Ухвала

від 04.05.2020 по справі 1640/3198/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 травня 2020 року м. ПолтаваСправа № 1640/3198/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 від 24.04.2020 про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача у справі №1640/3198/18 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Кременчуцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Головного управління Національної поліції в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення коштів за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 у справі №1640/3198/18 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 23.07.2018 №704 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 (М-196410), дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Кременчуцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області за п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, скорочення чисельності або штату працівників) з 24.07.2018. Поновлено ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Кременчуцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області з 25.07.2018. Стягнуто з Кременчуцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 25.07.2018 по 28.11.2018 з відповідним відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів, виходячи із суми у розмірі 8 676 (вісім тисяч шістсот сімдесят шість) грн 00 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з розрахунку за один місяць допущено до негайного виконання.

Рішення суду набрало законної сили 26.03.2019.

24.04.2020 до Полтавського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла заява ОСОБА_1 , в якій той в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України просить визнати протиправною бездіяльність Кременчуцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області та Головного управління Національної поліції в Полтавській області - відповідачів у справі №1640/3198/18 в частині невиконання рішення суду щодо стягнення з Кременчуцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на його користь грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 25.07.2018 по 28.11.2018 у розмірі 8 676 грн з відповідним відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.

У даній заяві ОСОБА_1 повідомляє, що дотепер рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 у справі №1640/3198/18 в означеній вище частині залишається не виконаним, оскільки грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 25.07.2018 по 28.11.2018 у розмірі 8 676,00 грн не стягнуто, а відповідні відрахування обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів не здійснено.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 вказану заяву призначено до розгляду без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до частини п`ятої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

З огляду на положення наведеної норми та приписів частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою запобігання розповсюдженню на території України коронавірусу COVID-19, суд визнав за можливе здійснити розгляд заяви за відсутності учасників справи в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

За змістом ч.1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з ч. 6 цієї ж статті за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З системного аналізу вищезазначених норм права випливає висновок про те, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України є можливим лише у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

Як свідчить зміст рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 у справі №1640/3198/18, суд вирішив, крім іншого, стягнути з Кременчуцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 25.07.2018 по 28.11.2018 з відповідним відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів, виходячи із суми у розмірі 8676,00 грн.

Позивач у своїй заяві посилається на те, що за інформацією інтернет-банку "Приват-24" відповідачем на виконання рішення суду нараховано лише 7 205,95 грн, тобто грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 25.07.2018 по 28.11.2018 у розмірі 8 676 грн не стягнуто. Відповідні відрахування обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів не здійснено.

Однак, як свідчить лист відповідача від 04.05.2020, наданий суду в якості заперечення, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 відповідачем свого часу було виплачено ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 25.07.2018 по 28.11.2018 на загальну суму 7 242,16 грн. УМВС України в Полтавській області перерахувало кошти, виходячи із суми 8 676,00 грн, зазначеній у резолютивній частині судового рішення, утримавши з цієї суми військовий збір 110,33 грн та податок з доходів фізичних осіб 1 323,88 грн, оскільки у резолютивній частині судового рішення було зазначено про необхідність відрахування обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів. На підтвердження повідомлених обставин відповідач надав до платіжні доручення від 23.12.2019 №№55, 56, 57 та від 26.12.2019 №№87, 88, 89 (т. 2 а.с. 157-158).

Таким чином рішення суду в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 25.07.2018 по 28.11.2018 з відповідним відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів виконано у повному обсязі.

З огляду на вказане вище та відсутність будь-яких документальних доказів з боку заявника, суд визнає звинувачення ОСОБА_1 нічим не обґрунтованими суб`єктивними припущеннями, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні його заяви.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 293, 294, 295, 383, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу Перехідних положень та пунктом 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 від 24.04.2020 про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача у справі №1640/3198/18 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Кременчуцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Головного управління Національної поліції в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення коштів за час вимушеного прогулу - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень та п. 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун