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об`єкта до самочинного з огляду на його узаконення. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.08.2019р. у справі №916/2470/18. Апелянт вказує на це в своїй апеляційній скарзі.

Крім того, суд враховує, що спір щодо реєстраційних дій у даному випадку виник на підставі твердження Харківської міської ради про неправомірність набуття Товариством з обмеженою відповідальністю Меркурій І К Плюс на підставі договору купівлі-продажу №3716 від 11.10.2018р. права власності, оскільки Інспекцією було встановлено недостовірні дані у зареєстрованій декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що дає підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Однак, апелянтом не зазначено, як саме його права та охоронювані законом інтереси порушено в результаті дій відповідачів по справі щодо вимог в частині скасування рішення про державну реєстрацію змін об`єктів нерухомого майна.

Жодних доказів того, що рішенням про визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію змін об`єктів нерухомого майна (індексний номер рішення: 421444320), яким додано підставу виникнення права власності у Приватного підприємства "Акубенс" на нежитлові приміщення 1-го поверху №15, 16, 19, 20, 20а, 20б, 21-:-26, мансардний поверх №22а, 22б в нежитловій будівлі лі. "Ш-2" по АДРЕСА_1 - декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ХК 141181940951 від 13.07.2018 року та змінено загальну площу вказаного нерухомого майна з 285,8 кв.м. на 651,1 кв.м. порушено право апелянта ні до матеріалів позову, ні до апеляційної скарги не надано.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта, що посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018р. по справі №915/1377/17 є помилковим, оскільки у справі №915/1377/17 розглядалися інші обставини.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовна вимога про визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію змін об`єктів нерухомого майна заявлена до осіб, які не є належними відповідачами у даній справі.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що виникнення спірних правовідносин у цій справі зумовлено незгодою позивача (Харківської міської ради) із правомірністю набуття відповідачем (ТОВ Меркурій І К Плюс ) права власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м.Харків, вул.Гагаріна,152, що стало підставою, у тому числі і для оскарження реєстрації права власності (змін об`єктів нерухомого майна) на це майно за відповідачем -ПП Акубенс , яке, в свою чергу відчужило майно ТОВ Меркурій І К Плюс на підставі оспорюваного договору.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018р. у справі №823/2042/16 (провадження №11-377апп 18) спір про скасування запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за таким позовом має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що при правильно обраном позивачем способі захисту порушеного права, належним відповідачем за даним позовом є особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" також зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обгрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обгрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. 57. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обгрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновок місцевого господарського суду, тому підстав для її задоволення не має, оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому повинно бути залишено без змін, в т.ч. за мотивами, викладеними в даній постанові.

У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач 2, Приватне підприємство Акубенс просить суд стягнути з позивача на користь ПП Акубенс суму судових витрат, пов`язаних з розглядом даної апеляційної скарги, а саме витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2400 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач 1, ТОВ Меркурій і К Плюс просив суд стягнути з позивача на користь відповідача 1 суму витрат, понесених останнім на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом даної апеляційної скарги у розмірі 2400 грн.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу представник відповідача-1, ТОВ Меркурій І К Плюс адвокат Малойван Є.І. надав суду: копію договору про надання правової допомоги б/н від 10.04.2019р., копію рахунку № 12 до договору про надання правової допомоги б/н від 10.04.2019р. на суму 2400 грн., копію платіжного №113 від 16.03.2020р. на суму 2400 грн.; копію акту №12 приймання-передачі виконаних робіт до договору про надання правової допомоги б/н від10.042019р. та копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю та копію Ордеру №1000021 серії АХ , виданого на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 10.042019р. (т.1 а.с. 198-199; т. 6, а.с.157-159).

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу представник відповідача-2, ПП Акубенс адвокат Харченко К.С. надав суду: копію договору про надання правової (правничої) допомоги №30072018 від 30.07.2018р., копію рахунку №1095 від 13.03.2020р. на суму 2400 грн., копію квитанції № ПН1450829 від 17.03.2020р. на суму 2400,00 грн., копію Акту прийому-передачу №1095 від 13.03.2020р. до договору № 30072018 від 30.07.2018р. та копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю та копію Ордера серії ХВ №1308000891 від 08.01.2020р. (т.1 а.с. 201-202; т.6, а.с.137-139).

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що наведені вище копії документів є належними доказами витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвокатів, понесених відповідачем-1 на суму 2400 грн. та відповідачем-2 на суму 2400 грн., а відтак вимоги щодо їх стягнення з позивача підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 126, 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради на рішення (додаткове) господарського суду Харківської області від 13.01.2020 року у справі №922/787/19 залишити без задоволення.

Рішення (додаткове) господарського суду Харківської області від 13.01.2020 року залишити без змін.

Стягнути з Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, б.7; код ЄДРПОУ: 04059243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій І К Плюс" (61033, м. Харків, просп. Гагаріна, б. 152; код ЄДРПОУ: 41155131) понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) грн. 00 коп.

Стягнути з Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, б.7; код ЄДРПОУ: 04059243) на користь Приватного підприємства "Акубенс" (61033, м.Харків, просп. Гагаріна, б. 152; код ЄДРПОУ: 32334772) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) грн. 00 коп.

Господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Східний апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний 04.05.2020 року.

Головуючий суддя О.О. Радіонова

Суддя А.М. Білецька

Суддя Л.Ф. Чернота