Постанова

від 29.04.2020 по справі 925/1306/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2020 р. Справа№ 925/1306/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Відділу освіти Золотоніської міської ради та виконавчого комітету

на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 27.12.2019

у справі № 925/1306/19 (суддя Кучеренко О.І.)

за позовом Відділу освіти Золотоніської міської ради та виконавчого комітету

до Приватного підприємства Динамічний інвестиційний проект

про стягнення 96 740,31 грн

за відсутності представників учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

Відділ освіти Золотоніської міської ради та виконавчого комітету (далі - Відділ освіти, позивач) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства Динамічний інвестиційний проект (далі - ПП Динамічний інвестиційний проект , відповідач) про стягнення 96 740,31 грн, з яких 63 193,00 грн шкоди, завданої завищенням вартості проектних робіт за договором на виконання проектних робіт від 01.03.2016 №29-16, 11 652,73 грн пені, 12 638,60 грн штрафу, 6 721,94 грн 3% річних та 2 534,04 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.12.2019 у справі № 925/1306/19 у задоволенні позову відмовлено повністю.

18.12.2019 відповідач звернувся до Господарського суду Черкаської області із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, у якій просив стягнути з позивача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.12.2019 у справі № 925/1306/19 стягнуто з Відділу освіти на користь ПП Динамічний інвестиційний проект 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалюючи вказане додаткове рішення, суд виходив з того, що у зв`язку з відмовою у позові у повному обсязі, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), судові витрати, у тому числі витрати на професійну правову допомогу, розмір яких документально підтверджений, покладаються на позивача.

Не погодившись із вищезазначеними рішеннями, Відділ освіти звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що додаткове рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування ухваленого судового рішення на підставі п. 4 ч. 1, ч. 2 та п. 3 ч. 3 ст. 277 ГПК України.

В обґрунтування скарги позивач вказував на те, що, в порушення вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України, відповідач не подав докази на підтвердження понесених ним витрат на правову допомогу у встановлений строк, а відтак, суд мав залишити його заяву про ухвалення додаткового рішення без розгляду; в порушення вимог ст.124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору (відзивом на позовну заяву) відповідач не подав суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, у зв`язку з чим суд повинен був відмовити у відшкодуванні йому витрат на правову допомогу; в порушення вимог ч. 3 ст. 244 ГПК України судом здійснено розгляд заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі без повідомлення та виклику учасників справи, не надавши позивачеві розумний строк для подання клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, чим позбавлено його прав, передбачених ч. 5 та ч. 6 ст. 126 ГПК України.

Відповідно до Витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 20.01.2020 вищевказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г., однак питання щодо відкриття апеляційного провадження колегією у строки визначені ст. 262 ГПК України не було розглянуто у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному у період з 23.01.2020 по 04.02.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу освіти на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 27.12.2019 у справі № 925/1306/19, призначено до розгляду на 01.04.2020, встановлено ПП Динамічний інвестиційний проект строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідач скористався правом, наданим статтею 263 ГПК України, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі та залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, відповідач вказував на те, що доводи апелянта про пропуск строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення та про відсутність попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат не відповідають дійсності; у відзиві на позовну заяву відповідачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що становить 10 000,00 грн; заяву про ухвалення додаткового рішення відповідачем подано в межах строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України; позивач не скористався правом надати відповідь на відзив та заперечення щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а відтак, позивач погодився з розміром витрат, заявлених відповідачем у відзиві на позовну заяву; посилання апелянта на обов`язкову участь сторін при ухваленні судом додаткового рішення є безпідставним, оскільки ч. 4 ст. 244 ГПК України надає право суду викликати сторін або інших учасників справи в судове засідання для ухвалення додаткового рішення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 зі змінами від 16.03.2020 №215 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установлено з 12 березня 2020 до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин.

Враховуючи рекомендаційний лист Ради суддів України від 16.03.2020 № 9рс-186/20 щодо встановлення на період з 16.03.2020 до 03.04.2020 особливого режиму роботи судів України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2020 повідомлено учасників провадження, що розгляд апеляційної скарги Відділу освіти на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 27.12.2019 у справі № 925/1306/19 01.04.2020 не відбудеться, розгляд апеляційної скарги призначено на 22.04.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211. Зокрема, карантин продовжено до 24.04.2020.

У зв`язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2020 повідомлено учасників провадження, що розгляд апеляційної скарги Відділу освіти на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 27.12.2019 у справі № 925/1306/19 22.04.2020 не відбудеться, наступне судове засідання призначено на 29.04.2020.

У судове засідання сторони явку своїх уповноважених представників не забезпечили, про день, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності представників сторін, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, враховуючи, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для вирішення спору у даній справі без заслуховування їх пояснень, колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд скарги без їх участі.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами ч. 1, п. п. 1, 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.11.2019 представником ПП Динамічний інвестиційний проект подано відзив на позовну заяву Відділу освіти, в якому відповідач зазначив, що у зв`язку з розглядом справи, він очікує понести судові витрати на професійну правничу допомогу, орієнтовний розмір яких становить 10 000,00 грн, а також заявив, що докази на підтвердження понесених судових витрат будуть надані в порядку та строки, визначені ч. 8 ст. 129 ГПК України.

