Рішення

від 29.04.2020 по справі 910/18205/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.04.2020Справа № 910/18205/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЗА-УРС" до Київської міської ради третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Конкорд-К" про скасування рішення Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.

Представники сторін: від позивача:Невальонна Н.М. - представник за довіреністю; від відповідача:Перепелицін К.М. - представник за довіреністю; від третьої особи:не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/18205/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЗА-УРС" до Київської міської ради про скасування рішення Київської міської ради № 879/879 від 28.07.2016 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 20.07.2007 № 79-6-00521, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Конкорд-К" на підставі рішення Київської міської ради від 15.03.2017 № 304/965.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки рішення Київської міської ради № 879/879 від 28.07.2016 унеможливлює виконання укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Конкорд-К" із позивачем договору про передачу частини функцій замовника будівництва від 09.02.2015, будівництво на земельний ділянці кадастровий номер 8000000000:79:130:0009 по вул. Метрологічній, 14-д у Голосіївському районі м. Києва та отримання ТОВ "БАЗА-УРС" 80% квартир та нежитлових приміщень об`єкту, хоча ТОВ "БАЗА-УРС" вже було частково виконано свої обов`язки за договором та оплачено грошові кошти, а ТОВ "БАЗА-УРС" вважає рішення Київської міської ради № 879/879 від 28.07.2016 незаконним та необґрунтованим та вимушене звертатися до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 відкрито провадження у справі № 910/18205/19, вирішено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 17.01.2020 та залучено до участі в справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Конкорд-К".

16.01.2020 від Київської міської ради надійшов письмовий відзив на позовну заяву.

Враховуючи наявні в матеріалах справи фактичні дані, заслухавши доводи представників позивача та відповідача, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого судового засідання в порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України до 14.02.2020.

24.01.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

У день засідання 14.02.2020 до канцелярії суду позивач надав клопотання про неможливість приймати участь у судовому засіданні та просив відкласти розгляд справи.

Згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2020 суд вирішив відкласти підготовче судове засідання на 13.03.2020 та продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів.

20.02.2020 через загальний відділ діловодства суду позивачем подані додаткові письмові пояснення по справі.

Безпосередньо в підготовчому судовому засіданні 13.03.2020 представники позивача та відповідача надали усні пояснення та не заперечували проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

З огляду на те, що у судовому засіданні 13.03.2020 здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що представники позивача та відповідача в даному судовому засіданні зазначили, що повідомлені про наслідки закриття підготовчого провадження, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 10.04.2020.

Судове засідання призначене на 10.04.2020 о 11:20 год не відбулося з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, з урахуванням Указу Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами та доповненнями), якою установлено з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року на усій території України карантин.

13.04.2020 Господарським судом міста Києва було винесено ухвалу в порядку ст. 120 Господарського процесуального кодексу України та призначено наступне судове засідання у справі № 910/18205/19 на 29.04.2020.

Безпосередньо в судовому засіданні представники позивача та відповідача надали усні пояснення по справі. Представник позивача позовні вимоги підтримував у повному обсязі, а представник відповідача, у свою чергу, проти вимог ТОВ "БАЗА-УРС" заперечував.

Третя особа явку уповноваженого представника в судове засідання 29.04.2020 не забезпечила, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Суд заслухав вступне слово учасників справи, з`ясував обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідив в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються. Судом було закінчено з`ясування обставин та перевірку їх доказами у справі № 910/18205/19.

Наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті.

У судовому засіданні 29.04.2020 проведено судові дебати відповідно до положень ст. 218 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 233 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Крім того, враховано, що суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Відповідно до ст. 114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.

Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальних дій, та відповідає завданню господарського судочинства.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради від 15 березня 2007 року № 304/965 Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Конкорд-К" земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з підземним паркінгом та нежитловими приміщеннями громадського призначення на вул. Метрологічній, 14-д у Голосіївському районі м. Києва вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Конкорд-К", за умови виконання пункту 4 цього рішення, у довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку площею 1,34 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з підземним паркінгом та нежитловими приміщеннями громадського призначення на вул. Метрологічній, 14-д у Голосіївському районі м. Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.

На підставі вказаного Рішення Київської міської ради №304/965 між TOB Конкорд-К (далі - орендар) та Київською міською радою (далі - орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки від 13.07.2007 року (далі також - договір оренди). Договір оренди зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 20.07.2007 року за №79-6-00521 у книзі записів.

