Постанова

від 28.04.2020 по справі 917/1367/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2020 р. Справа № 917/1367/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О. , суддя Крестьянінов О.О. , суддя Шевель О.В.,

за участю секретаря судового засідання Курченко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентбейс-Г" (вх.№519 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 28.11.2019 у справі №917/1367/19, ухвалене у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Сірош Д.М., повний текст рішення складено 02.12.2019,

за позовом Кременчуцької міської ради Полтавської області, м. Кременчук,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентбейс-Г", м. Київ,

про стягнення безпідставно збережених коштів

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.11.2019 у справі №917/1367/19 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентбейс-Г" на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 55670,91 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, ліквідатор ТОВ "Рентбейс-Г" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 28.11.2019 у справі №917/1367/19 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентбейс-Г" (вх.№519 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 28.11.2019 у справі №917/1367/19; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 07.04.2020.

02.04.2020 до Східного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№3182), в якому він заперечує проти доводів апелянта, а тому просить відмовити ТОВ "Рентбейс-Г" у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі, а рішення Господарського суду Полтавської області від 28.11.2019 у справі №917/1367/19 залишити без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 відкладено розгляд справи на 28.04.2020, про що повідомлено учасників справи в порядку статей 120, 268 Господарського процесуального кодексу України.

В судове засідання Східного апеляційного господарського суду 28.04.2020 з розгляду апеляційної скарги ТОВ "Рентбейс-Г" учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені. Зокрема, про обізнаність сторін щодо відкриття апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою та призначення справи до розгляду свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 128-129, 146-147).

Отже, під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 1 статті 273 цього Кодексу, проте не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені частиною першою статтею 42 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов`язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України зазначає про такі обставини.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 30.06.2016 "Про надання дозволу на розроблення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) юридичним та фізичним особам в м. Кременчуці" ТОВ "Рентбейс" (ідентифікаційний код 37554349) надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 19451 кв. м для експлуатації та обслуговування будівель і споруд по туп. 7-му Хорольському, 3/24 в м. Кременчуці Полтавської області (а.с. 33).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 20.10.2017 № 100890258 на підставі договору про поділ нерухомого майна, серія та номер 1395, виданий 29.12.2016, видавник: ПН КМНО Хижняк А. М., здійснено поділ нерухомого майна - будівель та споруд, розташованих за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, тупик Хорольський 7, будинок 3/24, що належали ТОВ "Рентбейс" (а.с. 20-27).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна від 20.10.2017 № 100890258 (місцезнаходження: Полтавська область, м. Кременчук, тупик Хорольський 7, будинок 3/24) право власності на:

- будівлю майстерні (літера Б), загальною площею 1500,3 кв.м, за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, тупик Хорольський 7, будинок 3/24, зареєстровано 29.12.2016 за ТОВ "Рентбейс-Б" (код ЄДРПОУ: 40979562) на підставі договору про поділ нерухомого майна від 29.12.2016 № 1395;

- будівлю складу вузлів (літера К), загальною площею 92,4 кв.м, за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, тупик Хорольський 7, будинок 3/24, зареєстровано 29.12.2016 за ТОВ "Рентбейс-К" (код ЄДРПОУ: 40980816) на підставі договору про поділ нерухомого майна від 29.12.2016 № 1395;

- будівлю механічної майстерні (літера Ж), загальною площею 114,5 кв.м, за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, тупик Хорольський 7, будинок 3/24, зареєстровано 29.12.2016 за ТОВ "Рентбейс-Ж" (код ЄДРПОУ: 40979423) на підставі договору про поділ нерухомого майна від 29.12.2016 № 1395;

- будівлю профілакторію (літера Г), загальною площею 778 кв.м, за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, тупик Хорольський 7, будинок 3/24, зареєстровано 29.12.2016 за ТОВ "Рентбейс-Г" (код ЄДРПОУ: 40979533) на підставі договору про поділ нерухомого майна від 29.12.2016 № 1395;

- кузню (літера Л), загальною площею 125,1 кв.м, за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, тупик Хорольський 7, будинок 3/24, зареєстровано 29.12.2016 за ТОВ "Рентбейс-Л" (код ЄДРПОУ: 40980837) на підставі договору про поділ нерухомого майна від 29.12.2016 № 1395;

