Рішення

від 27.04.2020 по справі 913/103/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2020 року Справа № 913/103/20

Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали позовної заяви б/н від 24.07.2019

за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (юридична адреса: вул. Грушевського, 1 Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027)

до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "АКШ" (вул. Миру, 195 А, с. Шульгинка, Старобільський район, Луганська область, 92764)

відповідача 2 - Фізичної особи - підприємця Воронова Павла Олеговича ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 201669 грн 35 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АКШ" та фізичної особи - підприємця Воронова Павла Олеговича про стягнення 201669 грн 35 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "АКШ" (відповідачем 1 у справі) зобов`язань з повернення суми кредиту за кредитним договором б/н від 26.12.2018, виконання зобов`язань за яким забезпечено порукою ОСОБА_1 (відповідачем 2 у справі), на підставі договору поруки №POR1545475737345 від 22.12.2018.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 25.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи, що відповідачами не подано відзивів на позовну заяву у встановлений судом строк та не зазначено й не обґрунтовано поважних причин пропуску цього строку, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суду Луганської області,-

ВСТАНОВИВ:

22.12.2018 між Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк", як кредитором, та ОСОБА_1 , як поручителем, укладено договір поруки №POR1545475737345 відповідно до умов якого предметом договору є надання поруки поручителем перед кредитором за невиконання підприємством відповідача-1 зобов`язань за угодами-приєднання до розділу 3.2.8 "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг (далі -угода 1) по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом: за період користування кредитом згідно угоди-1 - 1.8 % від суми кредиту щомісяця; за період користування кредитом згідно з п.п. 3.2.8.5.3 угоди-1 - 4,0 % від суми кредиту щомісяця; б) кредиту у розмірі, що вказаний у угоді-1. Якщо під час виконання угоди-1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за угодою-1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Умовами договору сторони погодили, що поручитель відповідає перед кредитором за невиконання зобов`язань за угодою -1 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків (п.1.2.); у випадку невиконання боржником (відповідачем-1) зобов`язань за угодою-1, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.5.).

26.12.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "АКШ" через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису була підписана анкета-заява про приєднання до розділу 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг "Кредит КУБ" (далі - Умови).

Згідно п.1 зазначеної анкети - заяви істотними умовами кредитного договору є: розмір кредиту - 300000 (п.1.2); строк кредиту - 12 місяців з дати видачі коштів (п.1.3); проценти (комісія) за користування кредитом - 1,8 % в місяць від початкового розміру кредиту (п.1.4); порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця, починаючи з місяця наступного за місяцем видачі коштів клієнту, передбачено адаптований графік - шість місяців користування кредитом погашення тільки процентів, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом, інші шість місяців користування кредитом - погашення основного боргу рівними частинами з процентами щомісяця, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом (п.1.5), у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п.1.5 цієї заяви, клієнт зобов`язаний додатково до процентів, вказаних в п.1.4., сплатити банку проценти в розмірі 4% в місяць від суми простроченої заборгованості та неустойку в розмірі і згідно розділу 3.2.8. умов та правил надання банківських послуг (п.1.6.).

Отже, договір "Кредит КУБ" від 26.12.2018 складається з анкети-заяви про приєднання та Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "Приватбанк" http://privatbank.ua.

Пунктом 3.2.8.1 Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги.

Відповідно до п. 3.2.8.3. Умов надання кредитів у рамках Послуги здійснюється на наступних умовах: повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у заяві.

Відповідно до п.3.2.8.3.2 Умов за користування послугою клієнт сплачує щомісячно проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, що зазначені в заяві та тарифах. При несплаті відсотків у зазначений термін вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п.3.2.8.6.2.).

Умовами п.3.2.8.3.3 Умов передбачено, що при порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов`язання позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому у заяві. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку, передбаченого п.3.2.8.3.1, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

Згідно п. 3.2.8.9.2 Умов нарахування прострочених відсотків здійснюється щодня, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не враховується.

Відповідно до долученої позивачем до матеріалів справи виписки по особовому рахунку відповідача, позивачем 26.12.2018 було перераховано на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 300000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з частинами 1, 2 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

На підставі викладеного, господарський суд вважає допустимою та такою, що відповідає чинному законодавству, форму укладення кредитного договору через визначення його істотних умов у Анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" (надалі - Анкета-заява), а також затверджених банком Умов і Правил надання банківських послуг, які оприлюднені через сайт банку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

За правилами статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (стаття 1056-1 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 78 Цивільного кодексу України, який регулює правовідносини позики, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Загальні умови виконання господарських зобов`язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В той же час, суд зазначає, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України).

Договір поруки є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України).

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, судом встановлено, що позивачем на виконання умов анкети-заяви про приєднання до розділу 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг "Кредит КУБ" було надано відповідачу -1 кредит у розмірі 300000 грн 00 коп., що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 з 01.01.2000 по 04.02.2020.

Однак, відповідач, свої зобов`язання щодо своєчасної сплати кредиту та процентів за кредитом згідно п. 1.4. та п. 1.5. анкети-заяви б/н від 26.12.2018 не виконав, згідно виписки по рахунку станом на 10.12.2019 за період з 26.04.2019 по 22.11.2019 відповідачем -1 сплачено лише заборгованість за кредитом в сумі 113884,13 грн. Відповідач -1 заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов`язання не надав.

Судом було перевірено розрахунок заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії за період з 27.11.2019 по 10.12.2019 та встановлено, що він є арифметичні вірним.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача-1 заборгованості за кредитом в сумі 186115 грн 87 коп. та заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії за період з 27.11.2019 по 10.12.2019 в сумі 10800 грн 00 коп. є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Щодо заявлених позивачем 2751 грн 96 коп. - заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість за період з 26.11.2019 по 10.12.2019 суд зазначає наступне.

