Постанова

від 09.07.2020 по справі 913/103/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2020 р. Справа № 913/103/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В. , суддя Крестьянінов О.О. , суддя Фоміна В.О.,

за участю секретаря судового засідання Курченко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (вх. №1438 Л/2) на рішення господарського суду Луганської області від 27.04.2020, ухвалене суддею Масловським С.В. у приміщенні господарського суду Луганської області 27.04.2020 за правилами спрощеного позовного провадження (повний текст рішення складено та підписано 04.05.2020) у справі №913/103/20

за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Київ,

до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "АКШ", с. Шульгинка, Старобільський район, Луганська область,

відповідача 2 - ОСОБА_1 , с. Шульгинка, Старобільський район, Луганська область,

про стягнення 201669,35 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АКШ" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 201669,35 грн., з яких 186115,87 грн. - заборгованість за кредитом, 2751,96 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 10800,00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 2001,52 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором.

Рішенням господарського суду Луганської області від 27.04.2020 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АКШ" користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитом в сумі 186115,87 грн.; заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість за період з 26.11.2019 по 10.12.2019 в сумі 2751,96 грн.; заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії за період з 27.11.2019 по 10.12.2019 в сумі 10800,00 грн., та витрати зі сплати судового збору в сумі 2995,02 грн. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені відмовлено. У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог до другого відповідача як до поручителя, суд першої інстанції зазначив, що позивачем до позовної заяви було додано роздруківку файлу перевірки електронного цифрового підпису, з якого вбачається, що договір поруки №POR1545475737345 підписано сторонами, шляхом накладення 26.12.2018 на документ фізичною особою ОСОБА_1. та ПАТ КБ "Приватбанк" електронного цифрового підпису, тобто договір поруки №POR1545475737345 поручителем та кредитором був підписаний саме 26.12.2018 шляхом накладання електронного цифрового підпису; враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов`язання), до істотних умов договору поруки слід віднести, зокрема визначення зобов`язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, зокрема реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо; виходячи з системного аналізу умов договору поруки №POR1545475737345 від 22.12.2018, суд позбавлений можливості встановити які саме первинні зобов`язання забезпечені порукою, оскільки зі змісту договору поруки неможливо встановити ані правочин, який як основне зобов`язання забезпечений порукою, ані поточний рахунок, за яким надається послуга з кредиту, лише визначено особу, первинні зобов`язання якої забезпечені порукою; за таких обставин, враховуючи об`єктивну неможливість ідентифікувати які саме зобов`язання та за яким первинним кредитним правочином забезпечені договором поруки №POR1545475737345 від 22.12.2018 та враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів, що підтверджують факт надання згоди відповідачем-2 на забезпечення виконання саме зобов`язань за договором б/н від 26.12.2018, суд дійшов висновку, що вимоги позивача до відповідача 2 - щодо солідарного стягнення не є законними та обґрунтованими, не доведені належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягають; аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №922/2913/18 та в постанові від 12.03. 2020 у справі №902/447/19.

Позивач із рішенням частково не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить: оскаржуване рішення в частині відмови АТ КБ "Приватбанк" у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 скасувати, ухвалити у відповідній частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог АТ КБ "Приватбанк", а саме: стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "АКШ", ОСОБА_1 користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитом в сумі 186115,87 грн.; заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість за період з 26.11.2019 по 10.12.2019 в сумі 2751,96 грн.; заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії за період з 27.11.2019 по 10.12.2019 в сумі 10800,00 грн.