- гаражу (літера З), загальною площею 86,3 кв.м, за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, тупик Хорольський 7, будинок 3/24, зареєстровано 29.12.2016 за ТОВ "Рентбейс-З" (код ЄДРПОУ: 40980800) на підставі договору про поділ нерухомого майна від 29.12.2016 № 1395;

- адміністративну будівлю зі складом (літера Д), загальною площею 872,2 кв.м, за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, тупик Хорольський 7, будинок 3/24, зареєстровано 29.12.2016 за ТОВ "Рентбейс-Д" (код ЄДРПОУ: 40979491) на підставі договору про поділ нерухомого майна від 29.12.2016 № 1395;

- будівлю АКБ (літера А), загальною площею 1562,4 кв.м, за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, тупик Хорольський 7, будинок 3/24, зареєстровано 29.12.2016 за ТОВ "Рентбейс-А" (код ЄДРПОУ: 40979596) на підставі договору про поділ нерухомого майна від 29.12.2016 № 1395;

- будівлі і споруди (літери Е, И, М, М1, Н, О), загальною площею 357,4 кв.м, за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, тупик Хорольський 7, будинок 3/24, зареєстровано 29.12.2016 за ТОВ "Рентбейс" (код ЄДРПОУ: 37554349) на підставі договору про поділ нерухомого майна від 29.12.2016 № 1395.

Відповідно до зазначеної інформаційної довідки речові права ТОВ "Рентбейс-Г" на земельну ділянку за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, тупик Хорольський 7, будинок 3/24, не зареєстровані.

Рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 04.04.2017 "Про надання та відмову в наданні згоди на поділ та об'єднання земельних ділянок в м. Кременчуці" ТОВ "Рентбейс" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для експлуатації та обслуговування будівель і споруд по тупику 7-му Хорольському, 3/24 та надано ТОВ "Рентбейс" згоду на поділ земельної ділянки площею 19451 кв. м (кадастровий № 5310436100:03:001:0161) для експлуатації та обслуговування будівель і споруд по тупику 7-му Хорольському, 3/24 на дві земельні ділянки:

- земельна ділянка №1 - площею 15022 кв.м, для експлуатації та обслуговування будівель і споруд (літери Е, И, М, М1, Н, 0) для надання в оренду ТОВ "Рентбейс";

- земельна ділянка №2 площею 4429 кв.м, для експлуатації та обслуговування будівлі майстерні (літера Б) для надання в оренду ТОВ "Рентбейс - Б" (а.с. 34).

Відповідно до рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 30.05.2018 "Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м.Кременчуці" ТОВ "Рентбейс" (ідентифікаційний код 37554349), ТОВ "Рентбейс-А" (ідентифікаційний код 40979596), ТОВ "Рентбейс-Г" (ідентифікаційний код 40979533), ТОВ "Рентбейс-Д" (ідентифікаційний код 40979491), ТОВ "Рентбейс-Ж" (ідентифікаційний код 40979423), ТОВ "Рентбейс-3" (ідентифікаційний код 40980800), ТОВ "Рентбейс-К" (ідентифікаційний код 40980816) та ТОВ "Рентбейс-Л" (ідентифікаційний код 40980837) передано, за умови виконання пункту 21.2 цього рішення, в оренду строком на п'ятнадцять років земельну ділянку площею 15022 кв.м (кадастровий № 5310436100:03:001:0164) для експлуатації та обслуговування будівель та споруд (літери Е, И, М, М1, Н, О), будівлі АКБ (літера А), профілакторію (літера Г), адміністративної будівлі зі складом (літера Д), будівлі механічної майстерні (літера Ж), гаражу (літера 3), будівлі складу вузлів (літера К) та кузні (літера Л) по тупику 7-му Хорольському, 3/24 в м. Кременчуці Полтавської області (а.с. 16).

Вказаним рішенням встановлено плату за землю в розмірі 3% від грошової оцінки землі щорічно.

Відповідно до пункту 21.2.2 цього рішення зобов'язано ТОВ "Рентбейс", ТОВ "Рентбейс-А", ТОВ "Рентбейс-Г", ТОВ "Рентбейс-Д", ТОВ "Рентбейс-Ж", ТОВ "Рентбейс-3", ТОВ "Рентбейс-К" та ТОВ "Рентбейс-Л" в шестимісячний термін замовити документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою та зареєструвати право оренди земельною ділянкою в установленому законом порядку.

Згідно з пунктом 21.2.4 цього рішення зобов'язано ТОВ "Рентбейс", ТОВ "Рентбейс-А", ТОВ "Рентбейс-Г", ТОВ "Рентбейс-Д", ТОВ "Рентбейс-Ж", ТОВ "Рентбейс-3", ТОВ "Рентбейс-К" та ТОВ "Рентбейс-Л" в місячний термін після державної реєстрації права оренди земельної ділянки нарахувати та сплатити орендну плату за фактичне використання земельної ділянки площею 15022 кв.м у розмірі 3% від грошової оцінки землі за період з 29.12.2016 - дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна, до дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

В подальшому, 23.01.2019 між ТОВ "Рентбейс-Г" (продавець) та ТОВ "К-1618" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до умов якого продавець передав, а покупець прийняв у власність на умовах цього договору нерухоме майно - профілакторій (літера Г), яке розташоване за адресою: Полтавська область, місто Кременчук, тупик Хорольський, будинок 3/24, загальною площею 778 кв.м (а.с.17-18).

У пункті 3 цього договору зазначено, що згідно відомостей, які містяться у Витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5308212132018, виданій Мелешко К.В., державним кадастровим реєстратором відділу у м. Кременчуці Міськрайонного управління у Кременчуцькому районі та мм. Кременчуці, Горішніх Плавнях Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, 18.12.2018, нерухоме майно розташоване на земельній ділянці (кадастровий номер: 5310436100:03:001:0164), яка знаходиться в комунальній власності, загальною площею 1,5022 га, з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств.

Відповідні відомості щодо об'єкта нерухомого майна внесено до державного реєстру, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.01.2019 № 153832200 (а.с. 19).

Матеріали справи містять витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.03.2019 № НВ-5309731272019, який містить загальні відомості про спірну земельну ділянку, а саме: кадастровий номер: 5310436100:03:001:0164; місце розташування: Полтавська область, м. Кременчук, туп. 7-й Хорольський, 3/24; цільове призначення: 11.03 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств; категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; цілі використання: для експлуатації та обслуговування будівель і споруд (літери Е, И, М, М1, Н, О) будівлі АКБ (літера А), профілакторію (літера Г), адміністративної будівлі зі складом (літера Д), будівлі механічної майстерні (літера Ж), гаражу (літера З), будівлі складу вузлів (літера К) та кузні (літера Л); форма власності: комунальна власність; площа земельної ділянки: 1,5022 га (а.с. 28).

Згідно цього витягу інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки: технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, 24.09.2017 ТОВ Компанія Терра-Макс, Куліченко Ю.О.; орган, який зареєстрував земельну ділянку: відділ у м. Кременчуці Міськрайонного управління у Кременчуцькому районі та мм. Кременчуці, Горішніх Плавнях Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області; дата державної реєстрації земельної ділянки: 10.10.2017 .

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26.11.2018, сформованого Міськрайонним управлінням у Кременчуцькому районі та мм. Кременчуці, Горішніх Плавнях Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою: м. Кременчук, туп. 7-й Хорольський, 3/24, кадастровий номер 5310436100:03:001:0164, площею 15022 м2, становить 7667679,46 грн (а.с. 40).

Розмір доходу розрахований Кременчуцькою міською радою як розмір плати за користування безпідставно набутим майном (земельною ділянкою комунальної форми власності без оформлення правовстановлюючих документів) у виді орендної плати за землю в період з 29.12.2016 по 22.01.2019 включно в розмірі 55670,91 грн.

При розрахунку заявлених вимог позивачем враховано розмір (площа) земельної ділянки в частині 2930 кв.м, на якій розташована належна відповідачу на праві власності будівля; 3% ставка орендної плати; 0,6 понижуючий коефіцієнт до нормативної грошової оцінки відповідно до рішення Кременчуцької міської ради від 21.04.2011 "Про внесення змін до рішення міської ради від 23.09.2008 року "Про орендну плату за землю у м. Кременчуці"; понижуючий коефіцієнт до нормативної грошової оцінки згідно рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 02.02.2016 "Про внесення змін до рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 29.05.2012 "Про розгляд протесту прокурора м. Кременчука від 23.01.2012 № 94-908 вих12 на рішення Кременчуцької міської ради від 24.11.2009 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кременчука Полтавської області" та кількість днів користування земельною ділянкою у заявленому періоді.