Відповідно до п. 1.1 договору оренди, орендодавець на підставі Рішення Київської міської ради № 304/965 від 15.03.2007 року, за Актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим Договором.

Згідно з пунктом 2.1 Договору - об`єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Метрологічна 14-д у Голосіївському районі міста Києва; площа - 13430 кв.м.; цільове призначення - для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового комплексу з підземним паркінгом та нежитловими приміщеннями громадського призначення; кадастровий номер - 8000000000:79:130:0009.

Відповідно до пункту 3.1 - договір оренди укладено на 15 років.

Згідно з п. 8.4. договору оренди, орендар зобов`язаний, зокрема, завершити забудову земельної ділянки, в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору, та використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.

Договір оренди може бути розірваний, у тому числі, в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням останнього від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України у разі, коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, цільовим призначенням, систематично не сплачує орендну плату (протягом півроку), порушує строки завершення забудови земельної ділянки, встановлені п. 8.4. договору оренди, здійснює без згоди орендодавця передачу або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам (п. 11.4. договору).

Сторони договору оренди також погодили, що договір може бути розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов`язків, визначених у пунктах 5.1. та 8.4. договору оренди. Розірвання не потребує укладання додаткової угоди. Договір вважається розірваним з моменту прийняття орендодавцем відповідного рішення, якщо інше не встановлено рішенням (п. п. 11.5., 11.6. договору оренди).

09.02.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Новий дім", Товариством з обмеженою відповідальністю "Конкорд-К" (далі разом - Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БАЗА-УРС" (далі також - Сторона-2) укладено договір про передачу частини функцій замовника будівництва (далі - договір), згідно з предметом якого Сторона-1 та Сторона-2 зобов`язуються збудувати об`єкт згідно з проектно-кошторисною документацією за адресою: пров. Феофанівський, 14-Б, вул. Метрологічна, 14-Д у Голосіївському районі м. Києва.

Для реалізації цього договору Сторона-1 передає, а Сторона-2 приймає частину функцій замовника. Обсяг прав та обов`язків, що передаються Стороні-2 для виконання функцій замовника будівництва об`єкту, визначено цим договором. Кожна зі сторін діє в межах функцій та обов`язків, що визначені договором. Кожна сторона самостійно веде фінансовий, бухгалтерський та податковий облік результатів своєї діяльності (п. п. 2.2., 2.3. договору).

Пунктом 4.4. договору передбачено, що Сторона-1 надала Стороні-2 право укладати та підписувати будь-які договори, пов`язані з виконанням нею функцій замовника і самостійно визначати їх умови. Договори укладаються Стороною-2 від власного імені, за винятком договорів із організаціями, що здійснюють електро-, газо-, тепло-, водопостачання та водовідведення, що можуть укладатися від імені Сторони-1, проте всі дії, необхідні для укладення цих договорів, вчиняються Стороною-2.

Відповідно до п. 4.5. договору, Сторона-2 отримує висновки, дозволи, погодження, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, технічні умови, інші документи, необхідні для здійснення підготовчих та будівельних робіт та введення об`єкту в експлуатацію на ім`я Сторони-1.

За виконання частини функцій замовника будівництва сторона-2 має отримати у власність частину об`єкту у вигляді окремих квартир та нежитлових приміщень об`єкту, згідно з Актом розподілу, який підписується сторонами після введення об`єкта в експлуатацію, у співвідношенні 80% від загальної площі таких приміщень.

28.07.2016 Київська міська рада прийняла рішення № 879/879 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 20.07.2007 № 79-6-00521, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Конкорд-К" на підставі рішення Київської міської ради від 15.03.2007 № 304/965.

Як вбачається з оспорюваного рішення, його було прийнято Київською міською радою керуючись Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтями 9, 141 Земельного кодексу України, статтею 31 Закону України "Про оренду землі", статтею 188 Господарського кодексу України та статтею 416 Цивільного кодексу України, пунктами 8.4., 11.4. договору оренди та тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Конкорд-К" не виконало умов п. 8.4. договору оренди, а саме - не завершило забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектно-кошторисною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше через три роки з моменту державної реєстрації договору оренди; земельна ділянка використовувалася не за цільовим призначенням, враховуючи численні звернення громадськості.