18.12.2019 до Господарського суду Черкаської області надійшла заява відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі, у якій останній просив стягнути з позивача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, доводи апеляційної скарги про те, що така заява подана відповідачем з порушенням строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України, судом апеляційної інстанції відхиляються з огляду на наступне.

За приписами вказаної норми, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, рішення у даній справі було прийнято Господарським судом Черкаської області 10.12.2019, тобто останнім днем строку на подання вказаних доказів є 16.12.2019, враховуючи, що 15.12.2019 був вихідним днем.

З матеріалів справи вбачається, що заява про ухвалення додаткового рішення у справі разом з доказами на підтвердження витрат на правову допомогу була направлена до Господарського суду Черкаської області засобами поштового зв`язку та подана відповідачем на пошту 16.12.2019, тобто в останній день встановленого строку, що підтверджується відбитком календарного штемпеля на конверті, в якому така заява була надіслана.

Отже, заява відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі була подана в порядку та строки, визначені ч. 8 ст. 129 ГПК України, а відтак, у суду першої інстанції були відсутні підстави для залишення її без розгляду, як про це зазначає апелянт.

В якості доказів понесення витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, відповідачем надано суду копії договору про надання юридичних послуг від 19.10.2018, додатку №1 до вказаного договору, акта здачі-приймання наданих послуг від 10.12.2019, платіжного доручення №38 від 16.12.2019 на суму 10 000,00 грн, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю КР №000117 від 08.08.2017.

З вказаних документів вбачається, що 19.10.2018 між ПП Динамічний інвестиційний проект (у тексті договору - Клієнт) та адвокатом Нестерко Ігорем Олександровичем (у тексті договору - Адвокат) було укладено договір про надання юридичних послуг, відповідно до умов якого Адвокат бере на себе зобов`язання надавати юридичні послуги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а Клієнт зобов`язаний сплатити винагороду (гонорар) та витрати, необхідні для виконання його доручень, у порядку та строки обумовлені сторонами у договорі.

Пунктом 1.2 договору визначено, що Адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень, зокрема, надає Клієнту консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього в господарських судах України усіх інстанцій, представляє інтереси Клієнта з усіма правами, які надано законом позивачу (цивільному позивачу та відповідачу), відповідачу, потерпілому, третій особі, свідку, заявнику, скаржнику.

Згідно з п. 4.2. договору за правову допомогу, передбачену в п. 1.2. договору Клієнт сплачує Адвокату винагороду (гонорар). Розмір винагороди Адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатках до цього договору. Фактичні витрати щодо виконання Адвокатом зобов`язань за договором, не включаються в розмір гонорару та оплачуються Клієнтом окремо, шляхом перерахування коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок Адвоката.

Відповідно до пункту 3.1. договору останній набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2019 року, але в будь-якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

У додатку №1 до вказаного договору сторони погодили, що вартість послуг (гонорар) виконавця за договором про надання юридичних послуг від 19.10.2018 становить суму, яка складається із вартості всіх замовлених послуг, перелік, вартість та терміни виконання яких зазначені у п. 3 даного Додатку №1 до договору. Виконавець на умовах даного договору зобов`язується надати наступні послуги замовнику, а останній зобов`язується оплатити їх згідно наступного орієнтовного розрахунку :

- Захист прав та інтересів замовника. Представництво інтересів замовника у судовій справі №925/1306/19 - за одну годину надання юридичних послуг - 1 000,00 грн. Загальна вартість послуг визначається сторонами та узгоджується в акті здачі-приймання наданих послуг.

Як вбачається з акту здачі-приймання наданих послуг від 10.12.2019, що містить детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), останнім здійснено захист прав та інтересів замовника, представництво інтересів замовника у судовій справі №925/1306/19. При цьому, адвокатом було витрачено 10 годин, з яких 8 годин - на вивчення матеріалів справи, збирання доказів, підготовку відзиву на позовну заяву; 0,5 годин на подачу відзиву на позовну заяву; 1,5 годин - на участь у судовому засіданні 10.12.2019. Загальна вартість послуг 10 000,00 грн.

Платіжним дорученням №38 від 16.12.2019 відповідач перерахував на користь адвоката Нестерко І.О. 10 000,00 грн з призначенням платежу сплата за згідно договору про надання юридичних послуг від 19.10.18 р., додатку №1 до даного договору та акта здачі-приймання наданих послуг від 10.12.19 без ПДВ .

Отже, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що розмір судових витрат позивача в частині витрат на правничу допомогу документально підтверджений та становить 10 000,00 грн.