У серпні 2019 року позивач - Кременчуцька міська рада Полтавської області, звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою про стягнення з відповідача - ТОВ "Рентбейс-Г" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 55670,91 грн, а також витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 29.12.2016 по 22.01.2019 (включно) відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для експлуатації та обслуговування профілакторію (літера Г), за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, туп. 7-й Хорольський, 3/24, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б у разі оформлення відповідачем згідно з вимогами статей 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку. Зазначене стало підставою для звернення позивача до господарського суду із позовною заявою про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати в порядку статей 1212-1214 Цивільного кодексу України. При цьому позивачем визначена частка земельної ділянки, яка використовується відповідачем, у розмірі 2930 кв.м від загальної площі земельної ділянки та здійснено розрахунки з урахуванням визначеної частки.

28.11.2019 місцевим господарським судом ухвалено оскаржуване рішення про задоволення позову (а.с. 86-88).

Вказане рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що використання відповідачем земельної ділянки без достатніх правових підстав, а також безпідставне збереження ним коштів у розмірі орендної плати за використання цієї земельної ділянки, є підставою для застосування до спірних правовідносин приписів статей 1212-1214 ЦК України та повернення цих коштів власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що місцевим господарським судом ухвалено оскаржуване рішення про задоволення позову з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме: не було застосовано положення підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України. За твердженням апелянта, ТОВ "Рентбейс-Г" у спірний період був платником єдиного податку 3-ї групи, а тому відповідач був звільнений від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку. На його думку, використання відповідачем спірної земельної ділянки без правовстановлюючих документів не призвело до заподіяння збитків позивачу.

Частинами першої та четвертою статті 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

Предметом позову у даній справі є вимога про стягнення з відповідача, як власника об`єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів на підставі статей 1212-1214 ЦК України за фактичне користування без належних правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розміщений, за період з 29.12.2016 по 22.01.2019.

Статтею 80 Земельного кодексу України передбачено, що суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно положень статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким згідно з частиною першою статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідно до частини першої, четвертої статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди (користування) земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди (користування) земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору (тощо) з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладання договору оренди, внаслідок чого її власник недоотримує дохід у вигляді орендної плати, за своїм змістом є кондикційними (зазначена позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач з 29.12.2016 є власником нерухомого майна (будівлі), розміщеного на земельній ділянці за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, туп. 7-й Хорольський, 3/24. Матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування вказаною земельною ділянкою, зокрема укладення відповідних договорів оренди з позивачем та державної реєстрації такого права на відповідній земельній ділянці.

Суд першої інстанції, встановивши факт використання відповідачем земельної ділянки без достатніх правових підстав, а також безпідставне збереження відповідачем коштів у розмірі орендної плати за її використання, дійшов висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин приписів статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України.

Водночас, слід зауважити, що судом першої інстанції хоча й було правильно вказано про можливість застосування до правовідносин сторін положень статті 1212 Цивільного кодексу, проте не враховано таке.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Відповідно до визначення, наведеного у частині першій статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Законом України "Про Державний земельний кадастр" визначено правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.

За змістом статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина 1 статті 9 зазначеного Закону).

Частиною 1 статті 11 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

При цьому у статті 15 зазначеного Закону наведено перелік відомостей про земельні ділянки, за змістом якого до Державного земельного кадастру включаються такі відомості: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка ; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині 2 статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина 2 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр").

Окрім цього, згідно з частиною першою статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Пунктом 14.1.147 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Зі змісту статей 14, 288 цього Кодексу вбачається, що основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності , втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно з абзацом 3 частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.

За змістом пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України та частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (ст. 1 Закону України "Про оцінку земель").

Тобто, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статі 288 Податкового кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 року по справі № 920/739/17).

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин."

При цьому із наведених норм законодавства не вбачається можливості зазначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж оформлення витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Вказаний висновок узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, яким неодноразово зазначалося, що при стягненні безпідставно збереженого майна (коштів) у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно - шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі - а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (відповідні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №922/902/18, від 08.08.2019 у справі №922/1276/18, від 01.10.2019 у справі №922/2082/18, від 16.11.2019 у справі №922/3607/18.