Апелянт зазначає, що, відповідно до умов договору поруки №POR1545475737345 від 26.12.2018 ОСОБА_1 поручився перед кредитором за невиконання ТОВ "АКШ" зобов`язань за угодами приєднання до розділу 3.2.8 "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг (Угода-1); 26.12.2018 ТОВ "АКШ" через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використанням ЕЦП була підписана анкета-заява про приєднання до розділу 3.2.8 "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг (Угода-1), отже, на думку апелянта, суд першої інстанції мав можливість ідентифікувати, за яким зобов`язанням надано поруку, також поручитель ОСОБА_1. є одночасно уповноваженою особою позичальника, ТОВ "АКШ", яка і подавала заявку на отримання кредиту "КУБ", була ознайомлена з умовами кредитування, та зазначала про ознайомлення з умовами Угоди-1 та про наявність поручителя.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 відкрито провадження за вказаною скаргою, призначено розгляд справи на 09.07.2020, встановлено учасникам справи строк до 02.07.2020 для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також для подання заяв, клопотань тощо.

30.06.2020, тобто в межах установленого судом строку, другий відповідач, ОСОБА_1 , подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що ФОП ОСОБА_1. не міг підписати договір поруки своїм електронним цифровим підписом, оскільки не здійснює діяльність як фізична особа - підприємець, вважає, що, ймовірно, вказані документи могли бути підписані ним як директором ТОВ "АКШ" - тоді як ОСОБА_1 (як фізична особа) не давав згоди АТ КБ "Приватбанк" на забезпечення виконання зобов`язань за договором від 26.12.2018. Другий відповідач погоджується із висновками суду першої інстанції, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення без змін.

08.07.2020 від ОСОБА_1 електронною поштою без засвідчення електронним цифровим підписом надійшла заява про проведення судового засідання 09.07.2020 без участі ОСОБА_1

09.07.2020 позивач електронною поштою надав додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги, в яких зазначає, що твердження ОСОБА_1 про те, що Анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання послуги КУБ, так само як і договір поруки №POR1545475737345, ним було підписано як керівником ТОВ "АКШ", а не як фізичною особою, спростовуються матеріалами справи. До пояснень додано вказані документи (Анкету-заяву та договір поруки) в електронній формі, а також роздруківку інформації щодо результатів перевірки підписів. Позивач зазначає про підтримання ним вимог апеляційної скарги та просить суд розглядати справу без участі представника АТ КБ "Приватбанк".

У судове засідання 09.07.2020 представники сторін, повідомлених належним чином про час та місце судового засідання, не з`явилися.

В ході апеляційного розгляду даної справи апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах встановленого строку.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 ГПК України.

Згідно з ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За таких обставин, враховуючи, що явку представників учасників справи не було визнано обов`язковою, колегія суддів, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.282 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

26.12.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "АКШ" через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису була підписана анкета-заява (а.с.14) про приєднання до розділу 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг "Кредит КУБ", що розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "Приватбанк" http://privatbank.ua. (далі - Умови).

Згідно з п.1 зазначеної анкети - заяви істотними умовами кредитного договору є: розмір кредиту - 300000 (п.1.2); строк кредиту - 12 місяців з дати видачі коштів (п.1.3); проценти (комісія) за користування кредитом - 1,8 % в місяць від початкового розміру кредиту (п.1.4); порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця, починаючи з місяця наступного за місяцем видачі коштів клієнту, передбачено адаптований графік - шість місяців користування кредитом погашення тільки процентів, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом, інші шість місяців користування кредитом - погашення основного боргу рівними частинами з процентами щомісяця, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом (п.1.5), у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п.1.5 цієї заяви, клієнт зобов`язаний додатково до процентів, вказаних в п.1.4., сплатити банку проценти в розмірі 4% в місяць від суми простроченої заборгованості та неустойку в розмірі і згідно розділу 3.2.8. умов та правил надання банківських послуг (п.1.6.).

Отже, договір "Кредит КУБ" від 26.12.2018 складається з анкети-заяви про приєднання та Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "Приватбанк" http://privatbank.ua .

У матеріалах справи міститься наданий позивачем витяг з Умов та правил надання банківських послуг (а.с. 16 - 21).

Відповідно до п. 3.2.8.1 вказаних Умов, банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги.