Позивач стверджує, що для початку коригування проектної документації з метою подальшого отримання дозволу на виконання будівельних робіт TOB БАЗА-УРС 14 жовтня 2019 р звернулось до TOB Конкорд-К за наданням оригіналу договору оренди земельної ділянки від 13.07.2007 р., укладеного з Київською міською радою та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. за реєстровим номером 1962, проте отримало відповідь від 22.10.2019 р., що вищевказаний договір оренди земельної Ділянки розірваний Рішенням Київської міської ради №879/879 від 28.07.2016 року Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 20.07.2007 № 79-6-00521, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Конкорд-К на підставі рішення Київської міської ради від 15.03.2007 № 304/965 (надалі також Рішення Київської міської ради №879/879 від 28.07.2016 року).

Далі, TOB БАЗА-УРС звернулось до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) із листом про надання всієї наявної інформацію про земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:79:130:0009 по вул. Метрологічній, 14-д у Голосіївському районі м. Києва, на що 27.11.2019 р. отримало відповідь, що вищевказаний договір оренди земельної ділянки розірваний Рішенням Київської міської ради №879/879 від 28.07.2016 року.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, на думку позивача, що під час прийняття оспорюваного рішення відповідачем було порушено: норми законодавства, які регулюють розірвання договору оренди в односторонньому порядку; норми, що регулюють припинення права користування земельною ділянкою для забудови у разі використання земельної ділянки для забудови, а рішення прийнято з підстави використання земельної ділянки не за цільовим призначенням за відсутності доказів нецільового використання земельної ділянки. Крім того, позивач зауважує, що ним, від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд-К" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Новий дім", як замовників будівництва, були вчинені дії, спрямовані на забудову земельної ділянки, що свідчать про відсутність вини позивача у не завершенні будівництва в указаний в договорі оренди строк.

Заперечуючи проти заявленого позову відповідач посилається, зокрема, на такі обставини та обґрунтовує свою позицію по справі наступними доводами:

- оскаржуване рішення прийнято Київською міською радою в межах повноважень, з урахуванням вимог чинного законодавства та умов договору оренди;

- розірвання договору оренди передбачено в односторонньому порядку шляхом вчинення стороною одностороннього правочину, що оформляється прийняттям рішення у встановленому порядку;

- умовами договору оренди передбачені самостійні підстави для його розірвання в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, в тому числі, незалежно від критерію істотності допущення порушення;

- факт неналежного виконання умов договору підтверджується актом обстеження земельної ділянки від 30.06.2016 № 16/1177-01, який складено Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), згідно з вказаним актом земельна ділянка частково огороджена металевим гратчастим парканом та для будівництва земельна ділянка не використовується, будівельного паспорта об`єкта не виявлено;

- ТОВ "БАЗА-УРС" у позовній заяві додатково підтверджує неналежність виконання орендарем за договором його умов щодо забудови земельної ділянки, оскільки стверджує, що станом на прийняття Київською міською радою оскаржуваного рішення, дозвіл на виконання будівельних робіт отримано не було;

- оспорюване рішення вже було предметом розгляду в справі № 910/17556/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд-К" до Київської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення. За результатами розгляду справи у задоволені позовних вимог було відмовлено повністю, тобто в судовому порядку визнано законність оскаржуваного рішення;

- оскільки у справі № 910/17556/16 учасником була Київська міська рада і саме оскаржуване рішення Київської міської ради було предметом розгляду цієї справи, тому відповідач вважає, що обставини встановлені у справі № 910/17556/16 не підлягають доказуванню;

- оспорюваним рішенням не порушено права та охоронювані законом інтереси позивача, адже розірвано договір оренди, укладений між ТОВ "Конкорд-К" та Київською міською радою, а тому рішення є актом індивідуальної дії та породжує права та обов`язки лише для сторін договору оренди;

- позивач звернувся до господарського суду із пропуском позовної давності, оскільки оскаржуване рішення було прийнято 28.07.2016, а позов подано до суду19.12.2019.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із ст.ст. 13, 41 Конституції України передбачено, що від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст.ст. 142, 143 Основного Закону України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

У ст. 9 Земельного кодексу України зазначено, що до відання міських рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить, зокрема, передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди.

