Ухвала

від 04.05.2020 по справі 344/5118/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/5118/20

Провадження № 1-кс/344/2032/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2020 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , розглянувши матеріали скарги захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_6 про скасування повідомлення про підозру, зобов`язання внести відомості до ЄРДР щодо скасування повідомлення про підозру,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся в інтересах ОСОБА_6 зі скаргою, вимогами якої просить: скасувати повідомлення про підозру від 30.01.2019 року у кримінальному провадженні № 12019090000000119 від 29.01.2019 року у відношенні ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч. 3 ст. 365-2 КК України, винесене прокурором Івано-Франківської області державним радником юстиції 3 класу ОСОБА_7 ; зобов`язати процесуального прокурора внести відомості до ЄРДР щодо скасування повідомлення про підозру ОСОБА_6 , передбаченого за ч. 3 ст. 365-2 КК України у кримінальному провадженні ЄРДР відомостей по кримінальному провадженні за № 12019090000000119 від 29.01.2019 року.

Обґрунтовуючи вимоги скаржник зазначає, що 30 січня 2019 року прокурором Івано-Франківської області державним радником юстиції 3 класу ОСОБА_8 , ОСОБА_6 було вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України. 20.03.2020 року ОСОБА_6 поштовим зв`язком було направлено клопотання про закриття кримінального провадження, в порядку п. 1, 2 частини 1 статті 284 КПК України у зв`язку із відсутністю події кримінального порушення та відсутності складу кримінального правопорушення, прокурору у кримінальному провадженні - заступнику начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_9 . На даний час провадження не закрите. Правова кваліфікація у повідомленні ОСОБА_6 про підозру від 30.01.2019 року не відповідає описовій частині диспозиції інкримінованої йому кримінально-правової норми, враховуючи, що ст. 365-2 КК України не містить посилання щодо вчинення зазначених у частині першій цієї статті дій з метою отримання неправомірної вигоди на адресу інших осіб або для себе, а тільки обмежується посиланням на мету отримання неправомірної вигоди, сторона обвинувачення штучно розширила формулювання пред`явленого обвинувачення, а отже така кваліфікація і формулювання не відповідають ч. 3 статті 365-2 КК України. Дана позиція міститься в ухвалі Жовтневого районного суду Дніпропетровська від 14.01.2020 року про повернення обвинувального акту стосовно ОСОБА_6 прокурору, який здійснює процесуальне керівництво, а також, підтверджується ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 26.02.2020 року, якою ухвалу Жовтневого районного суду Дніпропетровська від 14.01.2020 року залишено без змін.

Скаржник зазначає, що одночасно зі зверненням до органів прокуратури, потерпіла у даному кримінальному провадженні ОСОБА_10 у червні 2017 року звернулася з цивільним позовом до суду до ПАТ «ПриватБанк», ТОВ «Целестія» та до ОСОБА_6 , як до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу, про визнання недійсним договору купівлі-продажу готелю «Прикарпатський» та скасування реєстрації права власності за ТОВ «Целестія», яке придбало вказаний готель у ПАТ КБ «Приватбанк», договір купівлі-продажу між якими було посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_6 . Саме з приводу цих реєстраційних дій у кримінальному провадженні №12019090000000119 від 29.01.2019 року ОСОБА_6 було вручене повідомлення про підозру та в подальшому складено та вручений обвинувальний акт, який було повернуто Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська прокурору в ході підготовчого судового засідання 14.01.2020 року. На даний час потерпіла ОСОБА_10 пройшла всі три судові інстанції по даній цивільній справі, 20.11.2019 року Верховний Суд у своїй постанові залишив без задоволення касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_10 , а постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 10.04.2019 року залишив без змін. Верховним судом було відмовлено в позовній заяві потерпілій ОСОБА_10 про визнання недійсним договору купівлі-продажу готелю «Прикарпатський» та скасування державної реєстрації права власності на вказаний готель до ОСОБА_6 та до ПАТ КБ « ПриватБанк», ТОВ « Целестія», постанова набрала чинності з моменту ї прийняття та є остаточною і оскарженню не підлягає. Верховний Суд у своїй постанові повно та всебічно з`ясував обставини справи та надав оцінку договору купівлі-продажу, що був укладений 19 червня 2017 року між ПАТ «ПриватБанк» і ТОВ «Целестія» та посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6 , а також, державній реєстрації права власності заТОВ «Целестія», вчинену ОСОБА_6 19 червня 2017 року та вирішив, що відсутні підстави вважати договір-купівлі продажу готелю недійсним, таким чином перевірив та підтвердив законність дій ОСОБА_6 і як приватного нотаріуса, і як державного реєстратора. Оскільки ОСОБА_6 не було вчинене ні зловживання своїми повноваженням як нотаріуса, ні як державного реєстратора, він діяв на підставі та в рамках норм чинного законодавства України, яке діяло на момент посвідчення угоди та реєстрації права власності, ним була отримана плата за вчинення нотаріальних дій відповідно до статей 31, 32 ЗУ «Про нотаріат», були сплачені обов`язкові податки та платежі.

В судовому засіданні скаржник підтримав доводи скарги у повному обсязі, просив задовольнити скаргу.

