Рішення

від 22.04.2020 по справі 905/2448/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

---

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.04.2020 Справа № 905/2448/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І., при секретарі судового засідання Турко А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Фізичної особи-підприємця Грибової Марини Анатоліївни, м. Маріуполь, Донецька область

до відповідача: Маріупольської міської ради Донецької області, м. Маріуполь, Донецька область

про визнання незаконними та скасування рішень Маріупольської міської ради Донецької області №7/39-3567 від 26.02.2019 та №7/44-4317 від 05.09.2019; визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 18.12.2013

Представники учасників справи:

від позивача: представник не з`явився

від відповідача: представник не з`явився

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Грибова Марина Анатоліївна, м. Маріуполь, Донецька область, звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Маріупольської міської ради Донецької області, м. Маріуполь, Донецька область, про визнання незаконними та скасування рішень Маріупольської міської ради Донецької області №7/39-3567 від 26.02.2019 та №7/44-4317 від 05.09.2019; визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 18.12.2013.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на незаконність рішень Маріупольської міської ради Донецької області №7/39-3567 від 26.02.2019 та №7/44-4317 від 05.09.2019 про відмову у поновленні строку оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1412337200:01:006:0084) площею 0,0025га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; позивач зазначає, що оскаржувані рішення ради були прийняті відповідачем з порушенням передбаченого ст.123 Земельного кодексу України строку, отже, за "мовчазною згодою" орендодавця договір вважається пролонгованим на підставі ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі .

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує, в задоволенні позову просить відмовити; зазначає, що позивач звернувся до відповідача з заявою про поновлення договору оренди з пропуском встановленого п.3.2 договору оренди земельної ділянки від 18.12.2013 строку, у зв`язку з чим втратив переважне право на поновлення договору оренди; позивачем разом з заявою про поновлення строку договору оренди землі не було надано проекту додаткової угоди, що суперечить положенням ч.ч.1-5 ст.33 Закону України Про оренду землі ; причини відмови позивачу в поновленні строку оренди земельної ділянки є обґрунтованими та чітко визначеними в оскаржуваних рішеннях.

Позивач у відповіді на відзив вважає заперечення відповідача безпідставними, посилаючись на те, що позовні вимоги обґрунтовані ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі , отже, виходячи з норм ст.33 вказаного Закону, звернення орендаря до орендодавця щодо поновлення строку договору оренди земельної ділянки та надіслання проекту додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки в даному випадку не вимагається; позивач вважає, що договір оренди землі є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, оскільки після закінчення строку дії договору орендар продовжував користуватися земельною ділянкою, належно виконуючи свої обов`язки; заперечень відповідача протягом одного місяця після закінчення дії договору не надходило.

Провадження у справі відкрито ухвалою господарського суду Донецької області від 27.12.2019; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначене на 16.01.2020 з подальшим відкладанням на 04.02.2020, 18.02.2020, 05.03.2020 та 16.03.2020; строк підготовчого провадження ухвалою суду від 04.02.2020 продовжувався на 30 днів; ухвалою суду від 16.03.2020 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 24.03.2020 з подальшим оголошенням перерви до 22.04.2020 з повідомленням сторін; явка сторін у судові засідання судом обов`язковою не визнавалась.

У судові засідання 24.03.2020 та 22.04.2020 представник позивача не з`явився, 21.04.2020 на електронну адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника. Відповідач у судові засідання 24.03.2020 та 22.04.2020 представника також не направив; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; про наявність заперечень проти розгляду справи за відсутності представника суд не повідомляв.

Враховуючи загальну тривалість розгляду справи, з огляду на забезпечення під час судового провадження можливості учасників справи для реалізації ними своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв`язку) відповідних доказів до матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи (оголошення перерви) та можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами у цьому судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

20.10.2004 рішенням Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Про надання земельної ділянки у Приморському районі міста Приватному підприємцю Грибовій М.А. №420/7 позивачу надано із земель житлової та громадської забудови в оренду терміном на 3 роки земельну ділянку (кадастровий номер 1412337200:01:006:0084) площею 0,0025 га для роздрібної торгівлі у неспеціалізованому магазині (експлуатації торгового павільйону) на АДРЕСА_1.

Рішенням №6/30-3686 від 08.10.2013 Маріупольської міської ради Про поновлення строку оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 міста Фізичній особі-підприємцю Грибовій М.А. затверджено технічну документацію з землеустрою зі встановлення (відновлення) кордонів земельної ділянки в натурі (на місцевості) та відновлення на 5 років строку оренди земельної ділянки (землі житлової та громадської забудови) (кадастровий номер 1412337200:01:006:0084) площею 0,0025 га з розміром орендної плати на рівні 5% від її грошової оцінки для забудови та обслуговування будівлі торгівлі (функціонування торгівельного павільйону) по АДРЕСА_1.

18.12.2013 між Фізичною особою-підприємцем Грибовою Мариною Анатоліївною (орендар) та Маріупольською міською радою (орендодавець) був укладений договір оренди земельної ділянки на наступних умовах. Орендодавець за рішенням Маріупольської міської ради від 08.10.2013 №6/30-3686 Про поновлення строку оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 Фізичній особі-підприємцю Грибовій М.А. надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1412337200:01:006:0084) (п.1.1 договору).

В оренду передається земельна ділянка площею 0,0025 га (п. 2.1. договору).

Договір укладено на 5 (п`ять) років (з 08.10.2013 по 08.10.2018) (п.3.1 договору). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 2 (два) місяця до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово орендодавця про намір поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає (п. 3.2 договору).

Відповідно до п.4.1 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2013 рік становить 548,91грн/м2.

Орендна плата за землю (платіж) сплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 5% від грошової оцінки земельної ділянки (за рік) на рахунок (п. 4.3 договору).

Пунктом 5.1 договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду з метою та за цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (функціонування торгівельного павільйону).

Орендар зобов`язаний зберігати земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, якому він одержав її в оренду згідно акту приймання-передачі земельної ділянки (п.5.2 договору).

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється протягом 5 (п`яти) днів після державної реєстрації договору згідно з актом приймання-передачі об`єкту оренди (п.6.4 договору).

Орендар зобов`язаний звернутися до орендодавця за 2 (два) місяця до закінчення строку дії договору оренди з письмовою заявою про поновлення договору шляхом переукладення договору оренди. В іншому випадку договір поновленню не підлягає (п. 9.2.7 договору).

Договір набуває чинності відповідно до ст.ст. 3,4,5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень після його підписання сторонами та державної реєстрації (п.13.2 договору).

За відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію (витяг №16056624 від 13.01.2014) право оренди земельної ділянки за договором від 18.12.2013 зареєстровано 28.12.2013; номер запису про речове право 4229566; строк дії: 5 (п`ять) років (з 08.10.2013 по 08.10.2018).

Згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки до договору оренди від 18.12.2013 відповідач передав, а позивач прийняв у користування земельну ділянку площею 0,0025га, кадастровий номер 1412337200:01:006:0084, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Як вбачається з наданого позивачем паспорту прив`язки на земельній ділянці розташована тимчасова споруда торговельного призначення (торговий павільйон з реалізації продуктів харчування); відомості щодо розташування на спірній ділянці об`єктів нерухомості матеріали справи не містять.

04.10.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою про продовження права оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що підтверджується описом вхідного пакету документів №02-027-4856 від 04.10.2018.

Рішенням Маріупольської міської ради №7/39-3567 від 26.02.2019 Про поновлення строку оренди земельної ділянки по вул. Латишева, 23 в Приморському районі міста Маріуполь Фізичній особі-підприємцю Грибовій М.А. Фізичній особі-підприємцю Грибовій Марині Анатоліївні відмовлено у поновлені строку оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1412337200:01:006:0084) площею 0,0025 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (функціонування торгівельного павільйону) по АДРЕСА_1. Вказане рішення обґрунтовано тим, що згідно з зауваженнями до проекту рішення Головного управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради від 29.11.2018 №30.5/40060, запитувана до відведення земельна ділянка знаходиться в зоні обмеження, в якій забороняються розміщення тимчасових споруд згідно до протипожежної відстані (не менше 100 м) між житловими будинками та тимчасовими спорудами, також комплексною схемою розміщення тимчасових споруд та їх архітектурного типу для провадження підприємницької діяльності на території Приморського району м. Маріуполя не передбачено розміщення тимчасових споруд за вказаною адресою.

