Ухвала

від 04.05.2020 по справі 520/7208/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 травня 2020 року

Київ

справа №520/7208/19

адміністративне провадження №К/9901/11417/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

суддів - Гончарової І.А., Хохуляка В. В.

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року

у справі № 520/7208/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр.Агро-сервіс"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

у с т а н о в и в :

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року у справі № 520/7208/19.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону - Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.

Статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Таким законом є Закон України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, скаржнику необхідно сплатити за подання касаційної скарги судовий збір в сумі 20920,26 гривень.

Окрім того, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 520/7208/19 скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме звертає увагу на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачає зазначення в касаційній скарзі норми права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду саме у подібних правовідносинах.

Зазначені посилання податкового органу є неприйнятними з огляду на наявність правових позицій Верховного Суду щодо застосування положень пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, викладених у постановах суду касаційної інстанції від 12 червня 2018 року у справі №812/1294/17 та від 05 березня 2019 року у справі №807/782/17, застосування яких здійснено судом першої інстанції при вирішенні цієї справи. За таких обставин посилання скаржником на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, як на підставу касаційного оскарження, є неприйнятним.

Касаційна скарга утримує в собі викладення обставин справи, цитування норм Податкового кодексу України. Дослідження та надання правової оцінки обставинам справи щодо правомірності чи протиправності включення позивачем до складу податкового кредиту сум від`ємного значення ПДВ та нарахування (визначення) сум бюджетного відшкодування ПДВ є істотними обставинами для вирішення спору, правомірність встановлення яких здійснюється відповідно до норм процесуального права, за правилами оцінки доказів.

Суд вважає, що у цьому випадку є нагальним посилання на положення пункту першого частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, яка застосовуються за сукупністю умов, а саме того, що суд не дослідив зібрані у справі докази, та за наявності висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене скаржнику необхідно навести інші підстави касаційного оскарження.

Окрім того, Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Таким чином, відповідно до частин першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, а саме: сплатити судовий збір в розмірі 20920,26 гривень на рахунок для зарахування сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. рахунок отримувача: UA678999980000031219207026007, код ЄДРПОУ: 38004897. Код банку отримувача: 899998, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)" та навести підстави, на яких подається касаційна скарга.

Керуючись статтями 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року у справі № 520/7208/19 - залишити без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 5 днів з моменту закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р. Ф. Ханова

Судді І.А. Гончарова

В.В. Хохуляк