Пунктом 3.2.8.3. Умов визначено, що надання кредитів у рамках Послуги здійснюється на наступних умовах: повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у заяві.

Згідно з п.3.2.8.3.2 Умов за користування послугою клієнт сплачує щомісячно проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, що зазначені в заяві та тарифах. При несплаті відсотків у зазначений термін вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п.3.2.8.6.2.).

Умовами п.3.2.8.3.3 Умов передбачено, що при порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов`язання позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому у заяві. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку, передбаченого п.3.2.8.3.1, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

Згідно п. 3.2.8.9.2 Умов нарахування прострочених відсотків здійснюється щодня, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не враховується.

Відповідно до долученої позивачем до матеріалів справи виписки по особовому рахунку відповідача (а.с.24), позивачем 26.12.2018 було перераховано на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 300000,00 грн.

У лютому 2020 року АТ КБ "Приватбанк" звернулося до господарського суду з позовом у даній справі про солідарне стягнення коштів з ТОВ "АКШ" та із ОСОБА_1 , який, за твердженням позивача, поручився перед банком за виконання позичальником зобов`язань за договором.

На підтвердження існування відповідної поруки позивачем надано до матеріалів справи копію договору поруки №POR1545475737345 від 22.12.2018 (а.с.25).

Відповідно до вказаного документа, між Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" як кредитором та ОСОБА_1 як поручителем укладено договір, за умовами якого предметом договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "АКШ" зобов`язань за угодами-приєднання до розділу 3.2.8 "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг (далі - угода 1) по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом: за період користування кредитом згідно угоди-1 - 1.8% від суми кредиту щомісяця; за період користування кредитом згідно з п.п. 3.2.8.5.3 угоди-1 - 4,0% від суми кредиту щомісяця; б) кредиту у розмірі, що вказаний у угоді-1. За умовами договору (п.1.2.) поручитель відповідає перед кредитором за невиконання зобов`язань за угодою -1 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків; у випадку невиконання боржником (відповідачем-1) зобов`язань за угодою-1, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.5.).

Позивачем також надано роздруківку файлу перевірки електронного цифрового підпису (а.с.26), з якого вбачається, що договір поруки №POR1545475737345 підписано сторонами шляхом накладення 26.12.2018 на документ фізичною особою ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Приватбанк" електронного цифрового підпису. Тобто місцевим господарським судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1. підписав відповідний документ електронним підписом як фізична особа, а не як директор ТОВ "АКШ". В ході апеляційного провадження ОСОБА_1. у поданому суду відзиві на апеляційну скаргу дану обставину заперечував, однак доказів на її спростування суду не надав.

Місцевий господарський суд частково задовольнив позов про стягнення коштів з позичальника, ТОВ "АКШ", та відмовив у позовних вимогах до ОСОБА_1 - з наведених вище підстав.

Як було встановлено вище, у даному апеляційному провадженні предметом оскарження є відмова суду у позові в частині стягнення з ОСОБА_1 (як із солідарного боржника) заборгованості за кредитом в сумі 186115,87 грн.; заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість за період з 26.11.2019 по 10.12.2019 в сумі 2751,96 грн.; заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії за період з 27.11.2019 по 10.12.2019 в сумі 10800,00 грн.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню з урахуванням меж перегляду справи в суді апеляційної інстанції, встановлених ст.269 ГПК України, згідно з підпунктом б) пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Разом з тим, оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов`язань і при цьому водночас сама має зобов`язальний, договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов`язання та про договори (розділи І та II кн. 5 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов`язання), до істотних умов договору поруки слід віднести наступні: визначення зобов`язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, зокрема реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо; обсяг відповідальності поручителя, оскільки згідно із частиною другою статті 553 ЦК України порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі, а частиною другою статті 554 ЦК України встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки; відомості про сторони: кредитора і поручителя; відомості про боржника: хоча він і не є стороною договору поруки, але згідно із частиною першою статті 555 ЦК України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов`язаний повідомити про це боржника, а в разі пред`явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі (зазначене відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постанові від 27.11.2019 у справі № 530/1450/16-ц).