07.05.2019 позивач повторно звернувся з заявою щодо поновлення права оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що підтверджується описом вхідного пакету документів №015-01-28-02343 від 07.05.2019.

За результатами розгляду заяви від 07.05.2019 Маріупольською міською радою було прийнято рішення №7/44-4317 від 05.09.2019 Про повторний розгляд заяви Фізичної особи-підприємця Грибової М.А. про поновлення строку оренди земельної ділянки по вул.Латишева, 23 в Приморському районі міста , яким Фізичній особі-підприємцю Грибовій Марині Анатоліївні повторно відмовлено у поновленні строку оренди земельної ділянки (землі житлової та громадської забудови) (кадастровий номер 1412337200:01:006:0084) площею 0,0025 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (функціонування торгівельного павільйону) по АДРЕСА_1.

У мотивувальній частині даного рішення зазначено, що згідно з висновком до проекту рішення Головного управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради від 16.07.2019 №06-03-06/44-05, земельна ділянка розташована в територіальній зоні ТР-2 - зона транспортної інфраструктури. Місце розташування об`єкту не відповідає дозволеним видам використання території згідно затвердженого плану зонування міста Маріуполя.

22.10.2019 орендар звернувся до орендодавця з листом для підтвердження юридичного факту продовження строку дії договору на той самий строк та на тих самих умовах, направив два примірники проекту додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 18.12.2013. За текстом листа орендар обґрунтовує звернення ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі , та зазначає, що орендар продовжує користуватися спірною земельною ділянкою після закінчення строку оренди за відсутності протягом одного місяця заперечень з боку орендодавця, що кваліфіковано орендарем як мовчазна згода . Орендарем також зауважено, що ним належно виконувались та продовжують виконуватися зобов`язання за договором, зокрема в частині сплати орендної плати. Вказаний лист було отримано Маріупольською міською радою 23.10.2019, що підтверджується відбитком штемпеля про реєстрацію вхідної кореспонденції міської ради.

Позивач вважає, що договір оренди земельної ділянки фактично вже є пролонгованим на підставі ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі , оскільки орендар продовжує користуватися земельною ділянкою протягом місяця після спливу строку договору оренди спірної земельної ділянки, а станом на 08.10.2018 (один місяць після спливу строку договору), жодних заперечень від орендодавця не отримував. Виходячи з викладеного, позивач вважає, що спірний Договір пролонговано на тих самих умовах і на той самий строк за мовчазною згодою орендодавця.

Такі обставини стали підставою для звернення позивачем до суду з позовом про визнання незаконними та скасування рішень Маріупольської міської ради Донецької області №7/39-3567 від 26.02.2019 та №7/44-4317 від 05.09.2019; визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 18.12.2013 укладеною. Розглядаючи спір по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами ст.ст.2, 3 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.1 ст.93 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди землі ст.13 Закону України Про оренду землі визначено як договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

З огляду на зміст п.3.1 договору від 28.12.2013 строк його дії закінчувався 08.10.2018. При цьому, відповідно до п.3.2 укладеного сторонами правочину після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово орендодавця про намір поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає.

Як встановлено судом, 04.10.2018 позивач звернувся з заявою про подовження права оренди земельної ділянки за наявності діючого договору оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що підтверджується описом вхідного пакету документів №02-027-4856 від 04.10.2018.

26.02.2019 Маріупольською міською радою Донецької області прийнято рішення №7/39-3567 Про поновлення строку оренди земельної ділянки по вул. Латишева, 23 в Приморському районі міста Маріуполь Фізичній особі-підприємцю Грибовій М.А. , яким відмовлено позивачу у поновлені строку оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1412337200:01:006:0084) площею 0,0025 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (функціонування торгівельного павільйону) по АДРЕСА_1.