За приписами ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Статтею 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або Законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Положеннями ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про скасування рішення Київської міської ради повинно бути доведено невідповідність такого рішення нормам чинного законодавства та порушення внаслідок його прийняття прав заявника.

Стосовно доводів відповідача про відсутність порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача в результаті винесення оскаржуваного рішення, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданнями господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

Юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених , невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 ГПК України).

У рішенні Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретними матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний Суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

До господарського суду має право звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено, не визнано чи оспорюється. Разом з тим, на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що права та(або) інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Зважаючи на факт підписання договору про передачу частини функцій замовника будівництва від 09.02.2015, вчинення позивачем дій на виконання функцій замовника (отримано містобудівні умови та обмеження, висновки, погодження, технічні умови, укладені договори та інші документи, долучені до справи) суд вважає доводи відповідача про відсутність порушеного права та охоронюваного законом інтересу позивача хибними.

Щодо преюдиції судового рішення у справі № 910/17556/16 суд вказує на наступні обставини.

Положеннями статті 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 124 Конституції України визначають обов`язковість виконання усіма суб`єктами прав судового рішення у вказаній справі.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Таким чином, судове рішення у справі № 910/17556/16, яке набрало законної сили (Постанова Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2017) не може бути поставлене під сумнів, а інші рішення, в тому числі й у даній справі, не можуть йому суперечити.

Однак, відповідно до ч. 5 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "БАЗА-УРС" не було учасником справи № 910/17556/16. Водночас, при розгляді справи № 910/17556/16 судами не були досліджені та не встановлені обставини, які вирішуються при розгляді даної справи та мають вирішальне значення при визначенні істотності порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Конкорд-К" умов договору оренди та вини третьої особи у недотриманні умов договору оренди в частині своєчасної забудови.

Крім того, не було досліджено доказів вчинення дій, спрямованих на забудову земельної ділянки, так як такі дії вчинені ТОВ "БАЗА-УРС", яке не було учасником справи № 910/17556/16.

Зокрема, позивачем долучено до матеріалів справі наступні докази, які не досліджувалися та не були взяті до уваги при вирішенні спору в справі № 910/17556/16:

- Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 181/15/12-3/009-15 від 30.03.2015 р., видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- погодження абсолютної позначки об`єкту Державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль № 01-22-2198 від 19.05.2015 р;

- висновок провайдера аеронавігаційного обслуговування ДП Украерорух щодо погодження місця розташування та висоти об`єкту № 5.19-495 від 12.06.2015 р.;

- висновок експлуатанта аеродрому Київ (Жуляни) щодо погодження місця розташування та висоти об`єкту № 7.4-08/1-73 від 07.07.2015 р.;

- висновок експлуатанта аеродромів Державного підприємства Антонов щодо погодження місця розташування та висоти об`єкту № 193/п від 17.09.2015 р.;

- висновок експлуатанта аеродромів Державного підприємства Антонов щодо погодження місця розташування та висоти об`єкту № 194/п від 17.09.2015 р.; висновок Державної авіаційної служби України щодо погодження місця розташування та висоти об`єкту № 1.19-17017 від 05.11.2015 р.;

- Технічні умови на проектування об`єкта будівництва № 324-08/202 ТУ від 26.05.2015 р., видані Комунальним підприємством Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт ;

- Технічні умови № 10/1797-ДН від 04.08.2015 р., видані Управлінням Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в м. Києві;

- Технічні умови на радіофікацію № 09-27 від 23.03.2016 р., видані Київською міською філією ПАТ Укртелеком ;

- Технічні умови на організацію телекомунікаційних послуг № 04-7/619 від 13.04.2016 р., видані Публічним акціонерним товариством Укртелеком ;

- укладений із ПАТ Київгаз договір на приєднання до газорозподільної системи (для приєднання, що не є стандартним) № ПН-00240/04-08 від 29.04.2016 р.;

- Технічні умови приєднання до газорозподільної системи на №8\У002480416 від 15.04.2016 р., видані ПАТ Київгаз 29.04.2016 р.,

- Технічні умови до інженерного забезпечення об`єкта будівництва щодо пожежної та техногенної безпеки № 26-9542/261 від 05.07.2016 р., видані Державною службою України з надзвичайних ситуацій;