Отже, при наданні відповідної оцінки змісту договору поруки слід враховувати конкретні обставини справи та встановити наявність чи відсутність ознак, які б вказували на те, яке саме зобов`язання забезпечене порукою, у якому обсязі та на яких умовах.

Апелянт зазначає, що відповідно до умов договору поруки №POR1545475737345, підписаного з використанням ЕЦП 26.12.2018, ОСОБА_1 поручився перед кредитором за невиконання ТОВ "АКШ" зобов`язань за угодами приєднання до розділу 3.2.8 "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг (Угода-1).

Разом з тим, із тексту договору поруки не вбачається, що порукою забезпечується саме договір "Кредит КУБ" від 26.12.2018, укладений між АТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "АКШ", який складається з анкети-заяви про приєднання та Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "Приватбанк" http://privatbank.ua .

Договір поруки не містить реквізитів основного договору. Натомість у ньому вжито нечітке формулювання у множині: "за угодами приєднання до розділу 3.2.8 "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг (далі - угода 1)" - тобто, не визначено, за якою конкретно угодою про приєднання надається порука, окрім того, не вказано поточний рахунок, на який надається послуга кредитний ліміт. Отже, фактично визначено лише особу (ТОВ "АКШ"), первинні зобов`язання якої забезпечені порукою. Тому такий договір не може бути визнаний належною правовою підставою для стягнення коштів із поручителя - зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, у постановах від 31.07.2019 у справі №922/2913/18, від 12.03. 2020 у справі №902/447/19, на які обґрунтовано послався місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні.

Отже, посилання апелянта на презумпцію правомірності правочину, так само як і на відсутність заперечень відповідачів проти позову в даній справі, колегія суддів не визнає переконливими.

За твердженням апелянта, суд першої інстанції, аналізуючи умови договорів, мав можливість ідентифікувати, за яким зобов`язанням надано поруку, також поручитель ОСОБА_1. є одночасно уповноваженою особою позичальника, ТОВ "АКШ", яка і подавала заявку на отримання кредиту "КУБ", була ознайомлена з умовами кредитування, та зазначала про ознайомлення з умовами Угоди-1 та про наявність поручителя.

Однак зазначені аргументи заявника скарги ґрунтуються на припущеннях і не спростовують тих обставин, що в договорі поруки не зазначено ідентифікуючих реквізитів основного договору, зобов`язання за яким забезпечується порукою.

Тому колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що з системного аналізу всіх умов договору поруки неможливо встановити, з якого конкретно правочину, в якому обсязі та на яких умовах виникло основне зобов`язання, забезпечене порукою, а відтак, позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 коштів на підставі договору поруки як із солідарного боржника - задоволенню не підлягають.

Окрім того, як зазначає сам апелянт, для ідентифікації зобов`язання, за яким надано поруку, необхідно здійснювати додаткові дії - аналізувати та тлумачити зміст договору поруки у співставленні з угодою (угодами) приєднання, враховувати відомості про особу, яка його підписала, тощо. Отже, вочевидь має місце неясність умов договору.

За таких обставин, враховуючи, що відповідні умови включено до договору позивачем, колегія суддів вважає за можливе застосувати у цьому випадку принцип сontra (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав), за яким особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови.

Отже, доводи апелянта не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.

За результатами апеляційного перегляду рішення місцевого господарського суду колегією суддів також не було встановлено наявності неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права в розумінні ч.2 ст.277 ГПК України або порушення норм процесуального права, які згідно з ч.3 цієї ж норми є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 13, 269, п.1 ч.1 ст.275, ст.276, ст.282 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 27.04.2020 у справі №913/103/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 13.07.2020

Головуючий суддя О.В. Шевель

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.О. Фоміна