При цьому, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України ).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Разом з тим, за приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Однак, під час розгляду справи судом першої інстанції позивачем не було заявлено клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, орієнтовний розмір яких було вказано у відзиві на позовну заяву.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що до переліку виконаних адвокатом робіт, витрати щодо яких були заявлені позивачем, були включені виключно ті роботи, що були необхідними, а саме, збір та підготовка доказів, складання та подання до суду відзиву на позовну заяву та участь у судовому засіданні, що зумовлено необхідністю спростування заявлених позовних вимог. Витрати по жодним іншим роботам адвоката не включалися позивачем до судових витрат.

Суд апеляційної інстанції також вважає, що розмір заявлених витрат є розумним, адже відповідає часу, що витрачений адвокатом на виконання робіт, що були необхідними в даній справі для представництва інтересів відповідача.

При цьому, доводи апелянта про те, що відповідачем, в порушення вимог ст.124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору (відзивом на позовну заяву), не було подано суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, у зв`язку з чим суд повинен був відмовити у відшкодуванні йому витрат на правову допомогу, суд апеляційної інстанції відхиляє, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ГПК України, та крім того, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення по справі) здійснювати розподіл судових витрат.

Разом з тим, наведена норма процесуального закону надає суду право, у разі невиконання стороною обв`язку подати попередній розрахунок судових витрат, відмовити у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого стороною судового збору.

Тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.12.2019 у справі № 909/359/19.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що у відзиві на позовну заяву відповідачем визначено попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, які він очікує понести. При цьому, до відзиву надано копію договору про надання юридичних послуг від 19.10.2018 та Додаток № 1 до вказаного договору, в якому ПП Динамічний інвестиційний проект та адвокат Нестерко І.О. визначили вартість послуг, що надаються у судовій справі №925/1306/19.

Однак, позивач не скористався правом надати відповідь на відзив на позовну заяву та заперечення щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Крім того, в апеляційній скарзі позивач також не наводить обґрунтувань щодо необхідності зменшення розміру заявлених відповідачем до стягнення витрат на правову допомогу.

З огляду на викладене, враховуючи складність справи, ціну позову, розумну необхідність витрат для даної справи у суді першої інстанції, зважаючи на обсяг наданих адвокатських послуг, з урахуванням часу здійснення представництва адвокатом інтересів відповідача у даній справі та відсутність клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, на переконання колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача 10 000,00 грн витрат за надану професійну правничу допомогу.

Разом з тим, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта про порушення судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм процесуального права, а саме, вимог ч. 3 ст. 244 ГПК України, з огляду на наступне.

Так, за приписами вказаної норми суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції від 10.12.2019 у даній справі було ухвалено у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, тоді як, в порушення наведених приписів ч. 3 ст. 244 ГПК України, приймаючи додаткове рішення від 27.12.2019, місцевий господарський суд розглянув заяву ПП Динамічний інвестиційний проект про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат без повідомлення учасників справи.

З огляду на зазначене суд апеляційної інстанції вважає додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 27.12.2019 у справі №925/1306/19 таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права, оскільки не було дотримано процедури його ухвалення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.02.2020 у справі №910/23450/17.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 27.12.2019 у справі № 925/1306/19 прийняте з порушенням норм процесуального права щодо належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце засідання суду, що в силу приписів п. 3 ч. 3 ст. 277 ГПК України є безумовною підставою для його скасування та прийняття нового рішення про задоволення заяви ПП Динамічний інвестиційний проект у повному обсязі та стягнення з позивача на користь відповідача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим апеляційна скарга Відділу освіти має бути задоволена частково.

З огляду на те, що чинним законодавством не передбачено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення, яким спір по суті не вирішувався, та зважаючи на те, що оскаржуваним додатковим рішенням вирішувалось питання про розподіл судових витрат, що не стосується суті спору, судовий збір не підлягає розподілу.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відділу освіти Золотоніської міської ради та виконавчого комітету на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 27.12.2019 у справі № 925/1306/19 задовольнити частково.

2. Додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 27.12.2019 у справі № 925/1306/19 скасувати.

3. Ухвалити нове судове рішення, яким заяву Приватного підприємства Динамічний інвестиційний проект про ухвалення додаткового рішення у справі № 925/1306/19 про розподіл судових витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, задовольнити.

4. Стягнути з Відділу освіти Золотоніської міської ради та виконавчого комітету (19700, Черкаська обл., місто Золотоноша, вул. Шевченка, будинок 70; ідентифікаційний код 21367348) на користь Приватного підприємства Динамічний інвестиційний проект (18000, Черкаська обл., місто Черкаси, вул. Лазарєва, будинок 6/1; ідентифікаційний код 39087361) 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

5. Доручити Господарському суду Черкаської області видати наказ на виконання даної постанови.

6. Матеріали справи № 925/1306/19 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 04.05.2020.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді О.В. Агрикова

М.Г. Чорногуз