Ухвала

від 04.05.2020 по справі 640/14533/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 травня 2020 року

Київ

справа №640/14533/19

адміністративне провадження №К/9901/11477/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,

суддів - Гончарової І.А., Хохуляка В.В.

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2019 року

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року

у справі № 640/14533/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Київській області, Головного управління ДПС у Київській області

про визнання про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги, -

в с т а н о в и в :

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року у справі № 640/14533/19 .

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону - Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.

Статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства Україн передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Таким законом є Закон України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, скаржнику необхідно сплатити за подання касаційної скарги судовий збір в сумі 20746.80 гривень.

Окрім того, відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Заявник касаційної скарги просить про скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року повністю та ухвалення нового рішення яким в задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі, при цьому посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 09 липня 2014 року, рішення якого не є і ніколи не було рішенням Верховного Суду, не належить до кола рішень, які зумовлюють касаційний перегляд Верховним Судом.

Скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 15 липня 2019 року у справі №0440/5993/18 (пункт 2 касаційної скарги) предметом застосування у якій були положення пункту 73.3 статті 73, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, постанову цього суду від 22 травня 2018 року у справі №804/2491/15 якою застосовані положення пункту 79.2 статті 79, підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 цього Кодексу.

Скаржником у касаційній скарзі зазначено, що судами попередніх інстанцій не було враховано постанови Верховного Суду, в котрих викладено висновок про застосування норм права у подібних правовідносинах, при цьому відповідач посилається на висновок Верховного Суду України викладений у постанові від 27 січня 2015 року, який підлягає застосуванню відповідно до підпункту 8 пункту 1 Розділу 7 Перехідні положення КАС України, постанови Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18, від 13 березня 2018 року у справі №804/1113/16, від 24 травня 2019 року у справі №826/16221/15, від 03 жовтня 2019 року у справі №820/850/16, від 16 жовтня 2019 року у справі №820/11291/15, від 22 листопада 2019 року у справі №815/4392/15.

Суд зазначає, що у випадку посилання скаржником на пункт 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, як на підставу касаційного оскарження, скаржнику необхідно зазначити конкретну норму, яку застосував суд апеляційної інстанції без врахування висновку щодо застосування цієї норми права у саме подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, з посиланням на конкретну постанову Верховного Суду, у якій такий висновок викладено.

Заявник касаційної скарги також доводить помилковість застосування судом апеляційної інстанції при здійснені апеляційного перегляду висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 26 лютого 2019 року по справі №826/9082/15 щодо застосування положень пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, з огляду на відсутність подібності правовідносин.

Суд вважає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Мають бути також зазначені правові висновки Верховного Суду, стосовно конкретних норм права, які за наявності подібних правовідносин не враховані судом апеляційної інстанції.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставини справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Суд визнає, що посилання податкового органу виключно на рішення Верховного Суду із зазначенням того, що викладені ним висновки не враховані судом апеляційної інстанції при ухвалені постанови самі по собі не доводять не врахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, подібність яких також не зазначена касаційною скаргою.

Суд зазначає, що предметом розгляду цієї справи є дев`ять актів індивідуальної дії, при цьому доводи наведені стосовно одного, а саме наказу , що вказує на невідповідність вимог касаційної скарги з її обґрунтуванням.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Таким чином, відповідно до частин 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, а саме: доплатити судовий збір 20746.80 гривень на рахунок для зарахування сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код ЄДРПОУ: 38004897. Код банку отримувача: 899998, Банк отримувача:Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)", та навести підстави, на яких подається касаційна скарга зазначивши конкретну норму, яку застосував суд апеляційної інстанції без врахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, з посиланням на конкретну постанову Верховного Суду, у якій такий висновок викладено та навівши доводи, в яких підтверджується, що суд апеляційної інстанції застосував норми права зазначені податковим органом без врахування висновку щодо застосування цієї норми права, викладеного у постанові Верховного Суду, саме у подібних правовідносинах.

Керуючись статтями 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України Суд,-

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року у справі № 640/14533/19 - залишити без руху.

Надати скаржнику строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги тривалістю 5 днів з моменту закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова

Судді І.А. Гончарова

В.В. Хохуляк