З урахуванням правової позиції Верховного Суду, зокрема, викладеної у постановах від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 11.06.2019 у справі № 922/551/18, від 01.10.2019 у справі №922/2082/18, для вирішення спору про стягнення безпідставно збережених коштів у виді орендної плати за земельну ділянку, необхідно з`ясувати, зокрема, чи є земельна ділянка об`єктом цивільних прав, а також установити обґрунтованість порядку та підстав нарахування орендної плати за користування земельною ділянкою.

Зазначені обставини, з урахуванням вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України, повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що заявлені в даній справі позовні вимоги стосуються стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за користування часткою від загальної площі земельної ділянки за адресою Полтавська область, місто Кременчук, тупик Хорольський, будинок 3/24, з кадастровим номером 5310436100:03:001:0164, площею 2930,00 кв. м, межі якої самостійно вирахувані позивачем, за відсутності доказів формування саме спірної земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав у порядку, встановленому статтею 79-1 ЗК України.

З огляду на предмет позову, позивач мав надати докази існування протягом зазначеного у позові періоду земельної ділянки (кадастровий номер 5310436100:03:001:0164), як об`єкту цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, реальної можливості передачі позивачем цієї земельної ділянки в оренду відповідно до Закону України "Про оренду землі", а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів).

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №923/921/17, від 07.02.2019 у справі №922/3639/17, від 13.02.2019 у справі №922/392/18, від 12.04.2019 у справі №922/981/18, від 16.04.2019 у справі №922/744/18, від 29.05.2019 у справі №922/955/18, від 06.08.2019 у справі №922/3560/18, від 12.08.2019 у справі №922/2927/18.

Таким чином, для вирішення даного спору встановленню підлягають, зокрема, обставини щодо площі спірної земельної ділянки, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, та нормативна грошова оцінка, яка є необхідною для визначення розміру позовних вимог та їх обґрунтованості.

Проте, позивачем не надано доказів існування протягом заявленого у позові періоду, з 29.12.2016 по 22.01.2019, земельної ділянки, за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, туп. 7-й Хорольський, 3/24, з кадастровим номером 5310436100:03:001:0164, як об`єкту цивільних прав у розумінні статті 79-1 Земельного кодексу України. Зазначена обставина виключає можливість обчислювати розмір безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю, оскільки об`єктом оренди може бути тільки земельна ділянка як сформований у встановленому законодавством порядку об`єкт цивільних прав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що набуттю спірною земельною ділянкою статусу об`єкта цивільних прав передувало прийняття Кременчуцькою міською радою Полтавської області рішення від 04.04.2017 "Про надання та відмову в наданні згоди на поділ та об'єднання земельних ділянок в м. Кременчуці", яким було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для експлуатації та обслуговування будівель і споруд по тупику 7-му Хорольському, 3/24 та надано згоду на поділ земельної ділянки площею 19451 кв.м (кадастровий № 5310436100:03:001:0161) для експлуатації та обслуговування будівель і споруд по тупику 7-му Хорольському, 3/24 на дві земельні ділянки: земельна ділянка №1, площею 15022 кв.м , для експлуатації та обслуговування будівель і споруд (літери Е, И, М, М1, Н, 0) для надання в оренду ТОВ "Рентбейс"; земельна ділянка №2, площею 4429 кв.м, для експлуатації та обслуговування будівлі майстерні (літера Б) для надання в оренду ТОВ "Рентбейс - Б" (а.с. 34).

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.03.2019 №НВ-5309731272019 земельна ділянка за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, туп. 7-й Хорольський, 3/24, площею 1,5022 га, має кадастровий номер 5310436100:03:001:0164; датою державної реєстрації спірної земельної ділянки є 10.10.2017 (а.с. 28).

Вищенаведені обставини свідчать про те, що реальну можливість передати зазначену земельну ділянку в оренду відповідно до Закону України "Про оренду землі" Кременчуцька міська рада Полтавської області отримала тільки 10.10.2017, оскільки саме з цього часу земельні ділянки стали об`єктами цивільних прав і до цього часу не була визначена нормативна грошова оцінка земельних ділянок, та, як наслідок, не могла бути розрахована орендна плата.