- Технічні умови на проектування мереж зовнішнього освітлення № 43-6 від 11.07.2016 р., видані Комунальним підприємством електромереж зовнішнього освітлення м. Києва Київміськсвітло ;

- Технічні умови на підключення до мережі дощової каналізації та влаштування автопід`їзду № 053-5875 від 15.08.2016 р., видані Департаментом транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- Технічні умови на нестандартне приєднання об`єкта до електричних мереж № НП- 1120-15 від 30.12.2016 р., видані Структурним відокремленим підрозділом Київські електричні мережі Публічного акціонерного товариства Київенерго ;

- перевірка функціонального призначення земельної ділянки Комунальною організацією Інститут Генерального плану м. Києва (лист № 15-979 від 02.07.2015 р);

- укладений із ПАТ Київенерго договір про приєднання, яке не є стандартним № НП- 558-15/33218 від 05.08.2015 p.;

- повідомлення про початок підготовчих робіт № KB 010152710461, зареєстроване в вересні 2015 р;

- укладений із TOB Скайпарк Груп договір від 15.05.2017 р. на виконання робіт з розробки проектної документації стадії Передпроектні пропозиції .

Таким чином, з огляду на наведені вище обставини, у суду виникла необхідність дослідити фактичні дані, які не були предметом розгляду у справі № 910/17556/16 та з`ясувати думку учасників процесу у справі № 910/18205/19 стосовно впливу таких доказів на вирішення спору по суті.

Крім того, як вже зазначено вище, заперечуючи позов відповідач посилається на те, що розірвання договору оренди передбачено в односторонньому порядку шляхом вчинення стороною одностороннього правочину, що оформляється прийняттям рішення у встановленому порядку. У свою чергу, позивач заперечує проти таких доводів Київської міської ради та вважає, що дострокове розірвання договору оренди землі на вимогу сторони у разі відсутності згоди на це іншої сторони може бути здійснено тільки за рішенням суду.

Заслухавши доводи позивача та відповідача, дослідивши наявні у справі докази, суд зазначає слідуюче.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Тобто, з наведеного полягає, що за загальним порядком розірвання правочину пов`язано з волевиявленням обох його сторін, а не одноособовими діями одного з контрагентів, якщо інше не встановлено домовленістю сторін або іншим законом.

Водночас, порядок припинення договору оренди землі врегульовано ст. 31 Закону України "Про оренду землі".

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 31 вказаного Закону - договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено порядок припинення договору оренди землі шляхом його розірвання. Зокрема, визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У той же час, у п. 11.4. договору оренди сторони погодили, зокрема, що договір може бути припинений шляхом розірвання в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі, коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично (протягом півроку) не сплачує орендну плату, порушення строків завершення забудови земельної ділянки, встановлених п. 8.4. договору, здійснення без згоди орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам.

Отже, з наведеного вище суд дійшов висновку, що договором оренди дійсно передбачено порядок одностороннього розірвання договору. При цьому, у п. 11.6. договору оренди чітко вказано, що розірвання цього договору не потребує укладення додаткової угоди, а договір вважається розірваним з моменту прийняття орендодавцем відповідного рішення, якщо інше не встановлено рішенням.

Таким чином, суд не приймає до уваги доводи позивача про відсутність підстав для одностороннього розірвання договору оренди Київською міською радою та порушення відповідачем вимог законодавства, оскільки такі доводи є необґрунтованими.

У той же час, не вирішеним залишається питання про те, чи дійсно Товариством з обмеженою відповідальністю "Конкорд-К" порушені умови договору оренди, а саме - не завершено забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво та використано земельну ділянку не за цільовим призначенням.

При розгляді спорів щодо розірвання договору оренди з підстав нездійснення орендарем забудови земельної ділянки у строк, необхідною передумовою для розірвання договору оренди в односторонньому порядку є наявність шкоди, завданої орендодавцю, так як вона є критерієм істотності порушення договору.

Суд дійшов висновку про відсутність шкоди, завданої відповідачу, оскільки законодавством прямо встановлена заборона органам місцевого самоврядування вимагати від замовника будівництва передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Аналогічної позиції дотримується Верховний суд у своїх постановах.

Відповідач завдану йому шкоду обґрунтовує п. 8.4. договору оренди, яким передбачено обов`язок орендаря передати Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 7% від загальної площі будинку (крім службової) та сплатити до цільового фонду спеціального бюджету м. Києва на розвиток житлового будівництва до моменту здачі в експлуатацію збудованої житлової площі кошти в розмірі 5% витрат з будівництва загальної площі цього житлового будинку, виходячи з опосередкованої вартості спорудження житла.

