Рішення

від 04.05.2020 по справі 560/1018/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/1018/20

РІШЕННЯ

іменем України

04 травня 2020 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля монтаж плюс" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області про відмову у реєстрації податкових накладних /РК в єдиному реєстрі податкової накладної: №1440785/43222890 від 17.01.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 11.12.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України внести до єдиного реєстру податкових накладних відомості щодо реєстрації податкової накладної ТОВ "Поділля монтаж плюс" датою її фактичного отримання Державною податковою службою України, а саме податкову накладну №1 від 11.12.2019.

Також просить стягнути з відповідачів судові витрати, а саме: судовий збір в розмірі 4204 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що ДПС не взято до уваги та не перевірено факт реального виконання робіт, на підтвердження чого позивачем було подання відповідні документи та пояснення. ТОВ "Поділля монтаж плюс" було подано пояснення по кожній податковій накладній та надано копії первинних документів на підтвердження здійснення господарської операції, проте не всі документи були прийняті до уваги податковим органом під час прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних. Крім цього, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних слугували критерії ризиковості, визначені виключно листом ДФС, який не є нормативно-правовим актом.

Ухвалою суду 05.03.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Головне управління ДПС у Хмельницькій області подало відзив на позов, згідно якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що позивачем дійсно було подано пояснений по податковій накладній та надано копії документів. Однак позивачем не враховане те, що поданих документів недостатньо для прийняття рішення про реєстрацію накладної, у зв`язку з чим у рішенні №1440785/43222890 від 17.01.2020 зазначено додаткову інформацію: платником надано не повний пакет документів для підтвердження податкової накладної №1 від 11.12.2020, а саме, відсутній акт виконаних робіт за ф.КБ-2 (п.5.1 договору №11/19 від 01.11.2019 р. підрядник зобов`язаний виконати роботи в 30 термін з моменту перерахування 80% коштів); відсутні розрахункові документи з ТОВ Поділля кабель 1, та сертифікати відповідності за кабельно - провідникову продукцію (п.2.2 договору №16488 від 01.11.2019).

При цьому зазначає, що пунктом 13 Порядку встановлено вичерпний перелік інформації, яка повинна бути зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, в якому відсутня інформація з переліком конкретних документів.

Також Головне управління ДПС у Хмельницькій області подало заперечення щодо стягнення судових витрат, в яких просить відмовити у задоволенні позову в частині їх стягнення. Вказує, що у пошуку судової практики з цього питання не виникає складнощів, а тому визначений адвокатом час у 1 годину на суму 500 грн. є не виправданим та документально необґрунтованим, жодних доказів таких послуг не надано. Також у розрахунку витрат зазначено ряд передчасних витрат, які ще не понесені, не є виправданими та невідомо чи матимуть місце під час розгляду справи, а саме складання апеляційної та касаційної скарги (500 грн.), складання відповіді на відзив - (500 грн.). складання та подання процесуальних документів (клопотань, заяв) (500 грн.), участь представника у судових засіданнях (1000 грн.). Вказані події ще не відбулись, а при можливому наданні відповідних послуг адвокатом заздалегідь невідомий їх обсяг.

Ухвалою суду від 30.03.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якому вказує, що отримана квитанція про зупинення реєстрації податкових накладних містили загальну інформацію про необхідність надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Наказ Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 "Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" набрав чинності тільки 14.12.2019.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Між ТОВ "Поділля монтаж плюс" (підрядник) та ПП "БК-Терем" (замовник) укладено договір підряду №11/19 від 1 листопада 2019 року, згідно п.1.1 якого замовник доручає та сплачує, а підрядник бере на себе зобов`язання, виконати капітальний ремонт водопроводу "Гаївка" до смт.Віньківці Хмельницької області. Електромонтажні роботи.

Відповідно до п.2.1 та 4.1 договору, ціна цього договору визначена в договірній ціні, та становить 889400,29 грн., в т. ч. ПДВ 20% 148233,38 грн. До початку робіт замовник перераховує підряднику попередню оплату у сумі 643600,01 грн.

Згідно рахунку-фактури №СФ-0000008 від 08.12.2019 року, виставлено до сплати попередню оплату згідно договору в сумі 643600,01 грн.

Згідно платіжного доручення від 11.12.2019 №200001089, перераховано попередню оплату згідно рахунку-фактури в сумі 643600,01 грн.

Позивачем складено податкову накладну №1 від 11.12.2019 на суму 643600,01 грн. (з ПДВ), та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно квитанції від 10.01.2020, зупинено реєстрацію податкової накладної №1 від 11.12.2019 та зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Позивачем подано повідомлення №2 від 15.01.2020 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено, пояснення та копії документів (що підтверджується контролюючим органом):

- Договір оренди офісного приміщення від 01.11.2019 (ТОВ "Поділля монтаж плюс" орендар).