В подальшому, 26.11.2018 провідним спеціалістом Міськрайонного управління у Кременчуцькому районі та мм. Кременчуці, Горішніх Плавнях Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області сформовано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, відповідно до якого нормативно грошова оцінка земельної ділянки за адресою: м. Кременчук, туп. 7-й Хорольський, 3/24, кадастровий номер 5310436100:03:001:0164, площею 15022 м2, станом на 2018 рік становить 7667679,46 грн (а.с. 40).

Матеріали справи не містять відомостей про прийняття Кременчуцькою міською радою Полтавської області рішення щодо проведення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки для визначення розміру орендної плати за період з 29.12.2016 по 25.11.2018; позивачем не надано суду першої та апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження здійсненого розрахунку за вказаний період, а саме, витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Натомість, розрахунок орендної плати за період з 29.12.2016 по 25.11.2018 позивач зробив саме на підставі даних про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 26.11.2018.

При цьому, позивачем не наведено обґрунтувань щодо здійснення такого розрахунку, не зазначено жодний нормативно-правовий акт, який дозволяв би розраховувати суму орендної плати за земельну ділянку за періоди до дати витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, використовуючи дані, вказані у витягу, при визначенні розміру орендної плати за вказані попередні періоди.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність обставин, що мають значення для справи, а саме, щодо документального підтвердження правильності розрахунку суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період до дати витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Натомість, під час вирішення даного спору суд першої інстанції фактично погодився із наведеним позивачем розрахунком суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 29.12.2016 по 22.01.2019, не надавши жодної оцінки обґрунтованості порядку та підстав нарахування відповідних сум.

При цьому, звертаючись з даним позовом про стягнення з ТОВ "Рентбейс-Г" безпідставно збережених коштів у виді орендної плати за земельну ділянку Кременчуцька міська рада Полтавської області самостійно визначала розмір площі земельної ділянки, яку використовує відповідач для обслуговування будівлі за адресою: Полтавська область, м.Кременчук, туп. 7-й Хорольський, 3/24, у розмірі 2930,00 кв.м.

Розрахунок розміру доходу, одержаного відповідачем за користування спірною земельною ділянкою комунальної власності здійснений на підставі нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки (визначеної шляхом множення площі вказаної ділянки та нормативної грошової оцінки одного квадратного метра землі з урахуванням ставки річної орендної плати за період з 29.12.2016 по 22.01.2019).

Проте, колегія суддів не може погодитися із застосованим позивачем підходом до визначення частки (долі) у користуванні відповідачем вказаною земельною ділянкою у розмірі 2930,00 кв.м, виходячи з наявності інших власників будівель та споруд на спірній земельній ділянці по туп. 7-му Хорольському, 3/24 в м. Кременчуці Полтавської області.

Відповідно до положень статті 541 Цивільного кодексу України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Статтею 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до частини 4 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Необхідно зазначити, що поняття "частка особи у праві власності" не є тотожним поняттю "частки (долі) у загальній площі будівлі".

Згідно зі статтею 541 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов`язок у рівній частці , якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

За обставинами даної справи ні домовленістю між власниками будівель та споруд по туп. 7-му Хорольському, 3/24 в м. Кременчуці Полтавської області, ні іншими договорами, частка відповідача (ТОВ "Рентбейс-Г") у користуванні земельною ділянкою не встановлювалась.

Окрім того, відсутність домовленості щодо визначення площі земельної ділянки, яка надана у користування саме відповідачу, також підтверджується тим, що 30.05.2018 Кременчуцькою міською радою Полтавської області прийнято рішення "Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м.Кременчуці", відповідно до якого ТОВ "Рентбейс" (ідентифікаційний код 37554349), ТОВ "Рентбейс-А" (ідентифікаційний код 40979596), ТОВ "Рентбейс-Г" (ідентифікаційний код 40979533), ТОВ "Рентбейс-Д" (ідентифікаційний код 40979491), ТОВ "Рентбейс-Ж" (ідентифікаційний код 40979423), ТОВ "Рентбейс-3" (ідентифікаційний код 40980800), ТОВ "Рентбейс-К" (ідентифікаційний код 40980816) та ТОВ "Рентбейс-Л" (ідентифікаційний код 40980837) передано, за умови виконання пункту 21.2 цього рішення, в оренду строком на п'ятнадцять років земельну ділянку площею 15022 кв.м (кадастровий № 5310436100:03:001:0164) для експлуатації та обслуговування будівель та споруд (літери Е, И, М, М1, Н, О), будівлі АКБ (літера А), профілакторію (літера Г), адміністративної будівлі зі складом (літера Д), будівлі механічної майстерні (літера Ж), гаражу (літера 3), будівлі складу вузлів (літера К) та кузні (літера Л) по тупику 7-му Хорольському, 3/24 в м. Кременчуці Полтавської області (а.с. 16).

