Ухвала

від 23.03.2021 по справі 640/14533/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 березня 2021 року

м. Київ

справа №640/14533/19

адміністративне провадження №К/9901/6491/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів: Васильєвої І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року у справі №640/14533/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Головного управління Державної податкової служби у Київській області в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій (недоїмки) №0008481303 від 05 липня 2019 року в сумі 1190,00грн;

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) форми Ф №0008461303 від 05 липня 2019 року зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 690966,82грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0008471303 від 05 липня 2019 року про сплату штрафних санкцій у сумі 1190,00грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, щодо сплати фізичними особами за результатами річного декларування ;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0008511303 від 05 липня 2019 року про сплату штрафних санкцій у сумі 510,00грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0008521303 від 05 липня 2019 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати військового збору у розмірі 5567334,46грн., у тому числі за основним зобов`язанням на 4453867,57грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на 1113466,89грн;

- визнати протиправним та скасувати рішення №0008491303 від 05 липня 2019 року про сплату штрафних санкцій за своєчасне не нарахування єдиного внеску у розмірі 225605,87грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0008501303 від 05 липня 2019 року про сплату штрафних санкцій у сумі 1,00грн за платежем Штрафні санкції за порушення законодавства про патентування норм регулювання норм обігу готівки та застосування реєстраторів ;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0008451303 від 05 липня 2019 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб на суму 204798496,37грн, у тому числі за основним зобов`язанням на 163838797,10грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 40959699,27грн;

- визнати протиправним та скасувати наказ №1034 від 16 травня 2019 року Про проведення документальної позапланової перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року, адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної податкової служби у Київській області 24 лютого 2021 року звернулась з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верхового Суду.

При вирішенні питання щодо поважності наведених заявником підстав пропуску строку касаційного оскарження суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень від 22 грудня 2005 року №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року ухвалена в судовому засіданні та набрала законної сили з моменту ухвалення. Повний текст постанови складений 23 березня 2020 року. Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 22 квітня 2020 року, в той час, як касаційну скаргу Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області подано до Верховного Суду 24 лютого 2021 року, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження при поданні касаційної скарги контролюючий орган вказує на те, що вже звертався з касаційною скаргою до Верховного Суду, однак ухвалою від 01 вересня 2020 року касаційну скаргу було повернуто заявнику. Крім того, відповідач зазначає, що на даний час відбувається реорганізація Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377). Відповідно всі судові справи передаються для супроводження до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797). Дані обставини зумовлюють об`єктивну необхідність у додатковому часі для вчинення окремих процесуальних дій.

Разом з тим, наведені відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

В свою чергу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain від 07 липня 1989 року).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Одночасно суд зазначає, що податковий орган є суб`єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому труднощі в організації своєчасного виконання обов`язків працівників контролюючого органу є проблемою внутрішньої організації роботи податкового органу .

Головне управління Державної податкової служби у Київській області, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, а тому труднощі організації роботи податкового органу, не повинні впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

У випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, визначений законом, відповідач має право звернутися до Верховного Суду з відповідною обґрунтованою заявою.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Проте, всупереч цим вимогам заявником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Так, згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року №3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року №3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - серпень 2019 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2019 року становить 1921,00грн.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року №3674-VI (в редакції чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру позивачу (фізичній особі) необхідно було сплатити 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складало 10373,40грн.

Отже, судовий збір, який Головному управлінню Державної податкової служби у Київській області необхідно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 10373,40грн х 200% = 20746,80грн.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код ЄДРПОУ: 38004897, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)". Призначення платежу: "

---

код клієнта за ЄДРПОУ; судовий збір за позовом

---

у справі №

---

, Верховний Суд".

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю десять днів з моменту отримання копії ухвали, протягом якого заявник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску процесуального строку та наданням належних доказів, та документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Керуючись статтями 169, 248, 327, 330, 332, 359 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року у справі №640/14533/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги - залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді В.В. Хохуляк

І.А. Васильєва

Р.Ф. Ханова