- Договір прокату №667 від 11.11.2019. ТОВ Поділля Кабель-1 - наймодавець, рухомі речі (інструменти);

- Договір поставки №16488 від 01.11.2019. Постачальник ТОВ Поділля Кабель-1 , предмет договору - кабельно-провідникова продукція;

- Договір поставки товару №217-19 з постачальником ТОВ "Хмельницькзалізобетон". Предмет договору - бетонні суміші та розчини, залізобетонні вироби та інші будівельні матеріали;

- Договір транспортного експедирування від 02.12.2019 з ТОВ "Поділляпостачбуд" (експедитор) щодо перевезення вантажу;

- Договір підряду №11/19 від 01.11.2019;

- Договірна ціна на будівництво: електромонтажні роботи Гаївка сигнальна лінія;

- Локальний кошторис на будівельні роботи № 4-1-1 на електромонтажні роботи;

- Акт надання послуг № 2599 від 03.12.20І9 з ТОВ "Поділляпостачбуд" виконавець, експедиторські послуги;

- ВН №РН-0022696 від 04.12.2019, постачальник ТОВ "Поділля кабель-1" (труба гофрована);

- ВН №20946 від 03.12.2019 постачальник ТОВ "Хмельницькзалізобетон" (стояк вібрований);

- ВН № РН-0022689 від 04.12.2019 постачальник "ТОВ Поділля кабель-1" (кабель, затискачі, інше);

- ТТН №РН-0022689 від 04.12.2019 перевізник відправник "ТОВ Поділля кабель-1", замовник одержувач ТОВ "Поділля монтаж плюс";

- ТТН №РН-0022696 від 04.12.2019, перевізник відправник ТОВ "Поділля кабель-1", замовник одержувач ТОВ "Поділля монтаж плюс";

- ТТН №ХЗБ0041291 від 03.12.2019, перевізник відправник ТОВ "Поділляпостачбуд", замовник одержувач ТОВ "Поділля монтаж плюс";

- Картка рах.361 з ПП БК "Терем" за грудень 2019 року;

- Рахунок-фактура №Ф -0000008 від 08.12.2019;

- Ліцензія №57-Л від 09.10.2019, видана ТОВ "Поділля монтаж плюс";

- ПД №200001089 від 11.12.2019 платник ПП БК "Терем" на суму 643600,01 грн.

У письмовому пояснені позивач зазначив, що ТОВ "Поділля монтаж плюс" зобов`язалось виконати електромонтажні роботи за договором підряду №11/19 від 1 листопада 2019 року з ПП "БК-Терем" (ліцензія на проведення електромонтажних робіт від 09.10.2019 №57-Л). Товариством 11 грудня 2019 року була отримана попередня оплата в сумі 643600,01 грн., на першу подію була сформована податкова накладна №1 від 11.12.2019.

Виконання робіт забезпечено трудовими ресурсами - чисельність працюючих 7 чоловік. Виконання робіт проводиться інструментом згідно договору прокату №667 від 11.11.2019 з ТОВ "Поділля Кабель-1" (ЄДРПОУ 37126183). ТОВ "Поділля Кабель-1" є основним постачальником електротехнічної продукції, про що укладено договір поставки №16488 від 01.11.2019. Матеріали на об`єкт доставлялися постачальником його власним транспортом (видаткові накладні та ТТН у додатках). Також була закупка матеріалів у ТОВ "Хмельницькзалізобетон" (ЄДРПОУ 01267076). Про що свідчить видаткова накладна та ТТН. Дані матеріали доставлялись на об`єкт ТОВ "Поділляпостачбуд" (ЄДРПОУ 38482270), про що укладений договір №ЗЕ-186 від 2 грудня 2019 та акт виконаних робіт №2599 від 3 грудня 2019 року.

Однак рішенням комісії ГУ ДПС у Хмельницькій області №1440785/43222890 від 17.01.2020 відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 11.12.2019.

Підставами для відмови в реєстрації податкової накладної зазначено те, що платником надано неповний пакет документів. А саме, відсутній акт виконаних робіт за ф.КБ-2 (п.5.1 договору №11/19 від 01.11.2019 підрядник зобов`язаний виконати роботи в 30 термін з моменту перерахування 80% коштів); відсутні розрахункові документи з ТОВ "Поділля кабель-1" та сертифікати відповідності за кабельно- провідникову продукцію (п.2.2 договору №16488 від 01.11.2019).

Позивачем була подана скарга на рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної. Однак згідно рішення за результатами розгляду скарги №2904/43222890/2 від 31.01.2020, вона залишена без задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21 лютого 2018 року №117 (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №117) у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з п.12-13 Порядку №117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначається, зокрема: критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку (підп. 3 п.13); пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (підп. 4 п.13).

На час виникнення спірних правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій визначались листом Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01.

Так, у пункті 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку та здійснення операцій від 07.08.2019 року зазначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.

Проте, зі змісту квитанції неможливо встановити, якому конкретно з вищенаведених критеріїв, що зазначені у підпункті 1.6, відповідає платник. Також у квитанції не вказано конкретний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

Суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначено пунктом 14 Порядку №117, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема, від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

При цьому листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій, мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Отже, зупинення реєстрації податкової накладної на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18, від 21.05.2019 у справі №815/2791/18, від 30.07.2019 у справі №320/6312/18 та від 20.11.2019 у справі №560/279/19.