При цьому, як вже було зазначено, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна від 20.10.2017 № 100890258 ТОВ "Рентбейс-Г" на праві власності належить будівля профілакторію (літера Г), загальною площею 778 кв.м , за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, тупик Хорольський 7, будинок 3/24, на підставі договору про поділ нерухомого майна від 29.12.2016 № 1395.

З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, визначаючи розмір заборгованості відповідача, необхідно дослідити та з`ясувати обставини, пов`язані із правильністю здійснення позивачем розрахунку, здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; достеменно встановити розмір земельної ділянки, яка використовується відповідачем (зокрема, чи користується відповідач земельною ділянкою лише у межах належних йому об`єктів нерухомого майна або більшою площею, а отже, чи не ґрунтується на припущеннях встановлення площі, яку покладено в основу обрахунку заявленої до стягнення суми).

Проте, матеріали справи не містять жодних доказів, що площа земельної ділянки, яка використовується ТОВ "Рентбейс-Г" для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (будівлі профілакторію (літера Г), площею 778 кв.м) становить саме 2930,00 кв.м, а отже позивачем не доведено у відповідності до вимог статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України підстави застосування вказаної ним площі (в розмірі 2930,00 кв.м) та обставини щодо розміру спірної земельної ділянки за період з 29.12.2016 по 22.01.2019.

Отже, суд першої інстанції, встановивши факт набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, а також користування земельною ділянкою без достатніх правових підстав, дійшов передчасного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Підсумовуючи вищевикладене, з огляду на зазначені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що твердження позивача про існування протягом спірного періоду з 29.12.2016 по 22.01.2019 земельної ділянки, площею 1,5022 га, за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, туп. 7-й Хорольський, 3/24, з кадастровим номером 5310436100:03:001:0164 як об`єкта цивільних прав, не відповідають дійсності, а тому, відповідач не міг безпідставно зберегти кошти у вигляді орендної плати за землю, якої не існувало як об`єкта цивільних прав. Крім того, необґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що позивачем доведено належними та допустимими доказами правильність здійсненого Кременчуцькою міською радою розрахунку розміру безпідставно збережених відповідачем коштів у вигляді орендної плати.

Відтак, оскільки в даному випадку предметом розгляду фактично є стягнення безпідставно збереженого майна у вигляді орендної плати, нарахування мають здійснюватися саме на підставі технічної документації та витягу з нормативної грошової оцінки землі, а із наданого позивачем розрахунку неможливо встановити, чи вірними є застосовані коефіцієнти, площа та нормативна грошова оцінка землі, які зазначені як вихідні дані для розрахунку розміру орендної плати, заявленої до стягнення, апеляційний суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами по справі не було доведено розрахунок розміру заявлених до стягнення коштів, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість позовних вимог, та як наслідок відмову у їх задоволенні.

Щодо інших аргументів заявника апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у постанові, оскільки не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною у залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", рішення від 10.02.2010).

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Проте, рішення суду першої інстанції наведеним вище вимогам не відповідає.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4 ст. 269 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч.2 ст. 277 ГПК України).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосовано норми матеріального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Полтавської області від 28.11.2019 у справі №917/1367/19 підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, пп. 1, 4 ч. 1 ст. 277, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентбейс-Г" задовольнити.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 28.11.2019 у справі №917/1367/19 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Кременчуцької міської ради Полтавської області (39600, Полтавська область, місто Кременчук, площа Перемоги, будинок 2, ідентифікаційний код 24388300) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентбейс-Г" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, будинок 21, офіс 83-Г, ідентифікаційний код 40979533) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2881,50 грн.

Доручити Господарському суду Полтавської області видати відповідні накази.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 04.05.2020

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя О.В. Шевель