З наведеного вбачається, що позивач не дотримався встановленого п.3.2 договору від 28.12.2013 строку звернення із заявою про поновлення договору оренди землі.

Разом з тим, як визначено у ч.1 ст.764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений.

Відповідно до ч.1 ст.777 Цивільного Кодексу України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Аналогічні підстави поновлення договорів оренди землі передбачено ст.33 Закону України Про оренду землі , яка конкретизує порядок такої пролонгації.

Статтею 33 Закону України Про оренду землі регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Так згідно зі ст.33 Закону України Про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (ч.1). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку (ч.2). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч.3). При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч.4). Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч.5). У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (ч.6.). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч.7). Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (ч.8). У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою, п`ятою, шостою, восьмою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку (ч.9). З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення (ч.10). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч.11). У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (ч.12).

Отже, зміст права, підстави та обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до ч.ч.1-5 зазначеної статті, не є тотожними змісту та підставам захисту його права, яке виникає на підставі ч.6 наведеної статті Закону України Про оренду землі .

У першому випадку орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами укласти договір оренди землі після його припинення. В цьому разі нормою покладено на орендаря обов`язок повідомити про такий свій намір орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі, додати лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі з обов`язковим доданням проекту додаткової угоди, а на орендодавцеві лежить обов`язок у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевірити його на відповідність вимогам закону, узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), та укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. Таким чином, при продовженні договору оренди землі у спосіб реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк, незмінними будуть залишатися лише сторони договору оренди землі, розмір земельної ділянки та її цільове призначення. Інші ж умови можуть змінюватися.

У другому випадку поновлення договору відбувається на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Із положень ст.33 вказаного Закону України вбачається, що законодавчо відокремлено право на укладення договору оренди на новий строк шляхом укладення додаткової угоди, яке має бути реалізовано до спливу строку договору оренди землі, що закріплено у частинах 1-5 цієї норми, від права вважати продовженим договір оренди землі у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди землі за відсутності протягом одного місяця після спливу терміну дії договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні цього договору оренди, визначене у інших частинах цієї статті.

Відповідні положення у вказаних частинах зазначеної статті дозволяють продовжувати орендні правовідносини, але у першому випадку це право повинно бути реалізовано до спливу договору оренди, а у другому - воно може настати за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного терміну після закінчення строку дії договору оренди землі.

При цьому, з врахуванням ч.ч. 6, 7, 8ст.33 Закону України Про оренду землі у другому випадку укладання додаткової угоди виступає оформленням факту його поновлення у відповідності до приписів ст.640 Цивільного кодексу України та ст.125 Земельного кодексу України, без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі.

Таким чином, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Відмова або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Як зазначалось, звернувшись до суду із позовом, позивач обґрунтував свої вимоги приписами саме ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі .

Виходячи з того, що Фізична особа-підприємець Грибова М.А. продовжує користуватись спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору від 28.12.2013, належним чином виконує умови вказаного правочину, сплачує передбачену договором орендну плату, а відповідач заперечень проти цього в порядку норм ст.33 Закону України Про оренду землі шляхом оформлення листа-повідомлення не надав, такий договір є поновленим на новий строк на тих самих умовах, що передбачені укладеним сторонами договором. Наявність вказаних обставин зумовлює необхідність обов`язкового оформлення сторонами відповідної додаткової угоди.

Зважаючи на те, що запропонована позивачем додаткова угода не була підписана орендодавцем у добровільному порядку, позивач правомірно звернувся із позовом про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 28.12.2013, зареєстрованому Реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області 28.12.2013 за №4229566, згідно з яким Маріупольська міська рада надає Фізичній особі-підприємцю Грибовій Марині Анатоліївні в оренду земельну ділянку площею 0,0025 га кадастровий номер 1412337200:01:006:0084, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на той самий термін та на тих самих умовах, котрі передбачені договором оренди земельної ділянки від 18.12.2013, зареєстрованому Реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області 28.12.2013 за №4229566 у запропонованій позивачем редакції.

