Ухвала

від 10.07.2020 по справі 520/7208/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 липня 2020 року

Київ

справа №520/7208/19

адміністративне провадження №К/9901/11417/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,

суддів - Гончарової І.А., Хохуляка В.В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року

у справі № 520/7208/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр.Агро-сервіс"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства.

На виконання ухвали Суду скаржник 24 червня 2020 року надав клопотання про усунення недоліків касаційної скарги яким доводить, що підставою касаційного оскарження є пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначаючи, що суди попередніх інстанцій невірно застосували приписи пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

Предметом оскарження у справі №520/7208/19 є скасування податкових повідомлень - рішень Головного управління ДФС у Харківській області №00001601202 від 04 червня 2019 року, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні за березень 2019 року на суму 62075,00 гривень; № 00001411202 від 17 травня 2019 року, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні за лютий 2019 року на суму 209674,00 гривень, № 00002181202 від 12 липня 2019 року, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні за квітень 2019 року на суму 250051,00 гривень та №00002531202 від 20 серпня 2019 року, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні за травень 2019 року на суму 175542,00 гривень.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року, позов Товариства задоволено.

Залишаючи касаційну скаргу без руху Верховний Суд зазначив, що підставою для відкриття касаційного провадження у справі №520/7208/19 скаржником визначено пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, звертаючи увагу на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

Суд зазначив, що посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачає зазначення в касаційній скарзі норми права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду саме у подібних правовідносинах. Касаційна скарга утримує в собі викладення обставин справи, цитування норм Податкового кодексу України. Дослідження та надання правової оцінки обставинам справи щодо правомірності чи протиправності включення позивачем до складу податкового кредиту сум від`ємного значення ПДВ та нарахування (визначення) сум бюджетного відшкодування ПДВ є істотними обставинами для вирішення спору, правомірність встановлення яких здійснюється відповідно до норм процесуального права, за правилами оцінки доказів.

Суд вказав, що у цьому випадку є нагальним посилання на положення пункту першого частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, яка застосовуються за сукупністю умов, а саме того, що суд не дослідив зібрані у справі докази, та за наявності висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених, зокрема пунктом 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про достатність підстав для касаційного оскарження поданої скаржником касаційної скарги з урахуванням клопотання про усунення недоліків касаційної скарги Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, які застосовані судами попередніх інстанцій як норм права прямої дії, у подібних правовідносин, подібність яких відмінними від інших ознаками не доведена скаржником унеможливлює відкриття касаційного провадження за поданою відповідачем касаційною скаргою.

Судами попередніх інстанцій встановлена правомірність задекларованого Товариством до бюджетного відшкодування суми від`ємного значення з податку на додану вартість на рахунок платника у банку (р.20.2.1) за лютий, березень, квітень та травень 2019 року. Скаржник не згодний з оцінкою та висновками судів попередніх інстанцій.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно , а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Суд визнає, що скаржник станом на 10 липня 2020 року не усунув зазначені в ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04 травня 2020 року недоліки касаційної скарги в частині доведеності підстав касаційного оскарження, тому вона вважається неподаною і підлягає поверненню.

Керуючись ч.2 ст. 332, пунктом 1 ч.4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року у справі № 520/7208/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр.Агро-сервіс" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова

Судді І.А. Гончарова

В.В. Хохуляк