Ухвала

від 05.05.2020 по справі 911/5309/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 911/5309/14

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Бенедисюка І.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги прокуратури Київської області

на ухвалу господарського суду Київської області від 28.05.2019 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Турболінкс"

до акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "Укргазенергосервіс" акціонерного товариства "Укртрансгаз"

про стягнення заборгованості у сумі 146 512 523,10 грн.,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд груп стиль",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України;

Києво-Святошинська Об`єднана Державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області,

за участю прокуратури Київської області

ВСТАНОВИВ:

02.04.2020 (згідно з відмітками на конверті) прокуратура Київської області (далі - Прокуратура, скаржник) звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 28.05.2019, залишену без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 (дата повного тексту постанови - 10.03.2020), зі справи № 911/5309/14. Крім того, скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження зазначених судових актів та передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Касаційна скарга Прокуратури не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Предметом даної касаційної скарги є ухвала господарського суду Київської області від 28.05.2019, залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 про затвердження мирової угоди та закриття провадження у даній справі. Отже, скаржником оскаржується рішення суду, передбачене пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України.

Підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 2 частини першої статті 287 ГПК України є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Приписами частини 3 статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З системного аналізу наведених норм вбачається, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пункті 2 частини першої статті 287 ГПК України, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) з обов`язковим наведенням у взаємозв`язку із посиланням на відповідну підставу передбачену статтею 287 цього Кодекс.

Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України .

При цьому, згідно з абзацом 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.

Перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 ГПК України вбачається, що доводи касаційної скарги зводиться до цитування окремих норм ГПК України. Прокуратурою не наводиться обґрунтування яких саме норм процесуального права припустилися суди попередніх інстанцій, щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (відсутні обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів), та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази судом не досліджені і які могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

До того ж, посилання скаржника на наявність підстав для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду й ненадання судами попередніх інстанцій оцінки усім обставинам справи та невірне застосували норми права, не є очевидним та явним виконанням приписів пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

Доводи касаційної скарги фактично зводяться до власного викладення обставин справи стороною по справі та до переоцінки доказів, які були здійсненні судами попередніх інстанцій, і які з огляду на статус Верховного Суду та повноваження не є підставою для відкриття касаційного провадження.

При цьому скаржник, як свідчить зміст касаційної скарги, конкретно не дає посилань на правові висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах та застосовані судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні з мотивованим обґрунтуванням підстав для необхідності відступлення від цих висновків. Проте, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у конкретній постанові Верховного Суду.

З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Крім того, скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження зазначених судових актів та передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Статтею 169 ГПК України визначено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

З огляду на те, що касаційна скарга Прокуратури на ухвалу господарського суду Київської області від 28.05.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 у даній справі підлягає залишенню без руху до усунення недоліків, суд касаційної інстанції зазначає, що вказане клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та вирішення питання щодо передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду буде розглянуте Верховним Судом після усунення недоліків касаційної скарги.

Водночас Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX (далі - Закон № 540-IX), який набрав чинності 02.04.2020, розділ X "Прикінцеві положення" ГПК України було доповнено пунктом 4 такого змісту:

"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ) з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

При цьому, постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (з послідуючими змінами) (далі - Постанова КМУ № 211), відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 введено карантин та відповідні обмежувальні з 12.03.2020.

Згідно з частиною другою статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З огляду на викладене та з метою надання можливості учаснику справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, зважаючи на приписи постанови КМУ № 211 (з відповідними змінами) та пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, який доповнений Законом № 540-ІХ, Верховний Суд вважає за доцільне встановити процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

Керуючись статтями 169, 174, 234, 290, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу прокуратури Київської області на ухвалу господарського суду Київської області від 28.05.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 зі справи № 911/5309/14 залишити без руху.

2. Надати прокуратурі Київської області строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали, враховуючи пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, який доповнений Законом України від 30.03.2020 № 540-ІХ. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити прокуратурі Київської області, що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Бенедисюк