Проте, частиною 7 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції, чинній на момент прийняття відповідачем рішення про розірвання договору оренди) передбачено: 7. Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об`єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 30 цього Закону.

Пунктом 7 Прикінцевих положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено: 7. Якщо договором про пайову участь, який укладений до набрання чинності цим Законом, передбачена сплата пайової участі замовником будівництва (повністю або частково) в обсягах інших, ніж визначено цим Законом, такий договір підлягає приведенню у відповідність із цим Законом.

Будь-які рішення органів місцевого самоврядування про надання замовником будівництва будь-яких послуг, передачу активів у будь-якій формі (матеріальній чи нематеріальній), передачу частини (відсоткової частки) площ прийнятих в експлуатацію об`єктів містобудування, крім пайової участі відповідно до цього Закону, прийняті до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із цим Законом. .

Це свідчить про те, що законодавством було встановлено обов`язок приведення договору оренди у відповідність із Законом України Про регулювання містобудівної діяльності шляхом виключення з договору оренди обов`язку орендаря передати Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 7% від загальної площі будинку (крім службової) та сплатити до цільового фонду спеціального бюджету м. Києва на розвиток житлового будівництва до моменту здачі в експлуатацію збудованої житлової площі кошти в розмірі 5% витрат з будівництва загальної площі цього житлового будинку, виходячи з опосередкованої вартості спорудження житла.

Таким чином, твердження відповідача про завдання йому TOB Конкорд-К шкоди є безпідставним та таким що суперечить чинному на момент прийняття спірного рішення законодавству.

Пунктом 2.22. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин передбачено, що якщо підставою розірвання договору оренди землі визначається невиконання або несвоєчасне виконання орендарем передбаченого договором обов`язку щодо здачі об`єкта будівництва в експлуатацію у встановлений граничний строк, то господарським судам слід виходити з положень законів України Про основи містобудування та Про регулювання містобудівної діяльності (набрав чинності з 12.03.2011) і відповідних обставин, які впливають або могли б вплинути на порушення строків будівництва та введення в експлуатацію об`єкта. У вирішенні таких спорів суди мають з`ясовувати, у чому полягає шкода, завдана органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у зв`язку з зазначеною обставиною, та чим саме така обставина порушує чи обмежує права орендодавця, а відтак чи буде це істотним порушенням умов договору оренди, що в подальшому може потягнути його розірвання. При цьому судами також повинні досліджуватися якісні характеристики об`єкта будівництва, обсяг будівництва, а також реальні строки здачі в експлуатацію об`єкта, що має визначатися проектом будівництва, який відповідно повинен бути предметом вивчення судом.

Відповідачем не надано доказів завдання йому будь-якої шкоди через порушення TOB Конкорд-К строку завершення будівництва, що свідчить про відсутність істотного порушення TOB Конкорд-К умов договору оренди та виключає можливість одностороннього розірвання договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, встановлених зазначеною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дає змоги потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 611 Цивільного кодексу Українку разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Пунктом 2.22. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин передбачено, що якщо підставою розірвання договору оренди землі визначається невиконання або несвоєчасне виконання орендарем передбаченого договором обов`язку щодо здачі об`єкта будівництва в експлуатацію у встановлений граничний строк, то господарським судам слід виходити з положень законів України Про основи містобудування та Про регулювання містобудівної діяльності (набрав чинності з 12.03.2011) і відповідних обставин, які впливають або могли б вплинути на порушення строків будівництва та введення в експлуатацію об`єкта.

Як вбачається із доводів позивача, TOB Конкорд-К приступило до використання земельної ділянки шляхом вчинення дій, необхідних для складення і затвердження проектної документації, TOB Конкорд-К здійснювало комплекс дій з метою забудови земельної ділянки, що свідчить про те, що TOB Конкорд-К розпочало будівельні роботи дотримуючись певного порядку будівництва, виконало перший етап будівництва, витратило на це вже значні кошти, сплачувало податки державі, використовувало земельну ділянку за її цільовим призначенням, виконувало своє основне зобов`язання за договором оренди та сплачувало вчасно і в повному обсязі кошти за оренду земельної ділянки по вул. Метрологічній, 14-д у Голосіївському районі міста Києва, що свідчить про належне виконання TOB Конкорд-К своїх зобов`язань як орендаря земельної ділянки.

