Ухвала

від 04.05.2020 по справі 373/1821/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

04 травня 2020 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2020 року,

в с т а н о в и в:

Згідно з вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2020 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та засудженого до покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 (три) роки.

Цим же вироком ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного основного та додаткового покарання на підставі п. в) ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Цивільний позов ОСОБА_3 суд задовольнив частково. Стягнув із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 62076 грн. (шістдесят дві тисячі сімдесят шість) гривень 60 коп. матеріальної шкоди та 40000 (сорок тисяч) гривень моральної шкоди, а також на користь ОСОБА_4 30054 (тридцять тисяч п`ятдесят чотири) гривні 81 копійка матеріальної шкоди та 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень моральної шкоди.

В задоволенні решти вимог відмовив.

Також суд задовольнив цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі КЗ «Переяслав-Хмельницька ЦРЛ» та КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня» та стягнув із ОСОБА_2 на користь КЗ «Переяслав-Хмельницька ЦРЛ» та КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня» витрати на лікування потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно у розмірі 1812 (одна тисяча вісімсот дванадцять) гривень та 23729 (двадцять три тисячі сімсот двадцять дев`ять) гривень 50 коп.

Крім того, судом вирішені питання щодо речових доказів та відшкодування процесуальних витрат.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, обвинувачений ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить, дослівно:

«1. Вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 17.03.2020 року щодо ОСОБА_2 скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

2. Ухвалити новий вирок та визнати невинуватим ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та виправдати його на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю його вини у вчиненні кримінального правопорушення».

Перевіривши апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на предмет її відповідності вимогам ст. 396 КПК України, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України, в апеляційній скарзі, поряд з іншими даними, повинні бути зазначені вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Між тим, як вбачається зі змісту вказаної вище апеляційної скарги, ці вимоги закону в повному обсязі дотримані не були.

Так, вимоги апеляційної скаргиобвинуваченого ОСОБА_2 про скасування вироку суду щодо нього та його виправдання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, не узгоджуються з вимогами ст.ст. 407 та 420 КПК України, які визначають повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги та підстави для ухвалення нового вироку, який, відповідно до вимог закону, може бути ухвалено лише у разі необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення або необхідності застосування більш суворого покарання, тобто за будь-яких обставин, які погіршують становище обвинуваченого.

Більш того, як прямо передбачено ст. 417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок і закриває кримінальне провадження, а не ухвалює виправдувальний вирок.

Тобто, обвинувачений ОСОБА_2 у своїй скарзі зазначив вимоги, які не узгоджуються з вимогами закону, в тому числі з повноваженнями суду апеляційної інстанції під час перегляду вироку суду першої інстанції.

Враховуючи наведе, а також ту обставину, що, відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, подана обвинуваченим ОСОБА_2 апеляційна скарга не може бути визнана такою, що за своїм змістом відповідає вимогам закону, а саме вимогам, передбаченим ч. 2 ст. 396 КПК України.

Наведені в ухвалі судді-доповідача недоліки апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_2 є перешкодою для відкриття апеляційного провадження, а тому, відповідно до вимог, передбачених ч. 1 ст. 399 КПК України, вона підлягає залишенню без руху, з наданням вказаній вище особі достатнього строку для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 398, 399 КПК України, суддя-доповідач,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2020 року, ухвалений щодо ОСОБА_2 залишити без руху, встановивши строк для усунення виявлених недоліків десять днівз дня отримання копії цієї ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Київського апеляційного суду

ОСОБА_1

Справа № 11-кп/824/2077/2020