Одночасно, на підтвердження висновків щодо правомірності позовних вимог у цій частині суд зазначає про те, що в силу норм ст.12 Земельного кодексу України, п.34 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада здійснює надання у користування земельних ділянок в порядку, визначеному Земельним кодексом України.

Підстави та порядок передачі в оренду земельних ділянок комунальної власності встановлений статями 124, 134 Земельного кодексу України та нормами Закону України Про оренду землі .

Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи, що за приписами ст.33 Закону України Про оренду землі додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку, а відмова або наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 18.12.2013 у запропонованій позивачем редакції є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про визнання незаконним та скасування рішень Маріупольської міської ради Донецької області №7/39-3567 від 26.02.2019 та №7/44-4317 від 05.09.2019, суд виходить з такого.

В силу норм ч.1 ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або Законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч.10 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ст.155 Земельного кодексу України).

Рішенням Маріупольської міської ради №7/39-3567 від 26.02.2019 Про поновлення строку оренди земельної ділянки по вул. Латишева, 23 в Приморському районі міста Маріуполь Фізичній особі-підприємцю Грибовій М.А. Фізичній особі-підприємцю Грибовій Марині Анатоліївні відмовлено у поновлені строку оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1412337200:01:006:0084) площею 0,0025 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (функціонування торгівельного павільйону) по АДРЕСА_1. Вказане рішення обґрунтовано тим, що згідно зауваження до проекту рішення Головного управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради від 29.11.2018 №30.5/40060, запитувана до відведення земельна ділянка знаходиться в зоні обмеження, в якій забороняються розміщення тимчасових споруд згідно до протипожежної відстані (не менше 100 м) між житловими будинками та тимчасовими спорудами, також комплексною схемою розміщення тимчасових споруд та їх архітектурного типу для провадження підприємницької діяльності на території Приморського району м. Маріуполя не передбачено розміщення тимчасових споруд за вказаною адресою.

05.09.2019 Маріупольською міською радою було прийнято рішення №7/44-4317 Про повторний розгляд заяви Фізичної особи-підприємця Грибової М.А. про поновлення строку оренди земельної ділянки по вул.Латишева, 23 в Приморському районі міста , яким Фізичній особі-підприємцю Грибовій Марині Анатоліївні повторно відмовлено у поновленні строку оренди земельної ділянки (землі житлової та громадської забудови) (кадастровий номер 1412337200:01:006:0084) площею 0,0025 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (функціонування торгівельного павільйону) по АДРЕСА_1. У мотивувальній частині даного рішення зазначено, що згідно з висновком до проекту рішення Головного управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради від 16.07.2019 №06-03-06/44-05, земельна ділянка розташована в територіальній зоні ТР-2 - зона транспортної інфраструктури. Місце розташування об`єкту не відповідає дозволеним видам використання території згідно затвердженого плану зонування міста Маріуполя.

Стосовно викладених у названих рішеннях мотивів відмови у пролонгації спірного договору оренди земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Відповідно до ст.39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Згідно з ч.1 ст.16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території.

За змістом ст.1 вищезазначеного Закону генеральний план населеного пункту - це містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту. Містобудівна документація - це затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюються планування, забудова та інше використання територій, з урахуванням яких визначається цільове призначення земель (Закон України Про планування і забудову територій ). Містобудівна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

В п.14 ст.1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності також визначено поняття червоних ліній , за змістом якого - це визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення. З урахуванням вимог Закону, містобудівна документація, і детальний план як її складова, підлягають затвердженню у встановленому порядку.

В матеріалах справи наявне рішення Маріупольської міської ради №6/28-3210 від 18.06.2013 Про затвердження містобудівної документації План зонування території міста Маріуполя .

Як вбачається з обставин справи, підстава, на яку посилається відповідач, юридично виникла з прийняттям рішення про план зонування міста Маріуполь, тобто 18.06.2013. Поряд із цим, договір оренди земельної ділянки був укладений 18.12.2013, а правовідносини сторін з приводу оренди спірної земельної ділянки тривають ще з 20.10.2004 року. Таким чином, суд дійшов висновку, що обставина, на яку посилається відповідач, вже існувала на момент підписання ним спірного договору.