Прокурор та слідчий заперечили скаргу, вказавши про можливість зміни підозри, якщо досудовим розслідуванням будуть встановлені відповідні для цього підстави. Скаржником до матеріалів кримінального провадження долучено копії рішень у цивільній справи різних інстанцій, однак такі не є належно завірені, з огляду на що прокуратурою подано звернення до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області про виготовлення належним чином завірених копій рішень судових інстанцій. Остаточні висновки щодо досудового розслідування у даному провадженні будуть зроблені після отримання офіційно завірених рішень.

Заслухавши скаржника, прокурора та слідчого, дослідивши матеріали скарги, вважаю наступне.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України, в тому числі оскарження постанови про закриття провадження.

Згідно п. 10 ст. 303 ЦПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 277 КПК України, повідомлення має містити: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;4) зміст підозри;5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;7) права підозрюваного;8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Статтею 278 КПК України визначено порядок здійснення повідомлення про підозру та обов`язок роз`яснення прав підозрюваного, а саме: письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень; письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.

Підставою для скасування повідомлення про підозру або визнання такою, що не набула статусу підозрюваного є порушення процесу (порядку) здійснення повідомлення про підозру, відсутність обов`язкових елементів повідомлення про підозру.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні прокуратури Івано-Франківської області перебувають матеріали досудового розслідування за № 12019090000000119 від 29.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, повідомлення про підозру в якому пред`явлено ОСОБА_6 .

30.01.2019 року відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України у кримінальному провадженні № 12019090000000119 від 29.01.2019 року.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.01.2020 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч. 3 ст. 365-2 КК України, повернуто прокурору для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 26.02.2020 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.01.2020 року залишено без змін.

20.03.2020 року ОСОБА_6 поштовим зв`язком було направлено клопотання про закриття кримінального провадження, в порядку п. 1, 2 частини 1 статті 284 КПК України, у зв`язку із відсутністю події кримінального порушення та відсутності складу кримінального правопорушення, прокурору у кримінальному провадженні - заступнику начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_9 .

Як встановлено матеріалами скарги, ОСОБА_10 зверталася з цивільним позовом до суду до ПАТ «ПриватБанк», ТОВ «Целестія» та до ОСОБА_6 як до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу, про визнання недійсним договору купівлі-продажу готелю «Прикарпатський» та скасування реєстрації права власності за ТОВ «Целестія», яке придбало вказаний готель у ПАТ КБ «Приватбанк», договір купівлі-продажу між якими було посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_6 .

Рішенням позовом Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27.12.2017 року позов ОСОБА_10 до ПАТ КБ «ПриватБанк», ТзОВ «Целестія», приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу задоволено частково. Визнано недійсним Договір купівлі-продажу готелю «Прикарпатський» (зазначений в плані літерою «А», загальною площею 2697, 2 кв.м, а саме: підвал №1 ХІІІ площею 629, 8 кв.м, готельні приміщення №1 99 площею 1280, 4 кв.м, приміщення № ХІV LХV площею 725, 2 кв.м, приміщення № 38-46 площею 61, 8 кв.м, що складає цілу ідеальну частку), що був укладений 19 червня 2017 між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ТзОВ «Целестія» та посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6 , Дніпровського міського нотаріального округу і зареєстрованого в реєстрі за номером 531. Скасовано державну реєстрацію права власності ТзОВ «Целестія» (код ЄДРПОУ 40720884) на нерухоме майно: готель «Прикарпатський» (зазначений в плані літерою «А», загальною площею 2697, 2 кв.м, а саме: підвал №1 ХІІІ площею 629, 8 кв.м, готельні приміщення №1 99 площею 1280, 4 кв.м, приміщення № ХІV LХV площею 725, 2 кв.м, приміщення № 38-46 площею 61, 8 кв.м, що складає цілу ідеальну частку), вчинену 19.06.2017 Державним реєстратором приватним нотаріусом ОСОБА_6 , Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області, номер запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності: 20987437. В решті позовних вимог відмовлено.

Відповідно до постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Целестія» задоволено. Рішення Калуського міськрайонного суду від 27 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_10 до ПАТ КБ «ПриватБанк», ТОВ «Целестія» та приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу готелю «Прикарпатський», укладеного 19 червня 2017 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Целестія», та скасування державної реєстрації права власності на готель «Прикарпатський» за ТОВ «Целестія» відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 листопада 2019 року постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року залишено без змін. Поновлено дію постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст.ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

За ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Відповідно до КПК України складання зазначеного процесуального акта, і його вручення має здійснюватися однією і тією ж особою прокурором - процесуальним керівником.

Системний аналіз змісту норм КПК України свідчить, що підозра є складовим елементом процедури притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки саме з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення розпочинається кримінальне переслідування такої особи (п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч.5 ст.9 КПК України).