Згідно п.14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Отже, у порядку, визначеному законодавством, позивачем були надані контролюючому органу пояснення та документи на підтвердження здійсненої господарської операції.

Відповідно до п.21 Порядку №117 підставою для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є, зокрема, ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку.

Стосовно ненадання контролюючому органу акту виконаних робіт за ф.КБ-2 (згідно п.5.1 договору №11/19 від 01.11.2019 підрядник зобов`язаний виконати роботи в 30 термін з моменту перерахування 80% коштів) суд зазначає, що відсутність вказаного акту може свідчити про недотримання відповідної умови договору, а не бути умовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Щодо відсутності розрахункових документів з ТОВ "Поділля кабель-1" та сертифікатів відповідності за кабельно-провідникову продукцію (п.2.2 договору №16488 від 01.11.2019), то дані обставини, враховуючи також вищенаведений висновок, не стосуються безпосереднього контрагента позивача (ПП "БК-Терем"), за наслідками господарських правовідносин із яким і складено спірну податкову накладну.

При цьому суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28 листопада 2019 року по справі №1640/2650/18 та від 27 квітня 2020 року по справі №360/1050/19.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та контрагентом, та на те, що ряд таких документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, був достатній та був наданий контролюючому органу з поясненнями, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації такої накладної, тому оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, суд зазначає наступне.

Згідно з п.19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. №3341) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується.

Отже, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено 4204 грн. судового збору за подання позовної заяви із двома вимогами немайнового характеру, по одній до кожного з відповідачів. Тому такі витрати слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, а саме по 2102 грн. з кожного з них.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч.2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно абз.1 ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, згідно ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати у тому числі розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду договір про надання юридичних послуг від 01.02.2020, оригінал ордеру, розрахунок суми витрат та платіжне доручення від 14.02.2020 на суму 3000 грн.

Відповідно до пунктів 2.1, 3.1 договору послуги надаються виконавцем замовнику шляхом:

- усного та письмового консультування;

- складання проектів необхідних процесуальних документів,

- надання послуг щодо представництва інтересів замовника в усіх підприємствах, установах організаціях будь - якої форми власності, а також захисту (представництва) інтересів Замовника в органах судової влади (представництва Замовника в загальних, апеляційних, касаційних судах України), а також в правоохоронних органах України.

За надані послуги замовник виплачує виконавцеві плату 3000 грн.

Згідно вищезазначеного розрахунку, розмір понесених витрат на надання юридичних послуг в сумі 3000 грн. пов`язаний з такими послугами:

- пошук та аналіз судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання стратегії представництва інтересів клієнта в судовому засіданні - 1 година - 500,00 грн.;

- складання позовної заяви (апеляційної, касаційної скарги) - 1 година - 500 грн.;

- складання відповіді на відзив - 1 година - 500 грн.;

- складання та подання процесуальних документів (клопотань, заяв) - 1 година - 500 грн.;

- участь представника клієнта у судових засіданнях - 1000 грн.

Відповідно до п.1-2 ч.1 ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є, зокрема:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

Адвокатом був підготовлений позов та відповідь на відзив у справі. Пошук та аналіз судової практики та складання стратегії представництва не є окремим видом адвокатської діяльності, а є частиною консультацій та/або підготовки процесуальних документів, в тому числі підготовки позовної заяви.

Водночас, позивачем не подавалось процесуальних документів (клопотань, заяв), окрім позовної заяви та відповіді на відзив. Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, тобто без участі адвоката в судових засіданнях.

Отже, заявлений до стягнення розмір витрат позивача на правову допомогу є частково обґрунтованим - у сумі 1500 грн., враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Суд вважає, що понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 1500 грн. підтверджується належними та допустимими в розумінні КАС України доказами. Крім того, такий розмір є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), а також ціною позову та значенням справи для сторони.

Зазначене свідчить про наявність правових підстав для стягнення витрат, понесених ТОВ "Поділля монтаж плюс" на отримання правничої допомоги в сумі 1500 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів ( по 750 грн. з кожного з них).

Таким чином, судові витрати слід стягнути у розмірі 2852 (2102 +750) з кожного з відповідачів.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ТОВ "Поділля монтаж плюс" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області №1440785/43222890 від 17.01.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 11.12.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля монтаж плюс" №1 від 11.12.2019 датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля монтаж плюс" судові витрати у розмірі 2852 (дві тисячі вісімсот п`ятдесят дві) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля монтаж плюс" судові витрати у розмірі 2852 (дві тисячі вісімсот п`ятдесят дві) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 04 травня 2020 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля монтаж плюс" (вул. Красовського, 5/1, м.Хмельницький, Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 43222890) Відповідачі:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м.Хмельницький, Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 43142957) Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м.Київ,04053 , код ЄДРПОУ - 43005393)

Головуючий суддя Д.А. Божук