З 2015 по 2019 p.p. позивачем від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Конкорд-К , як замовника будівництва, були вчинені дії, спрямовані на забудову земельної ділянки, а саме:

- отримані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки;

- отримані погодження ДП Міжнародний аеропорт Бориспіль ;

- отримані висновки ДП Украерорух , експлуатанта аеродрому Київ (Жуляни), ДП Антонов , Державної авіаційної служби України;

- отримані технічні умови, видані КП Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт ; Управлінням Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в м. Києві; Київською міською філією ПАТ Укртелеком ; ПАТ Укртелеком , ПАТ Київгаз ; Державною службою України з надзвичайних ситуацій; Комунальним підприємством електромереж зовнішнього освітлення м. Києва Київміськсвітло ; Департаментом транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); Структурним відокремленим підрозділом Київські електричні мережі Публічного акціонерного товариства Київенерго ;

- укладено із ПАТ Київгаз договір на приєднання до газорозподільної системи (для приєднання, що не є стандартним) № ПН-00240/04-08 від 29.04.2016 p.; отриманий Витяг з містобудівного кадастру Києва за номером замовлення 0015135 від 06.04.2016 р.;

- Комунальною організацією Інститут Генерального плану м. Києва здійснена перевірка функціонального призначення земельної ділянки (лист № 15-979 від 02.07.2015 р.);

- укладено із ПАТ Київенерго договір про приєднання, яке не є стандартним № НП- 558-15/33218 від 05.08.2015 p.;

- в вересні 2015 р. було зареєстроване повідомлення про початок підготовчих робіт № KB 010152710461;

- 15.05.2017 p. позивачем було укладено із TOB Скайпарк Груп договір на виконання робіт з розробки проектної документації стадії Передпроектні пропозиції . На виконання умов договору позивачем сплачено суму у розмірі 2 133 120,00 грн.

Також, позивачем від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Конкорд-К неодноразово подавались на реєстрацію до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві декларації про початок виконання будівельних робіт, які по надуманим причинам не реєструвались Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві:

- № KB 093161181253 від 27.04.2016 p.,

- 19.05.2016 p. (№ справи та дата в книзі реєстрації 50104-001153835-779-00 від 19.05.2016 р.).

Таким чином, позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Конкорд-К протягом всього часу землекористування вчинялись всі необхідні та передбачені законодавством і договором дії, спрямовані на забудову орендованої земельної ділянки, в тому числі, TOB Конкорд-К вчасно та в повному обсязі сплачувало орендну плату за користування земельною ділянкою, а недотримання визначених п. 8.4. договору строків завершення будівництва сталось через тривалість надання уповноваженими органами технічних умов, розроблення проектно-будівельної документації, нездійснення реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт, а також протест громадськості проти будівництва, тобто не з вини Товариства з обмеженою відповідальністю Конкорд-К , у зв`язку з чим відсутні підстави для застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді розірвання договору.

Відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Положеннями ст.ст. 24 та 25 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди, а орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Згідно зі ст. 143 Земельного кодексу України, підставою примусового припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Отже, з наведеного вище вбачається, що підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки є саме використання орендарем землі не за цільовим призначенням, а з іншою метою, ніж та, яка встановлена договором.

Однак, враховуючи наявні у справі докази та пояснення учасників процесу, суд дійшов висновку, що Київською міською радою не доведено факту нецільового використання земельної ділянки Товариством з обмеженою відповідальністю "Конкорд-К". Невикористання земельної ділянки та використання земельної ділянки не за цільовим призначенням не є тотожними поняттями.

З огляду на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Конкорд-К виконувало умови Договору оренди земельної ділянки належним чином, використовувало орендовану земельну ділянку за цільовим призначенням, за участі позивача здійснило комплекс дій з метою забудови земельної ділянки, сплачувало податки державі, сплачувало вчасно та у повному обсязі орендну плату, а відповідачу не було завдано шкоди у зв`язку з незабудовою земельної ділянки у строк, встановлений договором оренди, тоді Київською міською радою винесено незаконне рішення про розірвання договору оренди.