Відповідачем також не доведено знаходження спірної земельної ділянки у межах зони транспортної інфраструктури ТР-2 , де розміщення об`єктів будівель, споруд або їх частин не допускається, враховуючи, що при надані спірної земельної ділянки в оренду за договором оренди земельної ділянки від 18.12.2013 зазначена обставина була відсутня.

Іншого обґрунтування підстав для відмови у поновленні строку оренди спірної земельної ділянки рішення №7/39-3567 від 26.02.2019 та №7/44-4317 від 05.09.2019 Маріупольської міської ради не містять.

Слід зазначити, що у справі відсутні докази того, яким чином належна позивачу на праві оренди земельна ділянка заважають здійсненню реконструкції території місцезнаходження об`єкта оренди, а також в які терміни та в який спосіб ця реконструкція буде проведена. Таким чином, відповідачем не доведено наявності передбачених законом підстав для відмови позивачу, як добросовісному орендарю у продовженні договору оренди землі.

У контексті зазначеного доречним є врахування практики ЄСПЛ у застосуванні статті 1 Першого протоколу до Конвенції щодо втручання держави у право на мирне володіння майном (зокрема, рішення у справах Спорронг і Льоннрот проти Швеції від 23.09.1982р., "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, Сєрков проти України від 7 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції від 23 листопада 2000 року, Булвес АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, 2Трегубенко проти України від 2 листопада 2004 року, East/West Alliance Limited проти України" від 23 січня 2014 року), якою напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті суспільний , публічний інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Так, втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного , публічного інтересу - втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття суспільний інтерес має широке значення (рішення ЄСПЛ від 23.11.2000р. в справі Колишній король Греції та інші проти Греції ). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить суспільний інтерес (рішення ЄСПЛ від 02.11.2004р. в справі Трегубенко проти України ).

Критерій пропорційності передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар . При цьому з питань оцінки пропорційності ЄСПЛ, як і з питань наявності суспільного , публічного інтересу, визнає за державою досить широку сферу розсуду , за винятком випадків, коли такий розсуд не ґрунтується на розумних підставах.

Проте, спірне рішення відповідача встановленим критеріям не відповідає, оскільки прийнято з порушенням прав позивача, як добросовісного орендаря та власника нерухомого майна, без належного обгрунтування (зокрема, наявністю суспільного інтересу, який би виправдовував позбавлення позивача права користування земельною ділянкою) та з перевищенням наданих повноважень.

ЄСПЛ вказував, що поняття майно в розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод охоплює поняття правомірні очікування тобто законні сподівання вчиняти певні дії відповідно до виданого державними органами дозволу (справа Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії ).

Суд неодноразово підкреслював особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Рисовський проти України , Беєлер проти Італії Онер`їлдіз проти Туреччини , Megadat.com S.r.l. проти Молдови Москаль проти Польщі ).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах Лелас проти Хорватії , Тошкуце та інші проти Румунії ) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини , Беєлер проти Італії ).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справах Рисовський проти України , Лелас проти Хорватії ).

З огляду на наведене, рішення Маріупольської міської ради №7/39-3567 від 26.02.2019 Про поновлення строку оренди земельної ділянки по вул. Латишева, 23 в Приморському районі міста Маріуполь Фізичній особі-підприємцю Грибовій М.А. та №7/44-4317 від 05.09.2019 Про повторний розгляд заяви Фізичної особи-підприємця Грибової М.А. про поновлення строку оренди земельної ділянки по вул.Латишева, 23 в Приморському районі міста , якими Фізичній особі-підприємцю Грибовій Марині Анатоліївні відмовлено та повторно відмовлено у поновлені строку оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1412337200:01:006:0084) площею 0,0025 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (функціонування торгівельного павільйону) по АДРЕСА_1 , є неправомірними, порушують права Фізичної особи-підприємця Грибової М.А. та підлягають скасуванню, внаслідок чого позовні вимоги у цій частині також задовольняються судом.