Так згідно з практикою ЄСПЛ «підозра» є частиною більш широкого поняття «обвинувачення», яке відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України являє собою твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод за тлумаченням ЄСПЛ вміщено концепцію терміну «кримінальне обвинувачення», яка характеризується скоріше матеріальним, аніж формальним характером (справа «Девеєр проти Бельгії», рішення від 27.02.1980 року, скарга №6903/75). У справі «Еклє проти Федеративної Республіки Німеччини» (рішення від 15.07.1982 року, скарга №8130/78) ЄСПЛ констатував, що кримінальне обвинувачення може бути визначене як «офіційне повідомлення особи компетентним органом про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення». Розвиваючи зазначену концепцію ЄСПЛ у справі «Фоті та інші проти Італії» (рішення від 10.12.1982 року) навів ширше витлумачення цього визначення, включивши до нього також «інші підстави, що підтверджують це звинувачення, і які можуть спричинити серйозні наслідки, що можуть ускладнити становище підозрюваного».

Згідно з ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є 1) особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, 2) особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення та 3) особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Таким чином, аналіз змісту ч. 1 ст. 42 КПК України дозволяє зробити висновок, що підозра (кримінальне переслідування у формі підозри) починається з моменту, коли особі повідомлено про підозру або ця особа затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.

Також варто зауважити, що згідно вимог ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

За приписами ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Як слідує зі змісту повідомлення про підозру від 30.01.2019 року, таке повідомлення вручене ОСОБА_6 прокурором Івано-Франківської області ОСОБА_8 про підозру у зловживанні своїми повноваженнями нотаріуса та державного реєстратора, з метою отримання неправомірної вигоди, для себе та інших осіб, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам або інтересам окремого громадянина, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.365-2 КК України.

Згідно статті 277 КПК України та змісту статті ч. 3 ст.365-2 КК України, вбачається, що правова кваліфікація у повідомленні ОСОБА_6 про підозру від 30.01.2019 року не відповідає описовій частині диспозиції інкримінованої йому кримінально-правової норми, враховуючи, що ст. 365-2 КК України не містить посилання щодо вчинення зазначених у частині першій цієї статті дій з метою отримання неправомірної вигоди на адресу інших осіб або для себе, а тільки обмежується посиланням на мету отримання неправомірної вигоди, сторона обвинувачення штучно розширила формулювання пред`явленого обвинувачення, а отже така кваліфікація і формулювання не відповідають ч. 3 статті 365-2 КК України.

Дана позиція міститься в ухвалі Жовтневого районного суду Дніпропетровська від 14.01.2020 року про повернення обвинувального акту стосовно ОСОБА_6 прокурору, який здійснює процесуальне керівництво, а також підтверджується ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 26.02.2020 року, якою ухвалу Жовтневого районного суду Дніпропетровська від 14.01.2020 року залишено без змін, а апеляційну скаргу заступника начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_9 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.01.2020 року залишено без задоволення.

Також, як слідує з постанови Верховного суду від 20.11.2019 року, Верховним судом було відмовлено в позовній заяві потерпілій ОСОБА_10 про визнання недійсним договору купівлі-продажу готелю «Прикарпатський» та скасування державної реєстрації права власності на вказаний готель до ОСОБА_6 та до ПАТ КБ « ПриватБанк», ТОВ «Целестія», постанова набрала чинності з моменту ї прийняття та є остаточною і оскарженню не підлягає. У своїй постанові Верховний Суд надав оцінку договору купівлі-продажу, що був укладений 19 червня 2017 року між ПАТ «ПриватБанк» і ТОВ «Целестія» та посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6 , а також, державній реєстрації права власності за ТОВ «Целестія», вчинену ОСОБА_6 19 червня 2017 року та вирішив, що відсутні підстави вважати договір-купівлі продажу готелю недійсним, таким чином не встановив незаконності дій ОСОБА_6 і як приватного нотаріуса, і як державного реєстратора.

Матеріалами кримінального провадження № 12019090000000119 від 29.01.2019 року встановлено, що саме з приводу цих реєстраційних дій у кримінальному провадженні ОСОБА_6 було вручене повідомлення про підозру та в подальшому складено та вручений обвинувальний акт, який було повернуто Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська прокурору в ході підготовчого судового засідання 14.01.2020 року.

Оцінюючи в сукупності обставин кримінального провадження та враховуючи мотиваційні суперечності викладені вище, наявні підстави для скасування підозри.

Прохання захисника щодо зобов`язання процесуального прокурора внести відомості до ЄРДР щодо скасування повідомлення про підозру ОСОБА_6 , передбаченого за ч. 3 ст. 365-2 КК України у кримінальному провадженні ЄРДР відомостей по кримінальному провадженні за №12019090000000119 від 29.01.2019 року не ґрунтується на положенні ст. 307 КПК України, оскільки слідчий суддя за результатами розгляду скарги на повідомлення про підозру вправі лише скасувати повідомлення про підозру, а тому в цій частині скаргу слід залишити без задоволення

Керуючись ст.ст. 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Скаргу задовольнити частково.

Скасувати повідомлення про підозру від 30.01.2019 року у кримінальному провадженні № 12019090000000119 від 29.01.2019 року у відношенні ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч. 3 ст. 365-2 КК України, винесене прокурором Івано-Франківської області державним радником юстиції 3 класу

ОСОБА_11 решті вимог скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1 .

Повний текст ухвали складено 04.05.2020 року.