Зважаючи на встановлення судом наявності порушеного права позивача відповідачем, було також надано оцінку доводам учасників процесу стосовно строків позовної давності та зроблено наступні висновки.

Положеннями ст. 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Відповідно до ст. 257 ЦК України встановлений загальний строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (позовна давність), у три роки.

У прохальній частині позовної заяви міститься вимога позивача визнати причини пропущення позовної давності поважними та поновити пропущений процесуальний строк на подачу позовної заяви.

У п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішення господарських спорів" передбачено, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Таким чином, суд відмовляє позивачу в задоволенні клопотання в частині поновлення пропущеної позовної давності як процесуального строку.

Під час вирішення питання про застосування до позовних вимог строку позовної давності суду необхідно встановити коли позивач довідався або міг довідатися про своє порушене прав.

Як стверджує відповідач, оскаржуване рішення було прийнято ще 28.07.2016, тобто строк позовної давності закінчився 28.07.2019, а позивач не міг не знати про, нібито, порушення свого цивільного права спірним рішенням, адже він перебував у договірних відносинах із ТОВ "Конкорд-К". На момент прийняття рішення № 879/879 від 18.07.2016 позивач та третя особа вже перебували у договірних відносинах. Крім того, рішення ради було доведено до відома широкого загалу шляхом опублікування його тексту в офіційному друкованому виданні Київської міської ради - газеті "Хрещатик" у номері від 09.09.2016 № 96 та на офіційному сайті Київської міської ради. Отже, саме з 09.09.2016 позивач міг дізнатися про існування оспорюваного рішення та звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Натомість, позивач вказує на те, що для початку коригування проектної документації з метою подальшого отримання дозволу на виконання будівельних робіт TOB БАЗА-УРС 14 жовтня 2019 р. звернулось до TOB Конкорд-К за наданням оригіналу договору оренди земельної ділянки від 13.07.2007 р., укладеного з Київською міською радою та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. за реєстровим номером 1962, проте отримало відповідь від 22.10.2019 р., що вищевказаний договір оренди земельної ділянки розірваний Рішенням Київської міської ради №879/879 від 28.07.2016 року Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 20.07.2007 № 79-6-00521, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Конкорд-К на підставі рішення Київської міської ради від 15.03.2007 № 304/965 .

Після цього TOB БАЗА-УРС звернулось до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) із листом про надання всієї наявної інформацію про земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:79:130:0009 по вул. Метрологічній, 14-д у Голосіївському районі м. Києва, на що 27.11.2019 р. отримало відповідь, що вищевказаний договір оренди земельної ділянки розірваний рішенням Київської міської ради №879/879 від 28.07.2016 року. Оскільки TOB БАЗА-УРС не є стороною договору оренди земельної ділянки та про прийняття Київською міською радою рішення №879/879 від 28.07.2016 року йому стало відомо лише 27 листопада 2019 року, TOB БАЗА-УРС заявило у позовній заяві прохання про визнання причин позовної давності поважними та про поновлення пропущеного процесуального строку на подачу позовної заяви.

З огляду на наведене суд вважає обґрунтованими доводи відповідача стосовно пропуску ТОВ "БАЗА-УРС" строку позовної давності, який розпочався фактично 09.09.2016 та закінчився 09.09.2019, а позов до суду у справі № 910/18205/19 заявлено 19.12.2019.

Однак, зважаючи на пояснення позивача, наявні у справі докази, суд визнає, що строк позовної давності Товариством з обмеженою відповідальністю "БАЗА-УРС" було пропущено з поважних причин.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що право позивача та охоронюваний законом інтерес порушені відповідачем, строк позовної давності ТОВ "БАЗА-УРС" пропустило з поважних причин, а позов до Київської міської ради підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 114, 129, 232, 233, 236, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288, ч. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЗА-УРС" задовольнити повністю.

2. Скасувати рішення Київської міської ради № 879/879 від 28.07.2016 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 20.07.2007 № 79-6-00521, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Конкорд-К" на підставі рішення Київської міської ради від 15.03.2007 № 304/965".

3. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЗА-УРС" (03022, м. Київ, вул. Амурська, 4, код ЄДРПОУ 30856612) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 921, 00 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Зазначені строки обчислюються з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення буде складено та підписано 04.05.2020 року.

Суддя Ю.О.Підченко