Ухвала

від 04.05.2020 по справі б13/115-12

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 травня 2020 року

м. Київ

Справа № Б13/115-12

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Пєскова В. Г.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Київській області

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2020

у складі колегії суддів : Грека Б. М. - головуючого, Пантелієнка В. О., Сотнікова С. В.

та ухвалу Господарського суду Київської області від 20.11.2019

у складі колегії суддів : Лопатіна А. В. - головуючого, Бабкіної В. М., Конюх О. В.

у справі № Б13/115-12

за заявою Приватного підприємства "Пітик"

до Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

24.04.2020 Головне управління Державної податкової служби у Київській області звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2020 та ухвалу Господарського суду Київської області від 20.11.2019 у справі № Б13/115-12.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № Б13/115-12 визначено склад колегії суддів: Банаська О. О. - головуючого, суддів - Васьковського О. В., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2020.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статей 288, 290 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) з огляду на таке.

Згідно із частиною першою статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Частиною третьою статті 288 ГПК України встановлено, що строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, ГУ ДПС у Київській області оскаржує ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2020 та ухвалу Господарського суду Київської області від 20.11.2019 у справі № Б13/115-12.

Таким чином, останнім днем строку на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції від 25.03.2020 у даній справі є 14.04.2020.

Проте касаційну скаргу направлено до суду касаційної інстанції поштовим відправленням лише 21.04.2020, тобто із пропуском строку, встановленого статтею 288 ГПК України для подання касаційної скарги.

В свою чергу у касаційній скарзі ГУ ДПС у Київській області заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску цього строку скаржником зазначено, що копію оскаржуваної ухвали від 25.03.2020 отримано 16.07.2019.

В якості доказу отримання оскаржуваної ухвали апеляційної інстанції від 25.03.2020 скаржником додано до касаційної скарги копію першої сторінки оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду з відповідною вхідною відміткою його канцелярії.

Зазначені обставини, на думку скаржника, є підставою на поновлення строку на касаційне оскарження згідно з частиною другою статті 288 ГПК України.

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.

У пункті 1 частини четвертої статті 290 ГПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Згідно з частиною третьою статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Отже, скаржником до касаційної скарги не додано належних доказів, які б підтверджували, що ГУ ДПС у Київській області отримано повний текст ухвали апеляційного господарського суду від 25.03.2020 у справі № Б13/115-12 саме 02.04.2020. При цьому, копія першої сторінки судового рішення з вхідною відміткою, не дає можливості встановити дату отримання судового рішення через її погану якість та не є належним доказом отримання оскаржуваної ухвали 02.04.2020, оскільки зазначені відповідні вхідні відмітки проставляються власне скаржником, який є зацікавленою особою у цій справі. Будь-яких інших належних та допустимих доказів отримання тексту оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції саме 02.04.2020 скаржником не надано.

Зазначене вище унеможливлює перевірку судом обставин дотримання скаржником положень статтею 288 ГПК України, у зв`язку з чим відповідна заява може бути розглянута після надання належних доказів отримання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2020.

Суд відзначає, що саме лише посилання на дату отримання копії судового рішення з долученням заяви (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження за відсутності належних доказів отримання рішення апеляційної інстанції не є підставою для його поновлення. При цьому, нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження, у зв`язку з лише самим посиланням на дату отримання копії судового рішення. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, долучивши до нього на підтвердження поважності причин пропуску строку касаційного оскарження відповідні докази.

Відповідно до частини другої статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Згідно з приписами частини першої та другої статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною п`ятою статті 292 ГПК України передбачено, що питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги.

Водночас, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 102,00 грн.

Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в розмірі 2 102,00 грн.

Проте, скаржником доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі до касаційної скарги не надано.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, касаційна скарга ГУ ДПС у Київській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.11.2019 та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2020 у справі № Б13/115-12 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків, а саме - надання доказів на підтвердження отримання або не отримання скаржником оскаржуваної постанови апеляційної інстанції (поштового конверту суду, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копії роздруківки з офіційного сайту Укрпошти, довідки відділення поштового зв`язку тощо) та доказів сплати судового збору у сумі 2 102,00 грн.

Крім того, колегія суддів зауважує, що при розкриванні поштового відправлення ГУ ДПС у Київській області, не було виявлено вказаного у додатку касаційної скарги положення про ГУ ДПС у Київській області, про що свідчить акт Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду № 29.1-11/131 від 24.04.2020.

Поряд з цим, за змістом прохальної частини касаційної скарги вбачається, що разом з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2020 у справі № Б13/115-12 ГУ ДПС у Київській області оскаржує ухвалу Господарського суду Київської області від 20.11.2019.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 287 ГПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З огляду на те, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Київській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.11.2019 у справі № Б13/115-12 не було відкрито, тобто оскаржувана ухвала місцевого суду в апеляційному порядку не була переглянута, відповідно не було винесено рішення по суті судом апеляційної інстанції, оскаржувана ухвалу Господарського суду Київської області від 20.11.2019 у справі № Б13/115-12 не може бути об`єктом перегляду в суді касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Отже, ГУ ДПС у Київській області необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою в частині оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 20.11.2019 у справі № Б13/115-12 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 288, 290, 292, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Головному управлінню Державної податкової служби у Київській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою в частині оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 20.11.2019 у справі № Б13/115-12.

2 . Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2020 у справі № Б13/115-12 залишити без руху.

3. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, але не менше ніж до закінчення карантину.

4. Попередити скаржника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України, а саме у разі невиконання вимог ухвали, у строк встановлений судом, касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді О. В. Васьковський

В. Г. Пєсков