Відповідно до ст.129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ст.86 цього кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

ЄСПЛ вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Seryavin and others v. Ukraine, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10.02.2010р.).

Таким чином, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам, що впливають на розгляд справи по суті, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, заява відповідача про відшкодування судових витрат на правову допомогу за вимогами ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Грибової Марини Анатоліївни, м.Маріуполь, Донецька область, до Маріупольської міської ради Донецької області, м.Маріуполь, Донецька область, про визнання незаконними та скасування рішень Маріупольської міської ради Донецької області №7/39-3567 від 26.02.2019 та №7/44-4317 від 05.09.2019; визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 18.12.2013 укладеною задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати рішення Маріупольської міської ради Донецької області №7/39-3567 від 26.02.2019 та №7/44-4317 від 05.09.2019.

Визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 18.12.2013, зареєстрованому Реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області 28.12.2013 за №4229566, згідно з яким Маріупольська міська рада надає Фізичній особі-підприємцю Грибовій Марині Анатоліївні в оренду земельну ділянку площею 0,0025 га кадастровий номер 1412337200:01:006:0084, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на той самий термін та на тих самих умовах, котрі передбачені договором оренди земельної ділянки від 18.12.2013, зареєстрованому Реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області 28.12.2013 за №4229566 та викласти її у наступній редакції:

Додаткова угода

до договору оренди земельної ділянки від 18.12.2013, зареєстрованому Реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області 28.12.2013 за №4229566

місто Маріуполь, Донецька область,

---

року

Ми, що нижче підписалися: Маріупольська міська рада, (код ЄДРПОУ 33852448), місцезнаходження: м.Маріуполь, пр.Миру, буд.70, іменована далі Орендодавець , в особі директора юридичного департаменту Маріупольської міської ради Паська Максима Івановича (ІПН НОМЕР_1 ), який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , діючий на підставі розпорядження Маріупольського міського голови Про надання повноважень з вчинення правочинів від 23.01.2017 №23р, з одного боку,

та

Фізична особа-підприемець Грибова Марина Анатоліївна (РНОКПП НОМЕР_2 ), що мешкає: АДРЕСА_3 , свідоцтво про Державну реєстрацію фізичної особи-підприємця зареєстроване виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 12.07.2001, зі змінами 15.08.2007 №2 274 017 0000 016739, іменоване далі Орендар , з другого боку,

уклали цю додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 18.12.2013 року, зареєстрованому Реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області 28.12.2013 за №4229566, на підставі ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі про нижченаведене:

1. Пункт 3.1. розділу 3. Строк дії договору в Договорі оренди земельної ділянки від 18.12.2013 року, зареєстрованому Реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області 28.12.2013 за №4229566, викласти у наступній редакції:

3.1. Договір укладено на 5 (п`ять) років (з 08.10.2018 року до 08.10.2023 року) .

2. Усі інші пункти Договору оренди земельної ділянки від 18.12.2013 року, зареєстрованому Реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області 28.12.2013 за №4229566, не змінені цим Договором, залишаються без змін.

3. Цю додаткову угоду укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у орендодавця, другий - в орендаря.

4. Зміст ст.ст.12, 93, 124 Земельного кодексу України сторонам договору відомо.

5. Ця додаткова угода набуває чинності відповідно до ст.3, 4, 5 Закону України Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень після її підписання сторонами та Державної реєстрації.

Підписи сторін

Орендодавець Орендар

Маріупольська міська рада Фізична особа-підприємець

код ЄДРПОУ 33852448 Грибова Марина Анатоліївна

87500, м. Маріуполь, пр. Миру, 70 РНОКПП НОМЕР_2

АДРЕСА_3

---

---

Підпис М.П. Підпис

Стягнути з Маріупольської міської ради (87555, Донецька область, м. Маріуполь, пр.Миру, 70, код ЄДРПОУ 43080833) на користь Фізичної особи-підприємця Грибової Марини Анатоліївни ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 5763,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 22.04.2020 складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.05.2020.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України продовжується на строк дії такого карантину.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя К.І. Аксьонова