В силу статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання та сплата неустойки.

Нормами ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п.1 анкети - заяви істотними умовами кредитного договору є: у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п.1.5 цієї заяви, клієнт зобов`язаний додатково до процентів, вказаний в п.1.4., сплатити банку проценти в розмірі 4% в місяць від суми простроченої заборгованості (п.1.6.).

Нарахування прострочених процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не враховується (п. 3.2.8.9.2. Умов)

Судом було перевірено розрахунок заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість в період з 26.11.2019 по 10.12.2019 та встановлено, що він є арифметично вірним.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача -1 заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість в період з 26.11.2019 по 10.12.2019 в сумі 2751 грн 96 коп. є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить стягнути пеню за порушення умов кредитування за період з 26.11.2019 по 10.12.2019 в сумі 2001 грн 52 коп.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно п.1 зазначеної анкети - заяви істотними умовами кредитного договору є те, що клієнт зобов`язаний додатково до процентів, вказаний в п.1.4., сплатити неустойку в розмірі згідно розділу 3.2.8. умов та правил надання банківських послуг (п.1.6.).

Разом з тим підписана відповідачем -1 анкета-заява не визначає розміру пені, а лише містить норму про сплату неустойки в порядку, визначеному розділом 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач-1 та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, що викладена в постанові від 03 липня 2019 у справі №342/180/17, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Крім того, роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

За таких обставин, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу-1 Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про розмір сплати пені за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надані позивачем Витяг з "Умов та правил надання банківських послуг" Приватбанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 по справі № 342/180/17.

За таких обставин, вимога про стягнення з відповідачів пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за період з 26.11.2019 по 10.12.2019 в сумі 2001 грн 52 коп. не є доведеною належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягає.

В той же час, щодо вимог позивача до відповідача -2 про солідарне стягнення заборгованості, суд зазначає наступне.

22.12.2018 між Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк", як кредитором, та ОСОБА_1 , як поручителем, укладено договір поруки №POR1545475737345 відповідно до умов якого предметом договору є надання поруки поручителем перед кредитором за невиконання відповідачем-1 зобов`язань за угодами-приєднання до розділу 3.2.8 "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг (далі -угода 1).

Умова договору сторони погодили, що поручитель відповідає перед кредитором за невиконання зобов`язань за угодою -1 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків (п.1.2.); у випадку невиконання боржником (відповідачем-1) зобов`язань за угодою-1, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.5.).

Згідно вимог ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписанта відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

Відповідно до ч.4 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Позивачем до позовної заяви було додано роздруківку файлу перевірки електронного цифрового підпису, з якого вбачається, що договір поруки №POR1545475737345 підписано сторонами, шляхом накладення 26.12.2018 на документ фізичною особою ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Приватбанк" електронного цифрового підпису.

Таким чином, суд дійшов висновку, про те, що договір поруки №POR1545475737345 поручителем та кредитором був підписаний саме 26.12.2018 шляхом накладання електронного цифрового підпису.

Частиною 1 ст. 638 ЦК визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов`язання), до істотних умов договору поруки слід віднести, зокрема визначення зобов`язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, зокрема реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо.

Виходячи з системного аналізу умов договору поруки №POR1545475737345 від 22.12.2018, суд позбавлений можливості встановити які саме первинні зобов`язання забезпечені порукою, оскільки зі змісту договору поруки неможливо встановити ані правочин, який як основне зобов`язання забезпечений порукою, ані поточний рахунок, за яким надається послуга з кредиту, лише визначено особу, первинні зобов`язання якої забезпечені порукою.

За таких обставин, враховуючи об`єктивну неможливість ідентифікувати які саме зобов`язання та за яким первинним кредитним правочином забезпечені договором поруки №POR1545475737345 від 22.12.2018 та враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів, що підтверджують факт надання згоди відповідачем-2 на забезпечення виконання саме зобов`язань за договором б/н від 26.12.2018, суд дійшов висновку, що вимоги позивача до відповідача 2 - щодо солідарного стягнення не є законними та обґрунтованими, не доведені належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягають.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31 липня 2019 року по справі №922/2913/18 та постанові від 12 березня 2020 року у справі №902/447/19.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 заборгованості за кредитом, заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість за період з 26.11.2019 по 10.12.2019 та заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії за період з 27.11.2019 по 10.12.2019.2019 є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, та такими, що підлягають задоволенню, а саме: 186115 грн 87 коп. - заборгованість за кредитом; 2751 грн 96 коп. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість за період з 26.11.2019 по 10.12.2019; 10800 грн 00 коп. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії за період з 27.11.2019 по 10.12.2019.2019.

Судові витрати покладаються на відповідача-1 відповідно до ст.129 ГПК України в сумі 2995 грн 02 коп.

Керуючись ст. 12, 73, 74, 86, 123, 129, 165, 232, 233, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АКШ" користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитом в сумі 186115 грн 87 коп.; заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість за період з 26.11.2019 по 10.12.2019 в сумі 2751 грн 96 коп.; заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії за період з 27.11.2019 по 10.12.2019.2019 в сумі 10800 грн 00 коп., та витрати зі сплати судового збору в сумі 2995 грн 02 коп.

3. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені - відмовити.

4. У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 - відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, 01001)

Відповідач - 1: Товариство з обмеженою відповідальністю "АКШ" (код ЄДРПОУ 36247859, місцезнаходження: вул. Миру, буд. 195А, с. Шульгинка, Старобільський район, Луганська область, 92764)

Відповідач - 2: Фізична особа - підприємець Воронов Павло Олегович (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 )

Повний текст рішення складено та підписано 04.05.2020

Суддя С.В. Масловський